Рішення

від 22.01.2020 по справі 902/801/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2020 р. Cправа № 902/801/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників:

позивача - Рутковського Ю.В.,

відповідача - Покотила В.М.,

третьої особи - Краснова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" (вул. Трипільська, 57, с. Кобижча, Бобровицький район, Чернігівська область, 17411)

до : Малого приватного торгово-посередницького підприємства "Поділля" (вул. 18 Армії, 31, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)

про стягнення 561366 грн вартості майна,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" подано позов до Малого приватного торгово-посередницького підприємства "Поділля" про стягнення 561366 грн вартості майна.

Ухвалою суду від 25.09.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/801/19 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 17.10.2019. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

16.10.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №02.1-34/8396/19 від 16.10.2019).

Також 16.10.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату (вх. №02.1-34/8406/19 від 16.10.2019), у зв`язку із неможливістю останнього прибути у судове засідання 17.10.2019.

У судове засідання 17.10.2019 учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися ухвалою суду, яка направлялася рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Дослідивши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. №02.1-34/8396/19 від 16.10.2019), суд ухвалив відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості.

Також в ході слухання справи 17.10.2019 суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у справі на іншу дату згідно із приписами ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України.

Таким чином, ухвалою суду від 17.10.2019 підготовче засідання відкладено на 14.11.2019.

11.11.2019 на адресу суд надійшла заява свідка від імені ОСОБА_1 (вх. №02.1-34/9270/19 від 11.11.2019).

14.11.2019 у судове засідання з`явилися усі учасники судового процесу.

За наслідками слухання справи 14.11.2019 суд у протокольній формі ухвалив продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкласти підготовче засідання до 10.12.2019. Окрім того, учасникам справи встановлено строк для вчинення процесуальних дій, про що зафіксовано у протоколі судового засідання.

Ухвалою суду від 05.12.2019 задоволено клопотання б/н від 03.12.2019 представника третьої особи про участь у судовому засіданні 10.12.2019 в режимі відеоконференції, забезпечити проведення якої доручено Окружному адміністративному суду м. Києва.

09.12.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як співвідповідача (вх. №02.1-34/10194/19 від 09.12.2019) та клопотання про виклик у судове засідання свідка - директора Малого приватного торгово-посередницького підприємства "Поділля" ОСОБА_1 (вх. №02.1-34/10195/19 від 09.12.2019).

Окрім того, 09.12.2019 на адресу суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи ряду додаткових документів в копіях (вх. №02.1-34/10198/19 від 09.12.2019).

10.12.2019 через канцелярію суду надійшло повідомлення позивача про неможливість подання доказів у справі (вх. №02.1-34/10215/19 від 10.12.2019).

У судове засідання 10.12.2019 з`явилися усі учасники справи, в т. ч. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" в режимі відеоконференції через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Дослідивши клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача, суд дійшов висновку про його відхилення як необґрунтованого, про що постановлено відповідну ухвалу, яку зафіксовано у протоколі судового засідання.

За результатами розгляду заяви позивача про виклик у судове засідання свідка, суд у протокольній формі ухвалив задовольнити вказане клопотання.

За наслідками слухання справи 10.12.2019 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про залучення у якості співвідповідача ФОП ОСОБА_1 та про відкладення підготовчого засідання до 23.12.2019, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Ухвалою суду від 12.12.2019 задоволено клопотання б/н від 11.12.2019 представника третьої особи про участь у судовому засіданні 23.12.2019 в режимі відеоконференції, забезпечити проведення якої доручено Оболонському районному суду м. Києва.

23.12.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи ряду документів у копіях (вх. №02.1-34/10705/19 від 23.12.2019).

У судове засідання 23.12.2019 з`явилися усі учасники справи, в т. ч. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" в режимі відеоконференції через Оболонський районний суд м. Києва. Викликаний як свідок ОСОБА_1 для дачі пояснень у судове засідання 23.12.2019 не з`явився.

За наслідками проведеного судового засідання 23.12.2019 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.12.2019, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

У судове засідання 24.12.2019 з`явився представник відповідача, решта учасників справи правом участі у судовому засіданні не скористалися.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача забезпечити явку в судове засідання ОСОБА_1 як свідка для дачі пояснень та про відкладення розгляду справи на 17.01.2020, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

Ухвалою суду від 26.12.2019 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" б/н, без дати (вх. № 02.1-50/137/19 від 23.12.2019) про вжиття заходів забезпечення позову. Суд ухвалив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що містяться на банківських рахунках Малого приватного торгово-посередницького підприємства "Поділля" на загальну суму 569 786,49 грн. В частині вимоги що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого та рухомого майна Малого приватного торгово-посередницького підприємства "Поділля", що належить на правах приватної власності на загальну суму 569 786,49 грн - відмовлено.

