Рішення

від 30.01.2020 по справі 420/7181/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7181/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0235165304 Форми Н від 01.10.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

За результатами проведеної ГУ ДПС перевірку ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складено Акт №22/15-32-53-04/25421642 від 05.09.2019 року, яким встановлено порушення строків реєстрації податкової накладної №156 від 31.07.2019 року

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0235165304 від 01.10.2019 року позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10495,44 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка не погоджується із винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його не обгрунтованим та винесеним всупереч вимог Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Податкова накладна №156 є зведеною податковою накладною та розрахунком коригувань кількісних і вартісних показників до зведеної податкової накладної, які були оформлені позивачем відповідно до п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України тобто, з відповідними показниками відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік.

Податкова накладна №156 від 31.07.2019 була доставлена (подана) до центрального рівня Державної податкової служби України 15.08.2019 в 17:17:35 год., за допомогою програми М.Е.Dок в електронному вигляді, що підтверджується роздруківкою повідомлення про отримання звітності.

Протягом операційного дня 15.08.2019 податкову накладну №156 не було повернуто, або зупинено її реєстрацію тощо. Згідно абз.5 4.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Враховуючи положення Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року податкову накладну №156 від 31.07.2019 року слід вважати зареєстрованою.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником відповідача Головного управління ДПС в Одеській області 05.12.2019 року, що підтверджується розпискою про отримання нарочно судового рішення, ухвали.

20.12.2019 року за вх. №48659/19 представником Головного управління ДПС в Одеській області М .О. Поліщук (за довіреністю) надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

ГУ ДПС в Одеській області на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу 1 Податкового кодексу України), у порядку статті 76 розділу II Кодексу проведено перевірку ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено Акт №22/15-32-53-04/25421642 від 05.09.2019 року

Перевіркою були встановлені порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України, на яких відповідно до ст. 192 та 201 покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Позивачем 16.08.2019 року була зареєстрована податкова накладна №156 від 31.07.2019 року з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (кількість днів затримки - 1).

Відповідно до п. 120.1.1 ст. 120.1 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0235165304 від 01.10.2019 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на загальну суму у розмірі 10495,44 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120.1.1 ст. 120.1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковується за нульовою ставкою (аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №816/1488/17).

24.12.2019 року за вх. №ЕП/10202/19 представником позивача Адвокатом Оксютою В.В. надано відповідь на відзив , в обґрунтування якої, зокрема, зазначено, що відповідачем не спростовано, що податкова накладна №156 від 31.07.2019 року була доставлена (подана) до центрального рівня Державної податкової служби України 15.08.2019 в 17:17:35 год., за допомогою програми М.Е.Dок в електронному вигляді, оскільки протягом операційного дня, а саме 15.08.2019 податкову накладну №156 не було повернуто позивачу, а також не було зупинено її реєстрацію, то згідно з абз.5 ч.201.10 ст.201 ПК України податкову накладну слід вважати зареєстрованою.

Крім того, у відзиві на позов зазначено, що позивача притягнуто до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію зведеної податкової накладної у реєстрі, проте п.120.1. ст.120.1.1 Податкового кодексу України, не передбачена відповідальність за порушення граничних строків реєстрації зведеної податкової накладної та розрахунків коригувань до зведених податкових накладних, які оформлені відповідно до ст.199 Податкового кодексу України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка (ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка - далі), код ЄДРПОУ 25421642, знаходиться за адресою: 67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 21, здійснює наступні види діяльності (за КВЕД): 79.90 Надання інших послуг бронювання та пов`язана з цим діяльність; 86.10 Діяльність лікарняних закладів; 86.21 Загальна медична практика; 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я; 50.10 Пасажирський морський транспорт; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (основний); 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування; 36.00 Забір, очищення та постачання води відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В рамках основного виду діяльності позивачем складено податкову накладну №156 від 31.07.2019 року на загальну суму (з урахуванням ПДВ) 661249,81 грн., ПДВ - 104954, 44 грн.

15.08.2019 року податкову накладну №156 від 31.07.2019 року ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Квитанцію (відправник Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС України) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних сформовано результат обробки Документ доставлено до ДФС України. Документ не прийнято. При необхідності виправте документ та надішліть його знову .

У розділі Виявлені помилки зазначено: документ не може бути прийнятий - Сума рядку ІІ розділу А (104954,44) не дорівнює сумі значень рядків графи Сума податку на додану вартість розділу Б (105955,02).

05.09.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області складено Акт №22/15-32-53-04-25421642 Про результати перевірок своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка , код ЄДРПОУ 25421642, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 покладено обов`язок щодо такої реєстрації. За порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до підприємства застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Так, податкова накладна №156 від 31.07.2019 року (період липень 2019) зареєстрована 16.08.2019 року.

01.10.2019 року Головним управлінням ДЕПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0235165304 у зв`язку із порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних визначених статтею 201 та згідно п.п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, яким до ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка застосовано штраф у розмірі 10495,44 грн.

Відповідно до Розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розмір штрафу становить 10% від суми ПДВ за податковою накладною (10%*104954,44).

Податкове повідомлення-рішення №0235165304 від 01.10.2019 року направлено засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка листом за трек-номером 6770108154871.

Поштове відправлення отримано позивачем 17.10.2019 року відповідно даних з офіційного сайту Укрпошти, розділ Трекінг за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття .

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі виник у зв`язку з винесенням відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким на позивача накладено штраф у сумі 10495,44 грн.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Державна фіскальна служба до часу утворення центральних органів виконавчої влади, зазначених у цьому пункті, має повний доступ до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на Державну податкову службу та Державну митну службу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Зокрема, Головне управління ДФС в Одеській області приєднано до Головного управління ДПС в Одеській області.

Згідно з п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016.

Вказаним Законом, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, доповнено абзацом другим такого змісту: Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах .

Пунктом 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абзац 14 п. 201.10 Податкового кодексу України передбачає, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватись з врахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01- 15 календарний день ( включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день ( включно ) календарного місяця - до 15 календарного дня ( включно ) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Тобто, платник податків зобов`язаний скласти та зареєструвати не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.120-1.1 цієї статті порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Таким чином, п. 120-1 ст.120 Податкового кодексу України встановлено виключення лише щодо порушення строків реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

З податкової накладної №156, убачається, що позивач не звільнений від оподаткування, дані в розділі Обсяги постачання товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою (сума за ставкою 0 %) - відсутні.

Отже, складення податкової накладної на постачання товарів/послуг зв`язку з використанням виробничих засобів не в господарської діяльності, що не надаються отримувачу (покупцю) не позбавляє платника податку на додану вартість обов`язку із своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно не звільняє такого платника податку від відповідальності за вчинення вказаного порушення.

Пунктом 102-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України передбачено виключення, це сукупність таких обставин як а) отримувач податкової накладної не являється платником податку; б) операція щодо якої складено податкову накладну звільнено від оподаткування, або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Системний аналіз норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкове законодавство розрізняє податкову накладну, у тому числі зведену податкову накладну, складену платником податку - постачальником відповідно до положень ст.201 Податкового кодексу України для формування податкових зобов`язань, та зведену податкову накладену, складену платником податку при формуванні податкового кредиту відповідно до ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України, яка має назву Податкова накладна вимагає від платника податку виписати податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань. Тобто, цю податкову накладну виписує саме постачальник (продавець) в день отримання грошових коштів або постачання товарів/послуг (по першій події). Постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, так як це має правові наслідки для покупця товару, який не може скористатися податковим кредитом у разі відсутності такої реєстрації. Також положення п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України передбачають складення зведеної податкової накладної постачальником товарів/послуг (платником податку) в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер покупцям - платникам. Тобто, обов`язок складення такої зведеної податкової накладної покладається на постачальника і така зведена податкова накладна реєструється ним в ЄРПН у строки передбачені п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України: …при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою .

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому нормами ст.201 Податкового кодексу України визначені граничні строки реєстрації ПН в ЄРПН.

На відміну від ст. 201 Податкового кодексу України ст.198 Податкового кодексу України, яка має назву Податковий кредит ця норма Закону регулює порядок і підстави формування податкового кредиту.

Так ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що: Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу) .

Відповідно до ст. 199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях .

Отже, на відміну від п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України у п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України відсутнє визначення …в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації .

Із аналізу положень ст. 198 та ст. 199 Податкового кодексу України вбачається, що правова природа зведеної податкової накладної, яка складається відповідно до ст.198 Податкового кодексу України відрізняється від правової природи зведеної податкової накладної, яка складається відповідно до ст. 199 Податкового кодексу України.

Для складеної відповідно до ст.199 Податкового кодексу України податкової накладної Податкового кодексу України взагалі не передбачає строків (термінів) реєстрації зведеної податкової накладеної, яка при формуванні податкового кредиту та нарахуванні податкових зобов`язань платником податку у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні.

Згідно п.11 наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 № 1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної : У разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання і починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі Зведена податкова накладна зазначається код ознаки:

1 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;

2 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України;

3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку;

4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

У такому самому порядку складається податкова накладна у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності тобто міністерство розмежовує ці випадки і бачить різницю відносно підстав складення і оформлення податкових накладних, зведених податкових накладних.

