Постанова

від 25.01.2010 по справі 18/27-1/123

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТ ИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер сп рави >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2010 року 09:15 № 18/27-1/123

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції Укр аїни

3-я особа Головне управління юстиці ї в Одеській області

про скасування наказу про зві льнення, поновлення на робот і, стягнення середньої зароб ітної плати за час вимушеног о прогулу

Судова колегія у складі:

Головуючий суддя О.В.Бачун,

судді О.В. Дегтярьова, А.І.Сав ченко

Секретар Р.М.Рисик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_3 - п\к (дов. від 09.06.09 р.)

Від відповідача: Головат енко О.М. - п/к (дов. від 28.12.09 р. №29-22/ 559)

Від 3-ї особи: Василенко А. О. - п/к (дов. від 21.07.09 р. №11-4765)

Обставини справи:

Позовні вимоги заяв лені про скасування наказу М іністерства юстиції України від 18.10.07р. №1429/к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління юстиці ї в Одеській області, поновле ння на посаді, стягнення на ко ристь позивача середньої зар обітної плати за час вимушен ого прогулу.

В судовому засіданні 25.01.10 р. оголошено резолютивну ч астину постанови про відмову в задоволенні позовних вимо г.

Ознайомившись з мате ріалами справи, заслухавши п ояснення представників стор ін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З червня 1992 р. позивач а призначено на посаду начал ьника Одеського обласного уп равління юстиції (з 2007 р. - Голов не управління юстиції в Одес ькій області).

По досягненні позива чем граничного віку перебува ння на державній службі нака зом Міністерства юстиції Укр аїни від 09.10.06 р. №1190/к за погоджен ням з Головним управлінням д ержавної служби України від 02.10.06 р. позивачу подовжено терм ін перебування на посаді до 14. 10.07 р.

У 2007 р. Міністерство юст иції України повторно зверну лося до Головного управління державної служби України з п оданням щодо продовження тер міну перебування позивача на посаді начальника Головного управління юстиції в Одеськ ій області до 04.11.11р.

Головним управлінням подовжено термін перебуванн я позивача на посаді до 14.10.09р.

Незважаючи на те, що те рмін роботи на державній слу жбі закінчився 13.10.07 р., жодних на казів про звільнення позивач а з посади чи продовження тер міну роботи Міністерством юс тиції України не приймалося.

Не маючи жодних наказ ів, позивач продовжував прац ювати протягом 15, 16 жовтня 2007 р. і в повному обсязі виконував о бов'язки начальника Головног о управління юстиції в Одесь кій області.

З огляду на це з врахув анням вимог ст. 39-1 КЗпП України позивач вважає, що строковий трудовий договір, який діяв д о 14.10.07 р., набув безстрокового ха рактеру.

Позивач стверджує, що внаслідок відсутності відпо відного наказу про продовжен ня перебування на посаді та т ривалої нервової ситуації ст ан його здоров'я значно погір шився та з 17.10.07 р. позивач був зм ушений терміново розпочати с таціонарне лікування у міськ ій клінічній лікарні №1 м. Одес а.

17.10.07 р. позивач повідоми в особисто директора Департа менту кадрової роботи та дер жавної служби про перебуванн я з 17.10.07 р. на лікарняному.

Тимчасова непрацезда тність позивача тривала до 01.0 3.08 р. - на період лікування у міс ькій клінічній лікарні №1, Оде ському психоневрологічному диспансері та санаторії ім. М .Лермонтова.

За вказаний період по зивачу виплачено компенсаці ю за знаходження на лікарнян ому.

Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.07 р. №1492/к позивача звільнено з посади з 18.10.07 р. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 30 За кону України "Про державну сл ужбу" у зв'язку з досягненням г раничного терміну перебуван ня на державній службі.

Позивач - ОСОБ А_1 - вважає вказаний наказ не законним, просить його скасу вати з тих підстав, що на час й ого видання позивач перебува в на лікарняному, і звільненн я його з посади в цей період су перечить ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

Також позивач стверд жує, що він не ознайомлений з н аказом по теперішній час (ста ном на день звернення до суду ), трудової книжки не отримува в, справи не передавав.

Крім того, позивач є чл еном Ради Федерації проф спілок Одеської області та ч леном обласного комітету Оде ської обласної організації п рофспілки робітників держус танов України, і відповідно д о ст. 41 Закону України "Про проф есійні спілки, їх права та гар антії діяльності" позивача н е можливо звільнити без згод и профспілкового органу.

