Постанова

від 21.01.2020 по справі 926/2267/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа №926/2267/17

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб,

суддів Т.Б. Бонк,

О.І. Матущака,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - адвоката Хуторянець О.В. (довіреність №111/18 від 26.03.2018);

відповідача - адвоката Боднаря П.В. (довіреність №2 від 13.11.2019) та адвоката Захарчука І.В. (довіреність №1 від 13.11.2019)

третьої особи- не з`явився (належно повідомлений);

розглянувши апеляційну скаргу Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс" від 17.10.2019

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2019, повний текст рішення складено 26.09.2019,

у справі № 926/2267/17 (колегія суддів у складі головуючого судді Гончарука О.В., суддів Марущака І.В., Ніколаєва М.І.)

за позовом : Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до відповідача : Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс", с. Шипинці Кіцманського району Чернівецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача : ОСОБА_1 , с. Шипинці Кіцманського району Чернівецької області

про: звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ВК ТОВ Агроекс про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів по початковій ціні, яка буде встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме: будівлі та споруди ВК ТОВ "Агроекс" за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район , с. Шипинці, вул. Н. Яремчука,8 та земельну ділянку, загальною площею 3,5 га, кадастровий номер 7322589001:02:001:0026, за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район , с. Шипинці , вул. Н. Яремчука,8 , для погашення заборгованості в розмірі 100 777,96 доларів США та 2 371 183,95 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в рамках укладеної АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 (позичальником)генеральної кредитної угоди №014/05/628 від 27.03.2008 сторони уклали кредитний договір №014/05/628/1 від 27.03.2008, на підставі якого позичальнику надано 500 000,00дол. США кредитних коштів зі сплатою 13,25% річних та терміном користування кредитом до 26.03.2015. В рамках генеральної кредитної угоди № 014/05/744 від 18.08.2008 сторони уклали кредитний договір №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, на підставі якого позичальнику надано 2 101 264,71грн кредитних коштів зі сплатою 17% річних та терміном користування кредитом до 17.02.2015.

Для забезпечення виконання позичальником ( ОСОБА_1 ) своїх зобов`язань за кредитними угодами АТ Райффайзен Банк Аваль та ВК ТОВ Агроекс уклали договір іпотеки №014/05/628/234 від 28.03.2008, на підставі якого відповідач передав банку в іпотеку будівлі та споруди за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Н. Яремчука,8, та договір іпотеки №12/42-0-1/83 від 30.06.2011, за яким відповідач передав в іпотеку земельну ділянку, загальною площею 3,5 га, кадастровий номер 7322589001:02:001:0026, за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Н. Яремчука,8.

Позивач вказує, що позичальник порушив умови кредитних договорів, не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, його заборгованість за договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 станом на 05.05.2017 становить 100 777,96 доларів США, а за договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 станом 22.05.2017 становить 2 371 183,95 грн, у зв`язку з чим в порядку ст. 35 ЗУ Про іпотеку відповідачу була надіслана вимога №140/5/5265 від 29.05.2017 про усунення порушення, яку він отримав 02.06.2017, однак не виконав.

Посилаючись на ст.12,33,35 ЗУ Про іпотеку , ст.ст. 546,572,575.583,590 ЦК України, позивач просив задоволити позов.

Разом з тим, позивач вказав, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 25.04.2017 у справі №718/747/15-ц було задоволено його позов та присуджено до стягнення з ОСОБА_1 1 791 928,21 грн заборгованості за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, яка виникла станом на 21.04.2016, з якої: 959 307,71грн - заборгованість по кредиту, 148 724,12грн - заборгованість по відсотках, 683 896,29грн - пеня, у зв`язку з чим посилається на ст. 35 ГПК України та вважає, що заборгованість позичальника в сумі 1 791 928,21 грн не потребує доказування.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2019 у справі №926/2267/17 позов задоволено. Вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів по початковій ціні, яка буде встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме: будівлі та споруди Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс" за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Н.Яремчука,8 та земельну ділянку, загальною площею 3,5 га, кадастровий номер 7322589001:02:001:0026, за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Н.Яремчука,8, для погашення заборгованості в розмірі 100 777,96 доларів США та 2 371 183,95 грн. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 74 897,42 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване ст.ст. 526, 527, 530, 546, 583, 589,590,610-612, 628, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 3,7, 12,38, 39 ЗУ Про іпотеку , постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №235/3619/15-ц, постановою Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц.

При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав у повному обсязі свої зобов`язання щодо надання позичальнику ( третій особі) кредитних коштів за кредитними договорами №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 та №014/05/628/1 від 27.03.2008. Позичальник порушив умови договорів в частині повернення кредитних коштів та відсотків за користування цими коштами. Позивач надав розрахунки заборгованості за кредитними договорами №014/05/628/1 від 27.03.2008 та №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, які відповідають умовам цих договорів і підтверджують наявність зазначеної у них кредитної заборгованості, зокрема: за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 станом 22.05.2017 - 2 371 183,95 грн (959 307,71 грн основної заборгованості за кредитом, 336485,46 грн заборгованості за відсотками, 1 075 390,78 грн пені); за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 станом на 05.05.2017 - 100 777,96 доларів США (33 623,37 доларів США основний борг за кредитом, 13 656,37 доларів США - заборгованість за відсотками, 53 498, 32 доларів США пені). При цьому, суд врахував надіслання позивачем відповідачу та третій особі вимоги від 29.05.2017 про усунення порушень кредитних договорів шляхом сплати вказаної заборгованості в сумі 2 371 183,95 грн та в сумі 100 777,96 доларів США, та вказав про правомірність нарахування процентів та пені за період після 17.02.2015 по 22.05.2017. Відтак суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, з оскаржуваного рішення вбачається, що з метою встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки в грошовому вираженні, у межах справи проводились судові оціночно-будівельна та оціночно-земельна експертизи, однак з урахуванням зміни судової практики у подібних правовідносинах та розбіжності у висновках судових експертиз, враховуючи клопотання позивача не вказувати у рішенні початкової ціни продажу предмета іпотеки, суд не взяв до уваги при вирішенні спору висновки судових експертиз у справі №926/2267/17.

Відповідач(ВК ТОВ "Агроекс") не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості в розмірі 73 454,59грн дол США та 1 411 876,24грн, оскаржив його в апеляційному порядку, просить в цій частині скасувати рішення, а в частині звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості в розмірі 27 323,37дол США та 959 307,71грн скаржник просить залишити рішення без змін.

В апеляційній скарзі скаржник вказує на неправомірну відмову ухвалою суду першої інстанції від 11.06.2019 у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Верховним Судом справи №718/747/15-ц, предметом розгляду якої є вимоги банку про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011. Зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 02.06.2017 було відкрите касаційне провадження та зупинене виконання рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 25.04.2017 у справі №718/747/15-ц, яким було присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 в сумі 1 791 928,21 грн станом на 21.04.2016. Вказує на пов`язаність даної справи(№926/2267/17) зі справою №718/747/15-ц, результат розгляду якої суттєво впливає на розгляд даної справи, та вважає, що суд порушив вимоги п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України щодо обов`язку зупинити провадження у справі.

Зазначає, що суд не врахував наданої йому постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 у справі №926/295/18, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення з ВК ТОВ Агроекс (як поручителя) на користь банку заборгованості за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 в сумі 27 323,37дол США основного боргу , а в іншій частині( 6300,00 дол. США основного боргу, 16 536,83 дол. США відсотків та 365 523,33 грн пені) скасовано рішення та прийнято нове про відмову в позові. В порушення ч.4 ст. 75 ГПК України суд не врахував встановлених вказаним судовим рішенням обставин щодо розміру заборгованості за кредитним договором від 27.03.2008, натомість неправомірно визначив заборгованість ВК ТОВ Агроекс як майнового поручителя за вказаним кредитним договором від 27.03.2008 в розмірі 100 777,96дол. США, (з яких: 33 623,37 доларів США основний борг за кредитом, 13 656,37 доларів США - заборгованість за відсотками, 53 498, 32 доларів США пені).

Вказує, що під час розгляду справи№926/295/18 апеляційний суд встановив, що 14.10.2014 банк надіслав відповідачу та тертій особі листи-вимоги про погашення протягом 30днів заборгованості за кредитним договором,тобто змінив кінцевий термін повернення кредиту з 26.03.2015 на 14.11.2014, тому вважає безпідставним нарахування процентів та пені за кредитним договором від 27.03.2008 за період з 27.12.2014 по 11.01.2018.

Обставини щодо надіслання 14.10.2014 банком відповідачу та тертій особі листів -вимог про погашення протягом 30днів заборгованості за кредитним договором встановлені судовими рішеннями у справі №718/747/15- ц.

Скаржник вказує про незастосування судом положень ч. 4 ст.554 ЦК України, якою передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, яка підлягала застосуванню. Посилаючись на ч.1 ст. 33 ЗУ Про іпотеку , якою передбачено можливість іпотекодержателя звернутися стягнення на предмет іпотеки виключно в межах суми боргу по основному зобов`язанні, скаржник вважає незаконним звернення судом до стягнення з іпотекодавця грошових коштів, які удвічі перевищують заборгованість позичальника, яку він за тими ж договорами зобов`язаний сплатити банку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника, вважає, що суд дослідив всі обставини даної справи та надав оцінку доводам сторін, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу відповідача-без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі №926/2267/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача. Ухвалою суду від 09.12.2019 розгляд справи призначено в судовому засіданні 17.12.2019.

17.12.2019 відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 718/747/15-ц.

У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії суддів судді Матущака О.І. судове засідання 17.12.2019 не відбулося.

Ухвалою від 19.12.2019 розгляд справи призначено в судовому засіданні 21.01.2020 та задоволення клопотання позивача про участь його представника в судовому засіданні 21.01.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Київської області.

У судовому засіданні 21.01.2020 представники скаржника підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, надали усні пояснення та просили скасувати рішення, а позов задоволити частково з урахуванням постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 718/747/15-ц.

Представник позивача заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити рішення без змін.

Третя особа не з`явилася в судове засідання, хоча була належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне .

ВАТ Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є АТ Райффайзен Банк Аваль (кредитор), та ОСОБА_1 (позичальник) уклали генеральну кредитну угоду №014/05/628 від 27.03.2008, згідно з умовами п.1.1 якої кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в межах цієї генеральної кредитної угоди, які є невід`ємними її частинами (том 1,а.с. 31-32).

Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в межах даної угодами кредитами не повинен перевищувати суми 500 000 доларів США. Термін дії кредитної угоди - до 26.03.2015 (п.п. 1.2, 1.3 генеральної угоди).

Умовами пунктів 9.1, 9.2 генеральної кредитної угоди сторони узгодили дію цієї угоди на строк до 26.03.2015 за умови повного погашення позичальником кредитної заборгованості, а також втрату нею чинності на підставі письмового повідомлення кредитора у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань.

26.07.2010 сторони уклали додатковий договір до генеральної кредитної угоди №014/05/628, яким виклали пункт 1.1. генеральної кредитної угоди у такій редакції: кредитор на підставі цієї генеральної кредитної угоди зобов`язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та в додаткових угодах, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди, які є її невід`ємними частинами (том 1, а.с.34).

В межах генеральної кредитної угоди №014/05/628 від 27.03.2008 сторони уклали кредитний договір №014/05/628/1 від 27.03.2008, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 500 000 доларів США з цільовим використанням кредиту -на споживчі цілі, дата остаточного повернення кредиту -26.03.2015, процентна ставка за кредитом -13,25 % річних (том 1.а.с. 36-40).

Відповідно до п.1.9.1 вказаного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов`язань за цим договором та/або умов договору іпотеки, та/або договору поруки. При цьому, виконання боргових зобов`язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

27.03.2008, 24.04.2008, 07.05.2008, 12.05.2008, 21.05.2008 та 04.08.2008 сторони уклали додатки до договору №014/05/628/1 від 27.03.2008, якими було визначено сукупну вартість кредиту та графіки погашення кредиту (том 1,а.с. 41-48).

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника сторони уклали додатковий договір №014/05/628/1/3 від 26.06.2013 до кредитного договору №014/05/628/1 від 27.03.2008, згідно з яким сторони виклали графік погашення кредиту у новій редакції (додаток №1 до додаткового договору). У цьому графіку сторони визначили, зокрема, залишок заборгованості станом на 26.05.2013 в сумі 135 401,00 дол. США та встановили строки її погашення щомісячно з 27.06.2013 по 26.03.2015(том 1.а.с. 49-51).

18.08.2008 ВАТ Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є АТ Райффайзен Банк Аваль (кредитор), та ОСОБА_1 (позичальник) уклали генеральну кредитну угоду за №014/05/744, згідно з пунктом 1.1 якої кредитор надає позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в межах цієї генеральної кредитної угоди, які є невід`ємними її частинами (том 1,а.с. 11-12).

За умовами п.п.1.2, 1.3 угоди загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в межах даної угодами кредитами не повинен перевищувати суми еквівалентної 400 000 доларів США. Термін дії кредитної угоди - до 17.08.2014.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 угоди позичальник зобов`язується використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих відсотків відповідно до умов кредитних договорів укладених в межах цієї кредитної угоди. За порушення строків повернення кредитів, сплати відсотків за користування кредитними коштами встановлених згідно умов кредитних договорів, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням - сплачувати, додатково кредитору, до встановленої відсоткової ставки за кредит, штрафні санкції дії передбачені пунктом 10 цієї угоди.

За порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитним договорами, укладеними в рамках даної угоди, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення (п.10.2 угоди).

Розділом 9 генеральної кредитної угоди сторони передбачили, що кредитна угода діє з моменту її підписання до 17.08.2014 за умови повного погашення позичальником кредитної заборгованості за всіма отриманими кредитами в межах цієї угоди, а також передбачили втрату чинності цієї угоди - на підставі письмового повідомлення кредитора у випадку порушення позичальником свої зобов`язань, передбачених даною кредитною угодою або кредитними договорами, укладеними в її межах.

26.07.2010 сторони уклали додатковий договір до генеральної кредитної угоди №014/05/744, яким виклали пункт 1.1. генеральної кредитної угоди у такій редакції: кредитор на підставі цієї генеральної кредитної угоди зобов`язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та в додаткових угодах до них укладених, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди і які є її невід`ємними частинами (том 1, а.с.13).

У межах генеральний кредитної угоди №014/05/744 від 18.08.2008 ПАТ Райффайзен Банк Аваль (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 2 101 264,71грн з цільовим використанням кредиту - на рефінансування існуючої заборгованості за кредитним договором № 014/05/744/1 від 18.08.2008 в межах генеральної кредитної угоди №014/05/744 від 18.08.2008; 17.02.2015 - дата остаточного повернення кредиту, 17% річних - процентна ставка за кредитом (том 1,а.с. 14-19).

Відповідно до п.1.9.1 вказаного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов`язань за цим договором та/або умов договору іпотеки, та/або договору поруки. При цьому, виконання боргових зобов`язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

В подальшому сторони укладали додаткові угоди до кредитного договору від 30.06.2011. Так, згідно з додатковою угодою від 08.05.2014 викладено у новій редакції графік погашення кредиту ( додаток №1 до додаткової угоди), в якому визначено розмір заборгованості станом на 17.04.2014 в сумі 1 033 307,71грн та встановлено термін її погашення щомісячно в період з 17.05.2014 по 17.02.2015 (том 1,а.с.21-28).

28.03.2008 ВАТ Райффайзен Банк Аваль (іпотекодержатель) та ВК ТОВ Агроекс (іпотекодавець) уклали іпотечний договір №014/05/628/234 від 28.03.2008, предметом якого є забезпечення вимог іпотекодержателя, що виникають з генеральної кредитної угоди №014/05/628 від 27.03.2008, укладеної іпотекодержателем та ОСОБА_1 (боржником), а також додаткових угод до цієї угоди (том 1.а.с. 62-64).

Предметом іпотеки є будівлі та споруди ВК ТОВ Агроекс , що знаходяться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Н.Яремчука,8, які належать іпотекодавцю на праві власності (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3.1 іпотечного договору у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, до набувача будівель та споруд переходить право власності земельною ділянкою загальною площею 0,2402, що знаходиться за цією ж адресою.

Згідно з п. 6.1 іпотечного договору у разі порушення боргового зобов`язання, умов генеральної кредитної угоди або умов цього договору іпотекодержатель надсилає боржнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.6.2 договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою, незалежно від строку виконання боргового зобов`язанням, який зазначено у генеральній кредитній угоді, якщо в момент настання строку виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений генеральною кредитною угодою строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлений генеральною кредитною угодою строк сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання за генеральною кредитною угодою, забезпеченою цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена-звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, або боржником умов генеральної кредитної угоди.

Відповідно до п.6.4 договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, за рішенням суду.

За умовами п.6.5 договору у випадку невиконання іпотекодавцем та/або боржником письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов`язання за цим або кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок іпотеки.

Реалізація предмета іпотеки на який звертається стягнення за рішенням суду може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом її оцінки (п.6.5.3 договору).

30.06.2011 ПАТ Райффайзен Банк Аваль (іпотекодержатель) та ВК ТОВ Агроекс (іпотекодавець) уклали іпотечний договір №12/42-0-1/83, відповідно до п.2.1 якого іпотекою забезпечено повне виконання ОСОБА_1 грошових зобов`язань. що випливають з генеральної кредитної угоди №014/05/744 від 18.08.2008 та усіх кредитних угод, укладених в її межах іпотекодержателем та позичальником (том 1,а.с. 65-68).

Згідно з умовами п.1.1 іпотечного договору іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку:

- об`єкт нерухомості №1 - будівлі та споруди ВК ТОВ Агроекс до яких відносяться: будівля кафе-бару цегла/дерево, загальною площею 166,90 кв.м, зазначена в плані під літ. А-I, будівля банкетного залу, цегляна, загальною площею 385,40 кв.м, зазначена в плані під літ. Б-II, будівля побутово-складського призначення, цегляна, загальною площею 40,50 кв.м., зазначена в плані під літ. З, будівля вахтерної, (літ. В), будівля шашличної (літ. Г), бесідки (літ. Д, Е, Ж), душова (літ. И), комора (літ. К), вбиральня (літ. Л), гараж (літ. М), будівля кафе-бару цегла/дерево, загальною площею 81,60 кв.м., зазначена в плані під літ. Н, шашлична (літ. О), побутове приміщення (літ. П), комора (літ. Р).

- об`єкт нерухомості №2 - земельну ділянку з кадастровим номером 7322589001:02:001:0026 загальною площею 3,5 га, що знаходиться в с. Шипинці Кіцманського району Чернівецької області.

Відповідно до п.7.1 договору іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпечених іпотекою зобов`язань, а в разі їх невиконання-звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, зокрема, у випадку повного або часткового невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов`язань, що забезпечені іпотекою згідно з статтею 2 цього договору.

Згідно з п.7.2 договору у випадку, передбаченому п.7.1 договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та позичальнику за кредитним договором письмову вимогу про усунення відповідного порушення протягом 30 календарних днів з моменту отримання такої вимоги. Якщо протягом встановленого 30-денного строку вимога іпотекодержателя залишається невиконаною, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, за рішенням суду (п.7.3.1 договору).

У квітні 2015 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернулося до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 в сумі 40 979,64дол. США (27 323,37дол США заборгованості по тілу кредиту та 13 656,27дол. США заборгованості по відсотках), а також 1 416 331,22грн пені.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.06.2018 у справі №718/725/15 вказаний позов задоволено. Присуджено до стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль 40 979,64дол. США заборгованості (27 323,37дол США заборгованість по тілу кредиту, 13 656,27дол. США заборгованість по відсотках) за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 та 1 416 331,22грн пені.

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 21.12.2018 у справі №718/725/15 змінено рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.06.2018 в частині стягнення пені та присуджено до стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль 112 781,49грн пені (том 2,а.с. 137-140).

У січні 2018 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ВК ТОВ Агроекс як поручителя (договір поруки № 12/42-0-1/81 від 30.06.2011) про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 в сумі 50 160,20дол. США, з яких: 33 623,37 дол. США заборгованості по кредиту, 16 536,83 дол. США заборгованості по відсотках та 365 523,33 грн пені.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2018 у справі № 926/295/18 присуджено до стягнення з ВК ТОВ "Агроекс" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 33 623,37 дол. США основного боргу, 16 536,83 дол. США відсотків, 365 523,33 грн пені та 27 200,81 грн. судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 скасовано рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2018 в частині стягнення 6 300,00 дол. США основного боргу, 16 536,83 дол. США відсотків, 365 523,33 грн пені, в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову . В частині стягнення 27 323,37 дол. США основного боргу рішення залишено без змін.

При прийнятті вказаної постанови апеляційний суд виходив з того, зокрема, що:

- банк надав позичальнику протягом періоду з 27.03.2008 по 01.04.2008 грошові кошти у сумі 500 000,00 доларів США;

- у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів 14.10.2014 банк надіслав позичальнику та ТОВ ВК Агроекс вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту (кінцевим терміном повернення заборгованості є 30-й день з дня направлення кредитором вимоги), якою змінив кінцевий термін повернення кредиту з 26.03.2015 на 14.11.2014;

- згідно з розрахунком позивача (банку) станом на момент подання даного позову (24.01.2018) заявлена до стягнення сума заборгованості становить: 33 623,37 дол. США по тілу кредиту;16 536,83 дол. США по відсотках за користування кредитними коштами, які нараховані за період з 27.12.2014 по 11.01.2018; 365 523,33 грн пені, яка нарахована за період з 31.01.2017 по 11.01.2018;

- суд дійшов висновку про стягнення з відповідача як поручителя заборгованості по тілу кредиту в сумі 27 323,37 дол. США з огляду на приписи ч.2 ст. 554 ЦК України та рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.06.2018 у справі № 718/725/15-ц, яким присуджено до стягнення з позичальника ( ОСОБА_1 ) 27 323,37 дол. США заборгованості по тілу кредиту, у стягненні решти заборгованості по тілу кредиту в сумі 6 300,00 доларів США відмовив;

- суд відмовив у стягненні 16 536,83 дол. США відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за період 27.12.2014 по 11.01.2018, та 365 523,33 грн пені, нарахованої за період з 31.01.2017 по 11.01.2018, оскільки такі нараховані після звернення банку з вимогою про дострокове ( до 14.11.2014) повернення всієї суми заборгованості по кредиту, тобто після спливу строку кредитування, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Вказана постанова апеляційного суду набрала законної сили та є чинною.

У квітні 2015 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернулося до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 та ТОВ Агроекс про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 станом на 21.04.2016 в сумі 2 566 690,32грн, з якої: 959 307,71грн заборгованості за кредитом, 148 724,12 грн заборгованості по відсотках, 683 896,29грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 774 762,20грн пені за період з 21.01.2015 по 21.09.2015.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15.02.2017 у справі №718/747/15 -ц відмовлено у задоволенні позову.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 25.04.2017 у справі №718/747/15 -ц скасовано рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15.02.2017, прийнято нове рішення, яким позов банку задоволено частково. Присуджено до стягнення із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 станом на 21.04.2016 в сумі 1 791 928,12 грн, з яких: 959 307,71 грн заборгованість по тілу кредиту, 148 724,12 грн заборгованість за відсотками та 683 896,29 грн пеня . В іншій частині відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 . В частині позовних вимог до ТОВ Агроекс провадження у справі закрито(том 2, а.с. 132-136).

Постановою Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №718/747/15-ц скасовано рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 25.04.2017 в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 станом на 21.04.2016 у розмірі 1 791 928,12 грн та прийнято нове рішення, яким присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 станом на 17.02.2015 у розмірі 1 023 215,83грн, що складається з боргу за кредитом у розмірі 946 492,66грн та 76 723,17грн пені. В іншій частині рішення апеляційного суду залишено без змін(том 3,а.с.198-208).

У постанові суд касаційної інстанції вказав, що з урахуванням заборгованості, яка існувала станом на 17.02.2015, за кредитом - 969 307,71 грн, за відсотками - 14 284 грн та пенею - 76 723,17 грн, та враховуючи сплату відповідачем у березні і квітні 2015року 10000,00грн на погашення кредиту та 27 100,00грн на погашення відсотків, борг позичальника за кредитом становить 946 492,66 грн та по пені -76 723,17 грн, який підлягає стягненню, заборгованість за відсотками повністю погашена. Крім того, вказав на відсутність підстав для нарахування процентів і пені після припинення дії кредитного договору та незаконність стягнення процентів і пені, нарахованих за період з 18.02.2015 по 21.04.2016.

Поряд з тим, банк надіслав ОСОБА_1 (позичальнику) та ВК ТОВ Агроекс (іпотекодавцю) вимогу №140/5/5/265 від 29.05.2017 про усунення порушень відповідно до ст. 35 ЗУ Про іпотеку , в якій вказано, що у зв`язку з непогашенням позичальником заборгованості за кредитними договорами №014/05/628/1 від 27.03.2008 та №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, банк вимагає усунути порушення умов кредитних договорів протягом 30 днів з моменту направлення вимоги шляхом погашення заборгованості за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 станом на 22.05.2017 в сумі 2 371 183, 95 грн та за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 станом на 22.05.2017 в сумі 100 777,96 дол. США. У випадку невиконання цієї вимоги банк буде змушений звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення кредитної заборгованості(том 1,а.с. 69).

Вказана вимога отримана позичальником та іпотекодавцем 02.06.2017, що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення( т.1. а.с. 70).

