Рішення

від 15.01.2020 по справі 910/9973/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2020 р.Справа № 910/9973/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабер Інтернешенел"

про стягнення 3 780 881,19 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабер Інтернешенел" (надалі - відповідач) про стягнення 3 780 881,19 грн., з яких:

- 1 496 665, 53 грн. заборгованості (основної) за Договором підряду;

- 1 633 221,98 грн. заборгованості по сплаті Гарантійного фонду;

- 345 299,19 грн. пені за прострочення оплати основного зобов`язання (1 496 665,53 грн.);

- 140 009,64 грн. пені за прострочення оплати Гарантійного фонду (1 633 221,98 грн.);

- 29 031,00 грн. 3% річних за користування коштами основного зобов`язання;

- 11 947,00 грн. 3% річних за користування коштами Гарантійного фонду;

- 96 836,75 грн. інфляційного збільшення по заборгованості з основного зобов`язання;

- 27 879,10 грн. інфляційного збільшення по заборгованості зі сплати Гарантійного фонду.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором підряду №2/1-1-KIDEAL, в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою від 02.08.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 28.08.2019 р.

Протокольною ухвалою від 28.08.2019 р. підготовче засідання відкладено на 25.09.2019 р.

Протокольною ухвалою від 25.09.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 23.10.2019р.

21.10.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким останній заперечує проти позову та зазначає, що:

- позивачем виконано роботи за Договором з недоліками, які не усунуто на даний час;

- заборгованість відповідача значно зменшилась та не відповідає заявленому позивачем розміру, внаслідок укладання ряду договорів переведення боргу (Договір переведення боргу № 15/11-18 від 15.11.2018р., Договір переведення боргу № 1408/001 від 14.08.2018р., Договір переведення боргу № 11/06-06 від 23.07.2018р., Договір переведення боргу № 08/06-06 від 08.06.2018р.);

- позивачем невірно здійснено розрахунок штрафних санкцій за Договором.

у підготовчому засіданні 23.10.2019 р. представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 23.10.2019 р. суд ухвалив прийняти до матеріалів справи документи, подані позивачем; та відкласти підготовче засідання на 05.11.2019 р.

28.10.2019 р. від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 05.11.2019 р. представник відповідача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 05.11.2019 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 27.11.2019 р.

У судовому засіданні 27.11.2019 р. оголошувалась перерва до 04.12.2019 р.

29.11.2019 р. від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Судове засідання, призначене на 04.12.2019 р., не відбулось у зв`язку з надходженням повідомлення про мінування приміщення Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 05.12.2019 р. справу призначено до судового розгляду по суті на 15.01.2020 р.

У судовому засіданні 15.01.2020 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 15.01.2020 р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103052133649.

У судовому засіданні 15.01.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабер Інтернешенел" (Генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (Субпідрядник) укладено Договір підряду №2/1-1-KIDEAL (надалі - Договір) з додатками (а.с. 25-180, т.1) та додатковими угодами (а.с. 1-235, т.2).

За умовами п. 2.1 Договору, Генеральний підрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, власними та/або залученими засобами, виконати комплекс Робіт у зв`язку з будівництвом та введенням в експлуатацію Об`єкта, що визначені у Додатку № 2 до цього Договору чи будуть визначені згідно з цим Договором та додатками до нього, відповідно до Робочої Документації, цього Договору та чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2 Додатку №1 до Договору, позивач взяв на себе зобов`язання з будівництва першої черги торгово-розважального комплексу з паркінгом за адресою: 4-й "а" мікрорайон житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва, що має параметри і характеристики, вказані у проектній та Робочій Документації, будівельна адреса: вул. Здолбунівська, 15-А у Дарницькому районі м. Києва.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 626, 627 ЦК визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 632 ЦК ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 838 ЦК підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 843 ЦК встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За приписами ст. 844 ЦК ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

За правилами ст. 846 ЦК строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Положенням ст. 849 ЦК передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно зі ст. 853 ЦК замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 875 ЦК передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 877 ЦК, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов`язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва.

Частиною 4 ст. 879 ЦК передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Положеннями ст. 882 ЦК встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.3.2.3 Договору, підписані Генеральним: підрядником Акти є підставою для здійснення розрахунків із Субпідрядником за фактично виконані належним чином останнім роботи.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається та не заперечується відповідачем, що між сторонами за Договором підряду було підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на загальну суму 159 229 291,37 грн. (а.с. 1-260, т. 3).

Позивач вказує, що відповідач частково виконав умови договору в частині оплати виконаних позивачем робіт (а.с. 1-19, т.4), однак повної оплати робіт та послуг, станом на день пред`явлення позову, не здійснив.

15 листопада 2018 року між позивачем як "Первісним боржником", Відповідачем як "Новим боржником" та ТОВ "Інотех" як "Кредитором" було укладено договір №15/11-18, згідно з п. 4.1. якого сторони підтвердили, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором підряду (основна) становить 1 496 665, 53 грн., а заборгованість по сплаті Гарантійного фонду становить 1 633 221,98 грн.

