Рішення

від 16.01.2020 по справі 923/882/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року Справа № 923/882/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Державного підприємства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом", м. Одеса

до відповідача : Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України", м. Херсон

про стягнення 20239,41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Подоляк О.І. - уповн. предст., дов. від 11.12.2019

Державне підприємство "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом" (Далі - позивач) звернулось до суду із позовною заявою до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (Далі - позивач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг від 13.11.2018 в розмірі 13 685,76 грн., 3% річних в розмірі 431,00 грн., втрат від інфляції в розмірі 1 135,63 грн., пеню в розмірі 4 987,02 грн., а всього 20 239,41 грн.

Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором. Так позивач зазначає, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по оплаті наданих послуг не виконав і допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, тому його дії є порушенням договірних зобов`язань, і він вважається таким, що прострочив виконання. У зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг, який на сьогоднішній день є не погашеним.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.11.2019 відкрито провадження у справі № 923/882/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 12.12.2019 о 10:00.

05.12.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до справи (т.1, а.с.100-160, т.2, а.с.1-100).

Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на ті обставини, що саме через несвоєчасні дії позивача та неналежне виконання своїх обов`язків під час розробки проекту плану відбулося прострочення виконання зобов`язання за договором.

20.12.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій містяться аналогічні пояснення тим, що містяться в позовній заяві. Дана відповідь на відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до справи (т.2, а.с.108-118).

11.01.2020 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якій містяться аналогічні пояснення тим, що містяться в позовній заяві. Дане заперечення з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до справи (т.2, а.с. 125-135).

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.12.2019 позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

13.11.2018 року між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (далі по тексту Відповідач, Замовник) та Державного підприємства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом" (далі - Позивач, Виконавець) було укладено Договір про надання послуг від 13.11.208 (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Виконавець зобов`язується протягом строку дії Договору надавати Замовнику послуги з розробки та узгодження плану локалізації аварійних розливів забруднюючих речовин за кодом ДК 021:2015: 90710000-7: "Екологічний менеджмент", а Замовник зобов`язується прийняти надані Виконавцем послуги та оплатити їх на умовах даного Договору.

У п. 1.4 Договору сторонами узгоджено, що під послугами слід розуміти: розробку та погодженн6я Виконавцем проекту плану локалізації аварійних розливів забруднюючих речовин Херсонської міської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту) (надалі - План) з відповідальними особами Замовника та супровід проекту розробленого Плану в процесі узгодження з територіальними органами Державної екологічної інспекції України.

Відповідно до п.2.1 Договору, ціна цього Договору становить 79 200,00 грн. без ПДВ (сімдесят дев`ять тисяч двісті гривень 00 копійок), крім того сума ПДВ 15 840,00 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок), всього ціна Договору 95 040,00 грн. з ПДВ (дев`яносто п`ять тисяч сорок гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 3.1 Договору, до початку надання послуг по даному Договору Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 30% вартості заявлених в письмових заявках послуг на підставі виставленого Виконавцем рахунку (рахунку-фактури), але не раніше дати підписання даного Договору.

У п. 3.2. Договору, сторони визначили, що остаточний розрахунок за надані послуги по даному Договору Замовник здійснює протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами Акту наданих послуг (Актів виконаних робіт) на підставі рахунку (рахунку - фактури) Виконавця.

Відповідно до п. 4.1. Договору, термін надання послуг по даному Договору складає не більше ніж 80 (вісімдесят) календарних днів з дати, наступної за днем укладання договору, включаючи термін проходження узгодження плану з контролюючими органами.

Матеріали справи містять Акт виконаних робіт від 11.04.2019 (далі по тексту - Акт).

З вищевказаного Акту вбачається, що відповідач підписав Акт із зауваженням, які виклав у листі № 923/26-04-03/Вих./26.