Як вбачається з доданих до позовної заяви розрахунків, банк визначив заборгованість позичальника ( ОСОБА_1 ) за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 станом 05.05.2017 в сумі 100 777,96 дол. США, з яких: 33 623,37 дол. США основна заборгованість за кредитом, 13 656,37 дол. США - заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 28.02.2015 по 05.05.2017, 53 498, 32 дол. США пеня (48052,30 дол. США - пеня за тілом кредиту та 5446,02 дол. США - пеня за відсотками кредиту), що у гривневому еквіваленті становить 1 416 944,63грн, яка нарахована за період з 25.09.2014 по 05.05.2017 (том 1,а.с. 59-61).

Заборгованість позичальника за кредитним договором за №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 станом 22.05.2017 банк визначив в сумі 2 371 183,95 грн, з яких: 959 307, 71 грн основна заборгованість за кредитом, 336 485,46 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 17.02.2015 по 22.05.2015, 1 075 390,78 грн пеня (967 524,31 грн пеня за тілом кредиту, нарахована за період з 17.10.2014 по 22.05.2017, та 107 866,47 грн пеня за відсотками, нарахована за період з 17.07.2015 по 22.05.2017) (том 1.а.с. 29-30).

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч.1 ст. 575 ЦК України одним із видів застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 ЗУ "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року N 898-IV ( далі - Закон N 898-IV) визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Статтею 3 Закону N 898-IV передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону N 898-IV за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

За приписами ч.1 ст. 33 Закону N 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 35 Закону у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що в рамках укладених банком та ОСОБА_1 генеральних кредитних угод №014/05/628 від 27.03.2008 та №014/05/744 від 18.08.2008 сторони уклали кредитний договір №014/05/628 від 27.03.2008, на підставі якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 500 000,00дол. США з терміном користування кредитом до 26.03.2015, та кредитний договір №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, на підставі якого надано кредитні кошти в сумі 2 101 264,71грн з терміном користування кредитом до 17.02.2015. Позичальник мав здійснювати повернення кредитних коштів та сплачувати проценти за їх користування згідно графіками погашення кредиту.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за генеральними кредитними угодами АТ Райффайзен Банк Аваль та ВК ТОВ Агроекс уклали договори іпотеки №014/05/628/234 від 28.03.2008 та №12/42-0-1/83 від 30.06.2011, за якими ВК ТОВ Агроекс передало належне йому нерухоме майно в іпотеку банку.

У зв`язку з неналежним виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитними договорами щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів банк надіслав позичальнику вимогу від 14.10.2014 згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України про дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами та в подальшому звернувся до суду з позовами про стягнення заборгованості.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.06.2018 у справі №718/725/15-ц, з урахуванням постанови Апеляційного суду Чернівецької області від 21.12.2018, присуджено до стягнення із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 в сумі 40 979,64дол. США ( 27 323,37дол. США заборгованість за тілом кредиту, 13 656,27дол. США заборгованість по відсотках) та 112 781,49грн пені.

В подальшому банк звернувся до суду з позовом до ВК ТОВ Агроекс як поручителя (договір поруки № 12/42-0-1/81 від 30.06.2011) про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 в сумі 50 160,20дол. США (33 623,37 дол. США заборгованості по кредиту, 16 536,83 дол. США заборгованості по відсотках) та 365 523,33 грн пені.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2018 у справі № 926/295/18 присуджено до стягнення з ВК ТОВ "Агроекс" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 33 623,37 дол. США основного боргу, 16 536,83 дол. США відсотків, 365 523,33 грн пені та 27 200,81 грн судового збору.

Однак постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 скасовано рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2018 в частині стягнення 6 300,00 дол. США основного боргу, 16 536,83 дол. США відсотків, 365 523,33 грн пені, в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. В частині стягнення 27 323,37 дол. США основного боргу рішення залишено без змін.

Вказаною постановою апеляційного суду у справі № 926/295/18, яка набрала законної сили та є чинною, встановлено безпідставність стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 6 300,00 доларів США з огляду на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.06.2018 у справі № 718/725/15-ц, яким присуджено до стягнення з позичальника ( ОСОБА_1 ) 27 323,37 доларів США заборгованості по тілу кредиту. Також встановлено безпідставність нарахування 16 536,83 дол. США відсотків за користування кредитними коштами за період 27.12.2014 по 11.01.2018, та 365 523,33 грн пені, нарахованої за період з 31.01.2017 по 11.01.2018, оскільки такі нараховані після звернення банку з вимогою про дострокове( до 14.11.2014) повернення всієї суми заборгованості по кредиту, якою змінено кінцевий термін повернення кредиту з 26.03.2015 на 14.11.2014, тобто після спливу строку кредитування, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 виклала правову позицію , згідно з якою право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Оскільки право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування, необґрунтованою є вимога позивача про стягнення нарахованої на проценти неустойки за один рік до його звернення до суду.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 25.04.2017 у справі №718/747/15 -ц позов банку про стягнення 2 566 690,32грн заборгованості за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 задоволено частково. Присуджено до стягнення із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 станом на 21.04.2016 в сумі 1 791 928,12 грн, з якої: 959 307,71 грн заборгованість по тілу кредиту, 148 724,12 грн заборгованості за відсотками та 683 896,29 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання. В іншій частині відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 . В частині позовних вимог до ВК ТОВ Агроекс провадження у справі закрито(том 2, а.с. 132-136).

