Рішення

від 22.01.2020 по справі 640/10290/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року м. Київ № 640/10290/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянув у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Землі Київщини до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Землі Київщини (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва (далі - суд) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування Головного управління ДФС у м.Києві, оформлене листом від 27.02.2019 за №36424/10/26-15-12-09-18 про відмову ТОВ Землі Київщини (код ЄДРПОУ 41325839) в переході на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році та зобов`язати Головне управління ДФС у м.Києві включити ТОВ Землі Київщини (код ЄДРПОУ 41325839) до реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01.01.2019, про що видати відповідну довідку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у м. Києві протиправно відмовлено у підтвердженні ТОВ Землі Київщини статусу платника єдиного податку IV групи на 2019 рік, оскільки правових підстав.

Головне управління ДФС у м. Києві подало відзив про невизнання позову. Підставами заперечень зазначено, що в позивача рахується заборгованість в розмірі 49,16грн., що є порушенням вимог пп.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 Податкового кодексу України.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.

З 2018 року позивач перебуває на обліку як платник єдиного податку IV групи, що підтверджується листом від 04.04.2018 №1354/10/25-50-12-02-10.

Основним видом діяльності ТОВ Землі Київщини є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11.).

Позивачем для підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи, 20.02.2019 у відповідності до приписів пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України, подано податкову декларацію платника єдиного податку IV групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок.

Згідно отриманих квитанцій, вказані податкова декларація разом з додатками: Відомості про наявність земельних ділянок розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік доставлено відповідачеві, прийняті та зареєстровані за №9026665529 та №15895260.

Листом від 27.02.2019 № 36424/10/26-15-12-09-18, відповідач не підтвердив ТОВ Землі Київщини статус платника єдиного податку IV групи на 2019 рік, у зв`язку з тим, що станом на 01.01.2019 за ТОВ Землі Київщини обліковується податковий борг в розмірі 49,16грн., що є порушенням вимог пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

За пп. 291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб`єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок; звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Згідно п. 299.6 ст. 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

За п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Відповідно до пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у таких випадках та в строки: у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно- правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, положення п.299.10. ст.299 Податкового кодексу України та пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України містять вичерпні підстави для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи.

Таким чином, норми Податкового кодексу України свідчать про особливий порядок реєстрації, підтвердження вже зареєстрованого статусу та позбавлення суб`єкта господарювання статусу платника єдиного податку IV групи. Однак, відповідач ототожнює порядок переходу та щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Верховний Суд фактично погоджується, що у аналогічних відносинах йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

За наслідками проведення правового аналізу наведених вище норм ПК України Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 №9805/1396/17-а, від 05.02.2019 №805/206/17-а, від 24.01.2019 №813/1346/18, від 05.06.2018 №813/4266/17).

Єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Отже контролюючим органом повинна бути:

1) проведена документальна перевірка платника податків;

2) прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Звертаємо увагу Суду, що жодної перевірки передбаченої Податковим кодексом України позивача контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання статусу платника єдиного податку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 №816/543/17, від 16.04.2018 №808/657/16, від 08.05.2018 №816/1088/17, від 19.04.2019 № 822/2037/18.

Суд не бере до уваги, посилання відповідача про наявність податкового боргу, як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку, з посиланням на норми пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст.291 ПК України, оскільки дані норми встановлюють умови за якими суб`єкти господарювання не можуть набувати статусу платника єдиного податку, та не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 29.03.2018 №804/2321/17, від 19.04.2019 № 821/884/18.

В силу припису ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права , викладені у постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідач протиправно позбавив позивача статусу платника єдиного податку IV групи на 2019 рік, з підстав наявності у позивача заборгованості станом на 01.01.2019, оскільки ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позов задоволено, то на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві, оформлене листом від 27.02.2019 за №36424/10/26-15-12-09-18 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Землі Київщини (код ЄДРПОУ 41325839) в переході на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році.

Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві включити Товариство з обмеженою відповідальністю Землі Київщини (код ЄДРПОУ 41325839) до реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01.01 2019, про що видати відповідну довідку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Землі Київщини (код ЄДРПОУ 41325839) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Землі Київщини (код ЄДРПОУ 41325839, місцезнаходження: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 47-Д).

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.В. Смолій