Рішення

від 21.01.2020 по справі 525/1174/19

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1174/19

Провадження №2/525/60/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2020 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., при секретарі Хоменко М.М., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Динник О.В., представників відповідача ФГ Союз СК-1430 Садового С.М. та адвоката Лисенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Союз СК-1430 про стягнення нарахованих, але не виплачених коштів за договором оренди землі від 12.11.2010 року, -

в с т а н о в и в:

З позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,73 га, яка розташована на території Подільської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 53202840000:00:001:2000. 12.11.2010 року між нею, ОСОБА_1 та ФГ Союз СК-1430 було укладено договір оренди землі відносно вказаної земельної ділянки. Даний договір було зареєстровано у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру , реєстровий номер 04105510007. Відповідно до умов даного договору оренди, вона передала ФГ Союз СК-1430 в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,73 га строком на 49 років; в договорі вказано, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1051 грн.17 коп. за рік у грошовій формі, при цьому, орендна плата вноситься до 25 грудня поточного року. Позивач вказує, що за весь період користування земельною ділянкою відповідач у справі заборгував позивачу 30883 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ряду статей Закону України Про оренду землі , ст.526 ЦК України позивач у справі ОСОБА_1 звернулася до Великобагачанського районного суду з цивільним позовом до ФГ Союз СК-1430 , в якому просила стягнути з відповідача у справі ФГ Союз СК-1430 на її користь не виплачену орендну плату за договором оренди землі від 12.11.2010 року в сумі 30883 грн. та судові витрати у справі (а.с.2).

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.08.2019 року відкрито загальне позовне провадження в даній цивільній справі і підготовче засідання призначено на 01.10.2019 року (а.с.16); відповідачу у справі ФГ Союз СК-1430 надано строк для подання відзиву на позов.

01.10.2019 року підготовче засідання у справі було перенесено на 09 год. 20 хв. 16.10.2019 року, оскільки встановлено, що сторона позивача у справі не отримала копію відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому ЦПК України.

03.10.2019 року до суду надійшов відзив відповідача у справі ФГ Союз СК 1430 на позов ОСОБА_1 з додатками, який приєднаний до матеріалів справи (а.с.а.с.43-44,45-49).

В підготовчому засіданні 16.10.2019 року позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Динник О.В. підтримали заявлені позовні вимоги та просили призначити справу до судового розгляду. Представники відповідача у справі ФГ Союз СК 1430 Садовий С.М. та адвокат Лисенко Н.В. підтримали доводи поданого відзиву на позов, також надали для приєднання до справи копію статуту вищевказаного ФГ (а.с.а.с.59-67). Також, адвокатом Лисенко Н.В. суду надано для приєднання до матеріалів справи довідку від 15.10.2019 року про нарахування орендної плати за відповідні періоди та копію постанови від 09.12.2017 року про закінчення виконавчого провадження (а.с.а.с.57,58).

Підготовче засідання у справі проведено 16.10.2019 року і справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.а.с.70-71).

В судовому засіданні 20.01.2020 року позивач у справі ОСОБА_1 та її представник адвокат Динник О.В. підтримали доводи позовної заяви, в своїх поясненнях посилалися на доводи, які викладені в позовній заяві; також, позивач ОСОБА_1 вказала, що після набрання рішенням Великобагачанського районного суду від 09.10.2017 року законної сили (25.10.2017 року), відповідач ФГ Союз СК-1430 повернуло їй земельну ділянку, також зазначила, що заборгованість по нарахованій, але не виплаченій орендній платі триває з 2004 року і по жовтень 2017 року (час повернення їй земельної ділянки), оскільки як зазначила позивач, даною земельною ділянкою постійно користувалося вищевказане фермерське господарство. Не заперечувала про те, що рішення Великобагачанського районного суду від 09.10.2017 року у справі №525/796/17 вона не оскаржувала та не подавала розрахунку заборгованості по орендній платі в межах розгляду даної цивільної справи (справи №525/1174/19). Також ОСОБА_1 не заперечувала, що рішення суду від 09.10.2017 року відповідачем було виконане 30.11.2017 року.

