Постанова

від 29.01.2020 по справі 294/1170/14-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №294/1170/14-ц Головуючий у 1-й інст. Лесько М. О.

Категорія 48 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.,

суддів Павицької Т.М.,

Трояновської Г.С.

секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2016 року, ухвалене під головуванням судді Лесько М.О. у смт. Чуднові

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, вимоги якого уточнила 10.02.2015 року (а.с. 183-188 том 1) та просила:

1) виділити їй у користування ізольовану житлову кімнату, приміщення 4, площею 7,8 кв.м, приміщення 7, площею 17,7 кв.м.; виділити в користування ОСОБА_2 ізольовану житлову кімнату приміщення 6, площею 11,8 кв.м., залишити у загальному користуванні підсобні приміщення: коридор, кухню, кладову, ванну кімнату, вбиральню;

2) зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у користуванні житловими та підсобними приміщеннями квартири АДРЕСА_1 ;

3) визнати об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 майно: трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, площею 0,1508 га, кадастровий номер 1825882401:01:001:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, площею 0,1430га., кадастровий номер 1825882400:01:001:0037, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобільний причіп ШЗК 06 Турист, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі 6 НОМЕР_2 ; автомобіль Mercedes-Benz Vito 111CDI, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

4) визнати за позивачем та відповідачем право власності на зазначене майно по 1/2 частині за кожним;

5) розділити в натурі зазначене майно таким чином: визнати за ОСОБА_3 право власності на трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на інше майно, а саме: житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, площею 0,1508 га, кадастровий номер 1825882401:01:001:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, площею 0,1430 га., кадастровий номер 1825882400:01:001:0037, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобільний причіп ШЗК 06 Турист, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі 6 НОМЕР_2 ; автомобіль Mercedes-Benz Vito 111CDI, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

6) припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

7) припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 на інше майно, а саме: житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, площею 0,1508 га, кадастровий номер 1825882401:01:001:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, площею 0,1430 га., кадастровий номер 1825882400:01:001:0037, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобільний причіп ШЗК 06 Турист, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі 6 НОМЕР_2 ; автомобіль Mercedes-Benz Vito 111CDI, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

8) присудити відповідачу грошову компенсацію з депозитного рахунку суду у разі невідповідності вартості спірного майна ідеальним часткам сторін.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що з 19 жовтня 2002 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. За час шлюбу ними придбано наступне майно: квартира АДРЕСА_1 , вартістю 434500 грн.; житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_3 з господарськими будівлями, а також земельну ділянку площею 0,1508 га., призначену для обслуговування житлового будинку, розташовану за вказаною адресою, загальною вартістю 195100 грн.; земельну ділянку площею 0,1430 га., розташовану в АДРЕСА_3 , яка призначена для ведення особистого селянського господарства, вартістю 40100 грн.; автомобільний причіп ШЗК 06 Турист, державний номерний знак НОМЕР_5 , вартістю 8732 грн.; автомобіль Mersedes Benz Vito 111CDI, державний номерний знак НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , 2004 року випуску, вартістю 184570 грн. За домовленістю з відповідачем право власності на вказане майно зареєстроване на її ім`я. Вважала, що запропонований спосіб поділу майна є обґрунтованим, оскільки з нею залишається проживати дочка, а ОСОБА_2 переходить у власність будинок та основна частина майна, а отже, відповідач буде забезпечений житлом. Оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо поділу майна, набутого ними під час перебування у зареєстрованому шлюбі, просила провести поділ в судовому порядку.

ОСОБА_2 12 листопада 2014 року подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 , який 25.08.2018 року був уточнений, та просив:

1) поділити майно, набуте ОСОБА_2 за час шлюбу з ОСОБА_3 , з припиненням права спільної сумісної власності, виділивши ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 434 500, 00 грн, та автомобіль Mercedes-Benz Vito 111CDI, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , вартістю 119 389, 45 грн;

2) виділити ОСОБА_3 причіп марки ШЗК 06 Турист, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі 6 НОМЕР_2 , вартістю 8 732, 00 грн; автомобіль ГАЗ-2752114, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 , вартістю 50 401, 20 грн; житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та земельну ділянку площею 0,1508 га, кадастровий номер 1825882401:01:001:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною вартістю 195 100, 00 грн; земельну ділянку, площею 0,1430га, кадастровий номер 1825882400:01:001:0037, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 40100, 00 грн;

3) присудити ОСОБА_3 . 129 778, 12 грн, що є грошовою компенсацією за її частку у спільному майні подружжя, які будуть внесені ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду;

4) визнати за ОСОБА_2 право приватної особистої власності на виділене йому рухоме та нерухоме майно.

В обгрунтування заявлених вимог зазначав, що за період шлюбу із ОСОБА_3 ними було придбане зазначене вище майно, загальна вартість якого складає 848 222, 65 грн. Відповідачка за зустрічним позовом без його згоди та за наявності спору в суді відчужила автомобіль ГАЗ 2752114 д.н.з. НОМЕР_6 , вартістю 50 401, 20 грн, а тому вважав, що суд повинен врахувати вартість автомобіля при вирішенні питання про поділ майна. Він із дружиною не може дійти згоди щодо поділу майна, а тому просив задовольнити позов.

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2016 року залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2016 року, первісний позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 таке майно:

трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

земельну ділянку, площею 0,1508 га., кадастровий номер 1825882401:01:001:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

земельну ділянку, площею 0,1430 га., кадастровий номер 1825882400:01:001:0037, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

автомобіль Mercedes-Benz Vito 111CDI, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

автомобільний причіп ШЗК 06 Турист, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі 6 НОМЕР_2 .

Визнано право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнано право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнано право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0, 1508 га, кадастровий номер 1825882401:01:001:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнано право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1430 га., кадастровий номер 1825882400:01:001:0037, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнано право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину автомобіля Mercedes-Benz Vito 111CDI, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 .

Визнано право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину автомобільного причепа ШЗК 06 Турист, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі 6 НОМЕР_2 .

Визнано право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнано право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнано право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1508га, кадастровий номер 1825882401:01:001:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнано право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1430га, кадастровий номер 1825882400:01:001:0037, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнано право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину автомобіля Mercedes-Benz Vito 111CDI, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 .

Визнано право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину автомобільного причепа ШЗК 06 Турист, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі 6 НОМЕР_2 .

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовлено.

Повернуто ОСОБА_3 з депозитного рахунку Чуднівського районного суду Житомирської області внесену нею суму у розмірі 2 999, 00 грн, згідно з заявою на переказ готівки від 09 грудня 2015 року № 115.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог. Зокрема зазначає, що при зверненні до суду з даним позовом вона посилалась на норми ст.365 ЦК України та просила припинити право власності відповідача на спірну квартиру, оскільки спільне користування даним майном є неможливим внаслідок того, що він чинить їй перешкоди у користуванні цим житловим приміщенням. Окрім того, причіп та автомобіль є неподільними речами, що, в свою чергу, є підставою для припинення права власності одного із подружжя на ці транспортні засоби. Відповідач у зустрічному позові також посилався на положення ст.365 ЦК України та підтвердив неможливість спільного користування майном внаслідок тривалих неприязних відносин, які існують між ними. Проте, зазначена обставина залишилась поза увагою суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 10 липня 2019 року рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2016 року у частині позовних вимог ОСОБА_3 про поділ майна в натурі скасовано, а справу направлено в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що сторони з 19 жовтня 2002 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.

За час перебування у шлюбі сторони придбали таке майно: квартиру АДРЕСА_1 ; житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_3 , з господарськими будівлями, а також земельну ділянку, площею 0,1508 га., призначену для обслуговування житлового будинку, розташовану за зазначеною адресою; земельну ділянку, площею 0, 1430 га., розташовану в АДРЕСА_3 , яка призначена для ведення особистого селянського господарства; автомобільний причіп ШЗК 06 Турист, державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль Mersedes Benz Vito 111CDI, державний номерний знак НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , 2004 року випуску.

Право власності на зазначене майно зареєстроване на ім`я ОСОБА_3 .

Сторони в судовому засіданні визнали, що усе спірне майно було придбано ними за час перебування у зареєстрованому шлюбі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що усе спірне майно придбано сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбі. Спір між сторонами існує лише з приводу розподілу зазначеного майна. Судом встановлено відсутність згоди відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 на отримання грошової компенсації за його частку у спільному майні подружжя.

ОСОБА_3 також не висловила бажання на отримання грошової компенсації за неподільне рухоме та нерухоме майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість поділу спірного майна в натурі.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

За змістом статті 70 СК України, статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частини 1, 2, 4 статті 71 СК України).

Скасовуючи судове рішення апеляційного суду, суд касаційної інстанції виходив з того, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про поділ майна в натурі, суд першої інстанції фактично не вирішив спір по суті в цій частині.

Разом з тим, основним завданням суду під час вирішення спорів про поділ майна подружжя є вирішення конфлікту між подружжям, тобто здійснення судом своєї базової функції - ухвалення обов`язкового рішення, яке безпосередньо припиняє спір, а не створює новий спір для цих самих сторін, які не можуть між собою дійти порозуміння у позасудовому порядку.

Верховний Суд також зазначив, що встановивши існування між сторонами спору щодо поділу майна, суди з урахуванням норм матеріального права мали вирішити питання про поділ майна в натурі та в разі необхідності компенсувати одному з подружжя вартість частки у спільному майні подружжя.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 30 березня 2016 року у справі № 6-2811цс15, присудження судом грошової компенсації одному з подружжя замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за наявності згоди цієї особи на таке присудження, крім випадків, передбачених статтею 365 ЦК України . Положеннями цієї статті передбачають підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов співвласника про припинення права особи на частку у спільному майні, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій наведеного не врахували, не дослідили питання можливості поділу в натурі спільного майна подружжя, не надали оцінку наявним у матеріалах справи звітам про вартість майна та наявності підстав для компенсації вартості частки у майні у разі відступлення від рівності часток під час поділу спільного майна.

Також Верховний Суд вказав, що з моменту провадження оцінки вартості майна у справі минуло майже п`ять років, обставини справи, що мають істотне значення для правильного її вирішення, могли змінитися, а тому підлягають перевірці судом апеляційної інстанції під час нового розгляду.

Одночасно Верховний Суд врахував, що судом першої інстанції вирішено не всі позовні вимоги, які були заявлені позивачем під час розгляду справи, оскільки остання не відмовлялась від попередніх позовних вимог, а лише уточнювала та збільшувала їх. Заяви про відмову від позовних вимог чи залишення їх без розгляду відсутні у матеріалах справи.

При вирішенні спору апеляційним судом, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.411 ЦПК висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання зазначених висновків апеляційним судом вживалися передбачені процесуальним законом заходи щодо повного і всебічного з`ясування всіх обставин справи.

Так, на неодноразові виклики до суду відповідач ОСОБА_2 не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_3 під час вирішення питання про можливість розгляду справи за відсутності відповідача пояснив, що позивачка не має наміру виконувати вказівки суду касаційної інстанції в частині оцінки вартості спірного майна через брак коштів на проведення експертизи.

Разом з тим, відповідно до роз`яснень, що викладені в п.22 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року N11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ

про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст.372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за

погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з

дійсної його вартості на час розгляду справи.

Крім того, за приписами ч.1 ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК).

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.25 Постанови Пленуму вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права

спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі,

суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст. 71 СК

щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання

грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя

відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації

може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом

(ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду

відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а

неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними

відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в

цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх

спільній частковій власності.

В даному випадку, із врахуванням зазначених керівних роз`яснень, суд першої інстанції по суті правильно вирішив спір.

При цьому апеляційний суд також враховує, що виходячи із наданих законом повноважень, судом за власною ініціативою не може бути призначено судову експертизу в справі на предмет встановлення вартості спірного майна на час розгляду справи. А тому спір підлягає розгляду на підставі наданих сторонами доказів.

Щодо вказівки касаційного суду в частині невирішення всіх заявлених вимог, то апеляційний суд в цій частині виходить з того, що у резолютивні частині рішення суду першої інстанції вказано про відмову У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Крім того, апеляційна скарга не містить доводів про незаконність рішення в цій частині.

За наведених обставин, апеляційний суд не вбачає достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.268,367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Судді