Постанова

від 20.01.2020 по справі 463/1184/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/1184/17 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.

Провадження № 22-ц/811/2899/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 84

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.

секретаря: Куцика І.Б.

з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 жовтня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСББ На Симиренків про зобов`язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 2006р. є власником квартири АДРЕСА_1 . У лютому 2017р. їй надіслано рахунок, в якому зазначено, що тариф квартплати з 01.01.2017р. становитиме 2,56 грн. за 1 кв.м замість попереднього тарифу 2 грн. за 1 кв.м. Попередньо, 26.12.2016р., була спроба проведення загальних зборів ОСББ біля будинку на АДРЕСА_2 , на яких планувалося обговорення зміни тарифу квартплати, однак збори не відбулися через неявку членів ОСББ, а тому рішення щодо зміни тарифу квартплати не могло бути прийнятим. Тариф складається з постійної величини базового тарифу у розмірі 1,39 грн. та змінного тарифу в розмірі 0,61 грн. до 01.01.2017р., тоді як змінний тариф включає такі позиції як оплата електроенергії під`їзду, що становило до 01.01.2017р. 0,04 грн. за 1 кв.м. Вважає, що не повинна сплачувати за електроенергію, яку споживають у приватних цілях власники гаражів, а відтак з врахуванням уточнень, просила ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача виставляти тариф з 01.01.2017р. відповідно до Додатку № 1 до протоколу № 1 від 24.03.2015р. в розмірі 1,39 грн., базовий тариф та змінну частину тарифу згідно додатку № 1 до протоколу № 1 від 24.03.2015р. в пропорції до офіційного здороження відповідних послуг та розміру підняття мінімальної заробітної плати, а також зобов`язати відповідача провести коригування нарахованої по послугах ОСББ На Симиренків за період з січня 2017р., в т.ч. відповідно до попередньої позовної вимоги.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що з рахунків за 2017 рік та 2018 рік вбачається, що базовий тариф у рахунках зазначено у розмірі 1,6 грн. за 1кв. м, що суперечить Додатку№1 до протоколу загальних зборів ОСББ На Симиренків від 24.03.2015 року. Визнаючи базовий тариф у розмірі 1,39грн. за 1кв. м, Личаківський районний суд не зобов`язав відповідача до проведення його перерахунку. Що стосується змінної частини тарифу, зазначає, що змінна частину тарифу також є пропорційна до 1 кв.м загальної площі і це нею не осопрюється. Згідно з Додатком №1 до протоколу №1 від 24.03.2018р. тариф по ОСББ На Симиренків встановлений з двох частин базового тарифу, який є незмінною частиною і не залежить від сторонніх чинників, і змінна частина тарифу (прибирання, освічення під`їзду, вода на потреби будинку, оренда землі), залежать від рішень владних органів щодо розміру їх оплати. Звернувшись до суду з позовом, просила змінну частину тарифу розраховувати пропорційно до вартості послуг в розрахунку за 1 м2, відокремивши особисте споживання електроенергії окремими мешканцями у місцях загального споживання (гаражі без лічильників) Апелянт зазначає, що в рахунках за 2017-2018 роки зазначався розмір плати (змінна частина) за електроенергію за 1 кв. м в розмірі від 0,25 до 0,4 грн. за 1кв.м, а за жовтень 2018р зазначалася плата у розмірі 0,19434 грн. за 1 кв.м, так як у гаражах були встановлені лічильники і було відокремлено плату за особисте споживання електроенергії від плати за електроенергію у місцях загального користування. Відповідно, позивачка просила, щоб плата за особисте споживання електроенергії була відокремлена з січня 2017р по т. ч. і були зроблені відповідні перерахунки. А враховуючи рішення загальних зборів, на яких було прийнято рішення розділення тарифу на утримання будинку по ОСББ На Симиренків на базовий незмінний у розмірі 1,39 грн. та змінний тариф який залежав від подорожчання відповідних послуг у пропорції до1кв.м, вона просила щоб у рахунках за січень 2017р по т.ч. тарифи були приведені до рішень, прийнятих загальними зборами ОСББ На Симиренків . Враховуючи зазначене просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується відповідною відміткою в її паспорті, копія якого долучена до матеріалів справи.

Даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у будинку, де проживає позивач створено ОСББ На Симиренків , копія статуту якого, затвердженого 20.12.2016р. долучена до матеріалів справи.

Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями й управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Згідно із частиною четвертою статті 4 цього Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання (стаття 12 цього Закону).

Якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об`єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об`єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частини перша та шоста статті 13 цього Закону).

За змістом ч. 1 ст. 20 згаданого вище Закону, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Кошти об`єднання, відповідно до ст. 21 Закону складаються в тому числі з внесків і платежів співвласників. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Відповідно до протоколу № 1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 від 24.03.2015р., базовий внесок становить 2 грн./м.кв.

Згідно додатку № 1 до протоколу № 1, базовий тариф становить 1,39 грн., змінний тариф - 0,61 грн.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином особа має право пред`явити до суду таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Пункт 3 розділу 111 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Симиренків (нова редакція), затвердженого загальними зборами ОСББ На Симиренків (протокол №1 від 20.12.2016 року), передбачає, що до виключної компетенції загальних зборів ОСББ належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Пункт 7 розділу 111 цього Статуту передбачає, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.

З протоколу №1 установчих зборів ОСББ вул. Симиренків, 17а від 24.03.2015 року вбачається, що збори постановили затвердити запропонований базовий внесок 2.0 грн. кв.м, нарахування на заробітну плату прибиральниці проводити по мінімальній заробітній платі, нарахування на вивіз сміття, вода на потреби будинку та електроенергію під`їзду проводити по фактичному користуванню.

Додатком №1 до протоколу №1 від 24.03.2015 року встановлено складові внеску у розмірі 2.0 грн. за кв.м, базовий тариф 1.39 грн. та змінні тарифу - 0.61 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просила суд ухвалити судове рішення, яким зобов`язати відповідача виставляти тариф з 01.01.2017р. відповідно до додатку № 1 до протоколу № 1 від 24.03.2015р. в розмірі 1,39 грн., базовий тариф, та змінну частину тарифу згідно додатку № 1 до протоколу № 1 від 24.03.2015р. в пропорції до офіційного здороження відповідних послуг (електроенергія та вивіз сміття) та розміру підняття мінімальної заробітної плати, а також зобов`язати відповідача провести коригування нарахування по послугах за період з січня 2017р. по т.ч. відповідно до п.2 позовної заяви.

Зі змісту уточнених позовних вимог вбачається, що позивач фактично просить зобов`язати проводити нарахування за базовим тарифом в розмірі 1,39 грн. та змінним тарифам в пропорції до офіційного здороження відповідних послуг, тобто, за тарифами, які затверджені загальними зборами і за тарифами, які загальними зборами не затверджувались.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно зазначив, що задоволення позовних вимог суперечить ст. 21 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , Статуту ОСББ На Симиренків , оскільки задоволення судом першої інстанції позовних вимог призведе до встановлення судом іншого розміру внеску, ніж той, який встановлено загальними зборами співвласників, до виключної компетенції яких належить прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Зважаючи на те, що суд не вправі зобов`язати ОСББ виставляти до оплати рахунки, виходячи з інших тарифів, ніж ті, які у встановленому законом порядку затверджені загальними зборами членів ОСББ, тобто, не вправі змінювати розрахунок змінної частини тарифу, затвердженої загальними зборами 24.03.2015 року, правильними та обгрунтованими є висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 30.01.2020 року.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Крайник Н.П.

Цяцяк Р.П.