Рішення

від 21.01.2020 по справі 363/1156/18

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.01.2020 Справа № 363/1156/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Рибка І.Є., за участю представників позивача Сікорської Л.О. , Зайцевої К.І. , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді цивільну справу за позовом Садівничого товариства ПОБУТОВИК до ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованого паркану на землях колективного користування,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року СТ ПОБУТОВИК звернулося до Вишгородського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованого паркану на землях коллективного користування, в якому просило знести або перенести самочинно збудований паркан ОСОБА_3 за її рахунок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; судові витрати у розмірі 1 762 грн. та витрати виконання кадастрової зйомки земельної ділянки загального користування у розмірі 2 300 грн., а також моральну та матеріальну шкоду у розмірі 5 000 грн. покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що садівничі товариства ПОБУТОВИК , ДЕСНА-2 та ДЕСНА створені у 1980 році і мають спільну огорожу, в`їздні ворота і вулицю колективного користування. Вулицю колективного користування приватизовано в 1994 році СТ ПОБУТОВИК , Державний акт на право колективної власності на землю серія КВ 2і000009 від 17.02.1995 року. Ширина вулиці центрального в`їзду за актом становить 7,6 метрів. Земельна ділянка АДРЕСА_2 межує з вулицею центрального в`їзду (ділянка кутова), власницею якої є ОСОБА_3 . У травні 2016 року під час знесення старої огорожі навколо ділянки ОСОБА_3 були знищені межові знаки, які визначали розміри земельної ділянки. При встановлені фундаменту під нову огорожу було порушено встановлені Державним актом на право власності, розмір земельної ділянки ОСОБА_3 було збільшено за рахунок земель колективної власності. Факт порушення було виявлено 23.05.2016 року, про це негайно було проінформовано голову правління СТ ДЕСНА-2 ОСОБА_5 . Після цього були зроблені заміри і встановлено, що ширина прилеглої до ділянки відповідача вулиці загального користування звужена з встановлених у Державному акті 7,6 метра до 6,0 метрів. Відразу членами зазначених садівничих товариств були зроблені відповідні зауваження присутньому на будівництві сину ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , якому були представлені Генеральний план від 1980 року, Державний акт на право колективної власності на вулицю (дорогу) колективного користування, частину якої було захоплено. Однак, син відповідача відмовився усунути порушення та продовжував будівництво паркану. 28.05.2016 року Головами Садівничих Товариств ПОБУТОВИК та ДЕСНА-2 за участі членів правлінь цих Садівничих Товариств повторно були проведені відповідні заміри, за результатами яких було складено акт, яким ОСОБА_3 власницю земельної ділянки АДРЕСА_2 зобов`язано звільнити захоплену землю і привести розміри колективної власності вулицю (дорогу) до встановленим Державним актом норм. 04.06.2016 року членами СТ ПОБУТОВИК`було викликано поліцію, яка встановила факт порушення збоку ОСОБА_3 і рекомендувала звернутися до суду. 05.06.2016 року проведені Загальні збори СТ ПОБУТОВИК та СТ ДЕСНА-2 на яких було вирішено надати власниці земельної ділянки АДРЕСА_2 ОСОБА_3 сім днів для усунення вчинених нею порушень та направити відповідачу примірник протоколу Загальних зборів. Два рази примірник протоколу надсилався на адресу ОСОБА_3 , однак остання його не отримала. Після зборів будівництво огорожі було призупинено, але порушення усунуті не були. На підставі викладеного, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні представники позивача Сікорська Л.О. та Зайцева К.І. позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник - ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, вважають їх необґрунтованими, оскільки відсутні докази щодо порушення меж земельної ділянки, відсутній кадастровий план, у зв`язку з чим просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є фізичною особою - підприємцем та ним в 2017 році надавались послуги СТ ПОБУТОВИК . Він виїжджав на територію земельної ділянки земель загального користування СТ ПОБУТОВИК для надання послуг в 2017 році. Він бачив паркан між земельною ділянкою загального користування СТ ПОБУТОВИК та земельною ділянкою ОСОБА_3 . На момент видачі СТ ПОБУТОВИК Державного акту йому не відомо яка була ширина земельної ділянки загального користування, що належить СТ ПОБУТОВИК . На державному акті є графічне зображення земельної ділянки в масштабі, а тому можливо поміряти ширину земельної ділянки загального користування СТ ПОБУТОВИК напроти земельної ділянки ОСОБА_3 . Не виїжджаючи на земельну ділянку не можливо зробити висновок про зменшення або збільшення ширини земельної ділянки.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 22.07.1980 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстровано Садівниче товариство ПОБУТОВИК , ідентифікаційний код юридичної особи 26313669, яке розташоване за адресою: 07363, Київська область, Вишгородський район, с. Осещина, керівник - ОСОБА_10

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серія КВ 2і000009 від 17.02.1995 року у власності СТ ПОБУТОВИК перебуває земельна ділянка розміром 0,6595 га, яка розташована у АДРЕСА_1 цільове призначення земельної ділянки - земельна ділянка загального користування.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія КВ № 31001187 власником земельної ділянки площею 0,052 га з цільовим призначенням для садівництва на території Хотянівської сільської ради є ОСОБА_3

28.05.2016 року членами СТ ПОБУТОВИК та СТ ДЕСНА-2 було складено акт про те, що земельна ділянка АДРЕСА_2 є кутовою і межує з центральною в`їзною вулицею, яка в 1994 році приватизована с/т ПОБУТОВИК - Державний акт на право колективної власності на землю серія КВ 2і000009 від 17.02.1995 року і ширина вулиці становить 7,6 м. 23.05.2016 року було встановлено факт порушення ОСОБА_3 , а саме ширина земельної ділянки на 1,6 м більша ніж вказано в Державному акті на приватну власність ОСОБА_3 , а вулиця звужена на цю величину і становить 6,0 м. 28.05.2016 року роботи по встановленню огорожі призупинені. Цим актом зобов`язано власника земельної ділянки АДРЕСА_2 ОСОБА_3 звільнити захоплену земельну ділянку колективної власності і встановити огорожу згідно Державного акту на приватну власність.

04.06.2016 року ДОП Вишгородського ВП ГУ НП В Київській області Коваленко М. Ю . складено висновок щодо звернення гр. Зайцевої К.І. з приводу того, що в с. Осещина на території дачного кооперативу ПОБУТОВИК у заявниці вийшов конфлікт з сусідом по факту розподілу землі. Розгляд матеріалу по повідомленню Зайцевої К.І. закінчено та рекомендовано гр. Зайцевій К.І. з приводу розв`язання спірних питань звернутися до суду.

05.06.2016 року були проведені загальні збори членів садових товариств СТ ДЕСНА , СТ ДЕСНА-2 та СТ ПОБУТОВИК на яких було вирішено надати власниці земельної ділянки АДРЕСА_2 ОСОБА_3 сім днів для усунення допущених нею порушень та встановити огорожу згідно розмірів вказаних в Державному акті серія КВ 3100187, виданого 11.03.1996 року площа 0,052 га. Примірник протоколу направити ОСОБА_3 поштою.

12.06.2017 року протоколом № 7 загальних зборів СТ ПОБУТОВИК було затверджено статут СТ ПОБУТОВИК в новій редакції.

19.06.2017 року Головою правління СТ ПОБУТОВИК ОСОБА_10 був направлений запит до Вишгородського виробничого відділу Центру державного земельного кадастру про надання копії державного акту на земельну ділянку ОСОБА_3 , члена СТ ДЕСНА-2 , ділянка АДРЕСА_2 .

23.06.2017 року СТ ПОБУТВИК було сплачено ФОП ОСОБА_7 2 300 грн. за послуги виконання кадастрової зйомки земельної ділянки загального користування у СТ ПОБУТОВИК .

05.07.2017 року Відділом у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області листом № 243/108-17 надано відповідь Голові СТ Побутовик про те, що надання копії державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 буде порушувати права інших осіб, оскільки в державному акті містяться персональні дані.

20.07.2019 року протоколом зборів членів правлінь СТ ПОБУТОВИК було вирішено просити Вишгородський районний суд Київської області прийняти рішення про знесення самочинно збудованого паркану ОСОБА_3 на землях колективного користування.

28.10.2019 року СТ ПОБУТОВИК було долучено до матеріалів цивільної справи заперечення і роз`яснення на адвокатський запит і клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Яціва О.Р. також долучено копію державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 410850 з якого видно, що власником земельної ділянки площею 0,0502 га з цільовим призначенням для садівництва, яка розташована у Київській області, Вишгородського району Хотянівська сільська рада с/т ПОБУТОВИК є ОСОБА_9 та копію викопіювання з Генерального плану 1980 року СТ ПОБУТОВИК , СТ ДЕСНА , СТ ДЕСНА-2 земельної ділянки для колективного садівництва у розмірі 7,5 га та копію земельного плану 1980 року СТ ПОБУТОВИК .

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

За правилами ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, кім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 7ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобовязати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню.

Згідно з ч. 5 ст.23 Закону України Про планування і забудову територій планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будівель та споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд.

Частиною 3 ст. 375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно з п.г) та п.е) ч.1ст.91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Інститут добросусідства, який безпосередньо закріплений вглаві 17 ЗК України фактично виходить з того, що добросусідські відносини базуються на обов`язках кожної сторони. Якщо такий обов`язок не дотримується одним із суб`єктів, власники та землекористувачі суміжних (сусідніх) земельних ділянок мають право вимагати припинення відповідної діяльності (ст. 104 ЗК України). Тобто право добросусідства встановлює обмеження прав на землю.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з ч. 2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власниками своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно ч. 1ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.

Як передбачено частинами 1, 2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до п. 7 постанови Пленум у Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16.04.2004 року власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьоюстатті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту. Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (ч. 3ст. 386 ЦК). До того ж у п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судамистатті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) № 6 від 30.03.2012 року роз`яснено, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391,396 ЦК України.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2ст. 16 ЦК України).

Під час розгляду цивільної справи, судом було роз`ясено сторонам їх право на звернення до суду із клопотання про призначення по справі судової земельно - технічної експертизи, яким сторони не скористувались.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що факт порушення відповідачем ОСОБА_3 меж земельної ділянки не знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, будь яких доказів на встановлення вказаних у позовній заяві обставин суду не надано та в судовому засіданні не встановлено, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимогах Садівничого товариства ПОБУТОВИК до ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованого паркану на землях колективного користування- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31 січня 2020 року.

Головуючий: М.Б. Баличева