Рішення

від 27.01.2020 по справі 749/686/19

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/686/19

Номер провадження 2/749/68/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2020 р. м. Сновськ

Щорський районний суд Чернігівської області в складі

головуючого - судді Шаповал З.О.,

за участю секретаря Михалевич М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сновськ у порядку загального позовного провадження цивільну справу №749/686/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення додаткових витрат на дитину,-

В С Т А Н О В И В :

11 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , про стягнення додаткових витрат на дитину в розмірі 14040,00 грн, мотивуючи свої вимоги наступним.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який 05.03.2010 року було розірвано. Від спільного подружнього життя з відповідачем у них є неповнолітня дитина, донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою, а відповідач сплачує аліменти, проте не бере та не бажає брати участі у додаткових витратах на доньку, які пов`язані з її хворобою.

Так, спільна донька сторін, ОСОБА_4 , лікується амбулаторно в стоматологічному центрі Вітадент . Її діагноз: I клас ЕНГЛЯ; лівосторонній перехресний прикус, звуження н/щ, оральне положення 35, 36, 37 зубів; вестибулярне положення 43 зуба. Лікування проводиться незнімною ортодонтичною технікою: брекет-системою верхньої щелепи і нижньої щелепи. Термін лікування: 2 роки активний період, 3 роки ретенції. Вартість лікування за весь час становить 28 080, 00 грн. Дана вартість лікування була сплачена позивачем двома платежами, що підтверджується фіскальним чеком від 07.06.2019 року на суму 14 040,00 грн. і фіскальним чеком від 10.06.2019 року на суму 14 040,00 грн.

Загалом додаткові витрати понесені позивачкою на лікування доньки ОСОБА_4 склали 28 080,00 грн. Позивачка вважає, що відповідач ОСОБА_3 зобов`язаний прийняти участь у додаткових витратах пов`язаних з лікуванням доньки у розмірі половини від понесених нею витрат, тобто у розмірі 14 040,00 грн.

У судовому засіданні позивачка та представник позивачки позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові. Пояснили, що донька ОСОБА_4 амбулаторно лікується у лікаря ортодонта ТОВ "Вітадент". Ії діагноз : І клас ЕНГЛЯ; лівосторонній перехресний прикус, звуження н/щ, оральне положення 35, 36, 37 зубів; вестибулярне положення 43 зуба, а тому їй необхідно було встановлювати брекет-систему, яка станом на час її встановлення коштувала 28 080,00 грн. Наразі лікування проводиться незнімною ортодонтичною технікою: брекет- системою верхньої щелепи і нижньої щелепи, яка не має оздоблювального матеріалів. Вартість лікування була сплачена позивачкою двома платежами, що підтверджується фіскальним чеком від 07.06.2019 року на суму 14 040,00 грн. і фіскальним чеком від 10.06.2019 року на суму 14 040,00 грн. Всі вчинені позивачкою дії щодо лікування доньки направлені на укріплення її здоров`я та його зміцнення, адже відмова від лікування в майбутньому загрожувала тяжкими наслідками. Звертають увагу на ту обставину, що дитина є інвалідом з дитинства з приводу ДЦП і постійно потребує лікування, обстеження та реабілітації. Позивачка взяла на себе всі труднощі по лікуванню дочки. Вона не зверталася жодного разу до відповідача з вимогами про відшкодування додаткових витрат. Сам же відповідач жодного разу не проявив ініціативи у наданні матеріальної допомоги для лікування дитини. Співмешканець позивачки матеріально підтримує дитину більше ніж батько дитини. Принаймі хоча б раз у житті ОСОБА_3 міг би проявити добру волю та відшкодувати додаткові витрати.

Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що дочці була поставлена дорога система-брекет зі стразами - косметичні брекети, тоді як звичайні брекети значно нижчі по вартості. Відповідно до законодавства батьки в рівній мірі повинні нести витрати по утриманню дитини він надав достатньо доказів щодо участі у матеріальному забезпеченні дочки. Тоді як позивачка не надала доказів про джерело доходів, вона ніде не працює і їхня дочка утримується за рахунок його аліментів. Для перевірки витрат аліментів позивачкою він звертався в службу у справах дітей та згідно висновку інспекційного відвідування щодо цільового використання аліментів на дитину встановлено, що одержувач аліментів підтвердила, що саме з утримуваних аліментів була встановлена брекет-система. Просить врахувати, що відповідач не має власного житла, допомагає матері, яка знаходиться на його утриманні, має незадовільний стан здоров"я, інколи сам підтримує дочку матеріально та врахувати ту обставину, що він надав достатньо доказів щодо витрат на утримання дитину та відмовити у позові.

У судове засідання, яке було призначено на 27.01.2020 року відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у даній справі даних та доказах.

Відповідач до суду надав письмові пояснення (а.с.84) за змістом яких вказує, що в січні 2007 року подарував позивачці квартиру, яку йому подарували його батьки ще до шлюбу. Вказує, що любить свою дитину. Стверджує, що позивачка живе за рахунок дитячих коштів. У свою чергу, дитина отримує від Держави кошти в сумі 1470 грн. Відповідач особисто надавав дитині кошти, а 27.09.2019 року на день народження останньої перерахував на її картковий рахунок кошти в сумі 1000 грн. За 2018 рік відповідачем сплачено аліментів на суму 21888 грн, а за 10 місяців 2019 року ним сплачено 24479 грн. Середньомісячна сплата аліментів в 2019 році становить 2447 грн, що на думку відповідача є достатнім для достатнього утриманні дитини, а з 01.11.2019 року заробітна плата відповідача збільшилась на 60%, а тому середньомісячна сплата аліментів збільшиться і становитиме 3775 грн. Крім того, просить суд врахувати фінансове забезпечення відповідача, його стан здоров`я, яке з віком погіршується, а тому останній постійно знаходиться на амбулаторному лікуванні, на яке постійно витрачає кошти. У відповідача немає особистого житла, нещодавно він оформив будинок в аварійному стані, на ремонт якого потрібні значні кошти. Відповідач фінансово підтримує хвору матір, яка постійно хворіє. Позивач вказує, що кошти які сплачені позивачкою на додаткові витрати взяті з аліментів на дитину, які сплачені відповідачем.

Суд, вислухавши сторін та представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, зміст позовної заяви та письмових пояснень відповідача (а.с.84), прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 05.03.2010 року, актовий запис №11 (а.с.8).

Від подружнього життя сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 (а.с.7), яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні (а.с.11).

З відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), що не заперечується сторонами.

Спільна донька сторін, ОСОБА_4 , лікується амбулаторно в стоматологічному центрі Вітадент , її діагноз: I клас ЕНГЛЯ; лівосторонній перехресний прикус, звуження н/щ, оральне положення 35, 36, 37 зубів; вестибулярне положення 43 зуба. Лікування проводиться незнімною ортодонтичною технікою: брекет-системою верхньої щелепи і нижньої щелепи. Термін лікування: 2 роки активний період, 3 роки ретенції. Вартість лікування за весь час становить 28 080, 00 грн., що підтверджується довідкою від 08.06.2019 року (а.с.9).

Дана вартість лікування була сплачена позивачкою двома платежами, що підтверджується фіскальним чеком від 07.06.2019 року на суму 14 040,00 грн. та фіскальним чеком від 10.06.2019 року на суму 14 040,00 грн. (а.с.10).

Загалом додаткові витрати понесені позивачкою на лікування доньки ОСОБА_4 склали 28 080,00 грн. (14 040,00+14 040,00=28 080,00).

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків . Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого .

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину , що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Це положення стосується особливих обставин і в цій статті вказано приблизний їх перелік. Однак, визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Частинами 7, 8 ст. 7 СК України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

У відповідності до ст.8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Тобто, витрати понесені позивачкою по оплаті лікування спільної дитини сторін в розумінні ст. 185 є додатковими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що лікування доньки сторін в амбулаторно в стоматологічному центрі Вітадент є тими особливими обставинами про які йде мова в ст. 185 СК України.

Вирішуючи питання про розмір додаткових витрат які слід стягнути з відповідача суд виходить з вимог ч.1 ст. 182 СК України та вимог ч.2 ст. 185 СК України.

За клопотанням відповідача витребувано відомості про лікування ОСОБА_4 у ТОВ Вітадент та згідно відповіді від 15.12.2019 року №15/12-01 встановлено, що брекет-система не продається пацієнту окремо, є інструментом для ортодонтичного лікування (виправлення прикусу), а не засобом косметології, тому не може бути прикрашена стразами або драгметалами (а.с.103).

Перебування на утриманні відповідача непрацездатної матері ОСОБА_7 обгрунтовано непідтверджене. Документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймають довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання видані згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Згідно довідки Сновської міської ради від 22.07.2019 року ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає одна (а.с.33). Довідки про стан здоров`я матері та розмір отримуваної пенсії не констатують факту перебування матері на утриманні позивача (а.с.29-31).

Відносно посилання відповідача на те, що останній не має нерухомого майна слід зазначити, що згідно договору дарування 25.01.2007 року відповідач ОСОБА_3 подарував Ѕ частину квартири позивачці, але він так і є власником іншої Ѕ частини квартири у АДРЕСА_2 . (а.с.34) та є зареєстрованим за вказаною адресою. У матеріалах справи міститься акт №20 від 29.07.2019 року складений комісією з обстеження житлових умов про те, що будинок АДРЕСА_3 знаходиться у аварійному стані та непридатний для проживання. З цього приводу суд зауважує, що суду не надано доказів, що вказане майно зареєстровано саме за відповідачем ОСОБА_3 . З вищезазначеного акту неможливо встановити саме чи є ж нерухоме майно було об`єктом обстеження (а.с.39).

Щодо довідки стану здоров`я відповідача, суд вважає, що вказана довідка підтверджує факт перебування на амбулаторному лікуванні ОСОБА_3 у Сновській поліклініці, але не засвідчує знаходження його на диспансерному обліку з приводу серйозних захворювань, тому суд розцінює його стан здоров`я, як задовільний.

27.09.2019 року ОСОБА_3 передав дочці 1000 грн, як пояснив відповідач на день народження в якості подарунка, тому вони ніяк не можуть розцінюватися, як погашення частини додаткових витрат.

Відповідач офіційно працевлаштований в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЧЕРНІГІВГАЗ", ЄДРПОУ 03358104, ( адреса: індекс 14021, Чернігівська області місто Чернігів, ВУЛИЦЯ ЛЮБЕЦЬКА, будинок 68). Заробітна плата за період з січня 2018 року по 30 листопада 2019 року становить 246 320 грн. 92 коп. з урахуванням утриманих податків та інших обов`язкових платежів заробітна плата становить 198 288 грн. 34 коп., а з утриманням аліментів становить 148 716 грн. 25 коп. Дохід відповідача за 11 місяців 2019 року становить 137 556 грн. 00 коп, з урахуванням утриманих податків та інших обов`язкових платежів заробітна плата становить 110 732,58 грн., а з утриманням аліментів становить 83 049, грн. 44 коп., середньомісячна заробітна плата за 11 місяців 2019 року становить 7549,94 грн. (а.с.121), що у свою чергу вказує на те, що сукупний дохід відповідача за 2019 рік перевищує дохід позивача на 5496,14 грн.

Відповідачем не надано суду доказів, що у нього на утриманні перебувають інші діти та непрацездатні члени сім`ї.

В свою чергу дохід позивачки за період з січня місяця 2018 року по грудень 2019 року, за виключенням сплачених відповідачем аліментів, становить 24 790 грн, 64 коп. середній заробіток за 24 місяці становить 2 065 грн, 89 коп, а середній заробіток за 2019 рік становить 2 053 грн, 80 коп. (а.с.129,130).

Крім того, позивачка є інвалідом третьої групи (а.с.47), а спільна дитина сторін хворіє на дитячий церебральний параліч у зв`язку з чим отримує державну соціальну допомогу та має інвалідність (а.с.45-53).

Окремо слід зазначити щодо висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 31 жовтня 2019 року (дал- Висновок)(а.с.82) на який відповідач посилався при запереченні позову. Вказаний висновок складений посадовою особою служби у справах дітей спеціалістом ОСОБА_8 , однак слід зауважити, що відповідно до п. 3 Порядку здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину затвердженого Наказом Міністерства юстиції соціальної політики України 15 листопада 20148 року № 1713 (далі -Порядок), безпосереднє проведення інспекційного відвідування покладається на службу у справах дітей відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів із залученням (за потреби) інших посадових осіб суб`єктів соціальної роботи із сім`ями, дітьми та молоддю (психолог, соціальний педагог, фахівець із соціальної роботи). Кількість посадових осіб, що проводять інспекційне відвідування, не може бути меншою ніж дві особи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Отже, інспекційне відвідування проводиться не менше двома посадовими особами. Проте, наданий позивачем висновок складений лише однією посадовою особою., що свідчить про порушення приписів Порядку. Тому вказаний висновок не може бути належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України.

Відповідно до ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст..89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином враховуючі висновок Верховного Суду в справі (6-1489цс17) та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов цілком обгрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оскільки при зверненні до суду позивачка була звільнена від сплати судового збору, та у зв`язку з задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави в розмірі 768 грн. 40 коп.

Щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Хоминською О.С. суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З огляду на те, що разом із першою заявою по суті спору позивачем не вказано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона очікує понести у зв`язку з розглядом справи, суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат.

Аналогічний висновок закріплений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі №551/1136/17.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, ЦПК України, п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 14 040 (чотирнадцять тисяч сорок) грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Щорський районний суд Чернігівської області.

Повний текст рішення складений 29.01.2020 року.

Суддя З.О.Шаповал