Рішення

від 27.07.2007 по справі 12/267-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/267-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 липня 2007 р.           Справа 12/267-07

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Агронафтопродукт" (21050, м. вінниця, вул. Соборна, 15-а, ідент.код 21729219)   

до:Приватного сільськогосподарського підприємства "Сонечко" (23252, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Вороновиця, вул. Олійника, 40, ідент.код 30774802)

про стягнення 81118,4 грн.

Головуючий суддя     М. Кожухар

Секретар судового засідання Т.Геєчко

Представники:

позивача       -  Янівський Н.А. - директор

позивача      .-  Тунік Ю.М. - за дорученням

відповідача   - Слободянюк Є.О. –директор, Бурка В.Р. –за дорученням

ВСТАНОВИВ:

        Подано позов, де позивач просить зобов'язати відповідача повернути йому 46,09 тон ячменю на загальну суму 81118,4 грн.

        Позовні вимоги мотивовані наступним.

        Сторони співпрацювали на протязі 2005-2006 років. 04.04.2005 р. позивач придбав у ПП «Юхиміське» насіння ячменю, яке було посіяно на наданих ПСП «Сонечко»землях. У серпні 2005 року позивач зібрав вирощений ячмінь у кількості 46,09 тон та згідно усної домовленості з директором ПСП «Сонечко»здав його на склад відповідача на зберігання, про що свідчать складська розписка від 18.08.2005 р. та накладна № 26 від 18.08.2005 р. На вимогу позивача відповідач зерно зі зберігання не повертає. Посилаючись на наведене та на ст. 50 Закону України «Про власність», ст. 949 ЦК України, позивач просить зобов'язати відповідача повернути ячмінь по ціні 1760 грн. (згідно довідки Державного насіннєвого фонду України) на загальну суму 81118,4 грн.

        Справу порушено 12.06.2007 р. з призначенням розгляду на 03.07.2007 р.

        Ухвалою суд від 03.07.2007 р. розгляд справи відкладено на 26.07.2007 р., в судовому засіданні 26.07.2007 р. оголошено перерву до 27.07.2007 р.

         В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Директор Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Агронафтопродукт" пояснив, що сторони уклали договір суборенди земельної ділянки від 01.04.2005 р., відповідно до якого позивач отримав від відповідача в суборенду земельну ділянку розміром 50 га. У подальшому, в обмін на надання позивачем послуг з реєстрації фермерського господарства та деяких інших, відповідач власними силами та коштами засіяв придбане позивачем насіння ячменю та зібрав вирощений врожай, який завантажено на зберігання у склад відповідача.

         Представники відповідача проти позову заперечили, посилаючись на його недоведеність; у названих у позовній заяві «складській довідці»та накладній підпис представника відповідача відсутній. Керівник ПСП «Сонечко»пояснила, що договір суборенди землі не пройшов державну реєстрацію і не вступив в дію; земля позивачу у користування не передавалась; ніяких взаємовідносин з позивачем щодо вирощування ячменю у відповідача не було; на землях, що перебувають у користуванні відповідача, ячмінь у 2005-2006 р. взагалі не засівався; будь-яке зерно на зберігання від позивача не приймалось; у відповідача взагалі відсутні складські приміщення.  

       Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані документи,  суд дійшов такого висновку.

       Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України)     кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

        Позивачем не надано належних доказів в підтвердження позовних вимог. У той же час заперечення відповідача проти позову заслуговують на увагу.

        Відповідно до ст.ст. 8, 18 Закону України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV «Про оренду землі»(з подальшими змінами і доповненнями) договір суборенди  земельної   ділянки   підлягає   державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації.

       Статтею 210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту такої реєстрації.

       Як свідчать матеріали справи, договір суборенди земельної ділянки від 01.04.2005 р., на який посилається позивач як на доказ у справі, у встановленому порядку не зареєстрований і, відповідно, не набрав чинності.

        Позивач не назвав та не надав доказів щодо виконання цього договору сторонами, тобто передачі земельної ділянки у користування позивачу, сплати ним орендної плати.

        Не названо та не надано ним доказів сівби та вирощування а також набуття права власності позивача на ячмінь, який є предметом спору.

        Відповідно до ст.ст. 208, 937 ЦК України договір зберігання між юридичними особами укладається у письмовій формі. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

        Накладна № 26 та «складська довідка»від 18.08.2005 р., на які посилається позивач як на доказ передачі ячменю відповідачу на зберігання, неналежні і доводи позивача про передачу ячменю на зберігання не підтверджують.

        Накладна № 26 від 18.08.2005 р. представником відповідача не підписана; «складська довідка» представляє собою аркуш у представленому директором ТОВ «Агронафтопродукт»блокноті з записами, під якими вчинено підпис особою, посада, прізвище і ініціали якої не зазначені, підпис печаткою відповідача не засвідчений. Назвати особу, яка вчинила цей підпис, директор ТОВ «Агронафтопродукт»в судовому засіданні не зміг.   

        З урахуванням наведеного, позов задоволенню не підлягає.  

        Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82, 84, 115 ГПК України,

ВИРІШИВ:

        В задоволенні позову відмовити.

        Копію рішення надіслати сторонам.        

Суддя                                                        М. Кожухар

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України  30.07.2007 р.