Рішення

від 27.01.2020 по справі 908/3205/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/144/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2020 Справа № 908/3205/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/3205/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" (03126, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5-г)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Дорожна, буд. 97/2)

про стягнення 139 679,49 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 11.11.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" про стягнення основного боргу в сумі 114319,14 грн., пені в сумі 15887,61 грн., трьох відсотків річних в сумі 3366,34 грн. та інфляційних втрат в сумі 6106,40 грн. за договором оренди № MG 520-10/2017 від 30.10.2017, що разом складає 139 679,49 грн.

При цьому позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2019 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3205/19, присвоєно справі номер провадження 12/144/19, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

10.12.2019 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення щодо розгляду справи № 908/3205/19 в порядку спрощеного позовного провадження. Вказану заяву відповідач обґрунтовує тим, що у відповідача є заперечення по суті позову, які потребують детального розгляду та вивчення і дослідження доказів, з`ясування обставин, на які відповідач посилається як на підставу своїх заперечень у відзиві на позовну заяву. Відтак вважає, що справа не є справою незначної складності, а тому просить суд розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.12.2019 у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи № 908/3205/19 в порядку загального позовного провадження відмовлено.

13.12.2019 на адресу суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, в якому останній проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- дійсно між сторонами був укладений договір оренди № MG 520-10/2017 від 30.10.2017, але вказаний договір був розірваний за згодою сторін з підписанням 13.03.2019 угоди про розірвання договору оренди навантажувача № MG 520-10/2017 від 30.10.2017;

- на момент підписання угоди сторони взаємних претензій не мають, строки розрахунків та відповідальність за порушення договору угодою про розірвання не передбачені;

- на підставі викладеного вважає, що ТОВ "Блексі Фрут Компані" не повинно сплачувати ТОВ "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" будь-які грошові кошти за порушення грошового зобов`язання;

- ТОВ "Блексі Фрут Компані" до березня 2018 своєчасно здійснювало оплату за користування майном за договором оренди, у подальшому у зв`язку з фінансовими труднощами оплати здійснювались з затримками у часі, але позивач за рахунок коштів, що перераховувались на погашення заборгованості, здійснював погашення поточної заборгованості, а не заборгованості, що створена раніше, вказані умисні дії позивача привели до штучного збільшення штрафних санкцій;

- позивачем при розрахунку індексу інфляції за оренду в червні, липні, жовтні, грудні 2018, січні, лютому 2019 допущені помилки, що також призвело до збільшення суми, що складає ціну позову;

- вказаний позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 18000,00 грн. не є обґрунтованим, розумним та співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт;

- згідно даних Головного управління статистики у м. Києві за 9 місяців 2019 середньомісячна зарплата по виду діяльності професійна, наукова, технічна діяльність склала 18565,88 грн., згідно даних сайту Work.ua середня зарплата адвоката у м. Києві складає 14000,00 грн. у місяць, за запитом в Інтернеті сколько стоят услуги адвоката Киев вартість складання позовної заяви коливається від 300 грн. до 4000 грн.;

- з огляду на викладене вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу значно завищений та підлягає зменшенню;

- вказана в позовній заяві сума заборгованості не відповідає дійсності, так само, які і штрафні санкції, пеня та інші види відповідальності за порушення грошового зобов`язання;

- також підлягає перерахунку розмір витрат на професійну правничу допомогу. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, які є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 27.01.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 30.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані", далі Орендар, був укладений договір оренди № MG 520-10/2017, далі Договір, за умовами п. 1.1. якого Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар прийняти в користування обладнання згідно специфікації Додатку № 1 до даного Договору, далі Майно, та сплачувати орендну плату в розмірі та в строки, визначені в п. 3 Договору.

Відповідно до п. 1.2., 1.4., 1.5. Договору майно належить Орендодавцю на праві власності. Відновна вартість Майна найменування: Електричний навантажувач EFG 316k MP GE 115-450 DZ #FN358822, складає 256 000,00 грн. Мета оренди - виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Передача Майна вважається такою, що відбулась, з моменту його передачі від Орендодавця Орендарю і підписання акту приймання-передачі відповідно до п. 1.5. Договору. При передачі Майна представниками сторін підписується акт приймання-передачі, який складається по формі, приведеній в Додатку № 2 до Договору. З моменту підписання акту приймання-передачі ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження Майна переходить на Орендаря.

Згідно із п. 1.3., 1.7. Договору майно має бути доставлено Орендарю за адресою: Київська область, Броварський р-н, с. Велика Димерка, вул. Леніна, 101. Витрати на доставку Майна зі складу Орендодавця за адресою: вул. Качалова 5г; Київ несе Орендар. У разі оплати транспортних послуг Орендодавцем, Орендар компенсує витрати на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем. Місцем експлуатації Майна є Київська область, Броварський р-н, с. Нововасилівка, вул. Мелітопольска, 1А. У випадку необхідності змінити місце експлуатації Майна Орендар повинен отримати в письмовій формі відповідну попередню згоду від Орендодавця.

Підпунктами 2.2.7., 2.2.11. п. 2.2. Договору передбачені обов`язки Орендаря, а саме: здійснювати розрахунки по орендній платі згідно умов, визначених в п. 3 Договору, по закінченні строку дії Договору або відразу після дострокового розірвання Договору повернути Майно Орендодавцю в технічно справному стані і без забруднень, за адресою Орендодавця вул. Качалова, 5 г Київ. При передачі Майна представниками сторін підписується акт приймання-передачі, який складається по формі, приведеній в Додатку № 2 до Договору. У разі оплати транспортних послуг Орендодавцем, Орендар компенсує затрати.

Умовами п. 3.1. - 3.4. Договору сторони визначили, що розмір щомісячної орендної плати: - Електричний навантажувач EFG 316k MP GE 115-450 DZ #FN358822, складає 15 800,00 грн. з ПДВ (20%). Розмір орендної плати за неповний календарний місяць обчислюється пропорційно співвідношенню кількості календарних днів, в які майно фактично знаходилося в оренді до кількості календарних днів в поточному місяці. Орендна плата починає обчислюватися з дати передачі Майна Орендарю (Додаток № 2). Орендна плата указана із розрахунку експлуатації Майна при однозмінній роботі (не більше 8 (восьми) годин в день і при 7 (семи)- денному робочому тижні). Орендар сплачує орендну плату протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку на оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця, вказаний в Договорі. Всі платежі здійснюються в гривнях на підставі рахунків Орендодавця.

Згідно із п. п. 5.1., 5.2. Договору договір вступає в силу в момент його підписання сторонами. Строк оренди Майна починається з моменту передачі Майна Орендарю за актом прийому-передачі і триває до 28.02.2018. Договір автоматично продовжується на тих же умовах, якщо жодна зі сторін в письмовій формі не повідомить іншу сторону про своє небажання продовжити Договір.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що Договір може бути розірваний кожною стороною до закінчення строку, визначеного в п. 5.2, шляхом направлення іншій стороні письмового повідомлення.

Так, на виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв майно: Електричний навантажувач EFG 316k MP GE 115-450 DZ 2007 року випуску, що підтверджується підписаним між ними актом приймання-передачі від 30.10.2017 за формою Додатка № 2 до Договору (том 1, а.с. 45).

Як свідчать матеріали справи, 13.03.2019 між сторонами була підписана угода про розірвання договору оренди навантажувача № MG 520-10/2017 від 30.10.2017, згідно з якою сторони вирішили розірвати договір № MG 520-10/2017 від 30.10.2017 з 15 березня 2019 року.

Пунктом 2 вказаної угоди визначено, що Орендар зобов`язується здійснити остаточні розрахунки за договором.

15.03.2019 Орендар передав, а Орендодавець прийняв за підписаним між ними актом приймання-передачі майно: Електричний навантажувач EFG 316k MP GE 115-450 DZ 2007 року випуску (том 1, а.с. 73).

За час дії Договору позивачем (Орендодавцем) були виписані відповідачу (Орендарю) наступні рахунки-фактури на оплату орендної плати на загальну суму 231038,49 грн., а саме:

- рахунок фактура № ЮН-00006160 від 31.10.2017 на суму 1019,35 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00006890 від 30.11.2017 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00007404 від 29.12.2017 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00000443 від 31.01.2018 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00001223 від 28.02.2018 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00001866 від 31.03.2018 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00002489 від 30.04.2018 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00003936 від 30.06.2018 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00004813 від 31.07.2018 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00005602 від 30.09.2018 на суму 7373,34 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00007253 від 31.10.2018 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00008142 від 30.11.2018 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00008973 від 31.12.2018 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00000680 від 31.01.2019 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00001424 від 28.02.2019 на суму 15800,00 грн.;

- рахунок фактура № ЮН-00002459 від 31.03.2019 на суму 17245,80 грн. (включає орендну плату за 13 днів березня 2019 на суму 6625,80 грн. з ПДВ та вартість послуги з доставки техніки на суму 10620,00 грн.).

Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив часткові оплати орендної плати за Договором на загальну суму 116719,35 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (том 1, а.с. 63-72), а саме:

- 08.11.2017 здійснена оплата на суму 1019,35 грн.;

- 17.01.2018 здійснена оплата на суму 15800,00 грн.;

- 06.03.2018 здійснена оплата на суму 15800,00 грн.;

- 13.03.2018 здійснена оплата на суму 15800,00 грн.;

- 05.09.2018 здійснена оплата на суму 15800,00 грн.;

- 13.12.2018 здійснена оплата на суму 10000,00 грн.;

- 16.01.2019 здійснена оплата на суму 10000,00 грн.;

- 22.01.2019 здійснена оплата на суму 10000,00 грн.;

- 15.02.2019 здійснена оплата на суму 2500,00 грн.;

- 06.05.2019 здійснена оплата на суму 20000,00 грн.

Позивач в позові вказує, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов`язання щодо сплати орендної плати за вищевказаними рахунками-фактурами у визначений Договором строк, що призвело до утворення у останнього заборгованості в загальній сумі 114319,14 грн. Пояснює, що орендна плата за травень 2018 та серпень 2018 відповідачу не нараховувалась та рахунки на оплату не виставлялись на підставі листів відповідача № 88 від 10.05.2018 та № 154 від 04.07.2018. При цьому зазначає, що невиконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування майном у визначений договором оренди строк є порушенням прав та інтересів позивача та є підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав на адресу відповідача вимогу від 24.10.2019, в якій вимагав сплатити протягом 3-х календарних днів загальну суму основного боргу з орендної плати у розмірі 114319,14 грн. за договором оренди № 520-10/2017 від 30.10.2017, що підтверджується описом вкладення від 25.10.2019, фіскальним чеком від 25.10.2019 та накладною № 0830200424770 від 25.10.2019 (том 1, а.с. 112).

Оскільки з боку відповідача мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, що спричинило звернення з позовом до суду, позивач просить суд стягнути з останнього пеню за загальний період з 15.11.2018 по 15.10.2019 в сумі 15887,61 грн. на підставі п.п. 4.1.1. п. 4.1. Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що у випадку затримання платежу Орендар зобов`язується сплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення до повного виконання зобов`язання.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, а тому просить стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 17.05.2018 по 28.10.2019 в сумі 3366,34 грн. та інфляційні витрати за загальний період з червня 2018 по вересень 2019 в сумі 6106,40 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили орендну плату, порядок здійснення розрахунків, строк дії договору, порядок передання приміщення в оренду та його повернення, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 759 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України). Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч. 3 ст. 286 ГК України). Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися у розділі 3 Договору.

Матеріали справи свідчать, що на підставі підписаної сторонами угоди від 13.03.2019 сторони розірвали договір оренди № MG 520-10/2017 від 30.10.2017 та підписали акт приймання-передачі від 15.03.2019 до вказаного Договору, за яким Орендар передав, а Орендодавець прийняв майно - Електричний навантажувач EFG 316k MP GE 115-450 DZ 2007 року випуску.

Відповідно до п. 2 угоди про розірвання договору оренди № MG 520-10/2017 від 30.10.2017 Орендар зобов`язується здійснити остаточні розрахунки за договором.

За час дії Договору позивачем (Орендодавцем) були виписані відповідачу (Орендарю) рахунки-фактури на оплату орендної плати за період з жовтня 2017 по березень 2019 (за виключенням травня та серпня 2018) на загальну суму 231038,49 грн.

Умовами п. 3.4. Договору сторони визначили, що Орендар сплачує орендну плату протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку на оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця, вказаний в Договорі. Всі платежі здійснюються в гривнях на підставі рахунків Орендодавця.

Підпунктом 2.2.11 п. 2.2. Договору визначено, що по закінченні строку дії Договору або відразу після дострокового розірвання Договору повернути Майно Орендодавцю в технічно справному стані і без забруднень, за адресою Орендодавця вул. Качалова, 5 г Київ. При передачі Майна представниками сторін підписується акт приймання-передачі, який складається по формі, приведеній в Додатку № 2 до Договору. У разі оплати транспортних послуг Орендодавцем, Орендар компенсує затрати.

Так, в рахунку-фактурі № ЮН-00002459 від 31.03.2019 позивач нарахував орендну плату за 13 днів березня 2019 на суму 6625,80 грн. з ПДВ та вартість послуги з доставки техніки на суму 10620,00 грн., що разом складає 17245,80 грн.

На підтвердження понесення транспортних послуг в сумі 10620,00 грн. позивач надав до матеріалів справи копію договору перевезення № 15-04/2018 від 15.04.2018, укладеного між ним та ФОП Пархоменко І.А., а також рахунок № 741 від 15.03.2019 на оплату транспортних послуг на 10620,00 грн., акт виконаних робіт (наданих послуг) № 741 від 15.03.2019 та банківську виписку по рахунку позивача за 19.03.2019 про оплату послуг згідно рахунку № 741 від 15.03.2019 на суму 10620,00 грн. (том 1, а.с. 97-103).

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив часткові оплати орендної плати за Договором на загальну суму 116719,35 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (том 1, а.с. 63-72).

Таким чином, з урахуванням часткових оплат, заборгованість відповідача за Договором складає 114319,14 грн.

Згідно із п. 3.4. Договору Орендар сплачує орендну плату протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку на оплату.

Однак, умовами укладеного Договору не визначений порядок отримання Орендарем рахунків на оплату орендної плати.

Оскільки умовами укладеного Договору не визначений порядок отримання Орендарем рахунків на оплату орендної плати суд дійшов висновку, що строк оплати рахунка необхідно визначати з дати складання рахунка-фактури.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, а саме не оплатив в повному обсязі орендну плату та транспортні послуги в сумі 114319,14 грн. у встановлений строк та в повному обсязі, чим порушив умови Договору.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором, а саме нездійснення в повному обсязі оплати орендної плати та транспортних послуг, в т.ч. що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати настав, а наявність заборгованості в сумі 114319,14 грн. підтверджується виписаними рахунка-фактурами з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Відповідач докази оплати позивачу в повному обсязі орендної плати та транспортних послуг в сумі 114319,14 грн. за Договором суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" про стягнення основного боргу в сумі 114319,14 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати орендної плати та транспортних послуг за Договором з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором оренди № MG 520-10/2017 від 30.10.2017 нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати орендної плати за загальний період з 15.11.2018 по 15.10.2019 в сумі 15887,61 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором оренди № MG 520-10/2017 від 30.10.2017 нарахував відповідачу три проценти річних за загальний період з 17.05.2018 по 28.10.2019 в сумі 3366,34 грн. та інфляційні витрати за загальний період з червня 2018 по вересень 2019 в сумі 6106,40 грн.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок у зв`язку з виявленими ньому помилками, а саме при нарахуванні пені на заборгованість за рахунками - фактурами від 31.01.2019, 28.02.2019 та 31.03.2019.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, з врахуванням положень вказаного пункту постанови Пленуму Вищого господарського суду України, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок пені за рахунками-фактурами, за якими допущені помилки, за допомогою програми «Законодавство» .

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за рахунком-фактурою № ЮН-00000680 від 31.01.2019 в сумі 15800,00 грн., строк оплати якої настав 14.02.2019, прострочка виникла з 15.02.2019

- за період з 15.02.2019 по 15.08.2019 (182 дні прострочення) від суми боргу 15800,00 грн. пеня складає 2775,61 грн.;

2) на заборгованість за рахунком-фактурою № ЮН-00001424 від 28.02.2019 в сумі 15800,00 грн., строк оплати якої настав 15.03.2019, прострочка виникла з 16.03.2019

- за період з 18.03.2019 по 18.09.2019 (185 днів прострочення) від суми боргу 15800,00 грн. пеня складає 2787,29 грн.;

3) на заборгованість за рахунком-фактурою № ЮН-00002459 від 31.03.2019 в сумі 17245,80 грн., строк оплати якої настав 12.04.2019, прострочка виникла з 13.04.2019

- за період з 15.04.2019 по 15.10.2019 (184 дні прострочення) від суми боргу 17245,80 грн. пеня складає 2987,07 грн.

Розрахунок пені за іншими рахунками-фактурами здійснений позивачем правомірно, згідно умов договору та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума пені за прострочення оплати орендної плати складає 14161,51 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" пені підлягають задоволенню частково в сумі 14161,51 грн.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати орендної плати, а наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за загальний період з 17.05.2018 по 28.10.2019 здійснений у відповідності до приписів статті 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3366,34 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв`язку з допущенням позивачем помилок, а саме позивач нарахував інфляційні витрати за рахунками-фактурами від 30.06.2018, від 31.07.2018 в більшому розмірі, та при нарахуванні інфляційних за рахунком-фактурою від 31.10.2018 допустив помилку в зазначенні боргу.

Відтак, з врахуванням положень пункту 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок інфляційних витрат за рахунками-фактурами, за якими допущені помилки, за допомогою програми «Законодавство» .

Інфляційні витрати розраховані судом наступним чином:

1) на заборгованість за рахунком-фактурою № ЮН-00003936 від 30.06.2018 в сумі 15800,00 грн., строк оплати якої настав 13.07.2018, прострочка виникла з 14.07.2018

- за період з серпня 2018 по вересень 2019 від боргу 15800,00 грн. інфляційні витрати складають 1510,68 грн.;

2) на заборгованість за рахунком-фактурою № ЮН-00004813 від 31.07.2018 в сумі 15800,00 грн., строк оплати якої настав 14.08.2018, прострочка виникла з 15.08.2018

- за період з вересня 2018 по вересень 2019 від боргу 15800,00 грн. інфляційні витрати складають 1510,68 грн.;

3) на заборгованість за рахунком-фактурою № ЮН-00007253 від 31.10.2018 на суму 15800,00 грн., строк оплати якої настав 14.11.2018, прострочка виникла з 15.11.2018, враховуючи оплати 16.01.2019 в сумі 10000,00 грн., 15.02.2019 в сумі 2500,00 грн.

- за грудень 2018 від боргу в сумі 15800,00 грн. інфляційні витрати складають 126,40 грн.;

- за січень 2019 від залишку боргу 5800,00 грн. інфляційні витрати складають 58,00 грн.;

- за період з лютого 2019 по вересень 2019 від залишку боргу 3300,00 грн. інфляційні витрати складають 79,53 грн.

Розрахунок інфляційних витрат на заборгованість за іншими рахунками-фактурами здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума інфляційних витрат становить 5794,49 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" інфляційних витрат підлягають задоволенню частково в сумі 5794,49 грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, слід зазначити наступне.

З приводу позиції відповідача, що у зв`язку з укладенням угоди про розірвання Договору, в якій не передбачені строки розрахунків та відповідальність за порушення договору, ТОВ "Блексі Фрут Компані" не повинно сплачувати ТОВ "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" будь-які грошові кошти за порушення грошового зобов`язання суд вважає зазначити наступне.

Частинами 2, 3 ст. 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору , якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Так, в пункті 2 угоди від 13.03.2019 про розірвання договору оренди № MG 520-10/2017 від 30.10.2017 сторони визнали, що зобов`язання припинені цією угодою, виконання яких сторонами вже почалося, повинні бути беззаперечно виконані сторонами у повному обсязі, в тому числі Орендар зобов`язується здійснити остаточні розрахунки за договором .

Тобто, в силу приписів ч. 3 ст. 653 ЦК України та п. 2 угоди зобов`язання сторін за вказаним договором, які виникли до досягнення згоди сторін про його розірвання, повинні бути виконані сторонами згідно з умовами договору, в тому числі зобов`язання Орендаря з оплати орендної плати за час користування об`єктом оренди.

Твердження відповідача про те, що позивач за рахунок коштів, що перераховувались на погашення заборгованості, здійснював погашення поточної заборгованості, а не заборгованості, що створена раніше, є необґрунтованими, оскільки оплати, які здійснював відповідач позивач враховував в оплату боргу з орендної плати виходячи з призначення платежу, вказаного відповідачем в платіжному документі. Вказане підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, засвідчені копії яких містяться у справі (том 1, а.с. 63- 72), а також вбачається з розрахунку ціни позову.

Щодо клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги в сумі 18 000,00 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Частиною 1 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги від 24.10.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" (Замовник) та Адвокатським об`єднанням Українська правозахисна фундація (Виконавець).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. вказаного договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику правову допомогу адвоката по здійсненню захисту, представництва, інших видів правової допомоги щодо стягнення заборгованості з контрагента боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" (ідентифікаційний код 25221908) за договором оренди № 520-10/2017 від 30.10.2017, укладеного між ТОВ "Блексі Фрут Компані", як орендарем, та ТОВ "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК", як орендодавцем, а Замовник зобов`язується виплатити Виконавцю винагороду (гонорар) та оплатити всі витрати Виконавця, пов`язані з виконанням завдання Замовника відповідно до умов цього Договору. Виконавець (адвокат) відповідно до умов цього Договору складає претензійну вимогу до ТОВ "Блексі Фрут Компані" про сплату заборгованості, складає позовну заяву про стягнення заборгованості з ТОВ "Блексі Фрут Компані" за договором оренди № 520-10/2017 від 30.10.2017 до Господарського суду Запорізької області та здійснює розрахунок пені, 3% річних, інфляційних втрат відповідно до ст. 549, ст. 625 ЦК України, а також складає інші заяви по суті, заяви з процесуальних питань, інші необхідні процесуальні документи, бере участь з розгляду справи в господарському суді Запорізької області у випадках, передбачених законом, представляє інтереси Замовника, як позивача, у господарському суді Запорізької області та власними силами забезпечує участь адвоката у судових засіданнях з розгляду цієї справи, здійснює збір доказів, документів та вчиняє інші дії з підготовки позовної заяви, розгляду справи в суді тощо в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Умовами п. 1.12 договору про надання правової допомоги від 24.10.2019 сторони домовились, що надання правової допомоги Замовнику, представництво інтересів Замовника, здійснюється на підставі ордера адвоката, виданого виконавцем (Адвокатським об`єднанням) на ім`я адвоката Виконавця.

Згідно із п. 2.1., 2.2. вказаного договору за надання правової допомоги від 24.10.2019 за цим договором Замовник сплачує Виконавцю винагороду - гонорар (фіксований незалежно від витраченого адвокатом часу) у розмірі, що визначений у додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною на підставі рахунка Виконавця на оплату. Перелік послуг (правової допомоги) та розмір винагороди (розмір гонорару) визначається в додатку № 1 до цього договору.

Також до вказаного договору позивач надав Додаток № 1, акт здачі-прийняття наданих послуг № ОУ-00070 від 11.11.2019, в якому зазначено, що за надані послуги (правову допомогу) адвоката Замовник сплачує Виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі 13000,00 грн.

В якості підтвердження оплати наданих послуг з правової допомоги позивач надав платіжне доручення № 3696 від 06.11.2019, в якому зазначено про оплату позивачем на користь Адвокатської правозахисної фундації за послуги по рах. № 75, 79, 71 від 24.10.2019.

При цьому до позовної заяви позивач надав рахунок на оплату № 75 від 01.11.2019 послуг на 12000,00 грн. та рахунок на оплату № 71 від 24.10.2019 послуг на 1000,00 грн.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 4 статті 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат , як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .

За змістом статті 126 та частини 4 ст. 129 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За фактом надання послуг позивачу був підписаний акт здачі-прийняття наданих послуг № ОУ-00070 від 11.11.2019, в якому зазначено, що Виконавцем надані, а Замовником отримані такі послуги за договором про надання правової допомоги від 24.10.2019, а саме:

- складання адвокатом Добриніною С.О. претензійної вимоги;

- вивчення, збір адвокатом Добриніною С.О. інформації та документів (доказів), що підтверджують позовні вимоги ТОВ "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК";

- складання адвокатом Добриніною С.О. позовної заяви ТОВ "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" у господарський суд Запорізької області до відповідача ТОВ "Блексі Фрут Компані";

- формування адвокатом Добриніною С.О. позовної заяви ТОВ "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" у паперовій формі у 3-х примірниках.

При цьому в акті зазначено, що загальна вартість наданих послуг складає 13000,00 грн.

До позову доданий оригінал ордеру КС № 439216 від 24.10.2019, виданого Адвокатським об`єднанням Українська правозахисна фундація на підставі договору про надання правової допомоги від 24.10.2019 адвокату Добриніній С.О.

Докази у справі свідчать, що позивач оплатив Адвокатському об`єднанню Українська правозахисна фундація за надання правової допомоги за договором від 24.10.2019 на підставі рахунків № 71 та № 75 (сума виписаних рахунків - 13000,00 грн.) на загальну суму 23000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3696 від 06.11.2019.

Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, судом враховано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в сумі 114319,14 грн., пеня в сумі 15887,61 грн., три відсотка річних в сумі 3366,34 грн. та інфляційні витрати в сумі 6106,40 грн.

З огляду на обставини справи (стягнення боргу з орендної плати, предмет позову складається з суми боргу з орендної плати, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, нарахованих за порушення строку оплати орендної плати) справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно з ціною позову та складністю справи є не співрозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, в тому числі заперечення відповідача, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 6000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані", 72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Дорожна, буд. 97/2, ідентифікаційний код 25221908, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК", 03126, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5-г, ідентифікаційний код 34485084, основний борг в сумі 114319 (сто чотирнадцять тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 14 коп., пеню в сумі 14161 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят одна) грн. 51 коп., три відсотка річних в сумі 3366 (три тисячі триста шістдесят шість) грн. 34 коп., інфляційні витрати в сумі 5794 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн. 49 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2064 (дві тисячі шістдесят чотири) грн. 62 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" про стягнення пені в сумі 1726,10 грн. відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" про стягнення інфляційних витрат в сумі 311,91 грн. відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 27.01.2020 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.