Постановою Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №718/747/15-ц скасовано рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 25.04.2017 в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором станом на 21.04.2016 у розмірі 1 791 928,12 грн та прийнято нове рішення, яким присуджено до стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором станом на 17.02.2015 у розмірі 1 023 215,83грн, що складається з боргу за кредитом у розмірі 946 492,66грн та 76 723,17грн пені. В іншій частині рішення апеляційного суду залишено без змін(том 3,а.с.198-208).

Суд касаційної інстанції встановив борг позичальника за кредитом в сумі 946 492,66 грн та по пені в сумі 76 723,17 грн, який підлягає стягненню, повне погашення заборгованості за відсотками та безпідставність нарахування процентів і пені за період з 18.02.2015 по 21.04.2016 .

В апеляційній скарзі скаржник вказує на неврахування судом першої інстанції судових рішень у справах №718/725/15, № 926/295/18 та №718/747/15-ц, якими встановлена заборгованість позичальника за кредитними договорами, та неправомірну відмову судом першої інстанції у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Верховним Судом справи №718/747/15-ц, предметом розгляду якої є вимоги банку про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, яка пов`язана з даною справою.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 15.05.2019 відповідач подавав суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Верховним Судом справи №718/747/15-ц, до клопотання додав копію ухвали Верховного Суду від 02.06.2017 у справі №718/747/15-ц, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 25.04.2017 та зупинено виконання вказаного рішення до закінчення касаційного розгляду (том 3,а.с. 35-39).

Ухвалою від 11.06.2019 суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаного клопотання, зазначивши, що господарський суд не позбавлений можливості встановити обгрунтованість доводів позивача щодо боргу відповідача в сумі 2 371 183,95грн за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, незалежно від існування спору щодо стягнення із ОСОБА_1 кредитної заборгованості за вказаним договором.

Апеляційний погоджується з доводами скаржника з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЗУ Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №902/492/17 вказано, що виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору.

Відтак для встановлення обсягу майнових зобов`язань іпотекодержателя необхідно встановити дійсний обсяг зобов`язань боржника перед кредитором.

Як вказано вище, судовими рішеннями у справах №718/725/15 та № 926/295/18, які набрали законної сили та є чинним, було встановлено дійсний обсяг зобов`язань боржника за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 перед кредитором.

Так, судовими рішеннями у справі №718/725/15 присуджено до стягнення з позичальника ( ОСОБА_1 ) заборгованість за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008:

- 27 323,37дол США заборгованість за тілом кредиту,

- 13 656,27дол. США заборгованість по відсотках,

- 112 781,49грн пеня.

Разом з тим, постановою апеляційного господарського суду у справі № 926/295/18, яка набрала законної сили та є чинною, встановлено безпідставність нарахування за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 відсотків за користування кредитними коштами за період 27.12.2014 по 11.01.2018 в сумі 16 536,83 дол. США ( у т.ч. 13 656,27дол. США відсотків,щодо стягнення яких ухвалено рішення у справі №718/725/15) та 365 523,33 грн пені за період з 31.01.2017 по 11.01.2018, у зв`язку з чим відмовлено у їх стягненні з ВК ТОВ "Агроекс" як поручителя. Вказаною постановою апеляційного суду присуджено до стягнення лише заборгованість по тілу кредиту в сумі 27 323,37 дол. США.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 25.04.2017 у справі №718/747/15 -ц було присуджено до стягнення із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 станом на 21.04.2016 в сумі 1 791 928,12 грн, з якої: 959 307,71 грн заборгованість по тілу кредиту, 148 724,12 грн заборгованість за відсотками та 683 896,29 грн пеня.

На час розгляду даної справи ( № 926/2267/17) судом першої інстанції рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 25.04.2017 у справі №718/747/15-ц було оскаржене боржником в касаційному порядку і Верховним Судом було відкрите касаційне провадження у справі №718/747/15-ц, в якій судом встановлювалася сума дійсної заборгованості позичальника перед кредитором за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, виконання рішення апеляційного суду було зупинене. За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції мав зупинити провадження у даній справі(№ 926/2267/17) до ухвалення Верховним Судом остаточного рішення у справі №718/747/15-ц, оскільки розмір вимог до майнового поручителя є похідним від розміру вимог до боржника. Тобто вирішення даної справи (№ 926/2267/17) безпосередньо залежало від остаточного результату вирішення судом справи №718/747/15-ц

За результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 постановою Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №718/747/15-ц скасовано рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 25.04.2017 в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором станом на 21.04.2016 у розмірі 1 791 928,12 грн та прийнято нове рішення, яким присуджено до стягнення із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором станом на 17.02.2015 у розмірі 1 023 215,83грн, що складається з боргу за кредитом у розмірі 946 492,66грн та 76 723,17грн пені.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Поряд з тим, з матеріалів справи вбачається, що банк надіслав ОСОБА_1 (позичальнику) та ТОВ ВК Агроекс (іпотекодавцю) відповідно до ст. 35 ЗУ Про іпотеку вимогу №140/5/5/265 від 29.05.2017 про усунення порушень умов кредитних договорів шляхом погашення заборгованості, в якій безпідставно визначив заборгованість позичальника за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 в сумі 2 371 183, 95 грн та за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 в сумі 100 777,96 дол. США.