Ухвалою суду від 02.01.2020 задоволено клопотання б/н від 27.12.2019 представника третьої особи про участь у судовому засіданні 17.01.2020 в режимі відеоконференції, забезпечити проведення якої доручено Подільському районному суду м. Києва.

У судове засідання 17.01.2020 з`явилися усі учасники справи, в т. ч. представник третьої особі в режимі відеоконференції через Подільський районний суд м. Києва. Окрім того, у судове засідання з`явився ОСОБА_1 , викликаний для допиту в якості свідка.

Допитаний як свідок ОСОБА_1 заперечив факт наявності чи перебування у розпорядженні в минулому у Малого приватного торгово-посередницького підприємства "Поділля" насіння соняшника, належного позивачу.

За результатами слухання справи 17.01.2020 судом оголошено перерву у судовому засіданні в межах розгляду справи по суті до 22.01.2020, про що зафіксовано у протоколі судового засідання.

У судове засідання 22.01.2020 з`явилися усі учасники справи.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, які викладено у позовній заяві.

Представник третьої особи підтримав позицію позивача у даному спорі, письмового пояснення в обґрунтування власної правової позиції щодо заявленого позову Товариством з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" не подано.

Представник відповідача щодо позову заперечив у повному обсязі, вказав на відсутність встановленого факту отримання відповідачем втраченого при перевезенні насіння соняшника, належного позивачу. При цьому правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов договору перевезення ОР15/12/17 СТ від 15.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" (перевізник) було прийнято від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" (позивач) вантаж/товар (насіння соняшнику) для доставки Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ ГРУП УКРАЇНА", кінцевий строк доставки визначено 30.12.2017.

Як стверджує позивач, вказаний товар не було доставлено за місцем призначення та по факту товар було відвантажено Малому приватному торгово-посередницькому підприємству "Поділля" (відповідач), що підтверджується матеріалами кримінального провадження. При цьому рішенням Господарського суду м. Києва від 22.11.18, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 по справі №910/8589/18, було задоволено позовну заяву ТОВ "Оскар Агро" до ТОВ "СІД ТРАНС". Судом вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" 561366 (п`ятсот шістдесят одну тисячу триста шістдесят шість) грн 00 коп. вартості втраченого вантажу, вартість перевезення втраченого вантажу на суму 60 404 (шістдесят тисяч чотириста чотири) грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 9326 (дев`ять тисяч триста двадцять шість) грн 56 коп.

На виконання вказаного рішення видано відповідний наказ, який стягувачем (ТОВ "Оскар Агро") пред`явлено до виконання. Однак через відсутність коштів та будь-якого майна у ТОВ "СІД ТРАНС", на підставі постанови приватного виконавця виконавче провадження було закрито.

Враховуючи викладене, позивач звернувся із позовом про стягнення 561366 грн вартості товару (насіння соняшнику) врожаю 2017 року з Малого приватного торгово-посередницького підприємства "Поділля".

В якості правової підстави заявленого позову , позивачем зазначено ст.ст. 16, 22, 184, 328, 387, 388, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

08.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ ГРУП УКРАЇНА" укладено контракт №06013756 на поставку сільськогосподарської продукції, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" зобов`язалося передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ ГРУП УКРАЇНА" насіння соняшнику врожаю 2017 року.

З метою поставки вказаного насіння соняшнику Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ ГРУП УКРАЇНА" 15.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" (Відправник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" (Перевізник, третя особа) укладено договір перевезення №ОР15/12/17СТ (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого Відправник доручає, а Перевізник приймає на себе обов`язки по перевезенню вантажів Відправника на умовах даного договору і відповідно заявок до Відправника.

Відповідно до п.2.7. Договору до обов`язків Перевізника, зокрема, належить нести повну відповідальність за дії своїх співробітників, що здійснюють перевезення вантажів Відправника. У разі залучення третіх осіб до виконання замовлення Відправника, Перевізник несе відповідальність за їх дії як за свої власні.

Згідно з п. 5.2. Договору Перевізник несе повну відповідальність за збереження вантажів, що належать Відправнику, а також усі ризики їх випадкової загибелі або втрати з моменту отримання вантажу і до моменту доставки вантажу до місця призначення (розвантаження) і передачі його Одержувачу, зазначеному у відповідних заявках (замовленнях). У разі втрати або пошкодження вантажів в період їх перебування під відповідальність Перевізника, він повинен відшкодувати Відправникові вартість втраченого або пошкодженого вантажу в повному обсязі. Термін відшкодування - 5 календарних днів з моменту встановлення факту втрати або пошкодження вантажу, та виставлення письмової вимоги Перевізникові.

Під час здійснення перевезення насіння соняшнику до пункту призначення вантаж було втрачено. За фактом втрати вантажу наявні кримінальні провадження щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Разом з тим, Господарським судом міста Києва розглянуто позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" 621770,40 грн, з яких: 561366 грн збитків, завданих втратою вантажу, та 60404,40 грн плати за перевезення (справа №910/8589/18). За наслідками розгляду вказаної справи 22.11.2018 прийнято рішення, яким позов задоволено повністю. Дане рішення оприлюднено 12.12.2018 в ЄДРСР з посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/78449665.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі №910/8589/18 залишено без змін.

За результатами касаційного перегляду, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі №910/8589/18 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі №910/8589/18 встановлено, що спір у справі виник внаслідок незбереження Товариством з обмеженою відповідальністю "Сід Транс" вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро", прийнятого до перевезення згідно товарно-транспортних накладних №1 від 26.12.2017 та №2 від 26.12.2017 масою 23,600 т та 24,380 т відповідно, загальною вартістю 561366,00 грн, внаслідок чого позивач просив суд стягнути з відповідача суму заподіяних збитків у вигляді вартості втраченого вантажу та вартості перевезення вантажу, яке було оплачено позивачем.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д`яченка Євгенія Станіславовича від 21.05.2019 відкрито виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/8589/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" 561366 (п`ятсот шістдесят одну тисячу триста шістдесят шість) грн 00 коп. вартості втраченого вантажу, вартості перевезення втраченого вантажу на суму 60 404 (шістдесят тисяч чотириста чотири) грн 40 коп. та судового збору у розмірі 9326 (дев`ять тисяч триста двадцять шість) грн 56 коп. (ВП №59165914). Окрім того, постановами від 21.05.2019 у ВП №59165914 звернуто стягнення на належні Товариству з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" кошти в межах суми заборгованості та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС".

В подальшому 03.09.2019 приватним виконавцем у ВП №59165914 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2.ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. При цьому зі змісту вказаної постанови слідує, що в ході виконавчого провадження №59165914 заборгованість стягнуто частково в сумі 1400 грн 56 коп. та перераховано стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро".

Таким чином, оскільки в межах виконавчого провадження №59165914 фактичне стягнення суми 561366 заподіяних збитків у вигляді вартості втраченого вантажу не відбулося, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" звернулося із позовною вимогою про стягнення 561366 грн вартості насіння соняшнику врожаю 2017 року з Малого приватного торгово-посередницького підприємства "Поділля".

Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" посилається на те, що в рамках кримінальних проваджень № 12011710190000709 та №12017020330000660 встановлено факт прямування за хибним маршрутом та подальше розвантаження товару (насіння соняшника) на території Малого приватного торгово-посередницького підприємства "Поділля" за адресою: вул. Привокзальна, 41, м. Хмільник, Вінницька область.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 910/237/18 ).

Законодавчо визначені способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Так, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суд виходить із його ефективності, і це означає, що заявлена позовна вимога на захист порушеного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у Постанові від 04.10.2017 по справі №3-568гс17.

Таким чином, аналізуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд констатує наявність порушеного права позивача внаслідок втрати майна (насіння соняшнику) при його перевезенні. При цьому втрата майна відбулася в результаті правовідносин, що виникли між позивачем та третьої особою на підставі договору перевезення №ОР15/12/17СТ від 15.12.2017.

У п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Застосування такого способу захисту як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди визначається положеннями ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Згідно зі ст. 22 ЦК до збитків належать втрати, яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

За правилами ст. 611 ЦК України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов`язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов`язку, порушення цивільних прав.

Так, позивачем вірно обрано спосіб захисту в межах договірних відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" як перевізника при зверненні до Господарського суду м. Києва, за результатами якого 22.11.2018 прийнято рішення у справі №910/8589/18 про задоволення позову. Тобто, позивачем обрано зобов`язально-правовий спосіб захисту який є належним та ефективним способом захисту порушеного права, враховуючи, що втрата майна відбулася саме в результаті зобов`язальних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" за договором перевезення №ОР15/12/17СТ від 15.12.2017.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною умовою є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.11.2018 у справі №910/8589/18 встановлено наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС", що виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився за товарно-транспортними накладними №1 від 26.12.2017 та №2 від 26.12.2017, результату такої поведінки (збитків) - втрати товару на загальну суму 561366,00 грн, оплати позивачем перевезення втраченого вантажу на загальну суму 60404,40 грн з ПДВ та наявності причинного зв`язку між протиправної поведінкою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС" та завданими збитками. При цьому вказаним рішенням також встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС", який вказаний як перевізник та з яким у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" існують договірні відносини, не доведено суду належними та допустимими доказами, що втрата вантажу, який перевозився за товарно-транспортними накладними №1 від 26.12.2017 та №2 від 26.12.2017, сталась не з його вини (відповідно до ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України) та не доведено існування будь-яких обставин, які можуть виключати відповідальність останнього.

