Постанова

від 29.01.2020 по справі 2а-6639/11/1370

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа №2а-6639/11/1370

адміністративне провадження №К/9901/44226/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року (суддя Брильовський Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року (колегія у складі суддів Старунського Д.М., Багрія В.М., Рибачука А.І.)

у справі № 2а-6639/11/1370

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова

до Товариства з обмеженою відповідальністю аптека Вітафол

про стягнення заборгованості.

І. РУХ СПРАВИ

1. Залізничне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова 15.08.2017 звернулося в суд із заявою, в якій просило замінити сторону у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2а-6639/2011 від 28.09.2011, виданого Львівським окружним адміністративним судом 31.08.2017, а саме - стягувача управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на Залізничну об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Львівській області.

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, у задоволенні заяви відмовлено.

3. До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року.

4. У касаційній скарзі скаржник із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення заяви.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2017 відкрито провадження у справі. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 22.03.2018 справу було передано до Верховного Суду. Скаржник заявляв клопотання про розгляд справи за його участі, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявник є органом, який відповідно до Закону №406-VII закінчує процедуру по стягненню заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з Товариства з обмеженою відповідальністю аптека Вітафол , а тому виступає стягувачем у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2а-6639/2011, виданого 28.09.2011 Львівським окружним адміністративним судом.

IIІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Заявник касаційної скарги зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, дійшли неправильних висновків.

8. Покликається на те, що 01.10.2013 Міністерство доходів і зборів України розпочало адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з набранням чинності Законами України від 04.07.2013 №404-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи та №406-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи .

Міндоходів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зазначає, що Указом Президента України від 18.03.2013 №141/2013 внесено зміни у Положення про Пенсійний фонд України, якими адміністрування єдиного внеску Пенсійним фондом виключено. Вважає, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок в частині завершення процедури такого адміністрування..

IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити таке.

10. Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

11. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

12. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувані рішення відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

13. Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

14. Відповідно до статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

15. Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

16. Відповідно до статті 264 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. Аналогічні положення містить і частина перша статті 379 КАС України.

17. Цією нормою процесуального права визначено підстави, за наявності яких судом може бути замінено сторону виконавчого провадження, а саме: наявність відкритого виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення та вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

18. Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Кабінету Міністрів України №988 від 21.12.2016 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 1 (пункт 1); перейменовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 3 (пункт 3).

19. Згідно з Переліком територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом злиття (додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 21.12.2016) Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова реорганізовано шляхом злиття з Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова. Отже, правонаступником позивача стало Залізничне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова.

20. Дана обставина підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 49).

21. В свою чергу, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, частиною четвертою статті 8 якого встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

22. Відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її

реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

23. Згідно з частиною першою статті 12 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

24. Зазначені вище положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування викладено в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи від 04 липня 2013 року № 406-VII (далі - Закон №406-VII), який прийнято з метою узгодження положень законодавчих актів України зі змінами, що відбулися в системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, утворенням Міністерства доходів і зборів України, визначення законодавчих умов належного функціонування загальної системи адміністрування податків, зборів та єдиного соціального внеску, усунення можливих правових колізій щодо зазначених питань.

25. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 406-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи (набрав чинності 11 серпня 2013 року).

26. Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 406-VII процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи .

27 . Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

28. Отже, органи Пенсійного фонду закінчують усі наявні на день набрання чинності Законом № 406-VII процедури (перевірки, узгодження їх результатів та вимог про сплату боргу, оскарження рішень про застосування пені та фінансових санкцій, стягнення недоїмки).

29. При цьому, колегія суддів зазначає, що не передбачено правонаступництва державними податковими інспекціями в частині обов`язків управлінь Пенсійного фонду України щодо контролю за виконаннями рішень судів зі сплати єдиного внеску.

30. Аналізуючи наведене, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова, правонаступником якого є Залізничне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова, є органом, який відповідно до Закону №406-VII закінчує процедуру по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю аптека Вітафол заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

31. Суд звертає увагу, що п. 5 Прикінцевих положень Закону №406-VII визначено механізм перерахування сплачених сум єдиного внеску до органів доходів і зборів, а саме встановлено, що суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.

32. Отже, Суд дійшов висновку, що управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова, правонаступником якого є Залізничне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова, як з огляду на положення Закону № 406-VII, так і на статті 15 Закону України Про виконавче провадження не втратило статусу стягувача у виконавчому провадженні, оскільки у нього зберігаються повноваження із адміністрування єдиного внеску в частині завершення розпочатих процедур.

33. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні заяви Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача).

34. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 14.02.2018 у справі № 2а-2187/12/1370, від 30.08.2018 у справі № 813/823/13-а, від 06.11.2018 у справі № 813/822/13-а та від 11.12.2018 у справі № 2а-7745/12/1370 і Суд не знаходить підстав щоб з нею не погодитися.

35. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій прийняли рішення у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цього не спростовують, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

38. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у справі № 2а-6639/11/1370 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб