Ухвала

від 31.01.2020 по справі 757/3339/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3339/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 ,захисника ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 333 КК України,

встановив:

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся досуду ізклопотанням прозастосування допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжного заходуу видітримання підвартою,посилаючись нате,що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019101110000108 від 22.07.2019 р. за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 333 КК України.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 , будучи керівником ТОВ «Стрінг» (код ЄДРПОУ 30785856, вид діяльності: пасажирський авіаційний транспорт) і співвласником ТОВ «Ротор Макс Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 3798269, вид діяльності: допоміжне обслуговування авіаційного транспорту), та, маючи відповідні навики з обслуговування та ремонту літальних апаратів (літаків), за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вирішив організувати вчиненні дій, спрямованих на порушення встановленого порядку міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, групою осіб шляхом надання громадянами України, які мають відповідні навики з технічного обслуговування та ремонту виробів військового призначення на території Республіки Екваторіальна Гвінея, послуг з технічного обслуговування виробів військового призначення, які відповідають опису товарів за позицією ML10.а Додатка до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. № 1807 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», а саме: виконання технічного обслуговування літальних апаратів (літаків) військового призначення АН-72П з бортовим номером 032, заводський номер НОМЕР_1 , та АН-72 з бортовим номером 3С-LLQ, заводський номер НОМЕР_2 , по формі 1500 годин та оформлення документів про передачу літаків в експлуатацію. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на організацію вчинення дій, спрямованих на порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю без відповідних дозвільних документів, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідувань обставин утворив групу осіб з числа громадян України, які мали відповідні навики з технічного обслуговування та ремонту виробів військового призначення, та не були суб`єктами здійснення міжнародних передач товарів, а також не мали відповідних дозвільних документів (висновку) Державної служби експортного контролю України (далі «Держекспортконтроль»), а саме: заступника начальника цеху з підготовки виробництва Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (далі «ХДАВП», код ЄДРПОУ 14308894, вид діяльності: виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутникового устаткування) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слюсаря-складальника літальних апаратів ХДАВП ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , автотехніка по планеру та двигунах ХДАВП ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заступника начальника цеху з виробництва ХДАВП ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , колишнього інженера ХДАВП ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , провідного інженера ХДАВП ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , інженера з експлуатації повітряних суден ХДАВП ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , співвласника ТОВ «Ротор Макс Інтернешнл» та ТОВ «Хевенлі Брідж Хендлінг» (код ЄДРПОУ: 36925120, вид діяльності: ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів) ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , колишнього працівника ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» (код ЄДРПОУ: 30377235, вид діяльності: пасажирський авіаційний транспорт) ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . На виконання свого злочинного задуму у червні-серпні 2018 р. за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_5 , як представник компанії «Baltimor Capital LLP» (Великобританія), уклав із утвореною ним організованою групою, трудові договори щодо надання послуг по виконанню спільного технічного обслуговування літальних апаратів (літаків) військового призначення АН-72П заводський номер 365.760.96.926, та АН-72 заводський номер НОМЕР_2 , на території бази Міністерства національної оборони Республіки Екваторіальна Гвінея в м. Малабо, та договір про нерозголошення конфіденційної інформації і необходжені інтересів. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на організацію вчинення дій, спрямованих на порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю без відповідних дозвільних документів, ОСОБА_5 забезпечував фінансування витрат, пов`язаних із перельотом, перебуванням, проживанням вказаної організованої групи на території Республіки Екваторіальна Гвінея, та оплатою праці за надання послуг з технічного обслуговування літальних апаратів (літаків) військового призначення АН-72П з бортовим номером 032, заводський номер 365.760.96.926, та АН-72 з бортовим номером 3С-LLQ, заводський номер 365.720.92.858 по формі 1500 годин та оформлення документів про передачу літаків в експлуатацію, а останні, в свою чергу, повинні виконати дані умови, які заздалегідь були обумовленні з ОСОБА_5 . Керуючись єдиним злочинним умислом, на підставі листів-запрошень Адміністративного центру Міністерства національної оборони Республіки Екваторіальна Гвінея (для інженерів та техніків авіації української національності для здійснення ремонту та обслуговування літаків АН-72, зареєстровані за номерами 3C-LLQ та 032), 16.06.2018 р. ОСОБА_15 , 14.08.2018 р. ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , 19.08.2018 р. ОСОБА_17 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , 26.08.2018 р. ОСОБА_11 , 13.11.2018 р. ОСОБА_14 вилетіли з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Міжнародного аеропорту м. Малабо Республіки Екваторіальна Гвінея. В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій спільний із ОСОБА_5 злочинний умисел, спрямований на порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю без відповідних дозвільних документів, вказана група осіб у складі: ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , перебуваючи до 12.10.2018 р., ОСОБА_15 , ОСОБА_14 до 24.11.2018 р. на території бази Міністерства національної оборони Республіки Екваторіальна Гвінея м. Малабо, надала послуги з технічного обслуговування літальних апаратів (літаків) військового призначення АН-72П з бортовим номером 032, заводський номер 365.760.96.926, та АН-72 з бортовим номером 3С-LLQ, заводський номер 365.720.92.858, по формі 1500 годин та оформлення документів про передачу літаків в експлуатацію, за що отримали грошову винагороду. Відповідно до листа Державної служби експортного контролю України № 4684/30-18 від 18.12.2018 р. послуги з технічного обслуговування літальних апаратів (літаків) типу АН-72 та АН-72П відносяться до позиції ML10.а Додатка до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. № 1807 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», які можуть здійснюватися за наявністю відповідного дозволу (висновку) Державної служби експортного контролю України; громадяни України ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 не зареєстровані в Державній службі експортного контролю України як суб`єкти міжнародних товарів, що підлягають державному експортному контролю, та їм не видавалися відповідні дозвільні документи.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 333 КК України, а саме: у організації вчинення дій, спрямованих на порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експертному контролю.

Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених співучасників злочину у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив їх задовольнити.

Захисник, підозрюваний у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що ризики, зазначені органом досудового розслідування, є необґрунтованими, підозра необґрунтована, а тому просили застосувати запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема, передати ОСОБА_5 на поруки ОСОБА_18 .

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, докази, якими воно обґрунтовується, вислухавши учасників провадження за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

09.07.2019 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 333 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, найбільш суворим тримання під вартою.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії»). Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадженні він не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, він не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого стороною обвинувачення. Так, аналіз представлених доказів зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення від 28.10.1994 р. у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення від 30.08.1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), отже на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. Водночас слідчий суддя не погоджується з існуванням ризиків, про які вказує сторона обвинувачення, оскільки за рішенням від 11.07.2006 р. у справі «Бойченко проти Молдови» тільки одне посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. У рішенні від 01.06.2006 р. у справі «Мамедова проти Росії» Суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Як слідує із клопотання, сторона обвинувачення просить врахувати ризик ймовірного впливу на свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування, та на інших невстановлених співучасників злочину у даному кримінальному провадженні, втім означене можливо уникнути шляхом покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з певними особами у кримінальному провадженні. Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, на що вказує Суд у рішенні у справі «Яжинський проти Польщі», отже клопотання слідчого не містить переконливого обґрунтування доводів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непропорційним меті, яка ставиться до його застосування.

Додані до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, при цьому в своїй сукупності означене не може свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, отже слідчий суддя, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, не знайшов підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки передбачені частиною п`ятою ст. 194 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він зареєстрований та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , є громадянином України, одружений, виховує двох дітей: доньку ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , сина ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , позитивно характеризується роботодавцем, має місце роботи, міцні соціальні зв`язки, до кримінальної відповідальності не притягувався. Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, у межах строку досудового розслідування, не вбачає підстав для передачі ОСОБА_5 на поруки ОСОБА_18 .

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину, правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 29, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити старшому слідчому в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 333 КК України.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у виді домашнього арешту до 23 березня 2020 р., включно, але в межах строку досудового розслідування, заборонивши останньому в період з 22:00 год. по 06:00 год. залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та можливістю в разі необхідності відвідання лікарняних закладів.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, зокрема,

прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії домашнього арешту та обов`язків, покладених судом, визначити до 23 березня 2020р., включно, але в межах строку досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 23 березня 2020р., включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції України за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_5 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1