Постанова

від 27.04.2020 по справі 914/1970/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р. Справа №914/1970/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Л.С. Данко

- О.С. Скрипчук

секретаря судового засідання: К. Кострик

Розглянувши апеляційну скаргу АТ "ДТЕК Західенерго"

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2020

у справі № 914/1970/19

за позовом: ТзОВ "Торговий дім "Ватра-Захід"

до : АТ "ДТЕК Західенерго"

про: стягнення 81738,50 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.2020, суддя Гоменюк З.П. , позов ТзОВ "Торговий дім "Ватра-Захід" було задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь ТзОВ "Торговий дім "Ватра-Захід" 67907,50 грн. основного боргу, 12180,58 грн. пені, 1070,25 грн. 3% річних та 1907,36 грн. судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.

З даним рішенням не погодилося АТ "ДТЕК Західенерго" і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права. Апелянт вважає, що його обов`язок оплати поставленого товару не виник, оскільки рахунок на оплату товару йому не було надано.

ТзОВ "Торговий дім "Ватра-Захід" подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 справу №914/1970/19 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Мирутенко О.Л., Данко Л.С., Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "ДТЕК Західенерго" на рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2020 у справі №914/1970/19.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 було призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 27.04.2020.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2020 у справі №914/1970/19 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Торговий дім "Ватра-Захід" подало позов до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення 81738,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначивв, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю товару, на виконання умов якого позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 267907,50 грн., проте відповідач в порушення умов договору оплату поставленого товару здійснив з порушенням встановленого у договорі строку та лише частково, у зв`язку з чим просив суд стягнути з нього 67907,50 грн. основного боргу, 12716,71 грн. пені та 1114,29 грн. 3% річних.

Зокрема, 13.03.2019 між Акціонерним товариством "ДТЕК "Західенерго" (покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Захід"" (постачальник, позивач у справі) було укладено договір №2661-ЗЭ-БуТЭС, за умовами п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: код ДК 021-2015 " 31521000-4 Світильники" (далі - "товар"), 2018-2019 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією. Також в п.1.1. договору викладено специфікацію щодо товару загальною вартістю 306747,16 грн. з зазначенням в ній відомостей щодо найменувань товару, номеру та/або індексу стандарту, ТУ, виробника, кількості, ціни, вартості, строку поставки товару та коду поставки.

Відповідно до п.11.1. договору, цей договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

Згідно з п.1.3. договору, вантажоодержувачем товару є Відокремлений підрозділ "Бурштинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (ДТЕК Бурштинська ТЕС).

Як передбачено пунктами 3.1. та 3.2. договору, ціна на товар, що поставляється, вказується в специфікації (п.1.1 цього договору) та є незмінною протягом строку дії цього договору крім випадків, встановлених діючим законодавством України. Сума цього договору становить 306747,16 грн., у тому числі ПДВ 20% 51124,53 грн.

Поставка товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 р. у місці призначення поставки товару: ДТЕК Бурштинська ТЕС, м. Бурштин Івано-Франківської обл. (п.5.2. договору).

Пунктом 5.5. договору встановлено, що товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару).

Як вказано в п.5.7. договору, при поставці товару постачальник надає покупцю одночасно з товаром, що поставляється, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (експрес накладну, декларацію). Вказані товаросупроводжувальні документи надаються постачальником у повній мірі, у належному стані, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України та такими, що відповідають технічним та якісним характеристикам товару, що поставляється за цим договором. Якщо вказані документи складені із порушенням вимог, встановлених чинним законодавством України та/або умовами цього договору, якщо найменування та/або номенклатура товару, зазначені в таких документах, не відповідають найменуванню та/або номенклатурі поставленого товару, покупець має право відмовитися від прийняття товару без надання мотивованих пояснень.

Відповідно до п.5.9. договору, документи, окрім податкових накладних, постачальник зобов`язується надати покупцю разом з поставленим товаром.

Згідно з п.5.12. договору, зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження покупця в місці призначення поставки, що вказане у п. 5.2. цього договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації (п. 1.1. цього договору) з обов`язковим підписанням документів зазначених в пункті 5.5. договору та наданням всіх документів, передбачених п. 5.7. цього договору. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого товару (дата списання грошових коштів з рахунку покупця).

Пунктом 6.2.4. договору передбачено право покупця повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2., 5.10, 5.11. та 5.7. цього договору (відсутність печатки, підписів тощо).

