Ухвала

від 12.03.2020 по справі 757/3339/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 12 березня 2020 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2020 року, відносно,

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Новоград-Волинський, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 333 КК України, -

за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, до 23 березня 2020 року включно, заборонивши залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням надання невідкладної медичної допомоги та можливістю в разі необхідності відвідання лікарських закладів, та покладено обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На ухвалу слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Вважає, що слідчим суддею неповно розглянуто матеріали справи та визначено неправильну адресу для домашнього арешту ОСОБА_6 , через що він вимушений проживати не у себе вдома.

Звертає увагу на те, що до клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу не додано доказів вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру. Фабула кримінального провадження не містить ознак злочину. У кримінальному провадженні № 22019101110000108 відсутня подія кримінального правопорушення, оскільки літаки не військові, не оснащенні та не модифіковані для військового використання, використовуються у цивільній авіації, а відтак відсутній склад злочину по ст. 333 КК України, який інкримінує ОСОБА_6 сторона обвинувачення.

Докази, на які посилається слідство, на думку захисника, є недопустимими та отримані з порушенням процесуального законодавства України.

Слідчим суддею не враховано відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Як зазначає апелянт, ОСОБА_6 не переховувався від органів досудового розслідування та/або суду, а перебував за кордом у командировці по робочих питаннях.

Окрім того, обвинувальні акти по всім авіатехникам у кримінальному провадженні № 22018101110000231 передано до суду, а відтак, ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення відсутні.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 22 липня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22019101110000108, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 333 КК України.

09 липня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 333КК України.

24 січня 2020 року старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , за погодженням прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотаннями, відповідно, про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_6 та про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2020 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

30 січня 2020 року ОСОБА_6 затримано в аеропорту Бориспіль.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, до 23 березня 2020 року включно, заборонивши залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням надання невідкладної медичної допомоги та можливістю в разі необхідності відвідання лікарських закладів, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згіднозі ст. 2 КПК Україниосновним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення,а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інші способи неналежної процесуальної поведінки.

У сукупності із зазначеними обставинами для вирішення справи згідно з вимогами чинного законодавства слідчим суддею, всупереч доводам апеляційної скарги, враховано вагомість наявних доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, характеризуючі дані підозрюваного у їх сукупності, міцність соціальних зв`язків, відсутність підстав, які б переконували суд, що менш суворий запобіжний запобіжній захід здатний запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задовольнити клопотання органу досудового розслідування, оскільки доведено суду обставини, за якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Штегмюллер проти Австрії» вказав, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного (обвинуваченого) на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, всупереч доводам апеляційної скарги.

Так, оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 333 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати його, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Слід зазначити про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Окрім того, слідчий суддя обґрунтовано вказав на те, що доданні до клопотання докази частково підтверджують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, однак означене з урахування обставин провадження у їх сукупності, не може свідчити про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи апелянта про те, що слідчим не надано доказів вручення ОСОБА_6 підозри, є надуманими, зважаючи на те, що підозрюваний в присутності двох понятих відмовився від підпису про отримання згаданого повідомлення (т. 1 а.п. 74).

Твердження сторони захисту щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 333 КПК України підлягають перевірці судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя невірно зазначив домашню адресу підозрюваного, не є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення, зважаючи на те, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, підозрюваний зобов`язаний повідомити слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а тому враховуючи усі обставини у їх сукупності, підстав для відмови у застосуванні запобіжного заходу не встановлено.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування дані у слідчого судді існували всі підстави для висновку про можливу причетність ОСОБА_6 до вказаного кримінального правопорушення.

Таким чином, істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, до 23 березня 2020 року включно, заборонивши залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 з 22 год. 00 хв., до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням надання невідкладної медичної допомоги та можливістю в разі необхідності відвідання лікарських закладів, та покладено обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11сс/824/1366/2020 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_10

Категорія ст.181 КПК Доповідач ОСОБА_1