В судовому засіданні 20.01.2020 року представники відповідача у справі - голова ФГ Союз СК-1430 Садовий С.М. та адвокат Лисенко Н.В. заперечили проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилалися також на доводи та обгрунтування, які викладені у відзиві на позов ОСОБА_1 . Також вказували, що рішення Великобагачанського районного суду від 09.10.2017 року у справі №525/796/17 набрало законної сили і воно виконане 30.11.2017 року, при цьому, земельна ділянка фактично була повернута ОСОБА_1 25.10.2017 року; вважають, що судом стягнуто орендну плату по договору оренди землі від 12.11.2010 року, що був укладений між ОСОБА_1 та ФГ Союз СК-1430 , тому в даний час, як вказали дані представники, ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами, подавши аналогічний позов. Також посилалися на те, що позивачем у справі не надано будь-який розрахунок заборгованості, будь-яких доказів про те, що відповідач використовував земельну ділянку позивача до 12.11.2010 року позивачем суду не надавалося. Крім цього, адвокат Лисенко Н.В. зазначила, що твердження позивача ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості з 2004 року знаходяться поза межами строків позовної давності і не є предметом спору, оскільки позов ОСОБА_1 стосується періоду дії договору оренди землі від 12.11.2010 року.

Суд, заслухавши пояснення та доводи позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Динник О.В., пояснення представників відповідача - голови ФГ Союз СК-1430 Садового С.М. та адвоката Лисенко Н.В., дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, вивчивши та оголосивши заяви по суті справи, які подані учасниками справи, та всі докази в їх сукупності, дослідивши матеріали цивільної справи №525/796/17 за позовом ОСОБА_1 до ФГ Союз СК-1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору оренди землі, і давши цим доказам в їх сукупності та взаємозв`язку відповідну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства Союз СК-1430 про стягнення нарахованих, але не виплачених коштів за договором оренди землі від 12.11.2010 року підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України (норма матеріального права) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Про це вказується у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 року.

Відповідно до змісту статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

У пункті 42 рішення Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Руїз Торійа проти Іспанії від 09.12.1994 року).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2018 року, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Тобто, право визначення кола відповідачів у конкретній справі належить виключно позивачу, який звертається з відповідними позовними вимогами до суду.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що даним позивачем при зверненні до суду з відповідним цивільним позовом визначено такий суб`єктний склад учасників справи - відповідачем у справі визначено юридичну особу Фермерське господарство Союз СК-1430 (суд в даній цивільній справі вказує правильну назву даної юридичної особи згідно Статуту даного господарства (у новій редакції) (а.с.а.с.2,59-65).

Судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,73 га, яка розташована на території Подільської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 53202840000:00:001:2000 (аркуші 12-13 оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи №525/796/17). Вказана обставина сторонами у справі визнається.

12 листопада 2010 року між орендодавцем ОСОБА_1 з одної сторони та Фермерським господарством Союз СК-1430 з іншої сторони в с. Поділ Великобагачанського району Полтавської області було укладено договір оренди землі відносно вказаної земельної ділянки. Даний договір було зареєстровано у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру , реєстровий номер 04105510007 (а.с.а.с.3-4). Сторонами у справі при розгляді цивільної справи не заперечувалося, що вищевказаний договір оренди землі був підписаний від орендодавця ОСОБА_1 та від орендаря (фермерського господарства) його головою ОСОБА_3 .

У відповідності до змісту та умов вищевказаного договору оренди землі, позивач у справі ОСОБА_1 надала відповідачу у справі Фермерському господарству Союз СК-1430 в строкове платне користування належну їй земельну ділянку площею 2,73 га строком на 49 років. Вбачається, що в даному договорі зазначається, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (на день підписання договору оренди грошова оцінка земельної ділянки зазначена 35038 грн.90 коп.), що становить 1051 грн.17 коп. за рік у грошовій формі. Орендна плата вноситься до 25 грудня поточного року (а.с.а.с.3-4). Сторонами у справі не заперечувалося, що вищевказаний договір оренди землі був підписаний ОСОБА_1 та від вищевказаного фермерського господарства його головою ОСОБА_3 .

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року у справі №525/796/17, яке набрало законної сили 25.10.2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено та вирішено розірвати договір оренди землі від 12 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Союз СК 1430 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,73 га, розташованої на території Подільської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320284000:00:001:2000, який зареєстровано у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру 27 грудня 2010 року №041055100075; стягнуто з Фермерського господарства Союз СК 1430 , юридична адреса: 38343, Полтавська область, Великобагачанський район, село Огирівка, вулиця Пушкіна, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 32548388, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , не виплачену орендну плату за договором оренди землі від 12 листопада 2010 року в сумі 6917,76 грн., інфляційні витрати в сумі 891,43 грн., пеню відповідно до умов договору в сумі 2523 грн.15 коп., всього 10332,34 грн.; також стягнуто з Фермерського господарства Союз СК 1430 , ідентифікаційний код юридичної особи 32548388 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судові витрати в сумі 1280 грн. (аркуші 72-75 оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи №525/796/17). Також сторонам було роз`яснено порядок та строк його оскарження. З матеріалів вищевказаної цивільної справи також вбачається, що копію даного судового рішення позивач ОСОБА_1 отримала 10.10.2017 року (а.с.76 оглянутої цивільної справи 525/796/17), представник відповідача у справі ФГ Союз СК 1430 копію даного судового рішення отримав 11.10.2017 року (а.с.77 оглянутої цивільної справи 525/796/17). Вбачається, що учасниками справи дане судове рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку, відповідно, воно набрало законної сили. 25.10.2017 року за заявою позивача ОСОБА_1 їй були видані Великобагачанським районним судом Полтавської області два виконавчі листи (а.с.а.с.78,85,88 оглянутої цивільної справи 525/796/17).

Отже, після набрання 25.10.2017 року законної сили рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року у справі №525/796/17, договір оренди землі від 12 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Союз СК-1430 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,73 га, розташованої на території Подільської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320284000:00:001:2000, є розірваним.

В судовому засіданні 20.01.2020 року позивач ОСОБА_1 та представник відповідача у справі-голова ФГ Союз СК-1430 Садовий С.М. не заперечували, що фактично земельна ділянка орендарем Фермерським господарством Союз СК-1430 власнику ОСОБА_1 була повернута 25.10.2017 року.

Зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №55025427 від 09.12.2017 року, винесеної старшим державним виконавцем Великобагачанського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Шепель Н.І. вбачається, що за виконавчим листом №525/796/17, виданим 25.10.2017 року Великобагачанським районним судом Полтавської області ФГ Союз СК-1430 сплатило 30.11.2017 року борг в сумі 10332,34 грн. на користь ОСОБА_1 (сплачено 30.11.2017 року згідно платіжного доручення №3021) (а.с.58).

Зі змісту рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року у справі №525/796/17 вбачається, що в даній цивільній справі позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Фермерського господарства Союз СК- 1430 про розірвання договору оренди землі та стягнення боргу, вказуючи, що відповідач систематично не виплачує їй орендну плату, а тому договір оренди земельної ділянки від 12.11.2010 року слід розірвати та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 12.11.2010 року по 12.06.2017 року в сумі 6917,76 гривень, інфляційні витрати в сумі 891,43 гривні, пеню за договором оренди землі в сумі 2523,15 гривень. При цьому, в мотивувальній частині даного рішення суд дійшов висновку, що відповідачем по справі Фермерським господарством Союз СК- 1430 за період з 12 листопада 2010 року по 12 червня 2017 року позивачеві по справі ОСОБА_1 орендна плата за договором оренди землі від 12 листопада 2010 року не виплачувалася (аркуші 72-75 оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи №525/796/17).

У відповідності до положень частин 4 та 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Отже, з огляду на вищевказані положення ст.82 ЦПК України та зміст рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року у справі №525/796/17, яке набрало законної сили і по якому визначено в межах заявлених позовних вимог позивача ОСОБА_1 період заборгованості по орендній платі відповідачем ФГ Союз СК-1430 перед ОСОБА_1 (з 12 листопада 2010 року по 12 червня 2017 року) та за даний період часу з відповідача у справі вже стягнуто відповідну заборгованість з орендної плати, а також розірвано договір оренди землі від 12.11.2010 року, що був укладений між ОСОБА_1 та ФГ Союз СК-1430 , при розгляді даної цивільної справи №525/1174/19 ОСОБА_1 до Фермерського господарства Союз СК-1430 про стягнення нарахованих, але не виплачених коштів за договором оренди землі від 12.11.2010 року, в межах заявлених нею позовних вимог, які, як вона вказує у доводах позовної заяви (яка надійшла до суду 23.08.2019 року), стосуються невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 12.11.2010 року, не може враховувати період часу з 12 листопада 2010 року по 12 червня 2017 року, оскільки за цей період спір між сторонами з приводу невиплати орендної плати за договороморенди землі від 12.11.2010 року, що був укладений між ОСОБА_1 та ФГ Союз СК-1430 вже вирішено рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року у справі №525/796/17, яке набрало законної сили 25.10.2017 року і не оскаржувалося сторонами та виконано відповідачем у справі 30.11.2017 року. Тобто, на даний час є відповідне рішення суду щодо цього періоду часу (з 12 листопада 2010 року по 12 червня 2017 року), того ж предмету спору та тих же підстав, яке набрало законної сили.

Заявлені позивачем ОСОБА_1 у своєму вступному слові доводи та вимоги щодо стягнення невиплаченої орендної плати з 2004 року не підлягають розгляду, оскільки знаходяться поза межами заявлених позовних вимог, враховуючи положення ст.13 ЦПК України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 до ФГ Союз СК-1430 про стягнення нарахованих, але не виплачених коштів за договором оренди землі від 12.11.2010 року, даний позивач зазначила ціну позову 30883 грн., у прохальній частині даної позовної заяви ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача у справі ФГ Союз СК-1430 на її користь не виплачену орендну плату за договором оренди землі від 12.11.2010 року в сумі 30883 грн. (а.с.2). У тексті позовної заяви позивач вказує, що за весь період користування її земельною ділянкою орендар заборгував їй 308830,00 грн. Вказану суму (308830,00 грн.) суд вважає арифметичною помилкою, оскільки з пояснень позивача у справі в судовому засіданні об`єктивно вбачається, що на її думку перед нею відповідач має заборгованість в сумі 30883 грн., що відповідає ціні позову та змісту прохальної частини позовної заяви.

Суд зазначає, що у позовній заяві ОСОБА_1 та доданих до неї документах взагалі не вказується про який саме період часу користування належною їй земельною ділянкою відповідача ідеться, відповідно, не вказується і не зрозуміло, про який період виникнення заборгованості позивач веде мову і з чого саме виходить, заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 30883 грн. як невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 12.11.2020 року.

В цьому контексті необхідно зазначити, що в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у своїх пояснення усно посилалася на те, що заборгованість не виплаченій орендній платі триває з 2004 року і по жовтень 2017 року (час повернення їй земельної ділянки), оскільки як вказувала позивач, належною їй земельною ділянкою постійно з 2004 року користувалося Фермерське господарство Союз СК-1430 .

Від позивача у справі ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку до суду було направлено, зокрема, лист виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (в склад об`єднаної територіальної громади Білоцерківської сільської ради увійшла колишня Подільська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області) на ім`я ОСОБА_1 за №33/02-21 від 13.01.2020 року (а.с.а.с.108-109), зі змісту якого вбачається, що інформація про користування земельною часткою (пай) площею 2,96 га, яка належить ОСОБА_1 та розташована на адміністративній території бувшої Подільської сільської ради за період з жовтня 2004 року по листопад 2010 року відсутня.

Згідно частин 1,2 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд при оцінці наявних у справі доказів повинен виконувати положення ст.89 ЦПК України та враховувати висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом ; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи в своїй сукупності доводи та докази сторони позивача у справі в контексті заявлених позовних вимог, а також і в контексті пояснень позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні 20.01.2020 року, в сукупності з дослідженими матеріалами даної цивільної справи та дослідженими матеріалами цивільної справи №525/796/17 за позовом ОСОБА_1 до ФГ Союз СК-1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору оренди землі, змісту рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року у справі №525/796/17, яке набрало законної сили, змісту листа виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району №33/02-21 від 13.01.2020 року, а також з урахуванням положень ст.ст.76,77-79,80,81,82,89 ЦПК України суд приходить до висновку, що позивачем у справі ОСОБА_1 , в межах заявлених у позові позовних вимог по договору оренди землі від 12.11.2010 року, не надано будь-яких належних і допустимих доказів про те, що відповідач у справі ФГ Союз СК-1430 з 2004 року і по дату укладення договору оренди землі від 12.11.2010 року здійснювало використання належної ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,73 га, розташованої на території Подільської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320284000:00:001:2000, відповідно, посилання про це позивача у справі є голослівними; також, позивачем у справі ОСОБА_1 не надано будь-якого розрахунку заборгованості по орендній платі на суму заявлених нею позовних вимог (30883 грн.). Самі по собі усні посилання позивача у справі про вищевказані обставинами не є доказами у розумінні ст.76 ЦПК України.

З оглянутих та досліджених матеріалів цивільної №525/796/17 за позовом ОСОБА_1 до ФГ Союз СК-1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору оренди землі, змісту рішення суду в цій справі від 09.10.2017 року та прослуханого звукозапису судового засідання в цій справі від 09.10.2017 року вбачається, що судом було досліджено довідку голови ФГ Союз СК-1430 від 08.10.2017 року щодо нарахування ОСОБА_1 орендної плати (періоди 2013-2016 роки) і суд у рішенні від 09.10.2017 року оцінив цю довідку з позиції того, що дана довідка вказує на нарахування відповідної орендної плати, однак не підтверджує її виплату. В той же час, при розгляді даної цивільної справи №525/1174/19 суд також розглядав вищевказану довідку (а.с.а.с.85,112) і оцінює її з позиції того, що дана довідка охоплює період часу (2013-2016 роки), за який по договору оренди землі від 12.11.2010 року судовим рішенням від 09.10.2017 року у справі №525/796/17 вже стягнуто заборгованість по орендній платі. Надана позивачем у справі відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків на ім`я ОСОБА_1 від 06.12.2019 року за відповідні періоди часу, в т.ч. за 2017 рік (а.с.111), сама по собі не свідчить про те, що відповідач у справі має заборгованість по виплаті орендної плати перед позивачем в межах доводів позовної заяви та заявлених позовних вимог (при відсутності будь-якого розрахунку зі сторони позивача і при наявності судового рішення від 09.10.2017 року, яким стягнуто на користь позивача з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 12.11.2010 року (дата складення договору оренди землі) по 12 червня 2017 року-в межах заявлених позовних вимог позивача у справі №525/796/17).

Разом з тим, в ході судового розгляду цивільної справи №525/1174/19 судом встановлено, що відповідач у справі ФГ Союз СК-1430 здійснювало використання земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу у справі ОСОБА_1 до 25.10.2017 року (до часу набрання рішення суду від 09.10.2017 року у справі №525/796/17 законної сили). При цьому, будь-яких доказів того, що позивачу у справі ОСОБА_1 здійснювалася виплата орендної плати відповідно до умов договору оренди землі від 12.11.2010 року за період з 13.06.2017 року по 25.10.2017 року відповідачем у справі не надавалося, будь-які облікові відомості про це щодо вищевказаного періоду часу суду стороною відповідача надані не були. Представник відповідача у справі ОСОБА_3 підтвердив, що за цей період часу орендна плата позивачу у справі не виплачувалася.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