Позивач зазначає, що отримав від відповідача зауваження до Акту, відповідно до якого, останній нарахував штрафні санкції, а саме пеню в розмірі 7032,96 грн. та штраф в розмірі 6652,80 грн., а всього 13 685,76 грн. Крім того, відповідач зазначив, що погоджується сплатити за виконані роботи суму 52 842,24 грн., з урахуванням зменшення остаточної суми оплати на розмір нарахованих штрафних санкцій у сумі 13 685,76 грн.

Не погоджуючись з зауваженнями до Акту, позивач направив на адресу відповідача відповідь на зауваження до Акту - претензію стосовно невиконання умов Договору, з вимогою сплатити суму боргу та сплати штрафні санкції за несвоєчасний розрахунок за умовами Договору, а саме суму боргу в розмірі 66 528,00 грн. та пеню в розмірі 1 658,80 грн.

Позивач зазначає, що відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 52 842,24 грн., залишок боргу на даний час складає 13 685,76 грн., який залишається не сплачений.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 15.11.2019 позивач направив на електрону адресу відповідача рахунок № 1050 на здійснення 30% попередньої оплати, однак вищевказаний рахунок був повернутий без виконання, з посиланням відповідача на неналежне його оформлення.

Позивач повторно направив рахунок № 1050 вже 28.11.2019, який оплачений був 05.12.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 949 від 05.12.2018.

06.12.2018 позивач направив на адресу відповідача електронний лист, в якому містився перелік документів, необхідних для виконання робіт по договору, які за твердженням позивача надавались відповідачем поетапно на протязі 1,5 місяці.

В свою чергу відповідач наполягає на тому, що отримавши вищевказаний лист, протягом 14 робочих днів надав усю запитувану інформацію та документи. Надіслані ж 25.01.2019 документи не відносяться до запитуваних документів, відповідно до переліку питань від 06.12.2018, а були надані відповідачем додатково на телефонний запит позивача.

Суд констатує, що відповідно до п. 5.1.3. Договору, замовник зобов`язаний надати всю технічну та іншу документацію, необхідну для надання послуг.

Жодних умов щодо обов`язку Замовника надавати необхідну документацію лише за вимогою виконавця, Договором не передбачено, тому суд критично відноситься до посилань відповідача, про те що запитувану інформацію та документи надав протягом 14 робочих днів, а решта документів була надана 25.01.2019 додатково на телефонний запит позивача.

Як вбачається з листа від 29.01.2019, позивач направив на адресу відповідача План локалізації та ліквідації аварійних розливів забруднюючих речовин (далі - План), однак листом від 18.02.2019 відповідач повернув примірник Плану із запропонованими змінами для розгляду та відповідного виправлення тексту проекту.

В судовому засіданні позивач зазначив, що листом від 22.02.219 направив виправлений План для затвердження відповідачу, після чого 02.04.2019 листом від 26.03.2019 отримав вже затверджений замовником План.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов 1.4. Договору, здійснював супровід узгодження з Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу, зазначеної науково-технічної роботи, наслідком чого 10.04.2019 листом № 1442/04, Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу зазначений План інспекцією погоджено.

В судовому засіданні встановлено, та не заперечувалось сторонами, що позивач 11.04.2019, направив на адресу відповідача погоджений Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу, План локалізації та ліквідації аварійних розливів забруднюючих речовин разом з Актом здачі-приймання виконаних робіт № 3442 від 11.04.2019 та рахунком на оплату виконаних робіт.

З акту виконаних робіт від 11.04.2019 вбачається, що сума боргу, що підлягає до сплати становить 66 528,00 грн.

Судом встановлено, що вищевказаний Акт відповідач підписав із зауваженням, які виклав у листі № 923/26-04-03/Вих./26, відповідно до якого нарахував штрафні санкції, а саме пеню в розмірі 7032,96 грн. та штраф в розмірі 6652,80 грн., а всього 13 685,76 грн. Зазначивши, що погоджується сплатити за виконані роботи суму 52 842,24 грн., з урахуванням зменшення остаточної суми оплати на розмір нарахованих штрафних санкцій у сумі 13 685,76 грн.

