Постанова

від 29.01.2020 по справі 813/1047/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

Київ

справа №813/1047/15

адміністративне провадження №К/9901/28497/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року (суддя Кузан Р.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року (колегія у складі суддів: Обрізко І.М., Левицької Н.Г., Сапіги В.П.) у справі № 813/1047/15 (№ 876/7118/15) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арктика Захід до Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Арктика Захід (надалі позивач, Товариство) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (після реорганізації Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області) (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки зроблені податковим органом без об`єктивного аналізу господарських операцій та ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій із контрагентами Товариства. Проте, реальність взаємовідносин між позивачем та його контрагентами спростовується належними первинними документами.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року, позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0002262200 від 30 жовтня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 32 682,50 гривні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Мета Днепр та ПП Ворк Супорт за січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 8 жовтня 2014 року № 187/13-21-22-00/37655475.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового кредиту за звітний (податковий) період січень 2014 року на суму 26 146 грн та, відповідно, занижено податок на додану вартість за січень 2014 року на суму 26 146 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2014 року № 0002262200, яким збільшено суму податкових зобов`язань за платежем податок на додану вартість на 32 682,50 грн, з яких 26 146 грн за основним платежем та 6 536, 50 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Суди попередніх інстанцій встановили, що вказані в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Мета Днепр та ПП Ворк Супорт полягають у тому, що, на думку податкового органу, господарські операції позивача з вказаними контрагентами фактично не відбувались, відтак позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за такими операціями.

Відповідачем при формуванні висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства використано акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Мета Днепр та ПП Ворк Супорт . Відповідно до зазначених актів податковими органами встановлено порушення вказаними контрагентами вимог Податкового кодексу України при формуванні податкових зобов`язань та податкового кредиту по податку на додану вартість. При цьому, до таких висновків податковий орган дійшов у зв`язку з тим, що такі не знаходяться за юридичними адресами та не мають достатньої кількості матеріальних та трудових ресурсів, здійснювали придбання товарно-матеріальних цінностей у суб`єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності, а тому факт виконання ними господарських зобов`язань перед контрагентами, в тому числі позивачем, не підтверджується.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством (покупець) та ПП Ворк Супорт (продавець) укладено договір від 5 серпня 2013 року № 05/08-13/1.

На виконання умов даного договору продавцем у січні 2014 року поставлено у власність Товариства товари, зокрема, кондиціонер марки Міdea MSHE-12HR та комплектуючі для монтажних робіт згідно з видатковими накладними на загальну суму 6 713 грн в тому числі ПДВ 1 119 грн.

Факт виконання умов договору підтверджується видатковою накладною та податковими накладними. Оплата за отримані матеріали проведена Товариством у повному обсязі на підставі рахунків-фактур. Заборгованість станом на день проведення перевірки відсутня.

Також, Товариством (замовник) та ТОВ Мета Днепр (підрядник) укладено ряд договорів на виконання монтажних, пусконалагоджувальних та ремонтних робіт систем кондиціонування тощо - № 0108-1/2013, № 0108-2/2013, № 0108-4/2013, № 0108-5/2013 від 1 серпня 2013 року

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем долучено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні. Вартість виконаних робіт, що визначена у рахунках-фактурах оплачена Товариством у повному обсязі.

Крім того, Товариством та ТОВ Мета Днепр укладено договір № 0110-07/2013 про технічне обслуговування та ремонт АЩС ПрАТ МТС Україна .

На виконання умов даного договору ТОВ Мета Днепр у січні 2014 року виконано на користь Товариства роботи згідно актів виконаних робіт на загальну суму 38 185, 00 грн. в тому числі ПДВ 6 364,00 грн.

Факти виконання робіт/надання послуг підтверджуються податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Заборгованість за виконані у січні 2014 року роботи відсутня.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що податкові накладні були відображені контрагентами позивача у складі податкових зобов`язань, на момент здійснення спірних господарських операцій та їх відображенні у податковому обліку позивача відсутні були розбіжності у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі вказаних контрагентів. На час складення податкових накладних позивач та його контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були зареєстровані та перебували на обліку як платники податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Сумнівність господарських операцій позивача з ПП Ворк Супорт та ТОВ Мета Днепр обґрунтовується податковим органом виключно висновками актів ДПІ у Личаківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ПП Ворк Супорт (код ЄДРПОУ 38326675) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 1 січня 2014 року по 31 січня 2014 року від 18 квітня 2014 року №151/22-04/38326675 та ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Мета-Днепр (код ЄДРПОУ 38530549) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року від 31 березня 2014 року №465/04-62-22-3/38530549.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що висновки таких актів ґрунтуються на припущенні про неспроможність вказаних контрагентів позивача здійснювати поставку товарів з причин відсутності їх за місцезнаходженням.

Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

За своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нікчемність укладених ним договорів. У зв`язку з цим, обґрунтування податковим органом виявлених порушень з посиланням на висновки таких актів є неправомірним.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про неприйнятність доводів відповідача про те, що зазначені вище акти по контрагентах позивача підтверджують безтоварність господарських операцій, оскільки зміст актів свідчить, що зустрічна звірка не була проведена та жодні первинні документи не перевірялися взагалі.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі № 804/7507/14 за позовом ТОВ Мета-Днепр до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо корегування показників податкової звітності ТОВ Мета-Днепр в АІС Податковий блок Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень, лютий 2014 року та зобов`язано податковий орган відновити зазначені відомості у інформаційних базах даних. Вказана постанова набрала законної сили згідно з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2014 року.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року у справі № 813/1047/15 (№ 876/7118/15) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду