Ухвала

від 31.01.2020 по справі 925/606/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/606/19

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Мачульський Г.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" про відвід судді Білоуса В.В.

у справі №925/606/19

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі №925/606/19.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №925/606/19 визначено колегію суддів у складі: Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.10.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2019, зазначеною колегією суддів, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" та поновлено строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі №925/606/19. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.01.2020 о 12:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.

28.01.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" надійшла заява про відвід судді Білоуса В.В. від розгляду справи №925/606/19 за касаційною скаргою цього Товариства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2020 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М. зазначений відвід визнано необґрунтованим.

Відповідно до частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, у порядку, визначеному частиною першою статті 32 цього Кодексу, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" про відвід судді Білоуса В.В. від розгляду справи №925/606/19 передано на розгляд судді Мачульсьму Г.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.01.2020.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" про відвід судді Білоуса В.В. у справі №925/606/19, Суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 35 вказаного Кодексу незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За змістом частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Заявляючи зазначений відвід на підставі пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України заявник в обґрунтування своїх доводів посилався на те, що суддя Білоус В.В. був головуючим суддею в касаційному провадженні у справі №910/23396/16, спірні правовідносини у якій виникли на підставі кредитного договору на відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 12/КВ-06 та іпотечного договору № 12/Zкіп-06 за участю тих же сторін - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", і за результатами розгляду вказаної справи №910/23396/16 суддею Білоусом В.В. зроблено висновки, які фактично суперечать наявним матеріалам справи, щодо правовідносин сторін у межах вищезгаданих кредитного та іпотечного договорів, а також предмету іпотечного договору №12/Zкіп-06 в частині його фактичної реконструкції, що, на думку заявника, вказує на сформовану позицію у спірних правовідносинах між вказаними сторонами та викликає у заявника сумніви щодо об`єктивності та неупередженості цього судді при розгляді справи №925/606/16.

Водночас, правовий аналіз вищезазначених процесуальних норм вказує на те, що висловлення суддею правової позиції при прийнятті постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №910/23396/16, якою касаційну скаргу правонаступника заявника залишено без задоволення, не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеним суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні вказаного судового рішення на користь однієї з сторін.

Отже, доводи, наведені у заяві про відвід судді, не є належним і вмотивованим підтвердженням існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Білоуса В.В. у розгляді цієї справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Проте, таких доказів заявником відводу до заяви не додано.

Інших підстав в обґрунтування необ`єктивності чи упередженості судді Білоуса В.В. заявником не наведено.

Таким чином, оскільки заява про відвід судді Білоуса В.В. не містить обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, доводи заявника не підтверджені жодними доказами, а також враховуючи положення частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, Суд не вбачає підстав для задоволення відповідної заяви про відвід судді Білоуса В.В. від розгляду справи №925/606/19.

З огляду на наведене, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" про відвід судді Білоуса В.В. у справі №925/606/19 слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. від розгляду справи №925/606/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г.М. Мачульський