Рішення

від 29.01.2020 по справі 910/9799/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2020Справа № 910/9799/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді : Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегера А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Айдахо

2. ОСОБА_1

про стягнення 173 341, 15 грн.,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айдахо" (далі - відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про стягнення 173 341, 15 грн., з яких 160 416, 65 грн. заборгвоаності за кредитом, 1 619, 45 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 9 844, 24 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 460, 81 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем-1 умов кредитного договору № б/н від 13.11.2018 в частині повернення суми кредиту. Оскільки виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечено порукою за договором поруки, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника (відповідача-1) та поручителя (відповідача-2) солідарно.

Ухвалою від 25.07.2019 господарський суд міста Києва відповідно до вимог частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Органу реєстрації Обухівської районної ради Київської області із запитом про надання інформацію про місце проживання відповідача-2.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2019 позовну заяву залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

12.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

20.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Відділу реєстрації фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Обухівської міської ради надійшла витребувана судом інформація.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/9799/19, вирішено здійснюватьи розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.09.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2019 підготовче засідання відкладено на 01.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2019 відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, в порядку частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові докази у справі, підготовче засідання відкладено на 29.10.2019 року.

16.10.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані витребувані судом документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/9799/19 до судового розгляду по суті на 12.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.12.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2019 року.

12.12.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з неможливість забезпечити явку повноваженого представника.

Враховуючи вищевказане клопотання позивача, ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2019 судове засідання відкладено на 14.01.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2020 року.

20.01.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 29.01.2020 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до приписів частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись на адресу відповідача-1, яка була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зокрема, ухвалу про виклик до суду у судове засідання 29.01.2020 року відповідач-1 отримав 20.01.2020 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 0103053439539.

Що стосується повідомлення відповідача-2 про час та місце розгляду справи, суд зазначає, що відповідні ухвали суду направлялись йому за адресою, яка зазначена Відділом реєстрації фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади виконавчого органу Обухівської міської ради в листі № 176 від 06.08.2019, а саме: АДРЕСА_1

Частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

При цьому, судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2018 року відповідач-1 (Клієнт) звернувся до позивача (Банк) із Заявою про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ .

За змістом вказаної заяви Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.

Відповідно до п. 1.2. Договору розмір кредиту складає 275 000, 00 грн.

Згідно з п. 1.3. Заяви строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту.

Проценти (комісія) за користування кредитом: 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п. 1.4. Заяви).

Пунктом 1.5. Заяви визначено порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї заяви та доступний Клієнту у системі Приват24 для бізнесу .

Згідно з п. 1.6. Заяви у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї заяви, Клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4., сплатити Банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.8.1 Умов та правил у відповідній редакції визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Згідно з п. 3.2.8.3.1 Умов та правил у відповідній редакції повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1 Умов та правил у відповідній редакції за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Згідно з п. 3.2.8.3.2 Умов та правил у відповідній редакції за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Пунктом 3.2.8.3.3 Умов та правил у відповідній редакції передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.8.9.2 Умов та правил у відповідній редакції).

Відповідно до п. 3.2.8.9.7 Умов та правил у відповідній редакції розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання Клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов`язань позивач надав відповідачу-1 кредит, перерахувавши 13.11.2018 року на рахунок відповідача-1 грошові кошти у розмірі 275 000, 00 грн., що підтверджується виписками з рахунку відповідача-1.

Проте, відповідач-1 в порушення взятих на себе зобов`язань суму кредиту повернув лише частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 160 416, 65 грн.

Разом з цим, 13.11.2018 року між позивачем (Кредитор) та відповідачем-2 (Поручитель) було укладено Договір поруки № РОR1541579480172, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ Айдахо зобов`язань за угодами-приєднаннями до:

1.1.1. Розділу 3.2.8. Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода-1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

-За період користування кредитом згідно Угоди 1 - 1,8% відсотка від суми кредиту щомісяця;

-За період користування кредитом згідно п. 3.2.8.5.3. Угоди-1 - 4 % від суми кредиту щомісяця.

б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Відповідно до пункту 1.2. Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.5. Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою 1 , Боржник та Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Положеннями пункту 2.1.2. Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1. цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань. Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою 1 , незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Відповідно до пункту 4.1. Договору сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 цей Договір припиняє свою дію.

З огляду на те, що відповідач-1 так і не погасив наданий позивачем кредитний ліміт, останній вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, шляхом приєднання відповідача-1 до Умов та правил надання банківських послуг (заява про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги КУБ ) між сторонами було укладено кредитний договір.

Як встановлено судом вище, у Заяві про приєднання від 13.11.2018 сторони погодили істоті умови кредитного договору.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2.8.1 Умов та правил у відповідній редакції визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Згідно з п. 3.2.8.3.1 Умов та правил у відповідній редакції повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1 Умов та правил у відповідній редакції за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Згідно з п. 3.2.8.3.2 Умов та правил у відповідній редакції за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Пунктом 3.2.8.3.3 Умов та правил у відповідній редакції передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.8.9.2 Умов та правил у відповідній редакції).

Відповідно до п. 3.2.8.9.7 Умов та правил у відповідній редакції розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання Клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.

На виконання умов кредитного договору від 13.11.2018 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" перерахувало на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у сумі 275 000, 00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Як підтверджено матеріалами справи, позичальник - відповідач-1 неналежним чином виконав покладені на нього зобов`язання, визначені Умовами та правилами надання послуг, в частині своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії. У зв`язку із чим, заборгованість відповідача-1 за кредитом становить 160 416, 65 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість - 1 619, 45 грн., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії - 9 844, 24 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, за відсотками за користування кредитом та за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суд дійшов висновку, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним.

Пунктом 3.2.8.10.1 Умов та правил у відповідній редакції передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., п.3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є вірним, а відтак пеня за несвоєчасне виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором становить 1 460, 81 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як встановлено судом вище, виконання зобов`язань за договором від 13.11.2018 було забезпечене договором поруки № РОR1541579480172 від 13.11.2018.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

За змістом пункту 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за угодою в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів та інших платежів, всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Враховуючи умови договору поруки, наведені вище приписи законодавства та встановлені у справі обставини, у поручителя (відповідача-2) виник солідарний обов`язок погасити 160 416, 65 грн. заборгованості за кредитним договором від 13.11.2018, 1 619, 45 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 9 844, 24 грн. заборгованості за відсотками, у вигляді щомісячної комісії, 1 460, 81 грн. пені.

Разом з тим, судом встановлено, що порука не є припиненою, оскільки за приписами пункту 4.1. Договору, сторони погодили строк припинення поруки - 15 років після укладення цього договору поруки.

З урахуванням умов Договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя (відповідача-2) як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за договором від 13.11.2018 року на суму заявлених позовних вимог

Враховуючи вищезазначене, оскільки факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю Айдахо заборгованості за кредитним договором від 13.11.2018, належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником та поручителем не спростований та враховуючи, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2, укладено договір поруки № РОR1541579480172 від 13.11.2018, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 160 416, 65 грн. заборгованості за кредитним договором від 13.11.2018, 1 619, 45 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 9 844, 24 грн. заборгованості за відсотками, у вигляді щомісячної комісії, 1 460, 81 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів в рівних частинах.

При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року № 7, у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись статтями 2, 5, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Айдахо та ОСОБА_1 про стягнення 173 341, 15 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Айдахо (04123, місто Київ, вулиця Червонопільська, будинок 23/17, приміщення 1; код ЄДРПОУ 41028525) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 160 416 (сто шістдесят тисяч чотириста шістнадцять) грн. 65 коп. заборгованості за кредитом, 1 619 (одну тисячу шістсот дев`ятнадцять) грн. 45 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими за прострочену заборгованість, 9 844 (дев`ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 24 коп. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 460 (одну тисячу чотириста шістдесят) грн. 81 коп. пені.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 1 300 (одну тисячу триста) грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айдахо (04123, місто Київ, вулиця Червонопільська, будинок 23/17, приміщення 1; код ЄДРПОУ 41028525) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 1 300 (одну тисячу триста) грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 30.01.2020 року.

Суддя В.С. Ломака