Постанова

від 29.07.2020 по справі 910/9973/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2020 р. Справа№ 910/9973/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Михальської Ю.Б.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабер Інтернешенел"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2020

(повний текст рішення складено 30.01.2020)

у справі № 910/9973/19 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабер Інтернешенел"

про стягнення 3 780 881,19 грн.

за участю представників:

від позивача: Шипов К.Ю.;

від відповідача: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Солстрой" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Фабер Інтернешенел" про стягнення 3 780 881,19 грн. за договором підряду № 2/1-1-KIDEAL, з яких: 1 496 665, 53 грн. заборгованості (основної) за договором; 1 633 221,98 грн. заборгованості по сплаті гарантійного фонду; 345 299,19 грн. пені за прострочення оплати основного зобов`язання; 140 009,64 грн. пені за прострочення оплати гарантійного фонду; 29 031,00 грн. 3% річних за користування коштами основного боргу; 11 947,00 грн. 3% річних за користування коштами гарантійного фонду; 96 836,75 грн. інфляційного збільшення по заборгованості з основного зобов`язання; 27 879,10 грн. інфляційного збільшення по заборгованості зі сплати гарантійного фонду.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду № 2/1-1-KIDEAL в частині оплати виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 496 665,53 грн. заборгованості, 269 235,78 грн. пені, 29 031,00 грн. 3% річних, 66 978,23 грн. інфляційних втрат та 27 928,66 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд, встановивши, що відповідач у повному обсязі не оплатив виконані позивачем роботи за договором на загальну суму 1 496 665, 53 грн. та перевіривши надані позивачем розрахунки пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про обґрунтованість заперечень відповідача щодо неврахування положень ч. 6 ст. 232 ГК України при розрахунку суми пені; а також встановив невірність розрахунку інфляційних втрат, відтак, судом здійснено власний розрахунок сум пені та інфляційних втрат.

Також суд дійшов висновку про недоведеність, необґрунтованість та невідповідність обставинам справи і положенням чинного законодавства України позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1 633 221,98 грн. заборгованості по сплаті гарантійного фонду та, відповідно, і 140 009,64 грн. пені, 11 947,00 грн. 3% річних та 27 879,10 грн. інфляційного збільшення по заборгованості зі сплати гарантійного фонду.

Не погодившись з рішенням, ТОВ "Фабер Інтернешенел", звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неналежну оцінку судом всіх обставин справи, які мають значення для прийняття рішення, просить скасувати рішення в частині стягнення з ТОВ "Фабер Інтернешенел" на користь ТОВ "Солстрой" 1 496 665,53 грн. заборгованості, 269 235,78 грн. пені, 29 031,00 грн. 3% річних, 66 978,23 грн. інфляційних втрат, 27 928,66 грн. судового збору, у відповідній частині ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Скаржник стверджує, що суд, ухвалюючи рішення, не взяв до уваги докази, доводи і твердження відповідача про недоведеність такого розміру заборгованості.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фабер Інтернешенел" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 у справі № 910/9973/19.

23.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "Солстрой" просило відмовити ТОВ "Фабер Інтернешенел" у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 у справі № 910/9973/19, а саме рішення в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 розгляд справи було призначено на 29.07.2020.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2020 у зв`язку із перебуванням суддів Агрикової О.В. та Чорногуза М.Г. у відпустках для розгляду справи № 910/9973/19 було сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Михальська Ю.Б., Дідиченко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Фабер Інтернешенел" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 у справі № 910/9973/19 прийнято до провадження новим складом колегії суддів, розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.

В судове засідання представники скаржника не з`явилися, хоч сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалами Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті і від скаржника не надходило клопотання про розгляд апеляційної скарги в присутності його представника, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутні представника відповідача за наявними у справі доказами.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 15.11.2015 між ТОВ "Фабер Інтернешенел" (генеральний підрядник) та ТОВ "Солстрой" (субпідрядник) укладено договір підряду № 2/1-1-KIDEAL з додатками та додатковими угодами, на умовах якого генеральний підрядник доручив, а субпідрядник зобов`язався на власний ризик, власними та/або залученими силами, власними та/або залученими засобами, виконати комплекс робіт у зв`язку з будівництвом та введенням в експлуатацію Об`єкта, що визначені у додатку № 2 до цього договору чи будуть визначені згідно з цим договором та додатками до нього, відповідно до робочої документації, цього договору та чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2 додатку № 1 до договору, позивач взяв на себе зобов`язання з будівництва першої черги торгово-розважального комплексу з паркінгом за адресою: 4-й "а" мікрорайон житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва, що має параметри і характеристики, вказані у проектній та робочій документації, будівельна адреса: вул. Здолбунівська, 15-А у Дарницькому районі м. Києва.