Така ж сума заборгованості за кредитними договорами визначена банком у доданих до позовної заяви розрахунках заборгованості позичальника ( ОСОБА_1 ), а саме:

- за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 станом 05.05.2017 - 100 777,96 дол. США. у т.ч.:

33 623,37 дол. США основна заборгованість за кредитом,

13 656,37 дол. США заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 28.02.2015 по 05.05.2017,

53 498, 32 дол. США пені, нарахованої за період з 25.09.2014 по 05.05.2017 (48052,30 дол. США - пені за тілом кредиту та 5446,02 дол. США - пені за відсотками кредиту), що у гривневому еквіваленті становить 1 416 944,63грн;

- за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 станом 22.05.2017 - 2 371 183,95 грн, у т.ч.:

959 307, 71 грн основна заборгованість за кредитом,

336 485,46 грн заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 18.02.2015 по 22.05.2015,

1 075 390,78 грн пеня (967 524,31 грн пеня за тілом кредиту, нарахована за період з 17.10.2014 по 22.05.2017, та 107 866,47 грн пеня за відсотками, нарахована за період з 17.07.2015 по 22.05.2017).

Однак, з огляду на встановлені судовими рішеннями у справах №718/725/15, № 926/295/18 та №718/747/15-ц обставини та визначену заборгованість позичальника за кредитними договорами, обґрунтованими є вимоги банку до ВК ТОВ Агроекс як іпотекодавця в частині звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 - в сумі 27 323,37дол. США по тілу кредиту та 112 781,49грн пені; за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 - в сумі 946 492,66грн по кредиту та 76 723,17грн по пені, яка не погашена.

В іншій частині заборгованість нарахована безпідставно, що встановлено вказаними вище судовими рішеннями, у зв`язку з чим вимоги банку є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

Відтак апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відповідність доданих банком до позовної заяви розрахунків заборгованості за кредитними договорами в сумі 100 777,96 дол. США за договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 та в сумі 2 371 183,95 грн за договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 .

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Разом з тим, статтею 61 ЗУ Про виконавче провадження врегульовано порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення. Згідно з частиною третьою названої статті початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

За змістом ст.ст. 19, 57 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №235/3619/15-ц, від 05.09.2018 у справі №202/30076/13-ц, викладена правова позиція , яка послідовно застосовується Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 05.09.2018 у справі №202/30076/13-ц, від 24.04.2019 у справі №910/11364/17, від 20.05.2019 у справі №925/53/18, від 05.06.2019 у справі №905/198/18, згідно з якою не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, оскільки при задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах вартість майна може бути визначена у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитними договорами. Проте, як вірно вказує скаржник, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та невірно визначив заборгованість позичальника за кредитними договорами, відтак неправомірно задоволив позов у повному обсязі.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції неправомірно задоволив позов в повному обсязі, визначивши розмір заборгованості за кредитними договорами в розмірі 100 777,96 доларів США та 2 371 183,95 грн.

Отже, рішення суду першої інстанції належить скасувати, прийняти нове, яким позов задоволити частково в частині звернення стягнення на предмети іпотеки для погашення заборгованості за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 в сумі 27 323,37дол США по тілу кредиту та 112 781,49грн по пені; та за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 в сумі 946 492,66грн по кредиту та 76 723,17грн по пені. В іншій частині належить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відтак розподіл судового збору між сторонами належить здійснити пропорційно до задоволених позовних і апеляційних вимог: судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, підлягає відшкодуванню відповідачем в сумі 27 703,25грн пропорційно до задоволених позовних вимог; судовий збір, сплачений відповідачем при поданні апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню позивачем в сумі 70 790,79грн пропорційно до задоволених апеляційних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 278, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс" від 17.10.2019 задоволити частково.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2019 у справі № 926/2267/17 скасувати, прийняти нове рішення , яким позов задоволити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною, яка буде встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме: будівлі та споруди Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс"(ідент. код 21422722, місцезнаходження: 59341, Чернівецька обл., Кіцманський район, село Шипинці, вул. Головна, будинок 25), які розташовані за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Назарія Яремчука,8, та земельну ділянку загальною площею 3,5 га, кадастровий номер 7322589001:02:001:0026, за адресою: Чернівецька обл., Кіцманський район, село Шипинці, вул. Назарія Яремчука,8 , для погашення заборгованості за кредитним договором №014/05/628/1 від 27.03.2008 в сумі 27 323,37дол США по тілу кредиту та 112 781,49грн по пені та за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 в сумі 946 492,66грн по кредиту та 76 723,17грн по пені.

В іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

2. Стягнути з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс", ідент. код 21422722, місцезнаходження: 59341, Чернівецька обл., Кіцманський район, село Шипинці, вул. Головна, будинок 25 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", ідент. код 14305909, місцезнаходження: 01011, м.Київ, вулиця Лєскова, будинок 9 - 27 703,25грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", ідент. код 14305909, місцезнаходження: 01011, м.Київ, вулиця Лєскова, будинок 9, на користь Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс", ідент. код 21422722, місцезнаходження: 59341, Чернівецька обл., Кіцманський район, село Шипинці, вул. Головна, будинок 25 - 70 790,79грн судового збору за перегляд рішення апеляційним судом.

4. Постанова набирає законної сили.

5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Повний текст постанови складено 24.01.2020.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя Т.Б. Бонк

Суддя О.І. Матущак