Рішення

від 21.01.2020 по справі 914/1970/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020 справа № 914/1970/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ватра-Захід , м.Тернопіль

до відповідача Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м.Львів

про стягнення 81738,50 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ватра-Захід до Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення 81738,50 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.10.2019 р.

17.10.2019 р. через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ватра-Захід про визнання договору недійсним.

21.10.2019 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№13308/19).

Ухвалою суду від 21.10.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 21.10.2019 р., підготовче засідання відкладено на 11.11.2019 р.

Ухвалою суду від 22.10.2019 р. зустрічну позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу за зустрічним позовом десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 1921 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 11.11.2019 р., підготовче засідання відкладено на 27.11.2019 р.

Ухвалою суду від 27.11.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 27.11.2019 р., продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 23.12.2019 р.

Ухвалою суду від 11.12.2019 р. зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго і додані до неї документи повернуто позивачу за зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 23.12.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 23.12.2019 р., закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.01.2020 р.

Після судового засідання 23.12.2019 р. відповідачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 11.12.2019 р. про повернення зустрічної позовної заяви, а також клопотання (вх.№3579/19) про зупинення провадження у справі.

Вказане клопотання мотивоване тим, що внаслідок подання товариством апеляційної скарги на ухвалу суду до суду апеляційної інстанції мають бути передані усі матеріали справи, тому суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали в порядку апеляційного провадження. Відтак, враховуючи об`єктивну неможливість розгляду первісного позову у справі без матеріалів справи, відповідач просив суд зупинити провадження у справі до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2019 р.

Щодо поданого клопотання суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.6 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з п.17.10. Перехідних положень ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12-14, 17-21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.

В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Як встановлено п.17.11. Перехідних положень, подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи.

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи. (п.17.12. Перехідних положень).

27.12.2019 р. супровідним листом №914/1970/19/1/19 Господарський суд Львівської області надіслав Західному апеляційному господарському суду апеляційну скаргу АТ ДТЕК Західенерго з додатками та матеріали справи №914/1970/19 за зустрічним позовом.

Пункт 17.10. Перехідних положень містить вказівку на те, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, в тому числі і ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали, та не встановлює, що такими матеріалами є саме матеріали всієї справи, і не забороняє суду направляти до апеляційної інстанції матеріали, які стосуються конкретної заяви та її повернення, у випадку, якщо таке повернення відбувалось в межах справи, розгляд якої не закінчено.

Передані матеріали справи за зустрічним позовом містили, в тому числі і оригінали процесуальних документів, постановлених судом щодо зустрічного позову, та копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, зокрема копію поверненого Акціонерному товариству ДТЕК Західенерго зустрічного позову.

За загальним правилом, встановленим п.17.11. Перехідних положень, подання апеляційної скарги на ухвалу не перешкоджає продовженню розгляду справи судом, крім випадків, коли до суду апеляційної інстанції передаються всі матеріали справи.

Таким чином, до суду апеляційної інстанції не передавались всі матеріали справи №914/1970/19, а лише матеріали справи за зустрічним позовом, передання яких не перешкоджає продовженню розгляду справи №914/1970/19 Господарським судом Львівської області.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

При цьому, необгрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18 та від 20.06.2019 р. у справі №910/12694/18.

Отже, об`єктивна неможливість розгляду справи №914/1970/19 до перегляду апеляційним судом ухвали Господарського суду Львівської області від 11.12.2019 р. про повернення зустрічної позовної заяви відсутня у зв`язку з тим, що до суду апеляційної інстанції не направлялись всі матеріали справи №914/1970/19 і такі матеріали не витребовувались Західним апеляційним господарським судом в Господарського суду Львівської області, тому провадження у справі не підлягає зупиненню, а подане відповідачем клопотання - задоволенню.

Крім того, з відомостей, що містяться Автоматизованій системі діловодства суду (Комп`ютерній програмі Діловодство спеціалізованого суду ), вбачається, що ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 р. апеляційну скаргу АТ ДТЕК Західенерго на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2019 р. у справі №914/1970/19 залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору та підстав для відстрочення його сплати, а станом на 22.01.2020р. апелянт не усував вказаних недоліків та не подавав необхідних доказів.

Зустрічний позов АТ ДТЕК Західенерго , що подавався в межах розгляду справи №914/1970/19, також не був оплачений судовим збором ні при його поданні, ані після постановлення судом ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху для подання доказів сплати судового збору.

Вищенаведене, і те, що відповідач не забезпечив участі свого представника в жодному з судових засідань, не подав відзиву на позовну заяву та будь-яких інших документів, крім зустрічного позову, а також одночасно поданих апеляційної скарги і клопотання про зупинення провадження у зв`язку з апеляційним оскарженням, може свідчити про те, що відповідач насправді не має наміру висловлювати свою позицію щодо заявлених позивачем вимог та заперечувати проти них у встановлений процесуальним законом спосіб, як і не зацікавлений в результатах апеляційного перегляду ухвали про повернення зустрічного позову та подальшого вирішення своїх зустрічних позовних вимог по суті, спрямовуючи свої дії на безпідставне затягування і перешкоджання розгляду справи.

13.01.2020 р. через канцелярію суду надійшло клопотання позивача (вх.№1487/20) про долучення до матеріалів справи платіжних доручень від 08.08.2019 р. та від 30.08.2019 р. про часткову оплату відповідачем поставленого товару.

Оскільки посилання на вказані докази містилось в позовній заяві, а в ході підготовчого провадження у справі з`ясувалось, що платіжні доручення помилково не були долучені до позовної заяви, суд вважає за можливе прийняти такі докази до розгляду, враховуючи при цьому і те, що відповідачу беззаперечно відомо про їх існування.

В судове засідання 21.01.2020 р. сторони явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Факт належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи по суті підтверджується протоколом судового засідання від 23.12.2019р., з якого вбачається присутність представника позивача в судовому засіданні, та відміткою представника на відповідному бланку про призначення справи до судового розгляду по суті на 21.01.2020 р.

Відправлення на адресу відповідача ухвали суду про виклик в судове засідання з розгляду справи по суті на 21.01.2020 р. підтверджується списком рекомендованих листів №1669 від 24.12.2019 р. та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №2223 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 7901412929007). Як вбачається з інформації на веб-сайті АТ Укрпошта , поштове відправлення за відповідним штрихкодовим ідентифікатором вручено 26.12.2019 р.

Обізнаність відповідача про пред`явлення до нього позову додатково підтверджується поданням ним зустрічної позовної заяви, апеляційної скарги та клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач знав про існування даної справи, мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, врахувавши, що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю товару, на виконання умов якого позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 267907,50грн, проте відповідач в порушення умов договору оплату поставленого товару здійснив з порушенням встановленого у договорі строку та лише частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з нього 67907,50грн основного боргу, 12716,71 грн пені та 1114,29 грн 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

13.03.2019 р. між Акціонерним товариством ДТЕК Західенерго (покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ватра-Захід (постачальник, позивач у справі) було укладено договір №2661-ЗЭ-БуТЭС, за умовами п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: код ДК 021-2015 31521000-4 Світильники (далі - товар ), 2018-2019 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією. Також в п.1.1. договору викладено специфікацію щодо товару загальною вартістю 306747,16грн з зазначенням в ній відомостей щодо найменувань товару, номеру та/або індексу стандарту, ТУ, виробника, кількості, ціни, вартості, строку поставки товару та коду поставки.

Відповідно до п.11.1. договору, цей договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

Згідно з п.1.3. договору, вантажоодержувачем товару є Відокремлений підрозділ Бурштинська теплова електрична станція Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго (ДТЕК Бурштинська ТЕС).

Як передбачено пунктами 3.1. та 3.2. договору, ціна на товар, що поставляється, вказується в специфікації (п.1.1 цього договору) та є незмінною протягом строку дії цього договору крім випадків, встановлених діючим законодавством України. Сума цього договору становить 306747,16 грн, у тому числі ПДВ 20% 51124,53 грн.

Поставка Товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами ІНКОТЕРМС у редакції 2010 р. у місці призначення поставки товару: ДТЕК Бурштинська ТЕС, м.Бурштин Івано-Франківської обл. (п.5.2. договору).

Пунктом 5.5. договору встановлено, що товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару).

Як вказано в п.5.7. договору, при поставці товару постачальник надає покупцю одночасно з товаром, що поставляється, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (експрес накладну, декларацію). Вказані товаросупроводжувальні документи надаються постачальником у повній мірі, у належному стані, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України та такими, що відповідають технічним та якісним характеристикам товару, що поставляється за цим договором. Якщо вказані документи складені із порушенням вимог, встановлених чинним законодавством України та/або умовами цього договору, якщо найменування та/або номенклатура товару, зазначені в таких документах, не відповідають найменуванню та/або номенклатурі поставленого товару, покупець має право відмовитися від прийняття товару без надання мотивованих пояснень.

Відповідно до п.5.9. договору, документи, окрім податкових накладних, постачальник зобов`язується надати покупцю разом з поставленим товаром.

Згідно з п.5.12. договору, зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження покупця в місці призначення поставки, що вказане у п. 5.2. цього договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації (п. 1.1. цього договору) з обов`язковим підписанням документів зазначених в пункті 5.5. договору та наданням всіх документів, передбачених п. 5.7. цього договору. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого товару (дата списання грошових коштів з рахунку покупця).

Пунктом 6.2.4. договору передбачено право покупця повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2., 5.10, 5.11. та 5.7. цього договору (відсутність печатки, підписів тощо).

У пункті 12.13. договору сторони визначили осіб, відповідальних за укладання/супроводження цього договору: з боку покупця - ОСОБА_1 , провідний фахівець відділу закупівель; з боку постачальника - ОСОБА_2 .

Як вбачається з видаткової накладної №282 від 08.05.2019 р., покупцеві (Акціонерне товариство ДТЕК Західенерего , Відокремлений підрозділ Бурштинська теплова електрична станція Акціонерного товариства ДТЕК Західенерего за адресою: Іванофранківська обл., м.Бурштин) було поставлено 5 найменувань товару з числа товару, визначеного у специфікації, на загальну суму 267907,50 грн з ПДВ.

Від покупця поставлений товар отримав Галич О.О. за довіреністю БТС №000002438 від 08.05.2019 р.

Згідно з п.4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару на 60 (шістдесятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

Покупець вправі затримати оплату за товар за настання будь-якої з наступних обставин: при неподанні і/або несвоєчасному поданні постачальником покупцю оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання та/або передача яких постачальником є обов`язковою в силу договору; у випадку, якщо сторонами не будуть підписані документи, передбачені цим договором та підписання яких є підставою для здійснення оплати за договором, при цьому покупець не несе відповідальності за таку затримку (п.4.3. договору).

Відповідно до п.4.4. договору, при надходженні грошових коштів на поточний рахунок постачальника від покупця, сторони обумовлюють, що в будь-якому випадку вони надходять в рахунок оплати товару, що поставляється постачальником по цьому договору.

У пункті 4.5. договору сторони дійшли згоди датою оплати товару вважати дату списання грошових коштів із поточного банківського рахунку покупця.

Як встановлено п.4.6. договору, покупець при перерахуванні грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в призначенні платежу платіжного доручення в обов`язковому порядку вказує реквізити цього договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. у разі не вказівки в призначенні платежу платіжного доручення періоду (місяць, рік), за який здійснюється оплата, то здійснена за таким платіжним дорученням оплата за товар за цим договором зараховується в хронологічному порядку відповідно до дати виникнення зобов`язань з оплати.

Відповідно до п.4.7. договору, якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

23.07.2019 р. ТзОВ Торговий дім Ватра-Захід зверталося до АТ ДТЕК Західенерго з претензією про сплату протягом 7 банківських днів з моменту отримання даної претензії заборгованості за поставлений товар в сумі 267907,50 грн.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №148425 від 08.08.2019р. про сплату Акціонерним товариством ДТЕК Західенерго позивачеві 100000 грн з призначенням платежу: опл. за світ. для БТЕС зг.дог. №2324-ЗЭ-БуТЭС від 16.11.2018 р., рах.№510 від 08.05.2019 р., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн та платіжне доручення №164460 від 30.08.2019 р. про сплату Акціонерним товариством ДТЕК Західенерго позивачеві 100000 грн з призначенням платежу: опл. за світ. для БТЕС зг.дог. №2661-ЗЭ-БуТЭС від 16.11.2018 р., рах.№510 від 08.05.2019 р., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн .

Будь-які інші докази щодо здійснення покупцем оплати поставленого товару суд не отримував, а сторони не заявляли про існування таких доказів.

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 67907,50 грн заборгованості за поставлений та неоплачений товар.

Пунктом 7.14. договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого товару, однак не більше 5 % від вартості невчасно оплаченого товару.

Керуючись згаданим пунктами договору, позивач здійснив відповідачеві нарахування пені за період з 07.07.2019 р. по 17.09.2019 р. включно на суму 12716,71 грн.

Також на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача 1114,29 грн 3% річних за період з 07.07.2019 р. по 17.09.2019 р. включно.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст.627 ЦК України).

Як встановлено ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.5 ст.626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Як передбачено ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, що позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо поставки товару, а відповідач дійсно отримав поставлений товар, про що свідчить наявний на видатковій накладній підпис особи, яку в договорі сторони зазначили особою, відповідальною за укладання та супроводження договору з боку покупця.

При цьому, відповідач не скористався своїм правом повернути позивачеві рахунок без здійснення оплати в разі неналежного оформлення наданих документів, в тому числі і видаткової накладної, не висловив зауважень стосовно неодержання товару чи одержання його неуповноваженою особою, та, більш того, здійснив часткову оплату поставленого товару, що додатково підтверджує факт поставки та отримання товару.

Таким чином, постачальник повністю виконав свої зобов`язання у відповідності з умовами договору, зокрема п.5.12. договору.

Одне з платіжних доручень, наданих позивачем, містить посилання на номер договору, відмінний від номеру договору в даній справі, та обидва з них посилаються на іншу дату договору, проте дата рахунку, який оплачується ними, збігається з датою видаткової накладної у справі.

З врахуванням п.4.4. договору, який передбачає презумпцію того, що будь-які грошові кошти, які надходять на поточний рахунок постачальника від покупця, вважаються такими, що надходять в рахунок оплати поставленого по цьому договору товару, суд вважає, що даними платіжними дорученнями було частково оплачено саме товар, поставлений по договору №2661-ЗЭ-БуТЭС від 13.03.2019 р.

Згідно з п.4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару на 60 (шістдесятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

Враховуючи поведінку сторін договірних відносин, в тому числі необхідність дотримання ними принципу non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), суд вважає, що частковою оплатою товару покупець підтвердив і те, що постачальник надав йому належним чином оформлену податкову накладну, а також документи, передбачені розділом 5 цього договору.

При цьому, з тлумачення наведеного положення договору випливає, що конкретна дата реєстрації податкової накладної не впливає на визначення моменту, з якого покупець вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до п.4.7. договору, якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Частиною 5 ст.254 ЦК України передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Беручи до уваги наведені положення та те, що товар було поставлено відповідачеві 08.05.2019 р., останнім днем для здійснення відповідачем оплати за поставку вказаного товару є не 07.07.2019 р., тобто вихідний день (неділя), а 08.07.2019 р. - наступний за цим днем робочий день.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення боргу за поставлений товар в сумі, яка залишилась несплаченою станом на дату звернення з позовом і дату прийняття цього рішення, тобто в сумі 67907,50 грн.

Як визначено частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1- 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписам, встановленим Господарським кодексом України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 7.14. договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого товару, однак не більше 5% від вартості невчасно оплаченого товару.

Позовну заяву з вимогою, в тому числі і про стягнення пені, копію якої було надіслано відповідачеві, суд може розцінювати як письмову вимогу постачальника в розумінні п.7.14. договору.

Суд здійснив перерахунок заявленої до стягнення пені з врахуванням того, що першим днем прострочення слід вважати 09.07.2019 р., а також того, що облікова ставка НБУ в період з 05.09.2019 р. становила 16,5%, а не 17% як зазначає позивач - ((267907 грн х 35% / 365 днів х 10 днів (з 09.07.2019 р. по 18.07.2019 р. включно)) + (267907 грн х 34% / 365 днів х 20 днів (з 19.07.2019р. по 07.08.2019 р. включно)) + (167907 грн х 34% / 365 днів х 22 дні (з 08.08.2019р. по 29.08.2019 р. включно)) + (67907 грн х 34% / 365 днів х 7 днів (з 30.08.2019 р. по 05.09.2019 р. включно)) + (67907 грн х 33% / 365 днів х 12 днів (з 06.09.2019 р. по 17.09.2019 р. включно)) = 2568,97 грн + 4991,14 грн + 3440,94 грн + 442,79 грн + 736,74 грн = 12180,58 грн), внаслідок чого встановив, що стягненню підлягає пеня в сумі 12180,58 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням наведених вище обставин стосовно початку прострочення, суд здійснив власний розрахунок 3% річних - ((267907 грн х 3% / 365 днів х 30 днів (з 09.07.2019 р. по 07.08.2019 р. включно)) + (167907 грн х 3% / 365 днів х 22 дні (з 08.08.2019 р. по 29.08.2019 р. включно)) + (67907 грн х 3% / 365 днів х 19 днів (з 30.08.2019 р. по 17.09.2019 р. включно)) = 660,59 грн + 303,61 грн + 106,05 грн = 1070,25 грн) та прийшов до висновку, що їх розмір має становити 1070,25 грн.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи все наведене, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 67907,50 грн основного боргу, 12180,58 грн пені та 1070,25 грн 3% річних, а в задоволенні вимог щодо стягнення 536,13 грн пені та 44,04 грн 3% річних слід відмовити.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає за необхідне покласти судовий збір на відповідача в розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м.Львів, вул.Козельницька, 15 (ідентифікаційний код 23269555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ватра-Захід , м.Тернопіль, вул.Текстильна, 44 (ідентифікаційний код 38915439) 67907,50 грн основного боргу, 12180,58 грн пені, 1070,25 грн 3% річних та 1907,36 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Вступну та резолютивну частини рішення підписано 21.01.2020 р. Повне рішення складено 31.01.2019 р.

Суддя Гоменюк З.П.