Справа № 420/5638/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Лементовського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.06.2019 року № 0026321407, № 0026301407.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не дотримався процедури направлення запиту для отримання інформації, а тому Головне управління ДФС в Одеській області не мало права приймати наказ про проведення перевірки відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, що свідчить про протиправність наказу та винесених податкових повідомлень-рішень. При цьому, наведені в акті перевірки дані містять суперечності, а висновки акту перевірки є необґрунтованими. Норми податкового законодавства не ставлять в залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Порушення певними постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства чи правил ведення господарської діяльності, якщо вони мали місце, не можуть бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування податкового кредиту. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. При цьому, між позивачем та його контрагентом укладено договір купівлі-продажу товару та наявні всі документи на його виконання, що свідчить про реальність господарських операцій та фактичне здійснення господарських операцій. Первинні документи в рамках виконання правочину складені у відповідності до положень ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та ПК України на оформлення реальних господарських операцій, які спричинили зміни у структурі активів та капіталі ТОВ «Український універсальний термінал» .
Представником відповідача Головного управління ДФС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що П`ятим апеляційним адміністративним судом по справі № 420/2251/19 вже досліджено правомірність проведення перевірки та законність дій, які передували видачі наказу про проведення перевірки. Під час проведення перевірки було встановлено, що у контрагента позивача відсутні всі необхідні умови для здійснення господарських операцій, а тому податковий орган зробив належний висновок про те, що ТОВ «Український універсальний термінал» завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, яка відповідає викладеному в позовній заяві обгрунтуванню заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2019 року по справі відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, допитавши свідків, суд встановив наступне.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.10.2005 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» (код ЄДРПОУ 33798831) за № 1 554 102 0000 000956.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно п. 78.4, 78.5, 78.6, 78.7, 78.8 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
15 квітня 2019 року на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі доповідної записки начальника управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Білоус М.А. від 08.04.2019 № 510/11/15-32-14-07-12, Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено наказ № 2838 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Український універсальний термінал» по взаємовідносинам за період з 01.10.2016 року по 31.10.2016 року з контрагентом-постачальником ТОВ Ліферант , код ЄДРПОУ 36620368, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, які відображені у податковій звітності жовтня та листопада 2016 року (а.с. 20 т. 1).
Перед початком проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області пред`явлено службові посвідчення, копію наказу про проведення перевірки та вручено направлення на проведення перевірки представнику ТОВ УУТ за довіреністю Рябоконь К.Ю, про що свідчить його підпис (а.с. 199).
02 травня 2019 року за результатами перевірки ТОВ «Український універсальний термінал» складено та підписано акт № 813/15-32-14-07/33798831, яким встановлено порушення ТОВ «Український універсальний термінал» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму податку на додану вартість 520224,95 грн. (а.с. 21-33 т. 1).
06 червня 2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0026321407, яким до ТОВ «Український універсальний термінал» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0026301407, яким ТОВ «Український універсальний термінал» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 520225,00 грн. (а.с. 17-19 т. 1).
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Український універсальний термінал» подано до ДФС України скаргу, яку рішенням № 40527/6/99-99-11-04-22-25 від 22.08.2019 року залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 34-38 т. 1).
Зі змісту акту перевірки від 02.05.2019 року № 813/15-32-14-07/33798831, складеного за результатами перевірки ТОВ «Український універсальний термінал , вбачається, що фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області встановлено завищення податкового кредиту на суму 520225,00 грн., оскільки ТОВ «Український універсальний термінал не надано первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податку на додану вартість, щодо підтвердження визначених у податковій звітності по взаємовідносинах з ТОВ Ліферант . При цьому, в акті перевірки зазначено, що в результаті проведених заходів та проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності платника податків відповідно до наявних інформаційних баз даних та у зв`язку з відсутністю ТОВ Ліферант за податковою адресою вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків у зв`язку з: відсутністю руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, у тому числі зі спеціальною освітою, відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей; відсутність підприємства за місцезнаходженням; відсутність первинних бухгалтерських документів. Таким чином, фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області зазначено, що неможливо простежити ланцюг придбання товарів, підтвердити факт придбання товарів та подальшої реалізації в адресу контрагентів-покупців платником податків товарів, та взагалі підтвердити реальність здійснення господарської операції, оскільки було тільки документування без фактичного здійснення операцій, тому на час складання податкової інформації неможливо підтвердити проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами покупцями та контрагентами постачальниками за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 року.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно п 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних /розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних /розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.11 ст. 201 ПК України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України; в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу; г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно ч. 2 ст. 3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п. 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка діє в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.
Судом встановлено, що 24 жовтня 2016 року між ТОВ Ліферант (продавець) та ТОВ УУТ (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 001-532, згідно якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар, вид, кількість, якість, ціна та вартість якого зазначається у відповідності до договору (а.с. 56-59 т. 1).
Відповідно до розділу 2 договору № 001-532 від 24.10.2016 року товар - соняшник насипом, врожай 2016 року, походження Україна.
Згідно розділу 3, 4 договору, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ (Інкотермс 2010) - ПрАТ Роздільнянський елеватор (Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 83) (Кучурганське ХПП) - далі елеватор. Ціна товару за одну фізичну тону складає при якості товару відповідно до п. 5.1 - 8500,00 грн. Орієнтовна загальна вартість товару без ПДВ складає 1700000,00 грн. Місце фактичної передачі товару - елеватор. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту фактичної передачі товару, на умовах поставки, вказаних у договорі. Кількість - 200,00 метричних тон.
Відповідно до розділу 5 договору № 001-532 від 24.10.2016 року якість товару повинна відповідати нормам. При відправці подавець повинен забезпечити товар оригіналами товарно-транспортних накладних, оформленими відповідно до інструкції покупця для елеватора у кількості 4 шт.
28 жовтня 2016 року між ТОВ Ліферант (продавець) та ТОВ УУТ (покупець) укладено доповнення до договору № 001-532 від 24.10.2016 року, згідно якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар - соняшник насипом, врожай 2016 року, походження Україна, 120.00 метричних тон, ціна товару без ПДВ 8500,00 за тону, на умовах СРТ, ПрАТ Роздільнянський елеватор (Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 83) (Кучурганське ХПП). Загальна варість товару без ПДВ орієнтовно складає 1020000,00 грн., з урахуванням ПДВ - 1224000,00 грн. Термін поставки - до 30 жовтня 2016 року включно (а.с. 60 т. 1).
На підтвердження факту виконання договору купівлі-продажу № 001-532 від 24.10.2016 року ТОВ «Український універсальний термінал» надано копії видаткових накладних (а.с. 61, 66, 73, 77, 81 т. 1), податкових накладних (а.с. 65, 72, 76, 80, 85 т. 1), товарно-транспортних накладних (а.с. 62-64, 67-71, 74-75, 78-79, 82-84 т. 1), платіжних доручень (а.с. 86-89 т. 1), виписки по рахунках (а.с. 90 т. 1), реєстри прийнятого вантажу (а.с. 91-94 т. 1), договір складського зберігання (а.с. 34-45 т. 2), акти здачі-прийняття робіт (а.с. 46-47 т. 2).
Доказів того, що зазначені документи не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 відповідачем до суду не надано. При цьому, жодних порушень щодо оформлення зазначених документів відповідачем під час перевірки встановлено не було та в акті не зазначено.
Також, в матеріалах справи наявна копія договору поставки № 11/2016 від 02.09.2016 року, укладеного між ТОВ Ліферант (покупець) та ТОВ Зеленецьке (постачальник) щодо поставки насіння соняшнику українського походження, а також видаткові накладні та звіт про збирання врожаю (а.с. 113-134 т. 2).
