Ухвала

від 21.05.2020 по справі 160/1988/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2020 року

Київ

справа №160/1988/19

адміністративне провадження №К/9901/6781/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Гімона М.М., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет до Одеської митниці ДФС про скасування картки відмови в прийнятті митної декларацій та рішення про коригування митної вартості,

УСТАНОВИВ:

3 березня 2020 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 31 жовтня 2018 року UА500060/2018/000053/2.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щоткін проти України вбачається, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Отже, згідно практики Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення/збільшення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновим.

Рішенням про коригування митної вартості товарів від 31 жовтня 2018 року UА500060/2018/000053/2, яке є предметом оскарження у цій справі, митним органом збільшено митну вартість товарів.

Разом з цим збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на його майновий стан у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік , станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Проте зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги неможливо встановити точні суми митних платежів, які необхідно сплатити позивачу у зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 31 жовтня 2018 року UА500060/2018/000053/2, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання касаційної скарги.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Касаційна скарга не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржник у касаційній скарзі не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: копії оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 31 жовтня 2018 року UА500060/2018/000053/2, митних декларацій та інших документів, які б підтверджували суми митних платежів здійснених позивачем, зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Що стосується строку, протягом якого скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто подією, з якою пов`язується початок перебігу процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на приписи частини другої статті 169 КАС України, є день вручення скаржнику ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Поряд із тим, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року , яким, серед іншого, внесено зміни до КАС України.

Цим Законом доповнено розділ VI Прикінцеві положення КАС України пунктом 3 наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Отже, строк усунення недоліків касаційної скарги, визначений статтею 169 КАС України, не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду, без урахування строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, без урахування строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді М.М.Гімон

І.Л.Желтобрюх