Постанова

від 21.07.2020 по справі 120/3316/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3316/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Людмила Олександрівна

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

21 липня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року (м. Вінниця, 20 січня 2020 року) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Гайсин - м`ясокомбінат" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, №0056155104 від 30.09.2019 року.

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що заступником начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Гайсинського управління ГУ ДПС у Вінницькій області 11.09.2019 року проведено камеральну перевірку щодо порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість у 2019 році ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» .

За результатами вказаної перевірки складений акт від 11.09.2019 № 29178/02-32-51-04/34058430, відповідно до якого встановлено, що ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по податку на додану вартість (код платежу 14060100), чим порушено п. 2 ст. 203 ПК України, оскільки за податковою декларацією з податку на додану вартість №9156725227 від 18.07.2019 року граничним терміном сплати задекларованої суми податкового зобов`язання ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» з ПДВ за липень 2019 року є 30.07.2019 року, а сплата відповідного зобов`язання відбулась 31.07.2019 року.

Таким чином, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України у зв`язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2019 року, яке відбулося із затримкою в один день.

На підставі висновку зазначеного акту перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області було винесено податкове повідомлення - рішення №0056155104, яким за затримку на один календарний день сплати грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 349573 грн. ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 34957,30 грн..

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В силу п. 36.1 ст. 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 цієї статті).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 Кодексу).

За змістом п. 54.1 ст. 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5 цієї статті).

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу контролюючим органом оскарженим податковим-повідомленням рішенням нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань, зокрема за податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.07.2019 року.

В силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 ПК України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Пунктом 9.3 статті 9 ПК України встановлено, що зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України ( далі - БК України) до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених п. 1 ч. 2 ст. 67-1 цього Кодексу) належить податок на додану вартість.

Частиною 1 ст. 43 БК України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

За приписами ч.ч. 4 та 5 ст. 45 БК України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, п. 22.4 ст. 22 Закону України від 05 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Як зазначає позивач, підтверджується матеріалами справи і не спростовано відповідачем, за податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.07.2019 року узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 349573 грн. з граничним строком сплати 30.07.2019 року позивачем сплачено платіжними дорученнями від 30.07.2019 №269 на суму 341000 грн. та №272 на суму 10000 грн., які були отримані та проведені банком 30.07.2019 року. Призначення платежу в зазначених платіжних дорученнях вказано: поповнення електронного рахунку ПДВ .

Водночас, у вказаних платіжних дорученнях замість коду отримувача - ПП Гайсин - м`ясокомбінат помилково зазначено код УК у Гайсинському районі (код 37957640), Банк отримувача Казначейство України р/р 37517000099379 (електроне адміністрування податків).

Виявивши помилку, позивач 31.07.2019 року відповідно до платіжних доручень № 278 та №279 від 31.07.2019 зарахував таку ж суму до особового рахунку ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» .

Позивач не заперечує, що ним у платіжних дорученнях замість коду отримувача - ПП «Гайсин - м`ясокомбінат» помилково вказано код УК у Гайсинському районі.

Отже, як стверджує позивач і з чим вірно погодився суд першої інстанції, підприємством вчинялись дії, спрямовані на своєчасне виконання податкового обов`язку зі сплати податкового зобов`язання.

Беручи до уваги викладене, податковий орган безпідставно нарахував позивачу штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковою декларацією №9156725227 від 18.07.2019 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.