Постанова

від 30.01.2020 по справі 560/2597/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2597/19

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

30 січня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіньківський пивзавод" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіньківський пивзавод" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2019 року Державна служба геології та надр України звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіньківський пивзавод" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року позов задоволено, а саме: припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 31.05.2012 №5563 наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Зіньківський пивзавод".

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідач посилається на те, що у даному випадку перевірка фактично не відбулась, а припис сформовано без вимоги щодо допущення суб`єктом господарювання до такої перевірки. Відтак, позивач не може посилатися на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Зіньківський пивзавод" законодавства про надрокористування.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зіньківський пивзавод" з метою видобування підземних мінеральних природних столових вод наданий спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.05.2012 №5563. Як додаток до спеціального дозволу, укладена Угода про умови користування надрами та складена Програма робіт.

Відповідно до наказів Державної служби геології та надр України від 28.11.2017 №523 "Про затвердження Річного плану здійснення державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік" відповідач включений до переліку надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у вересні 2018 року.

Державна служба геології та надр України надіслала відповідачу повідомлення про проведення планової перевірки від 07.08.2018 №15285/03/14-18, яке отримано відповідачем 13.08.2019, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

04.09.2018 Державна служба геології та надр України склала акт про недопущення до перевірки №06-03/24/2018-59/п-(168), яким зафіксувала порушення статті 11 Закону №877-V та пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами.

На підставі акту від 07.09.2018 №06-03/24/2018-59/п-(168) складений припис від 07.09.2018 №871-14/06, яким наданий відповідачу строк до 12.10.2018 на усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання матеріалів згідно з додатком №1 до припису, які підтверджують факт усунення порушень.

23.11.2018 Центральний міжрегіональний відділ ДДГК надіслав до Державної служби геології та надр України Подання №1382-14/06 щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 31.05.2012 №5563.

Наказом від 11.12.2018 №490 Державна служба геології та надр України зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами від 31.05.2012 №5563.

Листом від 22.12.2018 №25896/03/14-18 Державна служба геології та надр України повідомила відповідача про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 31.05.2012 №5563, та надала 30 календарних днів для усунення порушень.

Листом від 15.05.2019 №8973/03/14-19 Державна служба геології та надр України просила відповідача надати у 15 денний строк позицію щодо припинення права користування надрами, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами від 31.05.2012 №5563.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Зіньківський пивзавод" не надало згоду на припинення користування надрами, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані належні докази порушення відповідачем норм чинного законодавства в сфері надрокористування.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документи дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно вимог п. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:

- звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

- здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Відповідно до статті 2 Кодексу України про надра його завдання є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно зі статтею 1 Кодексу України про надра надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу України про надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Частиною другою статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу України про надра права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Разом з тим, суд першої інстанції звернув увагу, що підстави припинення права користування надрами передбачені статтею 26 Кодексу України про надра. Так, право користування надрами припиняється у разі:1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Підпунктом 13 пункту 4 Положення Про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 391/2011 (далі по тексту - Положення) встановлено, що Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію.

Згідно з пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі по тексту - Порядок надання спеціальних дозволів), право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: 1) відсутності потреби у подальшому користуванні надрами; 2) відмови надрокористувача від права користування надрами; 3) ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи - підприємця, фізичної особи, що є власниками дозволу; 4) встановлення рішенням суду факту подання надрокористувачем свідомо неправдивих відомостей, підробних документів; 5) використання надр не за призначенням; 6) визнання дозволу недійсним у судовому порядку; 7) визнання недійсним у судовому порядку аукціону, за результатами якого надано дозвіл; 8) вилучення в установленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр; 9) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк; 10) припинення без поважних причин робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, а у разі, коли дозвіл надано на користування нафтогазоносними надрами, - більш як на 180 днів; 11) коли суб`єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів та газу (метану) вугільних родовищ - одного року з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами; 12) припинення дії договору оренди (концесії) цілісного майнового комплексу, укладеного надрокористувачем, якому надано дозвіл відповідно до підпункту 8 пункту 8 цього Порядку, крім випадку набуття у власність об`єкта оренди (концесії). Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу, а Радою міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження про анулювання дозволу.

З наведених норм слідує, що за наявності передбачених законом підстав право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, про що видається відповідний наказ.

Вирішення питання щодо анулювання документа дозвільного характеру або ж звернення до суду із відповідним позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру належить до виключної компетенції позивача.

Так, підставою для звернення позивача до суду із вказаним адміністративним позовом стало не усунення відповідачем порушень, зазначених у приписі від 07.09.2018 р. та недотримання вимог Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 31.05.2012 № 5563 в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра України для здійснення державного геологічного контролю.

Водночас суд зауважує, що фактично планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіньківський пивзавод" позивачем як контролюючим органом проведена не була, у зв`язку із недопуском уповноважених осіб до проведення такої перевірки, що підтверджується відповідним Актом про недопущення до перевірки від 04.09.2018 р.

Колегія суддів звертає увагу, що вищенаведені підстави для анулювання спеціального дозволу не передбачені п. 4,5,6 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра та ч. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V).

Згідно ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Таким чином, законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень надрокористувачем умов користування надрами, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеної перевірки, результати якої відображаються в акті за наслідками ії проведення, що підтверджує невиконання умов користування надрами та є підставою вжиття Держгеонадрами заходів для усунення виявлених порушень шляхом зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр чи притягнення до відповідальності.

Відповідно до ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2018 р. перевірка відповідача не була проведена, оскільки охоронником Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіньківський пивзавод" ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні перевірки у зв`язку з відсутністю керівника та заступника керівника даного підприємства.

Апеляційний суд вважає, що складання акта про недопущення до перевірки не може свідчити про виявлення у суб`єкта господарювання порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, оскільки такий акт засвідчує лише факт неможливості здійснення такого заходу та, як наслідок, відсутності результату державного геологічного контролю із зазначених у ньому підстав.

Оскільки проведення планового заходу відносно відповідача не відбулося з підстав неможливості його проведення, то такий результат повинен бути оформлений у вигляді припису із зобов`язанням допуску посадових осіб органу до державного нагляду.

Однак, приписом від 07.09.2018 р. № 871/14/06 встановлено відповідачу строк до 12.10.2018 р. для надання до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріалів згідно з додатком № 1 до даного припису. При цьому, у зазначеному додатку міститься таблиця з загальним переліком питань, які підлягають перевірці та документів відповідно до поставлених питань.

Отже, вимоги вказаного припису стосуються не усунення суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства шляхом допуску посадових осіб Держгеонадр до здійснення заходів державного нагляду (контролю), а надання певних документів та матеріалів, що безпосередньо стосуються питань, які підлягають перевірці.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що припис від 07.09.2018 р. № 871-14/06, в якому не передбачено вимоги усунення суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства не є доказом того, що відповідачем порушено умови користування надрами. А тому, посилання позивача на порушення відповідачем законодавства про надрокористування є безпідставними.

Зазначене свідчить про відсутність у суду підстав для анулювання дозволу, оскільки не було встановлено порушень вимог законодавства у сфері надрокористування у зв`язку з відсутністю самого факту проведення перевірки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 жовтня 2018 року у справі № П/811/1162/17.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами відповідача є порушення п. 5 ст. 26 Кодексу України про надра - використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Однак, надаючи оцінку підставам припинення спеціального дозволу на користування надрами, судом першої інстанції не було встановлено жодного порушення використання надр відповідачем.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки вищевказаним обставинам та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, понесені апелянтом судові витрати в сумі 2881 грн. 50 коп. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіньківський пивзавод" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Державній службі геології та надр України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіньківський пивзавод" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України понесені судові витрати в сумі 2881 грн. 50 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 січня 2020 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.