У пункті 12.13. договору сторони визначили осіб, відповідальних за укладання/супроводження цього договору: з боку покупця - ОСОБА_2 , провідний фахівець відділу закупівель; з боку постачальника - ОСОБА_3 .

Як вбачається з видаткової накладної №282 від 08.05.2019, покупцеві (Акціонерне товариство "ДТЕК "Західенерего", Відокремлений підрозділ "Бурштинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК "Західенерего" за адресою: Іванофранківська обл., м.Бурштин) було поставлено 5 найменувань товару з числа товару, визначеного у специфікації, на загальну суму 267907,50 грн. з ПДВ.

Від покупця поставлений товар отримав ОСОБА_2 за довіреністю БТС №000002438 від 08.05.2019.

Згідно з п.4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару на 60 (шістдесятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

Покупець вправі затримати оплату за товар за настання будь-якої з наступних обставин: при неподанні і/або несвоєчасному поданні постачальником покупцю оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання та/або передача яких постачальником є обов`язковою в силу договору; у випадку, якщо сторонами не будуть підписані документи, передбачені цим договором та підписання яких є підставою для здійснення оплати за договором, при цьому покупець не несе відповідальності за таку затримку (п.4.3. договору).

Відповідно до п.4.4. договору, при надходженні грошових коштів на поточний рахунок постачальника від покупця, сторони обумовлюють, що в будь-якому випадку вони надходять в рахунок оплати товару, що поставляється постачальником по цьому договору.

У пункті 4.5. договору сторони дійшли згоди датою оплати товару вважати дату списання грошових коштів із поточного банківського рахунку покупця.

Як встановлено п.4.6. договору, покупець при перерахуванні грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в призначенні платежу платіжного доручення в обов`язковому порядку вказує реквізити цього договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. у разі не вказівки в призначенні платежу платіжного доручення періоду (місяць, рік), за який здійснюється оплата, то здійснена за таким платіжним дорученням оплата за товар за цим договором зараховується в хронологічному порядку відповідно до дати виникнення зобов`язань з оплати.

Відповідно до п.4.7. договору, якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

23.07.2019 ТзОВ "Торговий дім "Ватра-Захід" зверталося до АТ "ДТЕК "Західенерго" з претензією про сплату протягом 7 банківських днів з моменту отримання даної претензії заборгованості за поставлений товар в сумі 267907,50 грн.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №148425 від 08.08.2019 про сплату Акціонерним товариством "ДТЕК "Західенерго" позивачеві 100000 грн. з призначенням платежу: "опл. за світ. для БТЕС зг.дог. №2324-ЗЭ-БуТЭС від 16.11.2018 р., рах.№510 від 08.05.2019 р., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн" та платіжне доручення №164460 від 30.08.2019 про сплату Акціонерним товариством "ДТЕК "Західенерго" позивачеві 100000 грн. з призначенням платежу: "опл. за світ. для БТЕС зг.дог. №2661-ЗЭ-БуТЭС від 16.11.2018 р., рах.№510 від 08.05.2019 р., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн".

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 67907,50 грн. заборгованості за поставлений та неоплачений товар.

Пунктом 7.14. договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого товару, однак не більше 5 % від вартості невчасно оплаченого товару.

Керуючись згаданим пунктами договору, позивач здійснив відповідачеві нарахування пені за період з 07.07.2019 по 17.09.2019 включно на суму 12716,71 грн.

Також на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач просив стягнути з відповідача 1114,29 грн. 3% річних за період з 07.07.2019 по 17.09.2019 включно.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Як встановлено ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.5 ст. 626 ЦК України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Як передбачено ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд першої інстанції вірно встановив, що позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо поставки товару, а відповідач дійсно отримав поставлений товар, про що свідчить наявний на видатковій накладній підпис особи, яку в договорі сторони зазначили особою, відповідальною за укладання та супроводження договору з боку покупця.

При цьому, відповідач-апелянт не скористався своїм правом повернути позивачеві рахунок без здійснення оплати в разі неналежного оформлення наданих документів, в тому числі і видаткової накладної, не висловив зауважень стосовно неодержання товару чи одержання його неуповноваженою особою, та більш того, здійснив часткову оплату поставленого товару, що додатково підтверджує факт поставки та отримання товару.

Таким чином, постачальник повністю виконав свої зобов`язання у відповідності з умовами договору, зокрема п.5.12. договору.

Одне з платіжних доручень, наданих позивачем, містить посилання на номер договору, відмінний від номеру договору в даній справі, та обидва з них посилаються на іншу дату договору, проте дата рахунку, який оплачується ними, збігається з датою видаткової накладної у справі.

