Постанова

від 29.01.2020 по справі 908/2406/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2020 року м.Дніпро Справа № 908/2406/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

секретар судового засідання - Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019

у справі №908/2406/19 (суддя Юлдашев О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Текс» ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутком» ,

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія з управління нерухомістю» , 2/ Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві

про визнання права власності

в межах справи № 908/2406/19

про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрутком»

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Текс» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутком» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс загальною площею 18667,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 (реєстраційний номер нерухомого майна 248865580000, номер об`єкта в РПВН 37253038).

В обґрунтування позову послався на те, що з відповідачем було укладено договір будівельного підряду №19/04/18 від 19.04.2018 року на реконструкцію нерухомого майна, розташованого за вказаною адресою. Після завершення робіт з реконструкції об`єкту позивачем, як підрядником, зазначений об`єкт було передано відповідачу, який виступив замовником реконструкції. Водночас відповідач не розрахувався за договором підряду з огляду на відсутність коштів, визнав заборгованість на суму 42000000,00 грн., а також повідомив, що власником об`єкту є Міжнародна компанія з управління нерухомістю , товариство з обмеженою відповідальністю, з вини якого відсутнє фінансування виконаних робіт. Вважає, що має право на отримання такого майна у власність шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019 у справі № 908/2406/19 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Текс» про забезпечення позову та накладено арешт на нежитлову будівлю - готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 18667,00 кв. м., розташований за адресою: місто Київ, вулиця Молодогвардійська 32, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248865580000, що належить МІЖНАРОДНІЙ КОМПАНІЇ З УПРАВЛІННЯ НЕРУХОМІСТЮ, ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії; W1T 7PD, Лондон, КвінсХаус, 180 Тоттенхем Корт Роуд, приміщення 12, 2-й поверх; номер реєстрації компанії 11350869).

Заборонено будь-яким особам вживати будь-які дії щодо відчуження (в тому числі передачі права власності, передачі в іпотеку, управління) нежитлової будівлі - готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 18667,00 кв. м., розташований за адресою: місто Київ, вулиця Молодогвардійська 32, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 248865580000.

Заборонено Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, нотаріусам України, іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та будь яким іншим особам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, заборонено вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Молодогвардійська, 32, загальною площею 18667,00 кв. метрів, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 248865580000, зокрема: заборонено здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонено вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів, відновлення таких записів, скасування записів про попереднє скасування записів щодо нерухомого майна, тощо.

Забезпечення позову суд першої інстанції мотивував тим, що протягом короткого проміжку часу з липня по листопад 2019 року дев`ятьма різними державними реєстраторами та нотаріусами були прийняті рішення, внаслідок яких нерухоме майно змінювало власника, скасовувались записи про іпотеку, про державну реєстрацію права власності, що вказує на реальну загрозу втрати об`єкту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт", яке участі у справі не приймало, подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019 у справі №908/2406/19, згідно якої останній просить скасувати дану ухвалу, в задоволенні заяви ТОВ "Еліт Текс" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

В обґрунтуваннях доводів апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначив, що заходи забезпечення позову було вчинено за відсутності необхідних умов для їх застосування, що передбачені процесуальним законом. При цьому звернув увагу на те, що забезпечення позову за вимогами майнового характеру можливе лише відносно майна, що на момент пред`явлення позову знаходиться у відповідача. Водночас кожна з сторін спору не була власником спірного нерухомого майна. Щодо права на оскарження даної ухвали як особою, яка не була залучена до участі у справі, вказав на те, що зазначене нерухоме майно 31.07.2019 року було зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю ФК Горизонт , тобто апелянт набув право власності на нерухоме майно, про що було видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас в подальшому внаслідок вчинення державними реєстраторами незаконних, за твердженням апелянта, реєстраційних дій таке майно вибуло з його власності та на теперішній час перебуває у власності третьої особи-1, а належність такого майна оспорюється заявником.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому той посилається на обґрунтованість та законність вжитих судом першої інстанції заходів, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №908/2406/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019 у справі №908/2406/19, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 26.12.2019.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з відпусткою судді Білецької Л.М., для розгляду справи №908/2406/19 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Чередко А.Є., Коваль Л.А.

26.12.2019 р. розгляд справи було відкладено на 20.01.2020. В подальшому були оголошені перерви на 22.01.2020 та на 29.01.2020.

В судовому засіданні 29.01.2020 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представники позивача та відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вказали на обґрунтованість оскаржуваної ухвали про забезпечення позову.

В судовому засіданні 29.01.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Особа , яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають відповідати вимогам обґрунтованості та необхідності їх застосування, серед яких визначаються критерії: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктами першим та четвертим частини першої статті 137 ГПК України передбачено, що позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до частини 3 статті 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Отже наведені положення статей 136 та 137 ГПК України дають підстави дійти висновку, що застосування заходу забезпечення у вигляді накладення арешту може бути застосовано лише щодо майна, яке належить або підлягає передачі відповідачеві.

Як вбачається з матеріалів справи та наведених позивачем обґрунтувань поданого позову, останній ґрунтується на невиконанні відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором будівельного підряду №19-04-18 від 19 квітня 2018 року щодо здійснення оплати робіт на суму 42 000 000,00 грн, факт виконання яких відповідачем визнаний згідно відповіді на претензію від 30.04.2019 року. У цій же відповіді відповідач стверджує про належність нерухомого майна, щодо якого ухвалою суду першої інстанції було вжито заходи забезпечення позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія з управління нерухомістю» . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 01.11.2019 року (номер запису 33964724) власником готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу, загальною площею 18667,00 кв. м., розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Молодогвардійська 32, було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія з управління нерухомістю» . При цьому відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності попереднім власником згідно запису від 31.07.2019 року №32629662 було Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт".

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Не надаючи оцінку обґрунтованості поданого позивачем позову, та оцінюючи матеріали справи виключно з метою з`ясування обставин обґрунтованості та законності вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову, судова колегія зазначає, що відповідно до матеріалів справи на час звернення позивача з позовом зареєстрованим власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія з управління нерухомістю» . При цьому такі обставини не заперечуються учасниками справи. Водночас матеріали справи не містять доказів належності такого майна відповідачу у справі або ж достовірних доказів того, що таке майно підлягає передачі відповідачу на відповідній правовій підставі.

Крім того матеріалами справи не підтверджується вчинення усіх реєстраційних дій (скасування реєстраційних записів), на які послався суд першої інстанції, обґрунтовуючи мотиви вжиття заходів забезпечення позову.

За викладеного судова колегія вважає, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, вжиті оскаржуваною ухвалою, не відповідають критеріям обґрунтованості та необхідності їх застосування, а також застосовані у спосіб, що не передбачений законом, оскільки стосуються майна, належного не відповідачу, а іншій особі. При цьому застосування щодо такого майна заборони вчинення дій іншими особами також не може бути визнано обґрунтованим у спорі про майно з особою, яка відповідно до обставин справи не є його власником. Вжиття таких заходів не відповідає критеріям обґрунтованості, створює загрозу порушення у зв`язку із їх вжиттям прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є сторонами спору.

Наведене спростовує твердження позивача та відповідача про обґрунтованість оскаржуваної ухвали та дає підстави для висновку, що судом першої інстанції не було дотримано вимог статей 136, 137 ГПК України при вжитті заходів забезпечення позову, а оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

Щодо права Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" на оскарження прийнятого судом першої інстанції рішення судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Враховуючи обставини набуття права власності Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" на готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс загальною площею 18667,00 кв.м., розташований по вул. Молодогвардійська, 32, в місті Києві та подальше вчинення реєстраційних дій про реєстрацію права власності за іншою особою, оспорювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" обставин набуття прав та таке майно (реєстрації права власності) іншими особами, суд доходить висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" є учасником правовідносин, у яких прийнято судом першої інстанції оскаржуване судове рішення. Наведене є достатньою підставою для висновку про те, що оскаржувана ухвала стосується його прав та інтересів, що надає йому прав на її оскарження.

За таких обставин вбачаються підстави, передбачені статтею 277 ГПК України для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та прийняття рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Текс» про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт".

Керуючись статтями 275-279, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019 у справі №908/2406/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019 у справі №908/2406/19 скасувати.

3. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Текс» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Текс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" 1921,00 грн. судового збору.

5. Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.01.2020

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко