Постанова

від 28.01.2020 по справі 160/1988/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

28 січня 2020 року справа 160/1988/19

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 (суддя Дєєв М.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет до Одеської митниці про скасування картки відмови в прийнятті митної декларацій та рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет 18.02.2019 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить визнати протиправними і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500060/2018/08607 від 31.10.2018 та рішення про коригування митної вартості товарів UА500060/2018/000053/2 від 31.10.2018 (т1ас6) .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 позов задоволений (т1ас167) .

В апеляційній скарзі Одеська митниця просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову. Посилаються на те, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей стосовно ціни товару, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті. Судом першої інстанції безпідставно стягнуті судові витрати 8263грн27коп, оскільки позовні вимоги носять немайновий характер (т1ас181) .

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до статті 49 Митного Кодексу України , митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного Кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 Митного Кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України згідно митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини 3 статті 57 Митного Кодексу України, кожний наступний метод застосовується лише в разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 4 статті 57 Митного Кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного Кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених в частинах 5, 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього в разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного Кодексу України, в разі якщо документи, зазначені в частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 5 статті 53 Митного Кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 6 статті 53 Митного Кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного Кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 54 Митного Кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України згідно митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень застосування цього методу, визначених в частині 1 статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 54 Митного Кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 54 Митного Кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих в разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного Кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів, в разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності в цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним в главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного Кодексу України, в разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Між ТОВ АТБ-маркет та китайською компанією Dongguan sunmol battery co ltd 08.06.2018 укладений контракт №3189-ВТ/СN на поставку товару згідно специфікації на умовах FOB Шеньджень, Китай. У вартість товару включено сертифікація, пакування, маркування, навантаження, митне оформлення в країні продавця (т1ас52) .

Згідно специфікації №2 від 14.09.2018, поставляємим товаром є:

- батарейки АА R6 в ПВХ плівці по 4 штуки за ціною 0,136$ за набір, 189120 наборів загальною вартістю 25720,32$;

- батарейки ААА R03 в ПВХ плівці по 4 штуки за ціною 0,092$ за набір, 222000 наборів загальною вартістю 20424$;

- батарейки лужні ААА LR03 в блістері по 4 штуки за ціною 0,284$ за набір, 51840 наборів загальною вартістю 14722,56$;

- батарейки лужні АА LR6 в блістері по 4 штуки за ціною 0,353$ за набір, 39600 наборів загальною вартістю 13978,80$.

Загальна вартість за специфікацією - 74845,68$ (т1ас42) .

Позивачем 30.10.2018 подана митна декларація UА500060/2018/033157 для митного оформлення ввезення на територію України батарейок, вказаних в специфікації, з визначенням митної вартості за основним методом за ціною контракту 78845,68$ (т1ас16,39,65) . До декларації прикладені такі документи: зовнішньоекономічний контракт, специфікація №2 від 14.09.2018, інвойс №2018М0033 від 14.09.2018 (т1ас48) , пакувальний лист №2018SM0033 від 14.09.2018 (т1ас49) , сертифікат походження від 14.09.2018 (т1ас58) , сертифікат якості від 14.09.2018 (т1ас50) , судновий супровідний документ MRFB18091335 від 22.09.2018 (т1ас47) , міжнародна товарно-транспортна накладна №010627 від 29.10.2018 (т1ас46) , рахунки на оплату транспортних послуг №765 від 30.10.2018 та №766 від 30.10.2018 (т1ас44,51) , страховий сертифікат №40-0197-18-00011/1768 від 26.09.2018 (т1ас43) , платіжний документ swift від 10.10.2018 на суму 74845,68$ (т1ас45) , - тобто повний пакет документів, передбачений частиною 2 статті 53 Митного Кодексу України.

Митниця 30.10.2018 повідомила позивача, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей стосовно ціни товару, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті. Так, в контракті, інвойсі, пакувальному листі відсутня інформація про вартість упаковки, пакувальних матеріалів, робіт з упаковки.

Відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10 відсотків. Наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/1768 від 26.09.2018 покриває 100 відсотків ціни контракту.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного Кодексу України, ТОВ АТБ-маркет запропоновано додатково надати:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправника;

- висновки про якісні і вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митниці, позивачем 31.10.2018 надана митна декларація країни відправника та прайс-лист виробника від 08.08.2018 (т1ас59) .

Митниця, з посиланням на пункт 2 частини 6 статті 54 Митного Кодексу України, прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500060/2018/08607 від 31.10.2018 та рішення про коригування митної вартості товарів UА500060/2018/000053/2 від 31.10.2018, якими вартість товару визначено 0,589$ за набір на загальну суму 96859,87$ за резервним методом (т1ас12-15,61-64) .

Після коригування позивачем оформлена нова митна декларація UА500060/2018/033360 від 31.10.2018 (т1ас19) .

Отже, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою призумується правильність визначення митної вартості декларантом якщо не доведено інше.

Виходячи з положень статей 53, 54 Митного Кодексу України, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості перевіряє складові числового значення митної вартості, правильність здійснення декларантом розрахунку за обов`язково визначеним чітким переліком документів. Митниця має право витребувати додаткові документи тільки якщо в основному пакеті документів містяться розбіжності, ознаки підробки, відсутні всі відомості щодо числових значень митної вартості та фактично сплаченої ціни. При цьому розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише такими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновком окружного суду, що в наданих для митного оформлення документах відсутні розбіжності стосовно числового значення митної вартості.

В зовнішньоекономічному контракті чітко зазначено, що у вартість товару включено сертифікація, пакування, маркування, навантаження, митне оформлення в країні продавця. Тобто, ці витрати повністю несе продавець та вони включені до ціни товару, зазначеної в контракті, специфікації, інвойсі. Відтак є безпідставними посилання митниці, що в контракті, інвойсі, пакувальному листі відсутня інформація про вартість упаковки, пакувальних матеріалів, робіт з упаковки. Ці складові вже включені в ціну продукції, вказану в специфікації №2 від 14.09.2018, інвойсі №2018М0033 від 14.09.2018 та ще раз підтверджені додатково наданими на вимогу відповідача митною декларацією країни відправника і прайс-листом виробника.

Відповідно до підпунктів б , в пункту 1 частини 10 статті 58 Митного Кодексу України, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, вартість ящиків тари (контейнерів), в яких упаковано товар, або іншої упаковки вважається єдиним цілим з відповідним товаром та при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари враховуються якщо вони не включені до ціни та ці витрати понесені покупцем.

Відносно доводів Одеської митниці, що наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/1768 від 26.09.2018 покриває 100 відсотків ціни контракту, а мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10 відсотків, - окружний суд дійшов правильного висновку, що забезпечення мінімального рівня страхування 110 процентів ціни контракту не є обов`язковим при умовах поставки FOB.

В наданому до митного оформлення страховому сертифікаті №40-0197-18-00011/1768 від 26.09.2018 чітко зазначений розмір страхового платежу, що виключає будь-які сумніви в урахуванні цієї складової заявленої митної вартості.

З огляду на викладене, вартість імпортованого товару, вказана ТОВ АТБ-маркет в митній декларації UА500060/2018/033157 від 30.10.2018, об`єктивно підтверджується контрактом і наданим повним пакетом документів, передбачених статтею 53 Митного Кодексу України, та підлягає обчисленню.

В представлених позивачем документах відсутні розбіжності, ознаки підробки та наявні всі відомості щодо числових значень митної вартості і фактично сплаченої ціни, - тобто є всі складові для визначення митної вартості за ціною контракту.

Окружним судом на законних підставах визнані протиправними і скасовані картка відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості.

Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції помилково стягнуті судові витрати 8263грн27коп, оскільки позовні вимоги носять немайновий характер.

Внаслідок коригування митної вартості, у ТОВ АТБ-маркет виник додатковий обов`язок зі сплати митних платежів в сумі 422' 818грн22коп, а тому позивачем вірно сплачений судовий збір як за позов майнового характеру.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з 28.01.2020 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді О.В. Головко