Судом встановлено, що податкова накладна №156 від 31.07.2019 року є саме зведеною податковою накладною, яка була оформлена ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка не відповідно до ст.198. а відповідно до п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України.

Із наданої податкової накладної №156 від 31.07.2019 року вбачається, що вказані в податковій накладній дані, свідчать, що вона зареєстрована позивачем як зведена податкова накладна , яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини - 09 , що означає, що податкова накладна складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

В податковій накладній в графі отримувач (покупець) зазначено ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка (ІПН 6000000000000), що відповідає наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 № 1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної .

З урахуванням зазначеного, судом приймається твердження позивача, що податкова накладна №156 від 31.07.2019 року є зведеною податковою накладною складеною у відповідності до ст. 199 Податкового кодексу України, а відтак при реєстрації такої податкової накладної не застосовуються терміни (строки), визначені ст. 201 Податкового кодексу України.

Оскільки практика застосування податкового законодавства щодо застосування граничних термінів реєстрації податкових накладних, зведених податкових накладних допускає неоднозначне тлумачення вказаних норм, то керуючись принципом презумпції правомірності рішень платника податку, яка полягає в тому, що якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України), суд визнає за необхідне прийняти рішення на користь платника податків.

Разом з тим, суд зазначає, що у Акті перевірки №22/15-32-53-04-25421642 від 05.09.2019 року, податковим органом жодним чином не зазначено, що податкова накладна №156 від 31.07.2019 року є зведеною податковою накладною, не зазначено специфіку термінів реєстрації таких накладних, а зроблено лише загальний висновок про порушення термінів реєстрації податкової накладної відповідно до п. . 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

У відзиві на адміністративний позов, представником Головного управління ДПС в Одеській області також не зазначено про специфіку реєстрації зведених податкових накладних.

В пункті 42 рішення Бендерський проти України від 15.11.2007 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Метою зазначених положень Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, в тому числі, юридичними особами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

У заяві від 26.12.2019 року за вх. №ЕП/10251/19 представник позивача просить стягнути з Головного управління ДПС в Одеської області суму витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 5000, 00 (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів заяви, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача були надані наступні докази: Договір про надання правової (правничої) допомоги від 22.11.2019 року; Звіти про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правової допомоги ТОВ ДЗСТ Сергіївка за листопад, грудень 2019 року; Платіжне доручення №534 від 28.11.2019 року на суму 5000,00 грн., яким підтверджено оплату гонорару за правничу допомогу за договором від 22.11.2019 року.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Договору про надання правової (правничої) допомоги: за правничу допомогу на стадії ведення справи у суду першої інстанції (вивчення документів, складення та подання позову, ведення справи в суді тощо) Клієнт (ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка ) сплачує Компанії (Адвокатське об`єднання Паверлекс в особі голови об`єднання Оксюти В.В.) гонорар у розмірі 5000,00 гривень, протягом 15 днів з моменту підписання цього договору.

Згідно звіту про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу за листопад 2019 року, Адвокатом Оксютою В.В. у листопаді 2019 року усього витрачено часу 7 год. 30 хв. із них: зустріч з Клієнктом, обговорення проблемної ситуації, правова оцінка ситуації (1 год. 30 хв); робота з документами, формування адвокатського досьє, правовий аналіз, вивчення законодавства, що регулює спірні відносини тощо (3 год. 30 хв.); робота з документами, складання позовної заяви (2 год.); подання позову до Одеського окружного адміністративного суду (30 хв.)

У грудні 2019 року загальний час на надання правової допомоги Адвокатом Оксютою В.В. складає 2 год. 30 хв., із них: підготовка відповіді на відзив, направлення копії відповідачу та на електронну адресу суду (1 год. 30 хв.); підготовка заяви про обґрунтування та стягнення судових витрат, направлення копії відповідачу та на електронну адресу суду (1 год.).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №815/1479/18 (провадження № №К/9901/23194/19):

"Для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою".

Відтак, надаючи оцінку співмірності витрат на представництво інтересів позивача, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає відшкодуванню в заявлених розмірах, а саме 5000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії , заява №34884/97, п. 30).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка суми судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була неминучою , так як сплата судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 132, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0235165304 Форми Н від 01.10.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням №533 від 28.11.2019 року у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка , код ЄДРПОУ 25421642, адреса: 67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 21, телефон: (04849)4 77 82

Головне управління Державної податкової служби в Одеській області - адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.