13.01.10 р. представником по зивача подане клопотання про поновлення строку позовної давності. Клопотання обгрунт оване тим, що позивач не отрим ував наказу про звільнення т а трудової книжки, тому місяч ний строк звернення до суду н им не пропущено.

Відповідач - Мін істерство юстиції України - п роти задоволення позовних ви мог заперечив з таких підста в.

Відповідач не запере чує факту продовження Головж ержслужбою терміну перебува ння позивача на посаді до 14.10.09 р ., проте вважає, що ст. 23, 30 Закону України "Про державну службу " надає йому право звільнити п озивача з публічної служби.

Застосування до прав овідносин сторін положень КЗ пП України про неможливість звільнення у період тимчасов ої непрацездатності відпові дач вважає неможливим, оскіл ьки положення ст. 30 Закону Укр аїни "Про державну службу" про підстави припинення державн ої служби мають перевагу пер ед нормами трудового права.

Також відповідач не п огоджується з тим, що в даному випадку для звільнення пози вача необхідно було отримати згоду профспілкового органу , оскільки згідно ст. 43-1 КЗпП Ук раїни звільнення керівних пр ацівників можливе без погодж ення з профспілковим органом . Крім того, згідно рішення Кон ституційного Суду України ві д 29.10.98 р. у справі №1-31/98 встановлен о, що ст. 43-1 КЗпП України передб ачає необхідність погодженн я звільнення лише з профспіл кою, що діє безпосередньо на п ідприємстві, що відсутнє у да ному випадку.

3-я особа - Головне управління юстиції в Одеськ ій області - проти задоволенн я позовних вимог заперечила, підтримала пояснення відпов ідача.

Додатково 3-я особа заз начила, що до даних правовідн осин положення трудового зак онодавства не підлягають до застосування, оскільки вони врегульовані безпосередньо Законом України "Про державн у службу".

Ст. 23 Закону імператив но встановлено граничний стр ок перебування державного сл ужбовця на державній службі (60 років для чоловіків), і вказа на норма визнана такою, що від повідає Конституції України , рішенням Конституційного С уду України від 16.10.07 р. №8-рп.

Також 3-я особа посилає ться на пропуск місячного ст року звернення до суду, перед баченого ст. 233 КЗпП України, ос кільки позивач навмисно ухил явся від ознайомлення з нака зом та отримання трудової кн ижки.

Зокрема, 18.10.07 р. Директор ом Департаменту кадрової роб оти та державної служби Міні стерства юстиції України О СОБА_6 надано доручення №28-32/72 0 Головному управлінню юстиц ії в Одеській області щодо оз найомлення позивача з наказо м про звільнення з кінцевим т ерміном виконання - до 29.10.07 р.

Оскільки позивач у пе ріод з 17.10.07 р. по 01.03.08 р. перебував н а лікарняному, виконати дору чення не було можливо. Надалі позивача неодноразово запро шували до Головного управлін ня для ознайомлення з наказо м, проте він не з'являвся на за прошення.

30.07.08 р. позивач особисто в касі Головного управління отримав грошову компенсацію за знаходження на лікарняно му, що він і не заперечує. Того ж дня в присутності посадови х осіб Головного управління позивача ознайомлено зі зміс том наказу про звільнення, пр о що йому запропоновано розп исатися, а також забрати труд ову книжку. Позивач категори чно відмовився ставити свій підпис про ознайомлення з на казом, а також отримати трудо ву книжку.

Також 05.12.08 р. працівника ми Головного управління зроб лено спробу ознайомити позив ача з наказом за місцем факти чного проживання - м. Одеса, ву л. Баштанна, 8/10-32, проте він знову відмовився, про що складено в ідповідний акт.

Таким чином, на думку 3 -ї особи, строк звернення до су ду розпочався 30.07.08 р. та заверши вся 30.08.08 р.

Проаналізувавши мат еріали справи та пояснення п редставників сторін та 3-ї осо би, суд дійшов висновку про те , що позовні вимоги є необгрун тованими та не підлягають до задоволення з таких підстав .

По-перше, на ду мку суду, позивачем пропущен о строк звернення до суду, що є підставою для відмови в задо воленні адміністративного п озову з врахуванням положень ст. 100 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС Ук раїни для звернення до адмін істративного суду за захисто м прав, свобод та інтересів ос оби встановлюється річний ст рок, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушенн я своїх прав, свобод чи інтере сів.

Ст. 233 КЗпП України передбача є місячний строк звернення д о суду у справах про звільнен ня, який обраховується з дня в ручення копії наказу про зві льнення або з дня видачі труд ової книжки.

Матеріалами справи встановлено, що позивач стан ом на день звернення до суду н е отримав копії наказу про зв ільнення та трудової книжки у зв' язку з відмовою від вчи нення вказаних дій, проте пов ідомлений про прийняття нака зу про звільнення не пізніше 30.07.08 р., коли позивач особисто з ' явився в приміщенні Головн ого управління юстиції в Оде ській області для отримання компенсації за знаходження н а лікарняному.

У суду немає підстав с тавити під сумнів відповідні сть фактичним обставинам акт ів про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про звільнення ві д 30.07.08 р. та про вручення трудово ї книжки від 05.12.08 р., складених п рацівниками Головного управ ління, оскільки обставини сп рави свідчать про те, що позив ач не міг не знати про звільне ння з посади і свідомо відмов лявся від виконання передбач ених законодавством процеду р оформлення звільнення.

Допитаний свідок - О СОБА_7 - пояснила суду, що вон а, працюючи заступником нача льника Управління фінансів Г оловного управління юстиції за участі інших працівників : ОСОБА_8, ОСОБА_9 30.07.08 р. на магалася ознайомити позивач а з наказом про звільнення та запропонувала зайти до відд ілу кадрової роботи для вруч ення трудової книжки. Це мало місце в приміщенні установи в той час, коли ОСОБА_1 з'яв ився за отриманням нарахован их коштів в розмірі 14 344 грн. В пл атіжній відомості №36 за липен ь 2008 р. ОСОБА_1 розписався о собисто, а ознайомитися з нак азом відмовився, про що був ск ладений акт.

Показами цього свідк а спростовується пояснення п озивача, що він в цей день в пр иміщенні Головного управлін ня не був, і акт відповідачем с фабрикований. В судовому зас іданні 21.01.10 р. він не підтверджу вав наявність його підпису в платіжній відомості. В судов ому засіданні 25.01.10 р. він поясни в, що гроші отримав через посе редника, який приніс йому для підпису відомість, настоююч и, що в приміщенні не знаходив ся. Цим показанням суд віри не надає, бо позивач у своїх вист упах в суді непослідовний, во ни спростовуються показами с відка ОСОБА_7, а також сами ми обставинами справи, з яких випливає, що позивач не міг не знати протягом десяти місяц ів, що він звільнений з займан ої посади.

Таким чином, щонаймен ше з 30.07.08 р. позивач мав можливіс ть ознайомитися з наказом пр о звільнення, що дає суду підс тави для відрахування строку звернення позивача до суду.

Відповідно, місячний термін звернення позивача д о суду завершився 30.08.08 р., тоді я к позивач звернувся до суду 16. 10.08 р. згідно штемпеля на конвер ті скерованого до суду позов у.

Доказів поважності п ричин пропуску строку зверне ння до суду позивач не надав.

В свою чергу, відповід ачем заявлене клопотання про застосування наслідків проп уску звернення до суду за зах истом порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 К АС України пропущення строку звернення до адміністративн ого суду є підставою для відм ови у задоволенні адміністра тивного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із ст орін.

За таких обставин суд має підстави для відмови в за доволенні позовних вимог за пропуском строку звернення д о суду.

По-друге, суд вва жає за необхідне в будь-якому випадку надати оцінку право вим підставам звільнення поз ивача по суті для з'ясування п итання про те, чи порушено йог о право прийняттям оскаржува ного наказу.

Відповідно до ст. 23 Зак ону України "Про державну слу жбу" граничний вік перебуван ня на державній службі стано вить 60 років для чоловіків і 55 р оків для жінок. У разі необхід ності керівник державного ор гану за погодженням з Началь ником Головного управління д ержавної служби при Кабінеті Міністрів України може прод овжити термін перебування на державній службі, але не біль ш як на п'ять років.

Позивачу за погоджен ням з Головним управлінням д ержавної служби України від 02.10.06 р. позивачу подовжено терм ін перебування на посаді до 14. 10.07 р., що оформлено відповідним наказом Міністерства юстиці ї України від 09.10.06 р. №1190/к.

В той же час, на наступ ний термін Міністерство юсти ції України не продовжило ві дносини з позивачем, незважа ючи на наявність відповідног о погодження з Начальником Г оловного управління державн ої служби при Кабінеті Мініс трів України.

Вказана ст. 23 Закону Ук раїни "Про державну службу" є є диною законодавчою нормою, щ о регулює відносини у випадк у продовження терміну перебу вання на державній службі, і н і вона, ні інші норми законода вства не передбачають обов'я зкового продовження перебув ання особи на державній служ бі у випадку отримання відпо відного погодження.

За таких обставин у су ду відсутні підстави для вис новку про те, що Міністерство юстиції України як роботода вець позбавлене права звільн ити особу на підставі п. 3 ч. 1 ст . 30 Закону України "Про державн у службу" за наявності відпов ідного погодження на продовж ення терміну пребування на д ержавній службі.

Щодо посилань позива ча на порушення вимог трудов ого законодавства під час йо го звільнення суд зазначає н аступне.

Застосована в оскарж уваному наказі підстава для звільнення - досягнення держ авним службовцем граничного віку проходження державної служби - застосовується викл ючно за умови досягнення дер жавним службовцем віку, визн аченого ст. 23 Закону.

Вказаний вік визнача є пресічний термін перебуван ня на державній службі, і не мо же бути штучно подовжений шл яхом перебування особи у від пустці чи на період тимчасов ої втрати працездатності, чи продовження виконання ним с воїх обов'язків в силу певних обставин.

За таких обставин суд не може погодитися з позивач ем, який вважає незаконним св оє звільнення з посади, в тому числі, з підстави перебуванн я на лікарняному станом на де нь звільнення.

Щодо положень ст. 39-1 КЗп П України, що визначає підста ви продовження дії трудового договору та набуття ним безс трокового характеру, то в дан ому випадку її положення так ож не можуть бути застосован і, оскільки позивач досяг гра ничного віку перебування на державній службі, і цей термі н не може бути штучно продовж ений на підставі ст. 39-1 КЗпП Укр аїни.

Позивач вважає, що пра цюючи з 15.10.07 р. по 17.10.07 р., не звільню ючи його Мінюст з ним продовж ив трудові правовідносини. Т акі покликання не заслуговую ть до уваги, бо він знаходився на державній службі, з ним тру довий контракт не заключався . Крім цього, в зазначені дні М іністр юстиції знаходився за кордоном, згідно з його наказ ом до його повернення ніхто н е міг звільнити позивача з по сади.

Вказане стосується і необхідності погодження зві льнення позивача з посади пр офспілковим органом, оскільк и відсутність згоди профспіл кового органу не може штучно подовжити термін перебуванн я на посаді державного служб овця, який досяг граничного в іку, передбаченого ст. 23 Закон у.

Крім того, згідно ст. 43-1 КЗпП України передбачено, що звільнення керівника підпри ємства, установи, організаці ї здійснюється без згоди про фспілкового органу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рі шень, дій чи бездіяльності су б'єктів владних повноважень адміністративні суди переві ряють, чи прийняті (вчинені) во ни: на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України; з метою, з якою це пов новаження надано; обґрунтова но; безсторонньо; добросовіс но; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед зак оном, запобігаючи несправедл ивій дискримінації; пропорці йно; з урахуванням права особ и на участь у процесі прийнят тя рішення; своєчасно.

З огляду на вищенав едене суд не знаходить підст ав для визнання оскаржуваног о розпорядження незаконним.

На підставі ст. 160-163, 186 Кодекс у адміністративного судочин ства України, ст. 30 Закону Укра їни "Про державну службу" Окру жний адміністративний суд мі ста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування н аказу Міністерства юстиції У країни від 18.10.07 р. №1429/к про звіль нення ОСОБА_1 з посади нач альника Головного управлінн я юстиції в Одеській області , поновлення на посаді началь ника Головного управління юс тиції в Одеській області, стя гнення з Міністерства юстиці ї України середньої заробітн ої плати за час вимушеного пр огулу - відмовити.

2. Постанова може бути оскар жена в порядку ст. 186 КАС Україн и.

Головуючий Суддя О.В. Бачун

Судді О.В. Дегтярьова

А.І. Савченк о