У відповідності до положень статей 21-23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю ) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється як правило у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральні формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Суд, враховуючи вік та стан здоров`я позивача у справі ОСОБА_1 не вважає зловживанням нею своїми процесуальними правами подання даного цивільного позову до суду, ураховуючи також зміст положень ст.4 ЦПК України.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, положень ст.ст.13,15,21-23 Закону України Про оренду землі , умов договору оренди землі від 12.11.2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Союз СК-1430 , в якому зазначено, що орендна плата за рік становить 1051 грн.17 коп., змісту рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року у справі №525/796/17, (в якому визначено про стягнення заборгованості по орендній платі за період з 12.11.2010 року по 12.06.2017 року та розірвано вищевказаний договір), того, що дане рішення суду набрало законної сили 25.10.2017 року і цього ж дня відповідачем у справі позивачу було повернуто земельну ділянку, суд приходить до висновку, що з відповідача у справі ФГ Союз СК-1430 на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути не виплачену орендну плату за договором оренди землі від 12.11.2010 року, що був зареєстрований 27.12.2010 року за №041055100075 та в подальшому розірваний рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року, за період з 13.06.2017 року по 25.10.2017 року в сумі 388 грн.80 коп. (розрахунок: 1051,17 грн.(орендна плата за рік згідно договору:365 (кількість днів у році)=2,88х135 (кількість днів з 13.06.2017 року по 25.10.2017 року включно)=388 грн.80 коп.

Отже, з урахуванням сукупності вищевикладених обставин та висновків, позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства Союз СК-1430 про стягнення нарахованих, але не виплачених коштів за договором оренди землі від 12.11.2010 року підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача . Поряд з цим, згідно частини 3 цієї статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог щодо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З квитанції про сплату судового збору від 20.08.2019 року вбачається, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним цивільним позовом було сплачено судовий збір в сумі 768 грн.40 коп. (а.с.1). Враховуючи вищевикладене, положення та зміст норм ч.1 ст.131, ч.1 ст.141 ЦПК України та те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню на 1,25 % (розрахунок:388,80 грн.х100:30883грн.=1,25%), з урахуванням роз`яснень, викладених в п.35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (із змінами), судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ФГ Союз СК-1430 в сумі 09,60 грн. (розрахунок: 768 грн.40 коп.х1,25%:100=09 грн.60 коп.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13,15,21-24 Закону України Про оренду землі , ст.ст.15,16,525,526 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст.4,5,11,12,13,76-80,81,82,83,89,128,131,141,247,259,263-265,272-273,274-279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства Союз СК-1430 про стягнення нарахованих, але не виплачених коштів за договором оренди землі від 12.11.2010 року задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Союз СК-1430 (юридична адреса 38343, село Огирівка, вулиця Пушкіна, 26 Великобагачанського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 32548388) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , не виплачену орендну плату за договором оренди землі від 12.11.2010 року, що був зареєстрований 27.12.2010 року за №041055100075 та в подальшому розірваний рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року, за період з 13.06.2017 року по 25.10.2017 року в сумі 388 грн.80 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства Союз СК-1430 (юридична адреса 38343, село Огирівка, вулиця Пушкіна, 26 Великобагачанського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 32548388) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 судові витрати у справі (судовий збір) в розмірі 09 грн.60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ; представник позивача адвокат Динник Ольга Володимирівна, адреса робочого місця АДРЕСА_2 ; відповідач Фермерське господарство Союз СК-1430 , юридична адреса село Огирівка, вулиця Пушкіна, 26 Великобагачанського району Полтавської області; представник відповідача-голова ФГ Садовий Сергій Миколайович, місце проживання АДРЕСА_3 ; представник відповідача адвокат Лисенко Наталія Василівна, адреса селище АДРЕСА_3 Багачка, вулиця Українська, 19 Полтавської області.

Повний текст рішення складений 03.02.2020 року у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті по судовій справі №548/1190/18.

Суддя В.В.Хоролець