В силу приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, посилання на ст. 22 Цивільного кодексу України як на правову підставу для задоволення позову до відповідача у даній справі - Малого приватного торгово-посередницького підприємства "Поділля" не відповідає суті порушеного права позивача, оскільки Мале приватне торгово-посередницьке підприємство "Поділля" не перебуває з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" у договірних відносинах. При цьому наявність складу цивільного правопорушення, внаслідок втрати майна при перевезенні вже встановлено судом саме щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ТРАНС".

Щодо витребування майна з незаконного володіння або компенсації його вартості, з урахуванням того, що позивач посилається на ст.ст. 328, 387, 388, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, суд зазначає таке.

В силу приписів ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 ЦК України передбачено також право власника на витребування майна від добросовісного набувача. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Натомість аналіз чинного законодавства та сталої судової практики у цьому питання вказують на те, що віндикаційний позов підлягає застосуванню лише до індивідуально визначеного майна, водночас соняшник належить до речей, які характеризуються родовими ознаками.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України). Тобто, зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. При цьому за змістом статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Аналогічної правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 25.04.2019 у справі №904/2342/18 та від 12.02.2019 у справі № 910/20926/16.

Приписами ст. 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

З огляду на наведені приписи матеріального права та позадоговірні правовідносини між позивачем та відповідачем у даній справі, необхідним є встановлення факту безпідставного набуття або збереження майна відповідачем.

Разом з тим із наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, протоколів допиту свідків, на які посилається позивач неможливо встановити обставини набуття Малим приватним торгово-посередницьким підприємством "Поділля" саме насіння соняшнику 2017 року в кількості 47,980 тон, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро".

Тлумачення поняття речей, визначених індивідуальними або родовими ознаками містить ст. 184 ГПК України. Відповідно до приписів вказаної статті річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Таким чином, зерно соняшнику належить до речей, визначених родовими ознаками.

Належність такого роду речей їх власнику може бути підтверджено первинними бухгалтерськими документами. Зокрема набуття із зазначених протоколів допиту свідків неможливо підтвердити обставину відвантаження насіння соняшнику саме 2017 року, так само неможливо підтвердити кількість 47,980 тон, як зазначено позивачем.

Окрім того, суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ заяву свідка ОСОБА_1 від 06.11.2019, позаяк остання не відповідає вимогам, встановленим ст. 90 ГПК України, зокрема, відсутні належні докази направлення такої заяви позивачу, який поставив письмові запитання. Додані до вказаної заяви фіскальні чеки не можуть вважатися належними доказами направлення, оскільки з таких документів не підтверджується зміст відправлення, що є можливим за умови здійснення відправлення рекомендованим листом з описом вкладення. Також, в заяві свідка не зазначено реквізитів, передбачених ч. 2 ст. 88 ГПК України.

Слід зазначити, що показання свідків не можуть підтверджувати факт числа, ваги, міри речей, визначених родовими ознаками. При цьому під час допиту ОСОБА_1 в якості свідка у судовому засіданні, останній заперечив факт збереження чи набуття майна насіння соняшника.

За приписами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Окремо слід зазначити, що позивачем при зверненні із позовом до Господарського суду м. Києва (справа №910/8589/18) було обрано належний та ефективний спосіб захисту, який відповідає змісту порушеного права Товариству з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро". При цьому повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2.ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження").

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.129 ГПК України несе позивач.

Окрім того, також у зв`язку із відмовою в позові відповідно до ч.9 ст.145 ГПК України підлягають скасуванню заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 145, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 26 грудня 2019 року щодо накладення арешту на кошти, що містяться на банківських рахунках Малого приватного торгово-посередницького підприємства "Поділля" (вул. 18 Армії, 31, м. Хмільник, Вінницька область, 22000; код ЄДРПОУ 13334300) на загальну суму 569786,49 грн (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят шість грн) 49 копійок.

3. Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 03 лютого 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу - вул. Трипільська, 57, с. Кобижча, Бобровицький район, Чернігівська область, 17411; представнику позивача Креховецькому Роману Євгеновичу - АДРЕСА_1 );

4 - відповідачу - вул. 18 Армії, 31, м. Хмільник, Вінницька область, 22000;

5 - третій особі - вул. Бориса Гмирі, 9, м. Київ, 02140.