Рішення від 29.01.2020 по справі 908/2770/19

номер провадження справи 4/158/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2020 Справа № 908/2770/19

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом Комунального підприємства ЗАПОРІЖЖЯ Запорізької обласної ради, (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152)

до відповідача Комунального підприємства Газета Запорізька правда Запорізької обласної ради, (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Запорізька обласна рада (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)

про зобов`язання повернути нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень та стягнення 12317,72 грн. заборгованості

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача - Неткал О.О., на підставі ордеру на надання правової допомоги серія ЗП № 095477 від 08.01.2020;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - Краснокутська Г.Ю., довіреність № 001-1/005337 від 28.12.2019;

02.10.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна Комунального підприємства ЗАПОРІЖЖЯ Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя (надалі скорочено КП ЗАПОРІЖЖЯ ЗОР) до Комунального підприємства Газета Запорізька правда Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя (надалі скорочено КП Газета Запорізька правда ЗОР) про зобов`язання відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 74,0 кв.м., а саме: кімнати № 169 (площею 14,7 кв.м.), № 170 (площею 14,3 кв.м.), № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частина коридору № 198 (площею 16,9 кв.м.), вбудовані в третій поверх, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 152 (літ. А-5), та стягнення 12317,72 грн. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № К08-2014 від 18.09.2014.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 02.10.2019 справу № 908/2770/19 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2770/19, присвоєно справі номер провадження справи 4/158/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.11.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.11.2019 до участі у справі № 908/2770/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Запорізьку обласну раду, м. Запоріжжя, підготовче судове засідання відкладалося до 27.11.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2770/19 до 08.01.2020, підготовче судове засідання відкладалося до 16.12.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 закрито підготовче провадження у справі № 908/2770/19, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 08.01.2020.

У зв`язку із неявкою відповідача розгляд справи по суті відкладався до 29.01.2020, про що постановлено відповідну ухвалу суду від 08.01.2020 у справі № 908/2770/19.

В судове засідання 29.01.2020 відповідач повторно не з`явився без повідомлення суду про поважність причин своєї неявки, у зв`язку із чим суд вирішив за доцільне розглянути і вирішити справу по суті в судовому засіданні 29.01.2020.

В судовому засіданні 29.01.2020 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 15, 526, 530, 625, 833, 836 ЦК України, ст. 193 ГК України та пред`явлені з підстав невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення наданого йому на підставі договору позички від 18.09.2014 в безоплатне користування нерухомого майна у зв`язку із закінчення строку, на який було укладено договір, а також з підстав невиконання відповідачем зобов`язань за договором № К08-2014 від 18.01.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю за період з травня по вересень 2019 року на загальну суму 12317,72 грн. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 18.09.2014 позивачем та відповідачем укладено договір позички, який на виконання вимог ч. 3 ст. 828, ст. 793 ЦК України 18.09.2014 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г.О. та зареєстрований за № 449. Відповідно до умов договору позички позивач передав у безоплатне користування відповідачу для розміщення редакції засобів масової інформації строком на 5 років нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі КП ЗАПОРІЖЖЯ ЗОР і розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152, а відповідач зобов`язався повернути позивачу предмет позички після закінчення строку, встановленого договором. Враховуючи умови п. 8.1 договору позички та норми чинного законодавства вказаний договір укладений строком з 18.09.2014 по 17.09.2019 включно. З урахуванням змін, які вносилися сторонами до договору шляхом підписання додаткових угод до нього, на момент закінчення строку дії договору позички у користуванні відповідача перебували кімнати № 169 (площею 14,7 кв.м.), № 170 (площею 14,3 кв.м.), № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частина коридору № 198 (площею 16,9 кв.м.), вбудовані в третій поверх, загальною площею 74,0 кв.м. На виконання вимог п. 8.5 договору позички позивач листом № 020819-1 від 02.08.2019 повідомив відповідача про своє небажання продовжувати в подальшому договірні відносини стосовно спірного нерухомого майна та вимагав після завершення строку дії договору звільнити займані приміщення. Відповідач у відповідь на зазначений лист позивача листом № 72 від 09.08.2019 зазначив про неправомірність вимог позивача. По закінченню строку дії договору позички відповідач спірні приміщення позивачу не повернув. Надані листом № 180819-2 від 18.09.2019 акти приймання-здачі приміщення повернув позивачу без підпису. 23.09.2019 комісією позивача за участю представника відповідача Зворигіної Н.Г. проведено огляд кімнат №, № 169, 170, 171 та майна відповідно до інвентаризаційного опису, про що складено Акт огляду приміщення від 23.09.2019. В цей же день в.о. головного редактора Зворигіній Н.Г. повторно запропоновано підписати акти приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень. Зазначені акти підписані не були. Приймаючи до уваги викладене, позивач вважає наявними підстави для зобов`язання відповідача на підставі ст. 836 ЦК України повернути позивачу спірні нежитлові приміщення шляхом виселення відповідача з цих нежитлових приміщень. Крім того, на виконання п. 3.2 договору позички 18.09.2014 сторонами у справі укладений договір № К08-2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого відповідач зобов`язався приймати участь у витратах позивача на обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152, а також утримання прибудинкової території, пропорційно до займаної ним площі. Так, на виконання умов договору про відшкодування у період з травня по вересень 2019 року позивач надав відповідачу відповідні послуги на загальну суму 12317,72 грн., що підтверджується відповідними рахунками за вказаний період та підписаними в двосторонньому порядку актами здачі-приймання послуг за договором про відшкодування комунальних послуг. Оскільки відповідачем надані послуги оплачені не були, заборгованість відповідача за договором № К08-2014 від 18.01.2014 про відшкодування становить 12317,72 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач письмового відзиву в порядку ст. 165 ГПК України не надав, проте в наявних в матеріалах справи інших процесуальних заявах та усних поясненнях по суті спору проти позову заперечив. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що відповідно до приписів Закону України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації приміщення, в якому знаходиться редакція КП Газета Запорізька правда ЗОР, має бути передано відповідачу в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій, про що також зазначено в постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 280/5102/18. Отже, вимоги позивача про виселення КП Газета Запорізька правда ЗОР з з нежитлових приміщень загальною площею 74,0 кв.м., а саме: кімнати № 169, № 170, № 171 та частина коридору № 198, вбудовані в третій поверх, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна) , буд. 152 , є безпідставними та прямо суперечать вимогам зазначеного Закону. Також відповідач вважає, що договір позички від 18.09.2014, на підставі якого заявлені позовні вимоги, є незаконним, оскільки його умовами передбачено безоплатне користування нерухомим майном. Натомість, позивачем заявлені вимоги про стягнення 12317,72 грн. заборгованості з утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третьою особою надані письмові пояснення по суті спору, згідно яких Запорізька обласна рада підтримує заявлені КП ЗАПОРІЖЖЯ ЗОР позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню судом. Додатково тертя особа пояснила, що умовами п. 8.5 договору позички від 18.09.2014 передбачено, що за місяць до закінчення строку дії договору сторони повинні письмово визначитися щодо продовження або припинення договору; якщо за місяць до закінчення строку дії договору сторони дійшли згоди щодо продовження договору позички, користувач звертається до обласної ради з листом-клопотанням. 12.08.2019 відповідач звернувся до Запорізької обласної ради з листом № 73 від 09.08.2019 щодо вирішення питання про продовження терміну дії договору позички. Оскільки зі змісту листа відповідача та доданих до нього документів випливало, що КП ЗАПОРІЖЖЯ ЗОР не має наміру продовжувати договірні відносини з відповідачем (сторони не дійшли згоди про продовження строку дії договору позички), листом № 3614/01-14 від 28.08.2019 відповідачу було надано роз`яснення стосовно того, що вирішення питання продовження користування спірним нерухомим майном можливе при дотриманні вимог Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області та обліковується на балансах комунальних підприємств та бюджетних закладів (установ чи організацій), а також іншого окремого індивідуально визначеного майна, який затверджений рішенням запорізької обласної ради від 06.04.2017 № 24. Таким чином, третя особа вважає, що позивач правомірно скористався своїм правом на відмову від продовження договору позички, завчасно попередивши про це відповідача у строки, передбачені договором. Саме невиконання відповідачем правомірних вимог позивача про звільнення та повернення спірного нерухомого майна стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі. Стосовно посилань відповідача на Закон України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації , то третя особа вважає, що виходячи зі змісту норм цього Закону процес реформування друкованих засобів масової інформації в рамках цього Закону вже завершений. Щодо твердження відповідача, що згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 280/5102/18 приміщення, в якому знаходиться редакція КП Газета Запорізька правда ЗОР, має бути передано відповідачу в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій, то третя особа вважає такі твердження безпідставними, так як зазначена постанова суду не містить зобов`язань для Запорізької обласної ради в частині передачі майна у користування (позичка, оренда тощо) КП Газета Запорізька правда ЗОР. Крім того, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 280/5102/18 оскаржена сторонами і на даний час справа знаходиться на розгляді суду касаційної інстанції.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін і третьої особи, суд

УСТАНОВИВ

Рішенням Запорізької обласної ради № 33 від 28.08.2014 надано дозвіл КП ЗАПОРІЖЖЯ ЗОР на передачу в позичку (на безоплатній основі) КП Газета Запорізька правда ЗОР закріплене за ним на праві господарського відання нерухоме майно загальною площею 341,2 кв.м. згідно з переліком нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152, що пропонується для передачі в позичку, терміном на 5 років, для розміщення засобу масової інформації.

На підставі зазначеного рішення Запорізької обласної ради № 33 від 28.08.2014 КП ЗАПОРІЖЖЯ ЗОР (позивачем у справі, Позичкодавець) та КП Газета Запорізька правда ЗОР (відповідачем у справі, Користувач) укладено Договір позички б/н від 18.09.2014 (далі - Договір позички), за умовами якого Позичкодавець передав Користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений Договором, позичку, яку Користувач зобов`язався повернути Позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим Договором. (п. 1.1 Договору позички)

Згідно пунктів 1.2, 1.3 Договору позички предметом позички за цим Договором є майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі КП ЗАПОРІЖЖЯ ЗОР (надалі - майно), розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (на теперішній час пр. Соборний), 152, вартість якого визначена відповідно до Акта оцінки вартості нерухомого майна, і становить станом на 01.09.2014 - 500796,30 грн., а саме: кімнати № 157 (площею 11,4 кв.м.), № 159 (площею 14,1 кв.м.) № 160 (площею 14,1 кв.м.), № 161 (площею 14,6 кв.м.), № 162 (площею 14,6 кв.м.), № 163 (площею 13,8 кв.м.), № 164 (площею 13,8 кв.м.) № 165 (площею 14,7 кв.м.), № 166 (площею 14,6 кв.м.), № 167 (площею 14,6 кв.м.), № 168 (площею 15,0 кв.м.), № 169 (площею 14,7 кв.м.), № 170 (площею 14,3 кв.м.), № 171 (площею 28,6 кв.м.),№ 197 (площею 25,6 кв.м.), комора № 158 (площею 2,1 кв.м.) та частина коридору № 198 (площею 100,6 кв.м.) ; загальною площею 341,2 кв.м., розташовані на 3-му поверсі будівлі (літера А-5).

Відповідно до п. 1.4 Договору позички призначення приміщення: розміщення редакції засобів масової інформації.

Пунктом 8.1 Договору позички сторони визначили, що Договір укладено строком на 5 років та діє з 18.09.2014 по 17.09.2019 включно.

За приписами ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 828 ЦК України договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною 4 статті 203 ЦК України унормовано, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

На виконання вимог ч. 3 ст. 828, ст. 793 ЦК України 18.09.2014 Договір позички б/н від 18.09.2014 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г.О. та зареєстрований за № 449.