Не погоджуючись з зауваженнями до Акту, направив на адресу відповідача відповідь на зауваження до Акту - претензію стосовно невиконання умов Договору, з вимогою сплатити суму боргу та штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок за умовами Договору, а саме суму боргу в розмірі 66 528,00 грн. та пеню в розмірі 1 658,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що борг у сумі 13 685,76 грн., залишається не сплачений.

Так, за своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг, при цьому Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов`язань із надання послуг відповідно до умов Договору підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт № 3442 від 11.04.2019, копія якого міститься в матеріалах справи.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що підписуючи вищевказаний Акт, претензій щодо якості наданих послуг вже не було, зауваження стосувалися лише строків виконання умов Договору, які він і виклав у листі № 923/26-04-03/Вих./26. Крім того зазначив, що у зв`язку з порушенням строків виконання умов Договору ними був застосований п.7.5. Договору, згідно з яким і нараховані штрафні санкції.

Відповідно до п.7.5. Договору, при порушенні Виконавцем обов`язку щодо належної якості наданих послуг чи порушення терміну надання послуг Замовник має право відповідно зменшити суму остаточного розрахунку на суму пені та штрафу, передбачених даним Договором.

Суд зазначає, що розділом 4 Договору визначено термін, місце та порядок надання послуг.

Відповідно до п. 4.4. Договору, замовник протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання Акту наданих послуг приймає надані послуги шляхом підписання вищезазначеного Акту.

Відповідно до п. 4.5. Договору, у випадку надання послуг неналежної якості Замовник надає письмову мотивовану відмові від підписання Акту наданих послуг, сторонами складається Акт із переліком необхідних доопрацювань та терміни їх усунення, які Виконавець зобов`язується виконати за власний рахунок.

Суд констатує, що Договором чітко визначені умови підписання Акту, жодних умов щодо "Зауваження до Акту", Договором не передбачено.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є вимога позивача щодо стягнення заборгованості за Договором про надання послуг, а саме за виконані роботи відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт № 3442 від 11.04.2019.

Тобто, підписуючи вищевказаний Акт, відповідач взяв на себе обов`язок, відповідно до умов Договору, сплатити надані позивачем послуги.

Як зазначалось раніше, факт виконання позивачем взятих на себе зобов`язань із надання послуг відповідно до умов Договору підтверджується вищевказаним Актом, а тому вимоги позивача є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо твердження відповідача про порушення строків виконання умов Договору, суд зазначає, що сторона не позбавлена права звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

За змістом положень ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв`язку з несвоєчасним розрахунком за договором, Позивач нарахував Відповідачу пеню в розмірі 4 987,02 грн.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.4. Договору зазначено, що у випадку порушення строків розрахунку, виконавець має право стягнути з Замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Розрахунок пені судом перевірено та встановлено, що на підставі зазначених норм та умов договору позивач правомірно нарахував відповідачу до сплати 4 987,02 грн. пені.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 431,00 грн. та інфляційних збитків в сумі 1 135,63 грн.

Розрахунок 3% річних судом перевірено та встановлено, що на підставі зазначених норм позивач правомірно нарахував відповідачу до сплати 431,00 грн. 3% річних.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 1 135,63 грн. втрат від інфляції, то суд зазначає наступне.

Пунктом 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, господарський суд зауважує, що він має помилки.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок індексу інфляції.

Розрахунок суми інфляційних має наступний вигляд:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 25.04.2019 - 20.06.2019 66528 1.002 130.73 66658.73

Таким чином, сума інфляційних за період з 25.04.2019 р. по 20.06.2019 р. складає 130.73 грн., яка підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на позивача та на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" на користь Державного підприємства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом" заборгованість за Договором про надання послуг від 13 листопада 2018 року в розмірі 13 685,76 грн., 3% річних в розмірі 431,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 130,73 грн, пеню в розмірі 4 987,02 грн та витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1908,60 грн.

3. В решті вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення - 31.01.2020

Суддя В.П.Ярошенко