КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа 368/1354/19 Головуючий в І інстанції - Закаблук О.В.

Провадження 11-кп/824/ 737 / 2020 Доповідач в суді ІІ інстанції - Ігнатюк О.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2020 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

Ігнатюка О.В. (головуючий), Рудніченко О.М., Свінціцької О.П.,

за участю: секретаря Марченка Д.О.,

учасників судового провадження:

прокурора Кладова Д.О.,

захисника Цибенка О.В.

засудженого (в режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року щодо засудженого ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и л а :

До Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Цибенка О.В. про звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання на підставі пункту в статті 1 Закону України Про амністію у 2016 році .

В обґрунтування доводів клопотання указано на те, що ОСОБА_1 відбуваючи покарання в Державній установі Кагарлицька виправна колонія № 115 за вироком Обухівського районного суду Київської області від 24 грудня 2018 року за ч.2 ст.286 КК України, який було вчинено до дня набрання чинності Закону України Про амністію у 2016 році мав на утриманні малолітню дитину, якій не виповнилося 18 років та не був позбавлений батьківських прав.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 21 листопада 2019 рокуклопотання захисника задоволено, ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на підставі пункту в статті 1 Закону України Про амністію у 2016 році . Мотивуючи це рішення, суд послався на те, що злочин, за який ОСОБА_1 засуджено вироком Обухівського районного суду Київської області від 24 грудня 2018 року був вчинений 30.09.2015 року, до набрання чинності Законом України Про амністію у 2016 році , злочин є тяжким, вчиненим з необережності, а також те, що засуджений мав одну малолітню дитину, якій не виповнилося 18 років та щодо якої останній не позбавлявся батьківських прав.

В апеляційній скарзі прокурор указав на незаконність ухвали внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування доводів апеляційної скарги указав на те, що питання застосування до засудженого положеньпункту в статті 1Закону України Про амністію у 2016 році було предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанції у ході розгляду кримінального провадження. У ході судового провадження було встановлено те, що матеріали кримінального провадження хоча і містили свідоцтво про народження сина обвинуваченого - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не містили доказів на підтвердження того, що обвинувачений не позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини. Наведене, на переконання прокурора свідчить про незаконність ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року, у зв`язку із чим просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні Закону України Про амністію у 2016 році .

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

засудженого та його захисника, які апеляційну скаргу прокурора вважали необґрунтованою, просили залишити її без задоволення, а ухвалу без змін;

вивчивши матеріали клопотання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до п. в ст.1 Закону України Про амністію у 2016 році звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк тавід інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінальногокодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом мали дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами і які не позбавлені батьківських прав. За змістом ст. 13 Закону України Про амністію у 2016 році дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено те, що ОСОБА_1 30.09.2015 року вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України, який відноситься до тяжких необережних злочин. Тобто злочин був вчинений до набрання чинності Законом України Про амністію у 2016 році , який набрав чинності 07.09.2017 року.

На день набрання чинності Законом України Про амністію у 2016 році ОСОБА_1 мав дитину, якій не виповнилось 18 років, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьком ОСОБА_2 записаний ОСОБА_1 (а.п. 7). Ця обставина також стверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № НОМЕР_2 від 20.11.2019 року (а.п. 75-76).

У ході розгляду клопотання захисника Цибенка О.В. про застосування щодо ОСОБА_1 амністії доведена та обставина, що ОСОБА_1 батьківських прав не позбавлений. Ця обставина стверджується: листом служби у справах дітей та сім`ї Вишгородської державної районної адміністрації від 25.10.2018 року за № 876/11-06 про те, що органом опіки та піклування Вишгородської райдержадміністрації не приймалось рішення про позбавлення ОСОБА_1 батьківських права (а.п. 8); листом голови Вишгородського районного суду Київської області від 12.11.2019 року №01-15/114/2019 про те, що у період із 02.11.2016 року по 12.11.2019 року до Вишгородського районного суду Київської області не надходила позовна заява про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо його сина ОСОБА_2 (а.п. 68); листом служби у справах дітей та сім'ї Вишгородської державної районної адміністрації від 12.11.2019 року за № 1031-11/06 про те, що органом опіки та піклування Вишгородської райдержадміністрації не розглядалося питання про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських права, відповідний висновок не видавався. До органу опіки та піклування Вишгородської райдержадміністрації повідомлення судів про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав не надходили (а.п. 69). Доказів, які би спростовували ці документи, прокурором не надано.

Наведене указує на те, що на ОСОБА_1 поширюється дія п. в ст.1 Закону України Про амністію у 2016 році , який передбачає звільнення засудженого від відбування покарання.

Матеріали справи указують на те, що ОСОБА_1 не відноситься до кола осіб, зазначених у ст. 4 Закону України Про застосування амністії в Україні та ст. 9 Закону України Про амністію у 2016 році , на яких амністія не поширюється. Будь-яких рішень судів, інших органів чи службових осіб, які би указували на існування щодо ОСОБА_1 обставин, передбачених ст. 4 Закону України Про застосування амністії в Україні та ст. 9 Закону України Про амністію у 2016 році прокурором не надано.

Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі призначеного вироком Обухівського районного суду Київської області від 24.10.2018 року на підставі п. в ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році , належним чином мотивувавши своє рішення.

Апеляційна скарга прокурора не містить доводів, які би указували на незаконність ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року щодо засудженого ОСОБА_1 . Посилання прокурора на відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_1 амністії із тих підстав, що судами питання щодо нього про амністію вирішувалося і ОСОБА_1 було відмовлено у застосуванні амністії не ґрунтуються на вимогах закону.

Так, ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 01.11.2018 року, залишеної без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суді від 08.07.2019 року ОСОБА_1 дійсно було відмовлено у застосуванні амністії. Аналіз мотивів, наведених судом в обґрунтування даного рішення дає підстави стверджувати, що причиною відмови у застосуванні амністії стала відсутність доказів, які би безумовно стверджували про те, що ОСОБА_1 не позбавлений батьківських прав, а також оригінала свідоцтва про народження дитини. Тобто підставою для відмови у застосуванні амністії щодо ОСОБА_1 була не відсутність статусу особи, на яку поширюється амністія чи наявність обставин, що виключають застосування амністії, а не підтвердження відповідного статусу належними документами, які би не викликали сумніву. Ця обставина указує на можливість застосування щодо особи амністії у випадку надходження необхідних відомостей про особу, що вбачається із положень ст. 11 Закону України Про амністію у 2016 році . Діюче законодавство не містить заборони на застосування щодо засудженого амністії за наявності зазначених вище обставин. При цьому колегія суддів констатує те, що на час розгляду клопотання захисника Цибенка О.В. Кагарлицьким районним судом Київської області всі необхідні відомості для застосування щодо ОСОБА_1 амністії були зібрані, підтверджені документами, які не викликають у колегії суддів сумнівів у їх дійсності, правдивості та достовірності. На думку колегії суддів застосування щодо особи амністії при наявності у неї відповідного статусу, передбаченого законом, відсутності обставин, які унеможливлюють застосування амністії та згоди особи на її застосування є обов`язком суду. Згода засудженого на застосування амністії ним була надана та підтверджена у суді апеляційної інстанції, в тому числі і після роз`яснення засудженому наслідків її застосування.

Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість апеляційної скарги прокурора.

Ухвала Кагарлицького районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року про застосування амністії щодо засудженого ОСОБА_1 відповідає вимога закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не знаходить, у зв`язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405 , 407 , 419, 539 КПК України , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без змін .

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

СУДДІ

__________ _____________ ____________

Ігнатюк О.В. Рудніченко О.М. Свінціцька О.П.

Дата ухвалення рішення 29.01.2020
Зареєстровано 02.02.2020
Оприлюднено 02.02.2020

Судовий реєстр по справі 368/1354/19

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 29.01.2020 Київський апеляційний суд Кримінальне
Ухвала від 16.12.2019 Київський апеляційний суд Кримінальне
Ухвала від 06.12.2019 Київський апеляційний суд Кримінальне
Ухвала від 21.11.2019 Кагарлицький районний суд Київської області Кримінальне
Ухвала від 21.11.2019 Кагарлицький районний суд Київської області Кримінальне
Ухвала від 05.11.2019 Кагарлицький районний суд Київської області Кримінальне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону