Постанова

від 23.01.2020 по справі 346/2085/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 346/2085/19 пров. № А/857/162/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Шевчук С.М., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (ухвалене головуючим-суддею Боршовським Т.І., час ухвалення судового рішення 19 год 43 хв у м. Івано-Франківську, час складання повного тексту судового рішення не вказано) за адміністративним позовом Коломийського міського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У травні 2019 року Коломийський міський спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України (далі - Коломийський МСТК ТСОУ, позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (далі - Коломийський МВДВС, відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними дії головного державного виконавця Коломийського МВДВС Микицей В.Д. щодо винесення постанови № ВП 54010660 від 25.04.2019 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 5 100 грн за невиконання без поважних причин рішення суду щодо звільнення нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 , загальною площею 477,7 кв.м., визнати її протиправною та скасувати.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 позов було задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано оспорювану постанову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Коломийський МВДВС подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що боржник по виконавчому провадженню Коломийський МСТК ТСОУ із заявами про розстрочку чи відстрочку виконання судового рішення, про встановлення або зміну способу і порядку його виконання не звертався та не повідомив про наявність поважних причин невиконання судового рішення. Крім того, чинним законодавством державний виконавець не наділений повноваженнями надавати правову оцінку судовому рішенню, яке підлягає примусовому виконанню. Водночас, висновок суду першої інстанції про відсутність матеріалів виконавчого провадження не відповідає фактичним обставинам, оскільки такі надавались суду та були досліджені. Разом з тим, в подальшому справу було розглянуто за відсутності представника відповідача та без дослідження витребуваних судом матеріалів. Крім того, апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягало у постановленні незаконної ухвали про залишення позовної заяви без руху від 25.11.2019, оскільки станом на вказану дату позивачем позовна заява не була подана, а була подана 06.05.2019 скарга. Вважає, що у проміжок цього часу позивачем було пропущено строк позовної давності.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами на основі наявних у ній доказів.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 24.05.2017 старшим державним виконавцем Коломийського МВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Юрчуком М.М. на підставі заяви Коломийської міської ради було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №54010660 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №405 від 07.04.2017 по виконанню рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2016, яким витребувано з чужого незаконного володіння Коломийського МСТК ТСОУ нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , загальною площею 477,7 кв.м., зобов`язано ОСОБА_1 звільнити вказану нежитлову будівлю та стягнуто на користь Коломийської міської ради 2 756,00 грн судового збору.

14.06.2017 старшим державним виконавцем Коломийського МВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Юрчуком М.М. було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в сумі 5100,00 грн за невиконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №405 від 07.04.2017.

30.06.2017 тим же старшим державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу на позивача у подвійному розмірі в сумі 10 200,00 грн за повторне невиконання зазначеного наказу.

У подальшому, Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області постановою від 04.10.2017 по справі №346/2931/17 було скасовано постанову старшого державного виконавця Коломийського МВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області від 14.06.2017 про накладення штрафу на позивача в сумі 5100,00 грн у виконавчому провадженні № 54010660.

На підставі заяви державного виконавця Коломийського МВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про роз`яснення рішення в порядку, передбаченому п.10 ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 19.02.2019 відмовив у її задоволенні. В той же час, Господарський суд вказав, що в рішенні суду від 27.07.2016 по справі №909/461/16 зазначено, що згідно свідоцтва про право власності від 09.03.2006 Коломийська міська рада є власником нежитлової будівлі, площею 477,7 кв.м. по вул. С.Петлюри, 85 у м. Коломия, площа якого збільшилась до 482,1 кв.м. у зв`язку з демонтажем пічок. Також, суд зазначив, що Коломийська міська рада не зверталася до суду із заявою про зміну позовних вимог щодо зміни площі нежитлової будівлі.

У подальшому, 25.04.2019 головним державним виконавцем Коломийського МВДВС Микицей В.Д. було прийнято постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 5100,00 грн за невиконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №405 від 07.04.2017, згідно якого позивача зобов`язано звільнити нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , загальною площею 477,7 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана постанова не містить обґрунтувань підстав для застосування штрафу відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404-VIII. Стосовно вимоги позивача про визнання протиправними дій головного державного виконавця Микицей В.Д., суд першої інстанції вказав, що оскаржувані дії полягають у прийнятті спірної постанови, тому визнання її протиправною та скасування включає в себе і факт визнання протиправними дій останнього, оскільки такі є складовою процедури прийняття ним рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом №1404-VIIІ.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон №1404-VIII, статтею 1 якого визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною першою статті 13 цього Закону передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII).

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ст.75 Закону №1404-VIII).

Як вірно вказано судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, в постанові № ВП 54010660 від 25.04.2019 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 5 100 грн не зазначено жодних обставин в обґрунтування невиконання боржником без поважних причин рішення суду.

Крім того, ні в суд першої інстанції, ні до апеляційного суду не було долучено докази невиконанням Коломийським МСТК ТСОУ наказу Господарського суду Івано-Франківської області №405 від 07.04.2017, які б слугували підставою для прийняття головним державним виконавцем оспорюваної постанови.

Також, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем жодних доказів, які слугували підставою для прийняття оспорюваної постанови суду не було надано, як і не надано матеріали виконавчого провадження, що були витребувані ухвалою суду від 04.12.2019, а отже, неможливо достовірно встановити невиконання боржником без поважних причин наказу Господарського суду Івано-Франківської області №405 від 07.04.2017.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Коломийський МВДВС не надав ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду будь-яких доказів того, що оспорювана постанова прийнята головним державним виконавцем на підставі закону, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд не приймає посилання апелянта на неможливість надання суду першої інстанції витребуваних доказів по причині передачі 14.11.2019 матеріалів виконавчого провадження до Управління ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області у зв`язку із розглядом управлінням скарги Коломийської міської ради, оскільки дана категорія справ за положенням КАС України розглядається у стислі строки протягом десяти днів після відкриття провадження у справі, документи були витребувані судом в ухвалі про відкриття провадження від 04.12.2019, в межах наданого судом строку розгляду справи та достатнього для надання відповідачем цих документів.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування оспорюваної.

Додатково слід наголосити на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, матеріали виконавчого провадження, які повернулися до Коломийського МВДВС станом на момент відкриття апеляційного провадження, не були надані суду апеляційної інстанції та не повідомлено про причини неможливості їх подати.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року по справі №346/2086/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 30.01.2020.