Пунктом 2.1 Договору позички визначено, що вступ Користувача у користування майном натає одночасно із підписанням сторонами цього Договору та акта приймання-передачі вказаного Майна.

18.09.2014 позивачем та відповідачем підписано Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152, переданого в безоплатне користування КП Газета Запорізька правда ЗОР.

Додатковою угодою № 1 від 10.07.2015 про внесення змін та доповнень до Договору позички сторонами внесені зміни до предмету позички та встановлено, що Позичкодавцем передано Користувачу у безоплатне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі КП ЗАПОРІЖЖЯ ЗОР, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152, загальною площею 243,6 кв.м., розташовані на 3-му поверсі будівлі (літера А-5).

З урахуванням підписаної сторонами Додаткової угоди № 1 від 10.07.2015 частина переданого користувачу майна відповідачем повернута позивачу за Актом приймання-передачі від 10.07.2015.

Додатковим договором № 2 від 26.03.2019 до Договору позички сторонами внесено зміни до Розділу 1 Договору позички, згідно з якими Користувачу передано у строкове безоплатне користування наступне нерухоме майно: кімнати № 169 (площею 14,7 кв.м.), № 170 (площею 14,3 кв.м.), № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частина коридору № 198 (площею 16,4 кв.м.) , загальною площею 74,0 кв.м.

Додатком № 2 до Додаткового договору № 2 від 26.03.2019 є підписаний сторонами Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 26.03.2019, яким засвідчено факт передачі відповідачу у користування нежитлових приміщень загальною площею 74,0 кв.м.

Решту раніше переданого нерухомого майна відповідачем повернуто позивачу за Актом приймання-передачі від 26.03.2019.

На виконання вимог чинного законодавства Додаткова угода № 1 від 10.07.2015 і Додатковий договір № 2 від 26.03.2019 до Договору позички посвідчені нотаріально.

Відповідно до п. 8.7 Договору позички чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Як вже зазначалося раніше, Договір позички укладений строком з 18.09.2014 по 17.09.2019 включно. (п. 8.1 Договору)

Пунктом 8.5 Договору позички визначено, що за місяць до закінчення строку дії Договору сторони повинні письмово визначитися щодо продовження або припинення Договору. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору сторони дійшли згоди щодо продовження Договору позички, Користувач звертається до обласної ради з листом-клопотанням.

Згідно з п. 3.6 Договору позички у разі припинення або розірвання цього Договору Користувач зобов`язаний негайно повернути Позичкодавцю майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в позичку, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Позичкодавцю збитки у разі погіршення або втрати (повної або часткової) майна з вини Користувача.

Вказаному обов`язку Користувача кореспондує право Позичкодавця протягом 10 календарних днів з моменту припинення Договору вжити заходи щодо негайного звільнення нерухомого майна (створення відповідної комісії, опечатування приміщення, заборона доступу до майна, тощо) у разі, якщо Позичкодавець не має наміру продовжувати Договір позички, або у разі його дострокового розірвання. (п. 6.4 Договору позички)

Згідно з п. 2.4 Договору позички у разі припинення цього Договору майно повертається Користувачем Позичкодавцеві. Користувач повертає майно Позичкодавцю аналогічно порядку, встановленому для передачі майна Користувачу за цим Договором.

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що на виконання вимог п. 8.5 Договору позички позивач листом № 020819-1 від 02.08.2019 повідомив відповідача про своє небажання продовжувати в подальшому договірні відносини за Договором позички б/н від 18.09.2014 та вимагав після завершення строку дії Договору звільнити займані приміщення. Відповідачем вказаний лист отримано 09.08.2019, про що свідчить відмітка в.о. головного редактора КП Газета Запорізька правда ЗОР Зворигіної Н.Г.

Відповідач у відповідь на зазначений лист позивача листом № 72 від 09.08.2019 зазначив про неправомірність вимог позивача.

Як свідчать фактичні обставини справи, по закінченню строку дії Договору позички відповідач нежитлові приміщення позивачу не повернув.

У зв`язку із цим, враховуючи закінчення строку дії Договору позички, листом № 180819-2 від 18.09.2019 позивач надав відповідачу для підписання акти приймання-здачі нежитлових приміщень, що знаходяться на балансі КП ЗАПОРІЖЖЯ ЗОР.

Відповідно до відмітки в.о. головного редактора КП Газета Запорізька правда ЗОР Зворигіної Н.Г. на вказаному листі відповідачем акти приймання-здачі нежитлових приміщень підписані не були та повернуті позивачу без підпису.

12.08.2019 відповідач звернувся до Запорізької обласної ради з листом № 73 від 09.08.2019 щодо вирішення питання про продовження терміну дії Договору позички б/н від 18.09.2014.

Оскільки зі змісту листа відповідача № 73 від 09.08.2019 та доданих до нього документів випливало, що КП ЗАПОРІЖЖЯ ЗОР не має наміру продовжувати договірні відносини з відповідачем (сторони не дійшли згоди про продовження строку дії договору позички), листом № 3614/01-14 від 28.08.2019 Запорізькою обласною радою відповідачу надано роз`яснення стосовно того, що вирішення питання продовження користування нерухомим майном, що було предметом Договору позички, можливе при дотриманні вимог Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області та обліковується на балансах комунальних підприємств та бюджетних закладів (установ чи організацій), а також іншого окремого індивідуально визначеного майна, який затверджений рішенням запорізької обласної ради від 06.04.2017 № 24.

23.09.2019 комісією позивача за участю представника відповідача Зворигіної Н.Г. проведено огляд кімнат №, № 169, 170, 171 та майна відповідно до інвентаризаційного опису, про що складено Акт огляду приміщення від 23.09.2019.

Як зазначено в Акті огляду приміщення від 23.09.2019 в цей же день в.о. головного редактора КП Газета Запорізька правда ЗОР Зворигіній Н.Г. повторно запропоновано підписати акти приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень. Зазначені акти підписані не були.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про зобов`язання відповідача на підставі ст. 836 ЦК України повернути позивачу нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 74,0 кв.м., а саме: кімнати № 169 (площею 14,7 кв.м.), № 170 (площею 14,3 кв.м.), № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частина коридору № 198 (площею 16,9 кв.м.), вбудовані в третій поверх, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 152 (літ. А-5).

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені сторонами і третьою особою письмові докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу спірні нежитлові приміщення шляхом виселення відповідача з цих нежитлових приміщень підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Умови розірвання та припинення договору позички врегульовані главою 60 ЦК України.

Статтею 831 ЦК України встановлено, якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

Згідно зі ст. 835 ЦК України договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 8.1 Договору позички сторони погодили, що Договір укладено строком на 5 років та діє з 18.09.2014 по 17.09.2019 включно.

Відповідно до ст. 836 ЦК України якщо після припинення договору користування користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати їх примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Як передбачено ч. 3 ст. 827 ЦК України, до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу (найм (оренда)).

Правові наслідки припинення договору найму встановлені главою 58 Цивільного кодексу України.

Так, статтею 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Разом із тим, відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Досліджені судом фактичні обставини справи свідчать, що позивач висловив відповідачу своє небажання продовжувати договірні відносини за Договором позички б/н від 18.09.2014 після закінчення строку його дії (після 17.09.2019), про що зазначив в листі на адресу КП Газета Запорізька правда № 020819-1 від 02.08.2019.

За місяць до закінчення строку дії Договору позички б/н від 18.04.2014 сторони не дійшли згоди щодо продовження строку його дії, як це передбачено п. 8.5 Договору.

Після закінчення строку дії Договору позички б/н від 18.04.2014 позивач вимагав від відповідача повернення нерухомого майна, що було предметом Договору (23.09.2019 надав для підписання відповідачу акти приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень, які останнім підписані не були).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що після закінчення строку дії Договору позички б/н від 18.04.2014 (з 18.09.2019) нежитлові приміщення загальною площею 74,0 кв.м., вбудовані в третій поверх, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 152 (літ. А-5), знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав та підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 836 ЦК України.

Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення шляхом виселення відповідача з нежитлових приміщень загальною площею 74,0 кв.м., а саме: кімнати № 169 (площею 14,7 кв.м.), № 170 (площею 14,3 кв.м.), № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частина коридору № 198 (площею 16,9 кв.м.), вбудовані в третій поверх, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 152 (літ. А-5), є обґрунтованою, заснованою на законі, доведеною та такою, що підлягає задоволенню судом.

Доводи відповідача, що згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 280/5102/18 приміщення, в якому знаходиться редакція КП Газета Запорізька правда ЗОР, має бути передано відповідачу в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій, судом відхиляються як безпідставні, оскільки зазначена постанова суду не містить зобов`язань для Запорізької обласної ради в частині передачі майна у користування (позичка, оренда тощо) КП Газета Запорізька правда ЗОР.

Крім того, судом враховуються, що на час вирішення спору у даній справі постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 280/5102/18 оскаржена сторонами і знаходиться на розгляді суду касаційної інстанції.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 12317,72 грн. по відшкодуванню витрат позивача на утримання спірного нерухомого майна та надання комунальних послуг, то в цій частині заявлений позов суд також вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню судом, з огляду на наступне.

Пунктом 3.2 Договору позички передбачений обов`язок Користувача укласти з Позичкодавцем майна договір про відшкодування Користувачем витрат на утримання майна та надані йому комунальні послуги.

Як встановлено судом, на виконання даного пункту Договору позивачем (Балансоутримувач) та відповідачем (Користувач) 18.09.2014 укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № К08-2014 (надалі - Договір про відшкодування).

Згідно п. 1.1. Договору про відшкодування Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя пр. Леніна (на теперішній час Соборний), 152 (надалі - будівля), а також утримання прибудинкової території, а Користувач бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.

Згідно абзацу другого п. 2.1.1 Договору про відшкодування розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача. Оплата за кожний наступний рік коригується на індекс інфляції попереднього року.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору про відшкодування суму платежів за обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, утримання прибудинкової території та комунальні платежі, що підлягають сплаті Користувачем, Балансоутримувач розраховує самостійно, про що надає рахунки користувачу.

Пунктом 2.2.3 Договору про відшкодування передбачений обов`язок Користувача не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача будівлі (зазначений в цьому Договорі) за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги, що розраховані та відображені Балансоутримувачем у відповідних рахунках, наданих Користувачу.

Пунктом 5.1 Договору про відшкодування сторони погодили, що цей Договір укладено строком на п`ять років, що діє з 18.09.2014 по 17.09.2019 включно.

Згідно з умовами 3.1.2 Договору про відшкодування Балансоутримувач будівлі має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежам, що наведені в п. 2.2.3 Договору.

Наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать, що на виконання укладеного Договору про відшкодування позивачем надавались відповідачу послуги, пов`язані з користуванням приміщеннями, утриманням вказаних приміщень та наданням комунальних послуг.

Так, згідно долучених до матеріалів справи Актів здачі-прийняття послуг за договором відшкодування комунальних послуг № СА-0000345 від 31.05.2019, № СА-0000431 від 30.06.2019, № СА-0000514 від 31.07.2019, № СА-0000569 від 31.08.2019, № СФ-0000033 від 17.09.2019 за період травень - вересень 2019 року позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 12317,72 грн. Акти здачі-прийняття послуг за Договором про відшкодування за зазначений період підписані відповідачем та засвідчені печаткою підприємства без зауважень.

На оплату відповідачу виставлено відповідні рахунки за спірний період на загальну суму 12317,72 грн.

Відповідач в порушення умов п. 2.2.3. Договору про відшкодування свої зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих комунальних послуг та відшкодування понесених Балансоутримувачем витрат належним чином не виконав.

Станом на час вирішення спору судом заборгованість за спірний період в розмірі 12317,72 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідач доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не надав.

Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк оплати виставлених Балансоутримувачем рахунків - не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем (п. 2.2.3 Договору про відшкодування).

Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих комунальних послуг та відшкодування понесених Балансоутримувачем витрат у визначений Договором про відшкодування строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у нього заборгованості перед позивачем за Договором про відшкодування в розмірі 12317,72 грн.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 12317,72 грн. за надані комунальні послуги та відшкодування понесених Балансоутримувачем витрат станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 12317,72 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат позивача на утримання спірного нерухомого майна та надання комунальних послуг підлягає задоволенню судом.

Посилання відповідача на норми Закону України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації судом при вирішенні спору у даній справі до уваги не приймаються, оскільки положення зазначеного Закону не стосуються предмету розгляду у справі № 908/2770/19.

Так із змісту ст. 9 Закону України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації , на яку посилається відповідач, визначено, що приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його територіальними відділеннями) або відповідним органом місцевого самоврядування.

Отже, зазначена норма Закону не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки спір у справі виник щодо виконання відповідачем умов Договору позички б/н від 18.09.2014, який передбачає безоплатне користування майном і не є по суті договором оренди. Крім того, питання щодо передачі відповідачу приміщень в оренду не є стосується предмету спору у даній справі.

Твердження відповідача, що Договір позички від 18.09.2014 є незаконним, оскільки його умовами передбачено безоплатне користування нерухомим майном, а позивачем, натомість, заявлені вимоги про стягнення 12317,72 грн. заборгованості з утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг, що прямо суперечить чинному законодавству, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту ст., ст. 827, 828 ЦК України суттєвою ознакою договору позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) є безоплатне користування об`єктом, переданим у позичку. Отже, договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) передбачає безкоштовне користування самою річчю, переданою у тимчасове користування, але не встановлює правило і про безкоштовну експлуатації цієї речі. Такі експлуатаційні витрати (оплата послуг утримання будівлі і прибудинкової території, послуги тепло-, водопостачання, електроенергії, тощо) покладаються на користувача. Таким чином, в даному випадку користувачі за договором позички повинні укладати окремі договори щодо надання таких послуг або з комунальними службами або позичкодавцем, а сторони договору позички - визначати в договорі позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) порядок оплати таких послуг (безпосередньо комунальним службам або шляхом відшкодування понесених витрат позичкодавцю).

Враховуючи наведене, умова про відшкодування витрат по експлуатації об`єкта позики не суперечить суті договору позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини), так як такі витрати не входять в плату за користування таким об`єктом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Комунального підприємства ЗАПОРІЖЖЯ Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Комунального підприємства Газета Запорізька правда Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя про зобов`язання відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень та стягнення 12317,72 грн. заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство Газета Запорізька правда Запорізької обласної ради, (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, ідентифікаційний код юридичної особи 19269644) повернути Комунальному підприємства ЗАПОРІЖЖЯ Запорізької обласної ради, (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, ідентифікаційний код юридичної особи 05905651) шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 74,0 кв.м., а саме: кімнату № 169 (площею 14,7 кв.м.), кімнату № 170 (площею 14,3 кв.м.), кімнату № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частину коридору № 198 (площею 16,9 кв.м.), вбудовані в третій поверх, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 152 (літ. А-5). Видати наказ.

3. Стягнути з Комунального підприємства Газета Запорізька правда Запорізької обласної ради, (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, ідентифікаційний код юридичної особи 19269644) на користь Комунального підприємства ЗАПОРІЖЖЯ Запорізької обласної ради, (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, ідентифікаційний код юридичної особи 05905651) 12317 (дванадцять тисяч триста сімнадцять) грн. 72 коп. заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг та 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 03 лютого 2020 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.