Таким чином, позивач вказує, що сума заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті робіт та матеріалів сукупно із заборгованістю по сплаті Гарантійного фонду складає 3 129 877,51 грн.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору, Генеральний підрядник притримує 5 (п`ять) % від кожної суми вартості виконаних робіт без врахування вартості матеріалів, що зазначена у належних до сплати Субпідряднику по кожному АВР і Довідці з Договірної ціни плюс ПДВ, та перерахує накопичені кошти Гарантійного платежу Субпідряднику у термін, що не може перебільшувати 10 (десять) банківських днів, після закінчення 1 (одного) року після відкриття Об`єкту для відвідувачів, за умови належного виконання Субпідрядником усього обсягу Робіт, передбаченого даним Договором, прийняття їх Генеральним підрядником по останньому у часі Акту про Виконані Роботи відповідно п. 1.1.1 цього Договору на підставі наданого Субпідрядником рахунку-фактури (у розмірі, що не використаний/ чи не притриманий на усунення будь-яких недоліків та дефектів що сталися з вини Субпідрядника, або залучених ним третіх осіб, стосовно Робіт та/ або окремих Етапів Робіт, та/ або витрат Генерального підрядника в випадках, прямо передбачених в цьому Договорі, з урахуванням положень п.3.2.4. Сторони дійшли згоди, що притриманим 5 (п`ять) % від сум оплат по кожному АВР і Довідці про вартість з Договірної ціни за Роботи плюс ПДВ не здійснюється щодо сум оплат за все обладнання та матеріали у тому числі імпортні (що виробляються поза межами України).

Як вказує позивач та не заперечується відповідачем, 28 березня 2018 року відбулося урочисте відкриття гіпермаркету "АШАН".

Таким чином, позивач зазначає, що зобов`язання відповідача зі сплати на рахунок позивача коштів Гарантійного мали бути виконані 12 квітня 2019 року.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що замовником та інвестором Об`єкту виступила компанія ТОВ "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У", а Генеральним підрядником відповідно - ТОВ "ФАБЕР ІНТЕРНЕШЕНЕЛ", що підтверджується укладеним між ними Договором Генерального підряду № 2-KIDEAL від 15.11.2016р. (а.с. 63-95, т.4).

Будівельною комісією з приймання виконаних будівельно-монтажних робіт (у складі уповноваженого представника Технічного нагляду Замовника - ТОВ "Діагностика - 2010", уповноваженого представника ТОВ "ФАБЕР ІНТЕРНЕШЕНЕЛ" та уповноваженого представника ТОВ "СОЛСТРОЙ") був складений Дефектний Акт № 73/200417 (з фотофіксацією) від 20.04.2017р. про невідповідність проектній документації виконання будівельно-монтажних робіт Позивачем при спорудженні пожежного резервуара на Об`єкті (з фотозвітом) та відповідні записи були відображені в Журналі авторського нагляду під час будівництва за № 190, № 191. 15.12.2017р. Будівельною комісією з приймання виконаних будівельно-монтажних робіт (у складі уповноваженого представника Технічного нагляду Замовника - ТОВ "Діагностика - 2010", уповноваженого представника ТОВ "ФАБЕР ІНТЕРНЕШЕНЕЛ" та уповноваженого представника ТОВ "СОЛСТРОЙ") при наповненні водою був зафіксований факт протікання стін пожежного резервуара (приміщення № 112, № 113), це було наслідком не усунення Позивачем дефектів при будівництві та грубим порушенням вимог ДБН В.2.6-98:2009 "Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення" був складений Дефектний Акт № 116 (з фотофіксацією) від 15.12.2017р. (а.с. 96-100, т. 4).

Після офіційного відкриття (І - черги будівництва) Об`єкту для відвідувачів вищезгадані неусунуті позивачем належним чином дефекти пожежного резервуара (в приміщеннях № 109, № 110, № 112, № 113) були повторно виявлені нові дефекти Будівельною комісією (у складі уповноваженого представника Технічного нагляду Замовника - ТОВ "Діагностика - 2010", уповноваженого представника ТОВ "ФАБЕР ІНТЕРНЕШЕНЕЛ" та уповноваженого представника ТОВ "СОЛСТРОЙ") про що свідчить Дефектний Акт № 132 від 09.01.2018р. з схемами розташування дефектів в приміщеннях № 109, № 110, № 112, № 113 (а.с. 101-113, т.4).

Відповідач наголошує, що на даний час вищезгадані дефекти пожежного резервуара (в приміщеннях № 109, № 110, № 112, № 113) не усунуті позивачем, навіть не зважаючи на письмові докази його визнання та численні письмові звернення відповідача.

Отже, відповідач вказує, що внаслідок неналежного виконання позивачем своїх обов`язків перед відповідачем стосовно усунення дефектів при виконанні будівельно-монтажних робіт при спорудженні пожежного резервуара (в приміщеннях № 109, № 110, № 112, № 113) на Об`єкті, зафіксованих в Дефектному Акті № 73/200417 (з фотофіксацією) від 20.04.2017р., Дефектному Акті № 116 (з фотофіксацією) від 15.12.2017р. та Дефектним Актом № 73/200417 (з фотофіксацією) від 20.04.2017р., між ТОВ "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У" та відповідачем було укладено Договір Генерального підряду № 2/1 KIDEAL від 25.01.2018р. (а.с. 114-144, т.4).