При цьому, на підтвердження використання у господарській діяльності ТОВ «Український універсальний термінал» отриманого від ТОВ Ліферант товару позивачем до суду надано договір переробки давальницької сировини, укладений з ТОВ Біол Універсал (а.с. 135-145 т. 1), акти прийняття сировини та надання послуг (а.с. 146-149 т. 1), договір комісії, укладений з ТОВ Торговий дім ТІД (а.с. 150-152 т. 1), акти приймання-передачі та виконання робіт (а.с. 153-155, 160-164 т. 1), митні декларації (а.с. 156-157, 165-166 т. 1), податкові накладні (а.с. 159, 169-171 т. 1), договір купівлі-продажу, укладений з ТОВ Біол Універсал (а.с. 172-173 т. 1), акт приймання-передачі товару (а.с. 174 т. 1), видаткову накладну (а.с. 175 т. 1), податкову накладну (а.с. 176 т. 1).
Разом з тим, контролюючим органом, у свою чергу, ані в акті перевірки, ані в заявах по суті справи, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
При цьому, посилання відповідача в акті перевірки та у відзиві на позов, в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію, щодо того, що в результаті проведених заходів та проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності платника податків відповідно до наявних інформаційних баз даних та у зв`язку з відсутністю ТОВ Ліферант за податковою адресою вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків у зв`язку з: відсутністю руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, у тому числі зі спеціальною освітою, відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей; відсутність підприємства з місцезнаходженням; відсутність первинних бухгалтерських документів, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини не стосуються безпосередньо позивача ТОВ «Український універсальний термінал» . Податкова інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
Разом з тим, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагентів покупця послуг трудових ресурсів, кількості виробничих потужностей, складських приміщень та техніки тощо.
Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.
Так, Верховний Суд в постанові від 20 грудня 2019 року по справі №1540/4811/18 (адміністративне провадження №К/9901/18645/19) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.
Також, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.
Відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг (поставки товарів), адже у комерційній діяльності виконання поставок товарів (надання послуг) не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.
Крім того, контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 КАС України не доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.
При цьому, в акті перевірки вказано, що на момент складання податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість, що також підтверджується матерілами справи (а.с. 109 т. 1).
Так, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 грудня 2019 року по справі № 810/1723/16 (провадження № К/9901/36238/18), від 03 грудня 2019 року по справі № 804/2143/14 (провадження № К/9901/5676/18), від 22 листопада 2019 року по справі № 804/15820/15 (провадження № К/9901/41557/18).
Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.
Разом з тим, надані ТОВ «Український універсальний термінал» документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеним контрагентом, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів (робіт, послуг).
Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що викладені відповідачем обставини щодо порушення ТОВ «Український універсальний термінал» вимог Податкового кодексу України є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами.
При цьому, суд вважає необгрунтованими посилання представника позивача на протиправність проведення перевірки, неправомірність наказу про призначення перевірки, оскільки вказаним обставинам судом уже надано оцінку по справі № 420/2251/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування наказу про проведення перевірки, в задоволенні якого було відмовлено, а рішення суду набрало законної сили (а.с. 224-227 т. 1).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 06.06.2019 року № 0026321407, № 0026301407 прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7811,03 грн., згідно платіжного доручення № 254 від 18.09.2019 ркоу (а.с. 179 т. 1).
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7811,03 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» (код ЄДРПОУ 33798831, адреса місцезнаходження: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Корабельна, 4/1-Н) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 06.06.2019 року № 0026321407, № 0026301407.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» (код ЄДРПОУ 33798831, адреса місцезнаходження: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Корабельна, 4/1-Н) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7811,03 грн. (сім тисяч вісімсот одинадцять гривень 03 копійки).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 03 лютого 2020 року.
Суддя О.А. Левчук
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2020 |
Оприлюднено | 05.02.2020 |
Номер документу | 87320248 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Левчук О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні