Постанова

від 21.01.2020 по справі 926/1786/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа №926/1786/19

м .Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.П. Дубник,

О.В. Зварич,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача- Фортуна Г.Г. (керівник),

відповідача- не з`явився (належно повідомлений),

розглянувши апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Теплотехнік-2» від 06.11.2019

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2019, повний текст рішення складено 22.10.2019,

у справі : №926/1786/19 (суддя Бутирський А.А.)

за позовом : Приватного виробничо-комерційного підприємства «Теплотехнік-2» , м. Чернівці

до відповідача : Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» , м.Чернівці

про стягнення 298 174,85грн заборгованості

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року ПВКП Теплотехнік-2 звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до МКП Чернівціобленерго про стягнення 298 174,85грн заборгованості, з якої: 105 605,69грн основний борг, 128 160,60грн пеня, 52 816,70грн інфляційні втрати та 11 591,86грн 3%річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору підряду №156 від 15.10.2015 позивач виконав роботи з капітального ремонту теплової мережі на вул. Руській,265 на загальну суму 116 106,00грн, що підтверджується актом виконаних робіт від 25.10.2015 на загальну суму 116 106,00грн, підписаним двома сторонами. Відповідач не оплатив виконаних робіт. Поряд з тим, позивач вказує, що за договором №166 від 01.10.2015 про надання транспортних послуг він є боржником перед відповідачем на суму 10 500,31грн, яка станом на 15.04.2019 не погашена, у зв`язку з чим заборгованість відповідача становить 105 605,69грн. На підставі п.7.3 договору №156 від 15.10.2015, яким передбачено сплату замовником пені за неналежне виконання грошового зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, та ст. 625 ЦК України позивач заявив до стягнення 128 160,60грн пені, 52 816,70грн інфляційних втрат та 11 591,86грн 3%річних.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, з яких: 4472,62грн судовий збір, 23 853,99грн витрати на професійну правничу допомогу та 5000,00грн, сплачених позивачем за проведення судово-економічної експертизи.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись, зокрема, на пропуск позовної давності (а.с. 70-73).

Позивач подав заяву про поновлення строку позовної давності на підставі ч.5 ст. 267 ЦК України (а.с. 80-81), яка обгрунтована тим, що на момент укладення договору №156 від 15.10.2015 єдиним засновником та керівником ПВКП Теплотехнік-2 був Бабюк Ф.В., який 07.10.2017 помер, у зв`язку з чим підприємство залишилося без керівника і без засновника. Питання спадкування, в тому числі права на статутний капітал ПВКП Теплотехнік-2 , були вирішені лише у жовтні 2018року. Згідно з свідоцтвами про право на спадщину власниками статутного капіталу ПВКП Теплотехнік-2 стали малолітні діти ОСОБА_1 . В подальшому згідно з рішенням загальних зборів засновників від 05.04.2019 малолітні діти ОСОБА_1 увійшли до складу учасників ПВКП Теплотехнік-2 . Цим же рішенням призначено ОСОБА_2 на посаду директора підприємства. Відтак позивач вказує, що пред`явленню позову в період з 07.10.2017 по 06.04.2019 перешкоджала надзвичайна (невідворотна) за даних умов подія - відсутність власника і керівника підприємства у зв`язку з його смертю, що, на думку позивача, зупинило перебіг позовної давності згідно з п.1 ч.1 ст. 263 ЦК України (а.с. 80-81).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2019 у справі №926/1786/19 відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що позивач звернувся до суду з позовом поза межами строку позовної давності, який закінчився 31.12.2018, в той час як позов пред`явлено лише 17.07.2019. Суд відмовив позивачу у поновленні строку позовної давності, вказавши, що тривалість оформлення спадкування корпоративних прав становить 1 рік і залежала виключно від спадкоємців директора ПВКП Теплотехнік-2 .

Позивач ( ПВКП«Теплотехнік-2» ) не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задоволити. Також просить стягнути з відповідача судові витрати в сумі 41 761,79грн, що складаються з 5163,12грн судового збору, сплаченого при поданні позову, 5000,00грн витрат на проведення судово-економічної експертизи, 23 853,99грн витрат на професійну правову допомогу та 7 744,68грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Скаржник посилається на ч. 5 ст. 267 ЦК України та стверджує, що позовна давність у даній справі пропущена з поважних причин, оскільки після смерті 07.10.2017 керівника та єдиного засновника ПВКП Теплотехнік-2 Бабюка Ф.В. підприємство протягом року залишалось без керівництва та фактично припинило свою діяльність. Вважає, що суд безпідставно без жодної мотивації відмовив у визнанні поважними причин пропуску строку позовної давності. Зазначає, що лише після оформлення 26.10.2018 свідоцтв про право на спадщину, згідно з якими власниками статутного капіталу ПВКП Теплотехнік-2 стали малолітні діти ОСОБА_1 ,введення їх рішенням загальних зборів засновників ПВКП Теплотехнік-2 від 05.04.2019 до складу учасників підприємства, обрання нового директора підприємства ОСОБА_2 та реєстрації 06.04.2019 відповідних змін до установчих документів позивач зміг пред`явити позов. Разом з тим, вказує, що відповідно до п.1.ч.1ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупинився в момент смерті ОСОБА_1 ( 07.10.2017) і продовжився після обрання нового керівника підприємства, оскільки лише після цього нові власники об`єктивно могли дізнатися і дізналися про порушення своїх майнових прав. Наголошує на тому, що спадкоємцями ОСОБА_3 є малолітні діти та вбачає ознаки цинізму у посиланні суду на тривале оформлення спадкування корпоративних прав.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення. Вказує, зокрема, про відсутність у даному випадку підстав для зупинення перебігу позовної давності, оскільки наведені позивачем обставини смерті керівника підприємства не є в розумінні закону непереборною силою, яка перешкоджала пред`явленню позову.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у справі № 926/1786/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.

Ухвалою від 26.11.2019 призначено розгляд справи в судовому засіданні 10.12.2019.

У судовому засіданні 10.12.2019 оголошено перерву до 21.01.2020.

15.01.2020 надійшло клопотання відповідача про розгляд даної справи без участі його представника.

У судовому засіданні 21.01.2020 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне .

15.10.2015 МКП Чернівцітеплокомуненерго (замовник) та ПВКП Теплотехнік-2 (підрядник) уклали договір підряду № 156, згідно з яким підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника роботи по капітальному ремонту теплового вводу до житлового будинку №256 на вул. Руській в м. Чернівці (а.с. 14-15).

Відповідно до п.2.1 договору ціна договору становить 116 106,00грн.

За умовами п.п. 3.1, 3.2 договору оплата за цим договором проводиться за фактично виконану роботі, форма оплати-безготівкова.

Кінцевий розрахунок за цим договором проводиться за фактично виконану роботу згідно з актом виконаних робіт форми КБ-2в (п.3.3 договору).

Пунктом 4.2 договору встановлено, що замовник оплатить виконані підрядником роботи до закінчення терміну дії договору після підписання акту виконаних робіт форми КБ-2в.

Згідно з п.7.3 за прострочення оплати відповідно до умов даного договору замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Відповідно до п.12. 1 договору даний договір діє з 15.10.2015 по 31.12.2015.

Вказаний договір від імені підрядника підписаний директором підприємства Бабюком Ф.В.

25.10.2015 сторони підписали акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт за жовтень 2015 року (форма КБ-3) , згідно з якими на підставі договору № 156 від 15.10.2015 позивач виконав роботи на суму 116 106,00 грн (а.с. 24-27).

Доказів оплати відповідачем виконаних позивачем робіт суду не надано.

Свідоцтвом про смерть від 21.11.2018 серії І-МИ № 197637 підтверджено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 51).

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.10.2018 бланк №167424 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.10.2018 бланк №167420 спадкоємцями ОСОБА_1 є його неповнолітні діти - ОСОБА_4 (дата народження-04.06.2008) на 11/12 часток спадкового майна та ОСОБА_5 (дата народження-30.05.2016) на 1/12 частку спадкового майна, яким передано у спадщину, зокрема, статутний капітал ПВКП Теплотехнік-2 на суму 5 000,00грн(а.с. 52-53).

Рішенням загальних зборів засновників ПВКП Теплотехнік-2 , оформленим протоколом №1/2019 від 05.04.2019, ОСОБА_1 виключено зі складу учасників підприємства у зв`язку з його смертю; затверджено перерозподіл часток в статутному капіталі підприємства, а саме: ОСОБА_4 належить 91,67% статутного капіталу, що становить 4 583,33грн, Бабюку ОСОБА_6 належить 8,33% статутного капіталу, що становить 416,67грн; звільнено ОСОБА_1 з посади директора та призначено з 06.04.2019 директором підприємства ОСОБА_2 (а.с. 54-55).

Відповідно до Статуту ПВКП Теплотехнік-2 ( нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів засновників( протокол №1/2019 від 05.04.2019), та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданого станом на 01.09.2019, засновниками ( учасниками) підприємства є: ОСОБА_4 , розмір його частки - 4583,33грн та ОСОБА_5 , розмір частки - 416,67грн статутного капіталу. Державна реєстрація змін до установчих документів ПВКП Теплотехнік-2 та щодо органу управління проведена 06.04.2019, керівником підприємства є Фортуна Г. ОСОБА_7 (а.с.57-61, 87-89).

Позивач звернуся до відповідача з вимогою №33 від 26.04.2019 про повернення 105 605,69грн боргу за договором № 156 від 15.10.2015, яку відповідач отримав 23.05.2019 згідно з штампом відповідача на вказаній вимозі. У вимозі позивач вказав, що з урахуванням наявної у ПВКП Теплотехнік-2 заборгованості перед МКП Чернівцітеплокомуненерго в сумі 10 500,31грн за договором №166 від 01.10.2015 на транспортні послуги, борг МКП Чернівцітеплокомуненерго перед ПВКП Теплотехнік-2 за виконані роботи становить 105 605,69грн (а.с. 48).

Як вбачається з матеріалів справи, вимогу позивача відповідач залишив без задоволення, у зв`язку з чим у червні 2019 року позивач звернувся до судового експерта Попелюк С.М.( свідоцтво №669 від 12.06.2002) про виконання судово-економічної експертизи щодо документального підтвердження заборгованості за договором № 156 від 15.10.2015, за результатами якої надано висновок №35 від 04.07.2019. Згідно з вказаним висновком документально підтверджується заборгованість МКП Чернівцітеплокомуненерго перед ПВКП Теплотехнік-2 за договором №156 від 15.10.2015 в сумі 298 174,85грн, у т.ч.: 105 605,69грн основний борг, 128 160,60грн пеня, 52 816,70грн інфляційні втрати та 11 591,86грн 3% річних за період з 26.10.2015 по 20.06.2019(а.с. 38-46).

З вказаного висновку вбачається, що розрахунок пені та 3 %річних проведений за період з 26.10.2015 по 20.06.2019, а розрахунок інфляційних втрат проведений за період з листопада 2015року по травень 2019 року.

У зв`язку з неоплатою відповідачем виконаних робіт за договором №156 від 15.10.2015 позивач заявив до стягнення 105 605,69грн основного боргу, 128 160,60грн пені на підставі п.7.3 договору та 52 816,70грн інфляційних втрат і 11 591,86грн 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав .

Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 ЦК України встановлений обов`язок замовника оплатити підрядникові належним чином виконані роботи.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі договору підряду № 156 від 15.10.2015 позивач виконав роботи з капітального ремонту теплового вводу до житлового будинку №256 по вул. Руській в м. Чернівці на загальну суму 116 106,00 грн. Факт виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем підтверджується підписаними двома сторонами актом форми КБ-2в, довідкою форми КБ -3 від 25.10.2015 та не заперечується відповідачем.

За умовами договору ( п.4.2 ) відповідач зобов`язаний був оплатити виконані роботи до закінчення терміну дії договору після підписання акта виконаних робіт форми КБ-2в.

За приписами ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, у відповідача виник обов`язок оплатити виконані роботи після підписання акта приймання виконаних робіт від 25.10.2015, тобто з 26.10.2015, проте відповідач не оплатив виконаних робіт.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За прострочення оплати виконаних робіт договором ( п.7.3) встановлено сплату замовником пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з неоплатою відповідачем виконаних робіт позивач звернувся до суду 17.07. 2019 з позовом до відповідача про стягнення 105 605,69грн основного боргу (з урахуванням боргу позивача перед відповідачем на суму 10 500,31грн за іншим договором №166 від 01.10.2015 про надання транспортних послуг), 128 160,60грн пені, нарахованої за період 26.10.2015 по 20.06.2019, 52 816,70грн інфляційних втрат за період з листопада 2015 року по травень 2019року та 3 % річних в сумі 11 591,86грн, нарахованих за період з 26.10.2015 по 20.06.2019.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині стягнення 105 605,69грн основного боргу, 3 % річних в сумі 11 591,86грн та 52 816,70грн інфляційних втрат, апеляційний суд встановив його правильність та обґрунтованість в частині стягнення 105 605,69грн основного боргу, 11 582,32грн 3 % річних та 52 816,70грн інфляційних втрат, оскільки прострочення оплати має місце не з 26.10.2015, а з наступного дня після встановленого строку оплати, тобто з 27.10.2015. Відтак 3% річних в сумі 9,54 грн за 26.10.2015 нараховані неправомірно.

Щодо стягнення 128 160,60 грн пені, нарахованої за період з 26.10.2015 по 20.06.2019, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Договором підряду не передбачено нарахування пені поза межами 6-місячного, встановленого ч.6 ст.232 ГК України.

Відтак позивачем правомірно нарахована пеня за період з 27.10.2015 по 26.04.2016 в сумі 23600,02грн (за шість місяців), решта суми пені за період з 27.04.2016 по 20.06.2019 нарахована безпідставно.

Матеріалами справи підтверджено, що до винесення судом першої інстанції рішення у даній справі відповідач у відзиві на позов заявив про застосування позовної давності та про відмову у позові на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки( ст.257 ЦК України).

Згідно з ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За приписами ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5 ст. 267 ЦК України).

Суд першої інстанції встановив, що наявність боргу відповідачем не заперечується; перебіг строку у спірних правовідносинах розпочався 01.01.2016, загальний строк позовної давності закінчився 31.12.2018, в той час як позов подано 17.07.2019, тобто поза межами строку позовної давності.

Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позов подано поза межами строку загальної позовної давності і відповідач заявив про застосування позовної давності ( ч.4 ст. 267 ЦК України). При цьому суд відмовив позивачу у визнанні поважними причин пропуску позовної давності.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що перебіг позовної давності зупинявся відповідно до п.1.ч.1ст. 263 ЦК України у зв`язку із смертю засновника та керівника позивача ОСОБА_1 ( 07.10.2017).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).

У частині другій статті 218 ГК України також міститься визначення непереборної сили як надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, захоплення підприємств, блокада, страйк, аварія, пожежа, вибух, тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, ожеледь, град, заморозки, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, смерть засновника та керівника позивача не є непереборною силою у розумінні закону, яка зупиняє перебіг позовної з давності, тому апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про зупинення перебігу позовної давності.

Водночас, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що після смерті єдиного засновника і керівника позивача (ПВКП Теплотехнік-2 ) ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його спадкоємцями стали його неповнолітні діти - ОСОБА_4 (дата народження-04.06.2008) та ОСОБА_5 (дата народження-30.05.2016) згідно свідоцтвами про право на спадщину від 26.10.2018 , яким передано їм у спадщину, зокрема, статутний капітал ПВКП Теплотехнік-2 на суму 5 000,00грн

Рішенням загальних зборів засновників ПВКП Теплотехнік-2 від 05.04.2019 затверджено перерозподіл часток у статутному капіталі підприємства: ОСОБА_4 -4 583,33грн статутного капіталу, що становить 91,67%, Бабюку ОСОБА_6 - 416,67грн статутного капіталу, що становить 8,33%, та призначено керівником підприємства ОСОБА_8 Г.

Частиною 4 ст. 261 ЦК України встановлено, що у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

З огляду на те, що на момент смерті (07.10.2017) єдиного засновника і керівника позивача (ПВКП Теплотехнік-2 ) ОСОБА_1 3-річний строк загальної позовної давності на стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат не закінчився, апеляційний суд вважає, що неоплата відповідачем виконаних позивачем робіт порушує права неповнолітніх дітей як спадкоємців засновника позивача, які не досягли повноліття на момент пред`явлення позову, відтак в силу приписів ч.4 ст. 261 ЦК України строк загальної позовної давності щодо вказаних позовних вимог не закінчився.

В частині стягнення пені в сумі 23600,02грн, яка правомірно нарахована за період з 27.10.2015 по 26.04.2016( за 6 місяців), річний строк позовної давності для стягнення пені закінчився 26.04.2017, тобто більш ніж за 5місяців до смерті засновника і керівника позивача, що свідчить про відсутність порушених прав його спадкоємців та відсутність підстав для визнання причин пропуску позовної давності на стягнення пені поважними. В іншій частині пеня нарахована безпідставно, про що вказано вище.

Таким чином, апеляційний суд частково погоджується з доводами скаржника та вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності, оскільки в частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат позовна давність не пропущена, вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення. В частині стягнення 23600,02грн пені позовна давність пропущена без поважних причин, решти пені нарахована безпідставно.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права суд неправомірно відмовив у задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності.

Отже, рішення належить скасувати, прийняти нове, яким позов задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 105 605,69грн основного боргу, 11 582,32грн 3 % річних, та 52 816,70грн інфляційних втрат. В частині стягнення 23600,02грн пені у задоволенні позову належить відмовити у зв`язку з пропуском позовної давності. У стягненні решти пені та 3% річних належить відмовити за безпідставністю.

При поданні позову позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме: 4472,62грн судового збору, 23 853,99грн витрат на професійну правничу допомогу та 5000,00грн витрат на проведення судово-економічної експертизи.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 названої статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 4 ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження розміру понесених витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 5000,00грн позивач подав договір на проведення судово-економічної експертизи від 21.06.2019, укладений з судовим експертом Перепелюк С.М., та акт здачі-прийняття експертних робіт від 04.07.2019, згідно з яким експерт передав позивачу висновок судово-економічної експертизи №35 від 04.07.2019, а позивач оплатив в повному обсязі загальну вартість проведених експертом робіт в сумі 5000,00грн (а.с. 33-34).

Відповідно до частин 1-3 ст. 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що при розгляді справи № 926/1786/19 інтереси позивача в суді першої інстанції представляв адвокат Гнатковський О.С. на підставі договору про надання правничої допомоги №091/19 від 12.07.2019 та ордера про надання правової допомоги №32664 від 02.09.2019, виданого на підставі вказаного договору (а.с. 82-85).

Відповідно до п.2.1 договору №091/19 від 12.07.2019 адвокат надає клієнту наступні види правової допомоги: консультації та роз`яснення чинного законодавства України щодо проведення процедури стягнення збитків в судовому порядку; підготовка позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, відповідей на відзив, складання адвокатських запитів та інших документів правового характеру (скарг, заяв, клопотань); представництво інтересів клієнта в Господарському суді Чернівецької області та Західному апеляційному господарському суді по господарській справі за позовом ПВКП Теплотехнік-2 до МКП Чернівцітеплокомуненерго про стягнення 298 174,85грн заборгованості.

Згідно з п.п.5.3, 5.4 договору за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокатові аванс в сумі 7000,00грн протягом 10 днів з моменту підписання даного договору та гонорар в розмірі 16 853,99грн протягом 10 днів з моменту відкриття провадження у відповідній господарській справі.

Відповідно до п.5.5 розмір гонорару залежить від складності справи, фактично витраченого часу та обсягу робіт і не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.

Адвокат Гнатковський О.С. від імені позивача подав заву про поновлення строку позовної давності та здійснював представництво інтересів позивача в судових засіданнях місцевого господарського суду 09.09.2019, 16.09.2019, 23.09.2019,09.10.2019 та 17.10.2019.

02.09.2019 адвокат Гнатковський О.С. та ПВКП Теплотехнік-2 підписали акт про прийняття-передачі юридичних послуг до договору про надання правової допомоги від 12.07.2019, згідно з яким адвокат надав наступні послуги: аналіз поданих замовником документів та консультації на загальну суму 3 500,00грн, складання позовної заяви- 3500,00грн, представництво в судовому процесі та складання поточних документів-16 853,99грн (а.с. 101-102).

Згідно з квитанцією до прибуткового ордеру №091/19-1 від 12.07.2019 позивач сплатив адвокату 7000,00грн, та в подальшому відповідно до квитанції до прибуткового ордеру №091/19-2 від 02.09.2019 позивач сплатив адвокату 16 853,99грн.

Вказані акт і квитанції, які позивач надав суду, підтверджують фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, надану йому у суді першої інстанції.

У зв`язку з частковим задоволенням позову та апеляційної скарги судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних та апеляційних вимог, а саме:

- за розгляд справи судом першої інстанції з відповідача на користь позивача належить стягнути: 2 550,20грн судового збору, 2 850,90грн на відшкодування понесених витрат на проведення судово-економічної експертизи та 13 601,07грн на відшкодування понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката;

- за перегляд рішення апеляційним судом з відповідача на користь позивача належить стягнути 3 825,30грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 86, 126, 129, 231, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 278, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Теплотехнік-2» від 06.11.2019 задоволити частково.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2019 у справі №926/1786/19 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго", ідент. код 34519280, місцезнаходження: 58018, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Максимовича, будинок 19-А, на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Теплотехнік-2", ідент. код 30208437, місцезнаходження: 58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Мисливська, будинок 2 А, - 105 605,69грн основного боргу, 11 582,326грн 3 % річних, 52 816,70грн інфляційних втрат, 2 550,20грн судового збору, 2 850,90грн на відшкодування витрат на проведення судово-економічної експертизи та 13 601,07грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго", ідент. код 34519280, місцезнаходження: 58018, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Максимовича, будинок 19-А,на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Теплотехнік-2", ідент. код 30208437, місцезнаходження: 58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Мисливська, будинок 2 А,- 3 825,30грн судового збору за перегляд рішення апеляційним судом.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. ст. 286-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 30.01.2020.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.В. Зварич

Суддя О.П. Дубник