З врахуванням п. 4.4. договору, який передбачає презумпцію того, що будь-які грошові кошти, які надходять на поточний рахунок постачальника від покупця, вважаються такими, що надходять в рахунок оплати поставленого по цьому договору товару, суд першої інстанції вірно вважав, що даними платіжними дорученнями було частково оплачено саме товар, поставлений по договору №2661-ЗЭ-БуТЭС від 13.03.2019.

Згідно з п.4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару на 60 (шістдесятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

Враховуючи поведінку сторін договірних відносин, в тому числі необхідність дотримання ними принципу "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), суд першої інстанції правомірно визнав, що частковою оплатою товару покупець підтвердив і те, що постачальник надав йому належним чином оформлену податкову накладну, а також документи, передбачені розділом 5 цього договору.

При цьому, з тлумачення наведеного положення договору випливає, що конкретна дата реєстрації податкової накладної не впливає на визначення моменту, з якого покупець вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до п.4.7. договору, якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Частиною 5 ст. 254 ЦК України передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Беручи до уваги наведені положення та те, що товар було поставлено відповідачеві 08.05.2019, останнім днем для здійснення відповідачем оплати за поставку вказаного товару є не 07.07.2019, тобто вихідний день (неділя), а 08.07.2019 - наступний за цим днем робочий день.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником-відповідачем, що в свою чергу є підставою для стягнення боргу за поставлений товар в сумі, яка залишилась несплаченою станом на дату звернення з позовом і дату прийняття цього рішення, тобто в сумі 67907,50 грн.

Як визначено частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1- 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписам, встановленим Господарським кодексом України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 7.14. договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого товару, однак не більше 5% від вартості невчасно оплаченого товару.

Позовну заяву з вимогою, в тому числі і про стягнення пені, копію якої було надіслано відповідачеві, суд першої інстанції правомірно розцінював як письмову вимогу постачальника в розумінні п.7.14. договору.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із перерахунком заявленої до стягнення пені, зробленим судом першої інстанції, з врахуванням того, що першим днем прострочення слід вважати 09.07.2019, а також того, що облікова ставка НБУ в період з 05.09.2019 становила 16,5%, а не 17% як зазначає позивач - ((267907 грн. х 35% / 365 днів х 10 днів (з 09.07.2019 по 18.07.2019 включно)) + (267907 грн. х 34% / 365 днів х 20 днів (з 19.07.2019 по 07.08.2019 включно)) + (167907 грн. х 34% / 365 днів х 22 дні (з 08.08.2019 по 29.08.2019 включно)) + (67907 грн. х 34% / 365 днів х 7 днів (з 30.08.2019 по 05.09.2019 включно)) + (67907 грн. х 33% / 365 днів х 12 днів (з 06.09.2019 по 17.09.2019 включно)) = 2568,97 грн. + 4991,14 грн. + 3440,94 грн. + 442,79 грн. + 736,74 грн. = 12180,58 грн.), внаслідок чого стягненню підлягає пеня в сумі 12180,58 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням наведених вище обставин стосовно початку прострочення, суд першої інстанції правомірно здійснив власний розрахунок 3% річних - ((267907 грн. х 3% / 365 днів х 30 днів (з 09.07.2019 по 07.08.2019 включно)) + (167907 грн. х 3% / 365 днів х 22 дні (з 08.08.2019 по 29.08.2019 включно)) + (67907 грн. х 3% / 365 днів х 19 днів (з 30.08.2019 по 17.09.2019 включно)) = 660,59 грн. + 303,61 грн. + 106,05 грн. = 1070,25 грн.) та прийшов до обґрунтованого висновку, що їх розмір має становити 1070,25 грн.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов ТзОВ "Торговий дім "Ватра-Захід" слід задовольнити частково, а саме слід стягнути 67907,50 грн. основного боргу, 12180,58 грн. пені та 1070,25 грн. 3% річних, а в задоволенні вимог щодо стягнення 536,13 грн. пені та 44,04 грн. 3% річних слід відмовити.

При цьому апеляційний суд відхиляє як безпідставне твердження апелянта про неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2020 по справі №914/1970/19 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Судові витрати залишити за апелянтом.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2020 року у справі №914/1970/19 залишити без змін.

Апеляційну скаргу АТ "ДТЕК Західенерго"залишити без задоволення.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Л.С. Данко

О.С. Скрипчук