Предметом вказаного Договору стало виконання відповідачем будівельно-монтажних (опоряджувальних) робіт на Об`єкті з усунення недоліків та дефектів, в тому числі усунення дефектів, допущених позивачем при виконанні будівельно-монтажних робіт при спорудженні пожежного резервуара Об`єкту (в приміщеннях № 109, № 110, № 112, № 113).

При цьому, відповідач зазначає, що у зв`язку з тим, що позивач не виконав частину робіт за Договором, в тому числі не усунув численні дефекти (недоліки), Замовник будівництва Об`єкту відмовився своєчасно та в повному обсязі оплатити відповідачу частину виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт.

Статтею 852 ЦК передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 857 ЦК робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За правилами ст. 858 ЦК, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Статтею 883 ЦК встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Згідно зі ст. 884 ЦК, підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

За результатом розгляду даної справи судом встановлено, що належними і допустимими доказами (Дефектні Акти № 73/200417 (з фотофіксацією) від 20.04.2017р., № 116 (з фотофіксацією) від 15.12.2017р. та № 73/200417 (з фотофіксацією) від 20.04.2017р.) підтверджується наявність недоліків у виконаних позивачем робіт за Договором підряду №№2/1-1-KIDEAL.

При цьому, будь-яких доказів усунення таких недоліків позивачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи вищевикладене та зазначені вище норми Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про недоведеність, необґрунтованість та невідповідність обставинам справи і положенням чинного законодавства України позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1 633 221,98 грн. заборгованості по сплаті Гарантійного фонду та, відповідно, і 140 009,64 грн. пені, 11 947,00 грн. 3% річних та 27 879,10 грн. інфляційного збільшення по заборгованості зі сплати Гарантійного фонду.

Водночас, суд зазначає, що встановлені вище обставини не являються підставою для несплати позивачу вартості належним чином виконаних та прийнятих відповідачем робіт за підписаними сторонами Актами приймання-передачі робіт та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 1-260, т. 3), відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства України.

Статтею 530 ЦК передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, судом встановлено, що відповідач у повному обсязі не оплатив виконані позивачем роботи за Договором на загальну суму 1 496 665, 53 грн.

При цьому, суд відхиляє доводи і твердження відповідача про недоведеність такого розміру заборгованості внаслідок укладання ряду договорів переведення боргу (Договір переведення боргу № 15/11-18 від 15.11.2018р., Договір переведення боргу № 1408/001 від 14.08.2018р., Договір переведення боргу № 11/06-06 від 23.07.2018р., Договір переведення боргу № 08/06-06 від 08.06.2018р.) як необґрунтовані та недостатні з огляду на відсутність належних і достатніх доказів погашення заборгованості за Договором у повному обсязі на суму 1 496 665, 53 грн. (як шляхом перерахування грошових коштів, так і шляхом переведення боргу).

Крім суми основної заборгованості за Договором у розмірі 1 496 665,53 грн., позивач просить стягнути з відповідача 345 299,19 грн. пені, 29 031,00 грн. 3% річних та 96 836,75 грн. інфляційного збільшення.

Відповідач, заперечуючи проти стягнення штрафних санкцій, вказує на неврахування позивачем у розрахунку положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про обґрунтованість заперечень відповідача щодо неврахування положень ч. 6 ст. 232 ГК України при розрахунку суми пені; а також встановив невірність розрахунку інфляційних втрат, відтак, судом здійснено власний розрахунок сум пені (сума боргу - 1 496 665,53 грн., періоди прострочення - з 16.11.2018 р. по 17.05.2019 р.), за яким сума пені складає 269 235,78 грн., та інфляційних втрат (за період з 16.11.2018 р. по 10.07.2019 р.), за яким інфляційні втрати складають 66 978,23 грн.

Всі інші доводи і твердження сторін відхиляються судом як недоведені та необґрунтовані, а також такі, що не можуть вплинути на результат вирішення даного спору.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтями 78, 79 Кодексу передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 496 665,53 грн. заборгованості, 269 235,78 грн. пені, 29 031,00 грн. 3% річних, 66 978,23 грн. інфляційних втрат доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє з підстав їх необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі та 27 928,66 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабер Інтернешенел" (01001, м. Київ, вул. Ольгинська, 6, оф. 35; код ЄДРПОУ 32913368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (02072, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 1А; код ЄДРПОУ 30210582) 1 496 665 (один мільйон чотириста дев`яносто шість тисяч шістсот шістдесят п`ять) грн. 53 коп. заборгованості, 269 235 (двісті шістдесят дев`ять тисяч двісті тридцять п`ять) грн. 78 коп. пені, 29 031 (двадцять дев`ять тисяч тридцять одну) грн. 00 коп. 3% річних, 66 978 (шістдесят шість тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 23 коп. інфляційних втрат та 27 928 (двадцять сім тисяч дев`ятсот двадцять вісім) грн. 66 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 30.01.2020 р.

Суддя Н.І. Зеленіна