Згідно із п. 3.3.2.3 договору, підписані генеральним підрядником акти є підставою для здійснення розрахунків із субпідрядником за фактично виконані належним чином останнім роботи. У тому випадку, якщо АВР і довідка про вартість виконаних робіт і витрати підтверджуються, генеральний підрядник зобов`язаний здійснити оплату суми, зазначеної в АВР та довідці про вартість виконаних робіт і витрати, у термін не пізніше 20 числа місяця, що слідує за звітним.

Відповідно до п. 3.2.1 договору, генеральний підрядник притримує 5 (п`ять) % від кожної суми вартості виконаних робіт без врахування вартості матеріалів, що зазначена у належних до сплати субпідряднику по кожному АВР і довідці з договірної ціни плюс ПДВ, та перерахує накопичені кошти гарантійного платежу субпідряднику у термін, що не може перебільшувати 10 (десять) банківських днів, після закінчення 1 (одного) року після відкриття Об`єкту для відвідувачів, за умови належного виконання субпідрядником усього обсягу робіт, передбаченого даним договором, прийняття їх генеральним підрядником по останньому у часі акту про виконані роботи відповідно п. 1.1.1 цього договору на підставі наданого субпідрядником рахунку-фактури (у розмірі, що не використаний/ чи не притриманий на усунення будь-яких недоліків та дефектів що сталися з вини субпідрядника, або залучених ним третіх осіб, стосовно робіт та/ або окремих етапів робіт, та/ або витрат генерального підрядника в випадках, прямо передбачених в цьому договорі, з урахуванням положень п.3.2.4. Сторони дійшли згоди, що притриманим 5 (п`ять) % від сум оплат по кожному АВР і довідці про вартість з договірної ціни за роботи плюс ПДВ не здійснюється щодо сум оплат за все обладнання та матеріали у тому числі імпортні (що виробляються поза межами України).

Між сторонами за договором підряду було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на загальну суму 159 229 291,37 грн. (т. 3, а.с. 1-260).

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач у повному обсязі не оплатив виконані позивачем роботи за договором на загальну суму 1 496 665, 53 грн.

При цьому, місцевий господарський суд відхилив доводи і твердження відповідача про недоведеність такого розміру заборгованості внаслідок укладання ряду договорів переведення боргу, а саме договору переведення боргу № 15/11-18 від 15.11.2018, договору переведення боргу № 1408/001 від 14.08.2018, договору переведення боргу № 11/06-06 від 23.07.2018, договору переведення боргу № 08/06-06 від 08.06.2018, як необґрунтовані та недостатні з огляду на відсутність належних і достатніх доказів погашення заборгованості за договором у повному обсязі на суму 1 496 665, 53 грн. як шляхом перерахування грошових коштів, так і шляхом переведення боргу.

15.11.2018 між позивачем як "Первісним боржником", відповідачем як "Новим боржником" та ТОВ "Інотех" як "Кредитором" було укладено договір № 15/11-18, яким врегулювали відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договору № 14/06-17 від 14.06.2017.

В п. 4.1 договору від 15.11.2018 сторони підтвердили, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду № 2/1-1-KIDEAL з додатками (основна) становить 1 496 665, 53 грн., а заборгованість по сплаті гарантійного фонду становить 1 633 221,98 грн. (т. 4 стор. 36).

За результатом розгляду даної справи судом встановлено, що належними і допустимими доказами (дефектні акти № 73/200417 (з фотофіксацією) від 20.04.2017, № 116 (з фотофіксацією) від 15.12.2017 та № 73/200417 (з фотофіксацією) від 20.04.2017) підтверджується наявність недоліків у виконаних позивачем робіт за договором підряду № 2/1-1-KIDEAL.

При цьому, будь-яких доказів усунення таких недоліків позивачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність, необґрунтованість та невідповідність обставинам справи і положенням чинного законодавства України позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1 633 221,98 грн. заборгованості по сплаті гарантійного фонду та, відповідно, і 140 009,64 грн. пені, 11 947,00 грн. 3% річних та 27 879,10 грн. інфляційного збільшення по заборгованості зі сплати гарантійного фонду.

Водночас, місцевий господарський суд дійшов висновку, що встановлені вище обставини не являються підставою для несплати позивачу вартості належним чином виконаних та прийнятих відповідачем робіт за підписаними сторонами актами приймання-передачі робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. (ч. 4, 6 ст. 882 ЦК України).

Згідно із ч. 5 ст. 321 ГК України якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об`єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

У п. 9.2 договору сторони погодили, що за прострочення генеральним підрядником строків оплати виконаних та прийнятих ним робіт згідно з умовами договору, генеральний підрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі діючої під час прострочення облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний календарний прострочений день за весь фактичний час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 496 665, 53 грн. основного боргу, 269 235,78 грн. пені, 29 031,00 грн. 3% річних та 66 978,23 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на приписи ст. 74 ГПК України у даному випадку саме на відповідача покладено тягар доведення належного виконання ним зобов`язання за договором в частині оплати прийнятих робіт.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабер Інтернешенел" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 у справі № 910/9973/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 у справі № 910/9973/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/9973/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Ю.Б. Михальська

М.А. Дідиченко