Рішення

від 29.01.2020 по справі 470/284/19

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/470/8/20

Справа № 470/284/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю прокурора Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області Пироженка С.В., відповідачів ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , представника відповідачів ОСОБА_3 , секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Березнегувате в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новоукраїнська сільська рада Березнегуватського району Миколаївської області, про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки лісу,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2019 року перший заступник керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області звернулася до суду з відповідним позовом, у якому зазначила, що за наслідками вивчення стану відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративних правопорушень, були встановлені підстави для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області. Так 22 жовтня 2018 року відповідачі здійснили незаконну вирубку семи сухостійних дерев породи «Гледичія» поблизу с. Новоукраїнка Березнегуватського району Миколаївської області. За даним фактом Березнегуватським відділенням Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.246 КК України за № 12018150160000299, яке в подальшому було закрито за відсутністю в діях відповідачів складу інкримінованого кримінального правопорушення, а виділені матеріали направлено до Державної екологічної інспекції в Миколаївській області. 20 лютого 2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відносно ОСОБА_5 було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65-1 КУпАП, а постановою від 21 лютого 2019 року його було визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., який у добровільному порядку він не сплатив. Відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.65-1 КУпАП через неявку на виклик інспектора Державної екологічної інспекції.

Посилаючись на те, що незаконною порубкою сухостійних дерев «Гледичія» відповідачі спільно спричинили шкоду навколишньому природному середовищу на суму 21 362,17 грн., яка ними не відшкодована, прокурор просив суд стягнути з них вказану шкоду в солідарному порядку до місцевого бюджету Новоукраїнської сільської ради та судовий збір на користь прокуратури Миколаївської області.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити. В наданому до суду запереченні на відзив на позовну заяву окрім зазначеного, вказав, що третю особу визначено Новоукраїнську сільську раду, оскільки лісове порушення вчинено на її території та вказані платежі зараховуються на спеціальний бюджетний рахунок сільської ради.

Головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ОСОБА_6 , як представник Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, (довіреність від 04.01.2019 р. №10/10-28/04), та представник третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Новоукраїнської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області в судове засідання не з`явились, до суду подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , який згідно довідки виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , перебуває на військовій службі з 18.09.2019 року по теперішній час, в судове засідання також не з`явилися, направили відзив на позовну заяву, в якому разом з іншими відповідачами проти його задоволення заперечували на підставі того, що здійснювали вирубку дерев у місці, визначеному ОСОБА_7 , який за вказівкою голови Березнегуватскьої РДА ОСОБА_8 повинен був показати ділянку лісосмуги, на якій дерева загинули внаслідок пожежі та підлягали вирубці. Окрім цього, вируб дерев до стадії припинення росту не доведений, не визначено правовий статус на лісосмугу та відповідно, законність застосування ст.105 Лісового кодексу України, а також не погодилися із розміром заподіяних внаслідок вчинення вказаних дій збитків, оскільки при розрахунку не враховано те, що дерева були пошкоджені внаслідок пожежі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, при цьому додали, що спилювання сухостійних дерев "Гледичія" було здійснено за згоди голови Березнегуватської РДА Дмитрієва В.М. на усне прохання ОСОБА_4 , як учасника бойових дій.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд доходить наступного.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. За статтею 69 згаданого вище Закону - шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно зі ст.40 Закону України «Про рослинний світ», порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ, зокрема, несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

З матеріалів справи слідує, що 22 жовтня 2018 року відповідачі в лісонасадженні лінійного типу на відстані 5 км від с. Новоукраїнка Березнегуватського району Миколаївської області здійснили незаконне спилювання до ступеня припинення росту семи сухостійних дерев породи «Гледичія» без відповідно дозволу, а саме лісорубного квитка, у зв`язку з чим Березнегуватським відділенням поліції Снігурівського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області у Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження № 12018150160000299 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.246 КК України (а.с.7,8-22).

Постановою старшого слідчого СВ Березнегуватського відділення поліції Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області від 22 січня 2019 року вказане кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу злочину, а копії документів з матеріалів направлено до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області для вирішення питання про наявність підстав для складання відносно відповідачів протоколів про адміністративне правопорушення щодо вчинення ними правопорушення передбаченого ст.65-1 КУпАП (а.с.27-28,29).

20 лютого 2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області Кравцуном О.Б. відносно відповідача ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000337, яким встановлено факт наявності, у групі з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , незаконного (без лісорубного квитку) спилювання до ступеня припинення росту 7 сухостійних дерев породи «Гледичія» з діаметрами зрізу у корі біля шийки кореня: від 22,1 до 26,0 см 1 дерево; від 26,1 до 30,0 см 1 дерево; від 30,1 до 34,0 см - 1 дерево; від 34,1 до 38,0 см - 3 дерева; від 46,1 до 50,0 см - 1 дерево, а 21 лютого 2019 року винесено постанову № 65, за якою останнього було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 510 грн. (а.с.30,32).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач вказану постанову в судовому порядку не оскаржував, а відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для складання щодо них протоколу про адміністративне правопорушення не з`явились.

За розрахунком державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища від 25 лютого 2019 року проведеним згідно польової перелікової відомості зрубаних дерев та відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту" та індексації, затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами (п.2 Постанови), розмір шкоди заподіяної спільними діями відповідачів внаслідок спилювання 7 сухостійних дерев породи «Гледичія» до ступеня припинення росту на ділянці лісового насадження лінійного типу в межах земель Новоукраїнської сільської ради, склав 21 362,17 грн. (а.с.42-43).

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області на адресу відповідачів 13 березня 2019 року направлені листи № 02/02-02/450/2019, № 02/02-02/539, № 02/02-02/538, № 02/02-02/540 з пропозицією добровільно відшкодувати збитки, спричинені державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 5 340,55 грн. кожен. Однак кошти в добровільному порядку ними не сплачено (а.с. 33-34,35-36,37-38,39-40).

Відповідно до ч.1 ст.9 ЛК України ліси в межах населених пунктів, крім лісів, які перебувають у державній або приватній власності, відносяться до комунальної власності.

Статтею 67 ЛК України передбачено, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів як заготівля деревини.

У ст.69 ЛК України вказано, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом, яким є лісорубний квиток або лісовий квиток.

Згідно з частиною 1 статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність.

Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в тому числі лісового) законодавства у вигляді обов`язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом абзацу 1 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з частиною 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Факт заподіяння шкоди спільними діями відповідачів підтверджується показами свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні підтвердив звернення до нього відповідачів із проханням показати ділянку лісосмуги, на якій можна спилювати дерева, так як за словами ОСОБА_4 , останньому як учаснику бойових дій головою Березнегуватської РДА ОСОБА_8 було надано усну згоду на їх вирубку. Неподалік с. Новоукраїнка Березнегуватського району він показав відповідачам на дерева, які були знищені пожежею для порубки, однак зауважив, що ані він, ані голова РДА не мали таких повноважень згідно чинного законодавства України.

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який є директором Березнегуватського лісового господарства, також підтвердив факт того, що відповідачі права на порубку сухостійних дерев у встановленому законом порядку не мали, оскільки в них був відсутній лісорубний квиток, який дає право на порубку дерев та чагарників.

За такого, суд не приймає до уваги доводи відповідачів та їх представника про те, що спилювання дерев відповідачами було здійснено за згоди голови Березнегуватської районної державної адміністрації, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження того, суду надано не було, а розмір збитків обрахований за спилювання саме сухостійних дерев, оскільки це вбачається з розрахунку завданої шкоди. Крім того, розпорядження лісовими ресурсами до повноважень голова районного державної адміністрації чинним законодавством України не віднесено.

Факт незаконної вирубки 7 сухостійних дерев породи "Гледичія" відповідачами було зафіксовано протоколом огляду місця події від 22 жовтня 2018 року в присутності понятих і підтверджується наявними доказами по справі та показами свідків.

У відповідності ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вимогами ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29, п.4 ч.1 ст.69-1 БК України 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету України, а 70% - до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад 50%, обласних бюджетів 20%.

З огляду на викладене, суд доходить висновку що шкоду заподіяну спільними діями відповідачів слід стягнути до місцевого бюджету Новоукраїнської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області підлягають стягненню витрати на оплату судового збору, в розмірі 480,25 грн. - в рівних частинах з кожного.

Керуючись ст.ст.12, 13, 258, 263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новоукраїнська сільська рада Березнегуватського району Миколаївської області, про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки лісу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Новоукраїнської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04375903, в солідарному порядку шкоду заподіяну внаслідок незаконної порубки лісу, в розмірі 21362,17 (двадцять одна тисяча триста шістдесят дві грн. 17 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь прокуратури Миколаївської області, код ЄДРПОУ 02910048, по 480,25 (чотириста вісімдесят грн. 25 коп.) грн. з кожного витрат на оплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: Баштанська місцева прокуратура індекс: 56101, пров. Пожежний, 3 м. Баштанка, код ЄДРПОУ 02910048, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, індекс: 54055 вул. Дзержинського, 134 м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 37992292;

Відповідачі:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає по АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Новоукраїнська сільськарада Березнегуватськогорайону Миколаївськоїобласті:індекс 56220,вул. Миру, 2 с. Новоукраїнка Березнегуватського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04375903.

Повний текст рішення складено 02 лютого 2020 року.

Суддя С. А. Луста