Рішення

від 20.01.2020 по справі 120/3316/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 січня 2020 р. Справа № 120/3316/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

представника позивача: Люлика Р.І.,

представника відповідача: Кухрівського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: приватного підприємства "Гайсин - м`ясокомбінат"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Гайсин - м`ясокомбінат» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.09.2019 посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення Приватним підприємством «Гайсин - м`ясокомбінат» граничних термінів сплати податку на додану вартість у 2019 році. За наслідками перевірки було складено акт від 11.09.2019 року №29178/02-32-51-04-04/34058430, яким встановлено, що станом на 30.07.2019 року сума податкового зобов`язання у розмірі 349573 грн. залишилась непогашеною, фактичне погашення відбулося за рахунок надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ 31.07.2019 року із затримкою в один день.

Таким чином, посадовими особами податкового органу встановлено порушення вимог п. 1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, у зв`язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2019 року, яке відбулося із затримкою в один день.

На підставі висновку зазначеного акту перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області було винесено податкове повідомлення - рішення №0056155104, яким за затримку на один календарний день сплати грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 349573 грн. ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 34957,30 грн.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням - рішенням та просить його скасувати, вказуючи, що 30.07.2019 позивач у строк, визначений п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, відповідно до двох платіжних доручень № 269 та № 272 від 30.07.2019 сплатив 341000 грн. та 10000 грн., відповідно, з призначенням платежу "поповнення електронного рахунку ПДВ". Проте, у платіжних дорученнях замість коду отримувача - ПП «Гайсин-М`ясокомбінат» , помилково вказав код УК у Гайсинському районі, тобто Казначейства України.

Виявивши цю помилку, позивач 31.07.2019 відповідно до платіжних доручень від 31.07.2019 р. за № 278 та № 279 зарахував таку ж суму до особового рахунку ПП «Гайсин-М`ясокомбінат» .

Позивач зазначає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету у строк встановлений законом має кваліфікуватися саме як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків, пов`язані зі сплатою сум грошових зобов`язань, не можуть свідчити про наявність наміру на ухилення від сплати податків і, відповідно, слугувати підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 18.10.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивач подав до суду заяву з додатками, відповідно до якої недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

29.11.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову мотивуючи це тим, що за результатами проведеної перевірки ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» встановлено порушення вимог п. 1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України, у зв`язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2019 року

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація з ПДВ за червень 2019 року подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. 18.07.2019 року ПП «Гайсин-м`ясокомбінат» подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9156725227, в якій задекларовано суму податкового зобов`язання, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 350936 грн.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПК України, тобто 30.07.2019 року. Сплата по ІКП по ПДВ в сумі 341000 грн. здійснено 31.07.2019 року відповідно до платіжного доручення №169528266 та в сумі 8573 грн. відповідно платіжного доручення №169619114, чи порушено вимоги ст. 203.2 ПК України.

Отже, фактично сплата самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2019 року відбулася з затримкою на один календарний день.

Таким чином, представник відповідача зазначає, що ГУ ДПС у Вінницькій області при прийнятті податкового повідомлення-рішення форми «Ш » №0056155104 від 30.09.2019 року діяло на підставі та в спосіб, передбачений законодавством України ( а.с. 24 ).

В підготовчому засіданні 03.12.2019 року оголошено перерву, в зв`язку з витребуванням додаткових доказів.

У підготовчому засіданні 09.01.2020 року представниками сторін подано спільну заяві, в якій вони просили закрити підготовче провадження у справі та розпочати розгляд справи по суті в той же день, на підставі чого усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 09.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в той же день.

У судовому засіданні 09.01.2020 представник позивача просив адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на доводи, які викладено у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у їх сукупності, суд встановив, що заступником начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Гайсинського управління ГУ ДПС у Вінницькій області 11.09.2019 року проведено камеральну перевірку щодо порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість у 2019 році ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» .

За результатами вказаної перевірки складений акт від 11.09.2019 № 29178/02-32-51-04/34058430, відповідно до якого встановлено, що ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по податку на додану вартість (код платежу 14060100), чим порушено п. 2 ст. 203 Податкового кодексу України, оскільки за податковою декларацією з податку на додану вартість №9156725227 від 18.07.2019 року граничним терміном сплати задекларованої суми податкового зобов`язання ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» з ПДВ за липень 2019 року є 30.07.2019 року, а сплата відповідного зобов`язання відбулась 31.07.2019 року ( а.с. 26 ).

Таким чином, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України у зв`язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2019 року, яке відбулося із затримкою в один день.

На підставі висновку зазначеного акту перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області було винесено податкове повідомлення - рішення №0056155104, яким за затримку на один календарний день сплати грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 349573 грн. ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 34957,30 грн. ( а.с. 28, 30 ).

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з цим позовом, при вирішенні якого суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України ( далі - ПК України ), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 цієї статті).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 Кодексу).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5 цієї статті).

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 31.1 статті 31 ПК строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 38.1 ст. 38 ПК виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Як вбачається із матеріалів справи позивачу контролюючим органом оскаржуваним податковим-повідомленням рішенням нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань, зокрема за податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.07.2019 року ( а.с. 8 ).

Відповідно до підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Пунктом 9.3 статті 9 ПК України встановлено, що зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України .

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України ( далі - БК України ) до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належить податок на додану вартість.

Частиною першою статті 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 45 БК України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 05 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Як зазначає позивач, підтверджується матеріалами справи і не спростовано відповідачем, за податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.07.2019 року узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 349573 грн. з граничним строком сплати 30.07.2019 року позивачем сплачено платіжними дорученнями від 30.07.2019 №269 на суму 341000 грн. та №272 на суму 10000 грн., які були отримані та проведені банком 30.07.2019 року. Призначення платежу в зазначених платіжних дорученнях вказано : поповнення електронного рахунку ПДВ .

Разом з тим, у вказаних платіжних дорученнях замість коду отримувача - ПП Гайсин - м`ясокомбінат помилково зазначено код УК у Гайсинському районі (код 37957640), Банк отримувача Казначейство України р/р НОМЕР_1 ( електроне адміністрування податків) ( а.с. 9, 10, 11 ).

Виявивши помилку, позивач 31.07.2019 року відповідно до платіжних доручень № 278 та №279 від 31.07.2019 зарахував таку ж суму до особового рахунку ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» ( а.с. 12, 42 - 44 ).

Позивач не заперечує, що ним у платіжних дорученнях замість коду отримувача - ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» помилково вказано код УК у Гайсинському районі.

Таким чином, як стверджує позивач і з чим погоджується суд, підприємством вчинялись дії, спрямовані на своєчасне виконання податкового обов`язку зі сплати податкового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 року у справі №21-377а15, суд вказав, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету.

За наведених обставин, суд вважає, що податковий орган безпідставно нарахував позивачу штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковою декларацією №9156725227 від 18.07.2019 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, відтак позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 30.09.2019 року №0056155104 - скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при цьому в рішенні суд вирішує лише питання про стягнення судового збору, як документально підтвердженого, і зазначає про відсутність доказів понесення позивачем інших судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, №0056155104 від 30.09.2019 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Гайсин-м`ясокомбінат" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 1921 грн. (тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство "Гайсин-м`ясокомбінат" (вул. Плеханова, буд. 26, м. Гайсин, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 34058430).

Відповідач : Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454).

Рішення у повному обсязі виготовлено 20.01.2020.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна