Постанова

від 29.01.2020 по справі 420/3719/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3719/19

Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.

Дата і місце ухвалення: 19.11.2019р., м.Одеса

Дата виготовлення повного тексту: 22.11.2019р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

за участю секретаря: Шепель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області, третя особа товариство автомобілістів Гвардієць , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області, третя особа товариство автомобілістів Гвардієць , в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області №623-VII від 24.01.2019 року Про повторний розгляд клопотання громадянки України ОСОБА_1 за №О-41-29/250 від 21.03.2018 року ;

- зобов`язати Чорноморську селищну раду Лиманського району Одеської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу в строк, передбачений Земельним кодексом України, а саме - 30 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 23.12.2019 року Чорноморська селищна рада Лиманського району Одеської області подала апеляційну скаргу, в якій посилається на не повне з`ясування судом обставин справи, що призвело до не правильного вирішення справи, а також не правильне застосування судом норм матеріального права.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, з посиланням на те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування, одночасно дійшов помилкового висновку, що ефективним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах буде зобов`язання селищну раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою. При цьому, судом не враховано посилань відповідача, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, є зсувонебезпечною, а тому після виготовлення ОСОБА_1 відповідного проекту землеустрою Чорноморська селищна рада вимушена буде відмовити у його затвердженні.

Також, апелянт посилається на те, що зобов`язавши Чорноморську селищну раду Лиманського району Одеської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу, суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, що не відповідає завданню адміністративного судочинства.

Посилається апелянт і на те, що земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_1 , розташована у місці, яке не відповідає вимогам законів для приватизації та вимогам висновку інженерно-геологічних вишукувань Протизсувні та берегоукріплювальні роботи на ділянці морського узбережжя в районі гаражів у смт. Чорноморське Лиманського району Одеської області .

У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та прийняття нової постанови - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.03.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення гаражу по АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0,0078 га, за рахунок земель Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області.

До клопотання позивачем додано: копії паспорта громадянина України, ідентифікаційного номеру та графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки.

Рішенням Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області №467-VII від 11.04.2018 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку із невідповідністю наданих документів вимогам ч. 7 ст. 118 ЗК України, а саме: відсутність детального плану або плану зонування території розміщення гаражів в межах смт. Чорноморське Лиманського району, Одеської області.

Зазначене рішення селищної ради ОСОБА_1 оскаржила в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року у справі №815/1983/18, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області №467-VII від 11.04.2018 року та зобов`язано Чорноморську селищну раду Лиманського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.03.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу в строк, передбачений Земельним кодексом України.

На виконання судового рішення по справі №815/1983/18 Чорноморська селищна рада Лиманського району Одеської області повторно розглянула клопотання ОСОБА_1 від 21.03.2018 року та прийняла рішення №623-VII від 24.01.2019 року Про повторний розгляд клопотання громадянки України ОСОБА_1 за №О-41-29/250 від 21.03.2018р. , яким відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради (в межах смт. Чорноморське) у зв`язку з невідповідністю наданих документів ч. 7 ст. 118 ЗК України, а саме: відсутністю містобудівної документації - детального плану або плану зонування території розміщення гаражів в смт. Чорноморське Лиманського району Одеської області (ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ), не зазначена точна адреса розташування земельної ділянки, точна площа та межі, відсутнє погодження землекористувача про вилучення земельної ділянки.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тоді як чинним законодавством не передбачено права суб`єкта владних повноважень відступати від положень вказаної норми. За висновками суду першої інстанції, у рішенні відповідача №623-VII від 24.01.2019 року відсутні посилання на підстави для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, передбачені ч.7 ст.188 ЗК України, а тому спірне рішення не може бути визнано законним.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Учасниками справи не заперечується, що Чорноморська селищна рада має виключні повноваження на вирішення питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, серед іншого, для будівництва індивідуального гаражу - не більше 0,01 гектара.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

Так, за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Проте, така відмова повинна бути вмотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, рішенням Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області №623-VII від 24.01.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради (в межах смт. Чорноморське) з підстав: 1) відсутність містобудівної документації - детального плану або плану зонування території розміщення гаражів в смт. Чорноморське Лиманського району Одеської області (ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ); 2) не зазначення точної адреси розташування земельної ділянки, точної площі та межі; 3) відсутність погодження землекористувача про вилучення земельної ділянки.

Дослідивши зміст вказаного рішення колегія суддів встановила, що у ньому не зазначено жодної з підстав, що встановлені ст. 118 Земельного кодексу України, для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відсутністю містобудівної документації - детального плану або плану зонування території розміщення гаражів в смт. Чорноморське Лиманського району Одеської області (ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ) відповідач обґрунтовував рішення №467-VII від 11.04.2018 року, яке визнано протиправним та скасовано рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року у справі №815/1983/18.

Дійсно, частиною 3 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Однак, при вирішенні спору колегія суддів враховує, що передача (надання) земельної ділянки у власність, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Верховний Суд у постановах 31.10.2019 року у справі №607/4538/16-а, від 23.10.2019 року у справі №392/1004/17 зазначив, що положення ч.3 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забороняють до затвердження відповідної містобудівної документації саме передачу (надання) у власність чи користування земельних ділянок. Проте, вказана норма не містить заборони у наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою, які є лише початком тривалої та послідовної процедури.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2018р. по справі № 545/808/17.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання селищної ради у рішенні №623-VII від 24.01.2019 року на відсутність містобудівної документації - детального плану або плану зонування території розміщення гаражів в смт. Чорноморське Лиманського району Одеської області (ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Також, безпідставними є посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 не зазначено точної адреси розташування земельної ділянки, точної площі та межі не узгоджуються з приписами чинного законодавства, оскільки чинним законодавством України не визначені вимоги до графічного матеріалу, на якому має бути зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Графічні матеріали, які додаються до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та у передбачених земельним законодавством випадках надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 при зверненні із заявою від 21.03.2018 року надала Чорноморській селищній раді Лиманського району Одеської області всі необхідні документи, передбачені нормами ЗК України.

Іншої можливості подання схеми розташування земельної ділянки законодавством не передбачено, що апелянтом не спростовано.

Відповідно до приписів ч.6 ст.118 ЗК України громадянами, зацікавленими в одержанні безоплатно у власність відповідної земельної ділянки, разом з клопотанням подається погодження землекористувача саме у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб.

У рішенні №623-VII від 24.01.2019р. Про повторний розгляд клопотання громадянки України ОСОБА_1 за №О-41-29/250 від 21.03.2018 року Чорноморська селищна рада Лиманського району Одеської області зазначила про відсутність погодження землекористувача про вилучення земельної ділянки.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Чорноморська селищна рада посилалася на те, що бажана для отримання у власність позивачем земельна ділянка знаходиться на території Товариства автомобілістів Гвардієць та перебуває у його користуванні.

При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих рішень, не надано належних доказів того, що станом на момент звернення позивача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (21.03.2018 р.) товариство автомобілістів Гвардієць було землекористувачем відповідної земельної ділянки.

Суду не надано доказів передачі, відповідно до вимог чинного законодавства, в оренду чи інші види землекористування вказаної земельної ділянки товариству автомобілістів Гвардієць .

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на тристоронній договір №02/11/2018р. від 19.11.2018 року підряду на проведення проектних робіт, оскільки його укладено пізніше, аніж ОСОБА_1 звернулася з клопотанням від 21.03.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення гаражу по АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0,0078 га за рахунок земель Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області.

Більше того, як правильно зазначив суд першої інстанції, доводи селищної ради щодо необхідності погодження землекористувача для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суперечать його ж доводам щодо неможливості надання такого дозволу, оскільки відповідна ділянка є зсувонебезпечною та проведення на ній будь-якого будівництва заборонено до проведення берегоукріплювальних робіт.

Колегія суддів не надає правову оцінку посиланням апелянта на те, що земельна ділянка, яку має намір отримати у власність ОСОБА_1 , є зсувонебезпечною та проведення на ній будь-якого будівництва заборонено, оскільки вказана обставина не зазначена підставою для відмови в задоволенні поданого позивачем клопотання у рішенні №623-VII від 24.01.2019р. Про повторний розгляд клопотання громадянки України ОСОБА_1 за №О-41-29/250 від 21.03.2018 року , правомірність якого є предметом даного спору.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність рішення Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області №623-VII від 24.01.2019р. Про повторний розгляд клопотання громадянки України ОСОБА_1 за №О-41-29/250 від 21.03.2018 року та, у зв`язку з цим, про наявність підстав для його скасування.

З огляду на те, що позивач звернулася до суб`єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування з приводу надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, тобто, користуючись правом передбаченим ч. 6 ст. 118 ЗК України, в межах ст. 121 ЗК України, а відповідач, в свою чергу, оскаржуваним рішенням, відмовив їй у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою всупереч вимогам чинного законодавства, в тому числі з підстав, які визнано необґрунтованими судовим рішенням по справі №815/1983/18, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ефективним в даному конкретному випадку може бути лише такий спосіб захисту порушених прав та свобод позивача, як зобов`язання Чорноморську селищну раду Лиманського району Одеської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу в строк, передбачений Земельним кодексом України.

Саме такий спосіб захисту порушених інтересів, прав та свобод позивача забезпечить їх повне поновлення та унеможливить необхідність повторного звернення ОСОБА_1 до суду, враховуючи, що остання вже оскаржувала відмову Чорноморської селищної ради у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за її заявою від 21.03.2018 року в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено на підписано 30.01.2020р.

Головуючий суддя Бойко А.В. Судді Федусик А.Г. Шевчук О.А.