Рішення

від 30.01.2020 по справі 506/662/19

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/662/19

Провадження № 2/506/4/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2020 смт Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Бурдинюк О.С.

секретаря Гушкана Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Окни Одеської області цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 38017120, місце знаходження: 65058, Україна, Одеська область, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12) до ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу, -

Встановив:

06 грудня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі Україна у розмірі 10 454 грн. 12 коп. на користь держави Україна на розрахунковий рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Окнянської селищної територіальної громади, та відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 лютого 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в лісовій смузі, біля с. Унтилівка, на адміністративній території Малаївської сільської ради Окнянського району Одеської області, за межами населених пунктів, здійснили незаконну рубку сиро ростучої деревини породи Гледичія колюча в кількості 5 дерев, без відповідних дозвільних документів, що є порушенням ст. ст. 10, 40 Закону України Про рослинний світ , ст. ст. 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. ст. 68, 69, 107 Лісового кодексу України. Державною екологічною інспекцією в Одеській області, відповідачів було притягнуто до адміністративної відповідальності по статті 65-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Про встановлення вини у діях даних осіб свідчать постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення №000147 від 07.03.2017 року та №000148 від 07.03.2017 року. Внаслідок вчиненого відповідачами правопорушення державі нанесено шкоду у розмірі 10 454 грн. 12 коп. Розрахунок здійснений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відповідно до Додатку 1 Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев . Позивач звертався до відповідачів з претензією № 34 від 14 березня 2017 року про необхідність добровільно відшкодувати суму збитків нанесених державі, однак відповідачами претензия проігнорована, у зв"язку з чим позивач змушений звернутися до суду.

18 грудня 2019 року відкрито провадження по даній справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягав /а.с. 26/.

Відповідачі повідомлені належним чином за адресою місця реєстрації, у судове засідання не з`явилися, про поважність причини неявки суд не сповістили, з заявою про відкладення розгляду справи не зверталися, відзив не подали. Відповідач ОСОБА_2 , надав заяву, згідно якої просив розглядати справу у його відсутність, позов визнав. Відповідачу ОСОБА_1 двічі направлялася судова повістка про виклик в судове засідання за адресою місця проживання, зареєстрованому у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: за зазначеною адресою не проживає /а.с.67,71/.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, при цьому позивач та відповідач ОСОБА_2 надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Судом встановлені наступні обставини.

Постановами Державної екологічної інспекції України в Одеській області про накладення адміністративного стягнення №000148 та №000147 від 07 березня 2017 року відповідачів визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65-1 КУпАП, а саме: незаконної рубки сироростучої деревини при відсутності необхідної на те документації (лісорубний квиток, ордер), породи Гледичія колюча в кількості п`ять дерев, діаметром у корі біля шийки кореня 31 см, 26,5 см, 16.5 см, 17см, в лісовій смузі біля с. Унтилівка, на адміністративній території Малаївської сільської ради Окнянського району Одеської області, за межами населених пунктів, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі по 170 грн. /а.с. 17-18, 19-20/.

Згідно розрахунку розміру шкоди від 14.03.2017 року №34, розмір збитків, заподіяних відповідачами державі, внаслідок пошкодження дерев до ступеню припинення росту, на підставі Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року за№ 665, складає 10 454 грн. 12 коп.

14 березня 2017 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області відповідачам направлена претензія №35 про необхідність відшкодування шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев на суму 10454,12 грн. /а.с.7-8/, але до цього часу шкода відповідачами не відшкодована.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Лісового кодексу України , ліс - це тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ч. 3 ст. 1 ЛК України ).

Відповідно до ст. 2 ЛК України лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпорядження лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 4 ЛК України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Згідно до статті 65 Лісового Кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Статтею 66 Лісового Кодексу України передбачене загальне використання лісових ресурсів, тобто громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав`яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно статті до 67 Лісового Кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів:1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо - виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 68 Лісового Кодексу України передбачено, що спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок. Лісова ділянка може бути виділена одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для різних видів використання лісових ресурсів. Землі, що були порушені під час використання лісових ресурсів, приводяться відповідно до вимог законодавства винними в цьому особами за їх рахунок до стану, придатного для використання за призначенням.

Згідно вимогам статті 69 Лісового Кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Вирубка дерев без відповідних дозволів та контролю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, негативно впливає на збереження природної різноманітності об`єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого, невиснажливого використанню природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативного впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об`єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу, регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров`я населення. У відповідності до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Стаття 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно статей 68 , 69 цього ж Закону , порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України крім земель комунальної та приватної власності.

З наданих по справі доказів, письмових пояснень відповідачів (а.с.24-25), складених щодо них протоколів та неоскаржених постанов про притягнення до адміністративної відповідальності вбачається доведеність наявності у їх діях підстав для стягнення, обчисленої відповідно до ПКМУ № 665 від 23.07.2008 року розміру шкоди.

При цьому, так як шкода заподіяна спільними діями відповідачів, то, виходячи з положень ст.541 ЦПК України, за її заподіяння вони мають нести солідарну відповідальність.

Разом з тим, суд не погоджується з порядком зарахування коштів, запропонованих позивачем, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України , джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України , до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, сума завданих відповідачами збитків має бути розподілена шляхом зарахування 30 % від суми збитку (3 136,24 грн.) до Державного бюджету України, 50 % від суми збитку (5 227,06? грн.) має бути зараховано до бюджету Окнянської селищної територіальної громади та 20 % від суми збитку (2 090,82? грн.) - до бюджету Одеської обласної ради.

Посилання позивача на ч.2 ст. 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища щодо підстави зарахування грошового стягнення в повному обсязі до місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди, є безпідставними, оскільки дана норма такої підстави взагалі не містить.

Крім того, розглядаючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до платіжного доручення №389 від 25.11.2019 року позивачем було сплачено при подачі позову судовий збір в загальній сумі 1921 грн.

Частиною1 ст.141 ЦПК України, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, абз. 5-6 п.35 Постанови Пленума ВССУ №10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах встановлено, що при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Тобто судовий збір стягує окремо з кожного з відповідачів.

Крім того, частиною 1 ст.142 ЦПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення по справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням того, що відповідач ОСОБА_2 визнав позов до початку розгляду справи по суті, то позивачу з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову від суми, яка підлягала б стягненню з відповідача у загальному порядку, а саме: 1921 грн: 2: 2= 480,25 грн.

В іншій частині судовий збір підлягає стягненню відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Державної екологічної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 38017120, місце знаходження: 65058, Україна, Одеська область, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12) до ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу - задовольнити.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Окнянської селищної територіальної громади (рахунок НОМЕР_3 , МФО 899998, код за ЄДРПОУ 38029450, банк - Казначейство України (ЕАП), одержувач - УК у Окн. р-ні/отг смт Окни, код класифікації доходів бюджету ККДБ - 24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності банку 331) - 5 227,06? грн. (п`ять тисяч двісті двадцять сім гривень шість копійок), на користь державного бюджету України 3 136,24 грн. (три тисячі сто тридцять шість гривень двадцять чотири копійки) та на користь Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 25042882, м. Одеса, пр-т Шевченко, 4) - 2 090,82? грн. (дві тисячі дев`яносто гривень вісімдесят дві копійки) майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавствапро охорону навколишнього природного середовища.

Стягнути зі ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 38017120, місце знаходження: 65058, Україна, Одеська область, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 38017120, місце знаходження: 65058, Україна, Одеська область, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 480,25 грн. (чотириста вісімдесят гривень двадцять п`ять копійок).

Управлінню Державної казначейської служби України в Окнянському районі Одеської області, код ЄДРПОУ 38029450, що розташоване за адресою: вул. Комарова, 2, смт Окни, Одеської області, повернути Державній екологічній інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 38017120, місце знаходження: 65058, Україна, Одеська область, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12) судовий збір у сумі 480,25 грн. (чотириста вісімдесят гривень двадцять п`ять копійок), сплачений через Державну казначейську службу України у м. Києві за платіжним дорученням № 389 від 25.11.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення у порядку визначеному п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

СуддяО. С. Бурдинюк