Постанова

від 29.09.2020 по справі 420/5638/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5638/19

Категорія: 111030000 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

Час і місце ухвалення: 18:53, м. Одеса

Дата складання повного тексту: 03.02.2020 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український універсальний Термінал" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Український універсальний Термінал" звернулося до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 червня 2019 року

- №0026321407, яким до ТОВ "Український універсальний термінал" застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 грн.;

- №0026301407, яким ТОВ "Український універсальний термінал" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 520 225 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач не дотримався процедури направлення запиту для отримання інформації, а тому ГУ ДФС в Одеській області не мало права приймати наказ про проведення перевірки відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України, що свідчить про протиправність наказу та винесених податкових повідомлень-рішень. При цьому, наведені в акті перевірки дані містять суперечності, а висновки акту перевірки є необґрунтованими. Норми податкового законодавства не ставлять в залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Порушення певними постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства чи правил ведення господарської діяльності, якщо вони мали місце, не можуть бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування податкового кредиту. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. При цьому, між позивачем та його контрагентом укладено договір купівлі-продажу товару та наявні всі документи на його виконання, що свідчить про реальність господарських операцій та фактичне здійснення господарських операцій. Первинні документи в рамках виконання правочину складені у відповідності до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ПК України на оформлення реальних господарських операцій, які спричинили зміни у структурі активів та капіталі ТОВ "Український універсальний термінал".

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що П`ятим апеляційним адміністративним судом по справі №420/2251/19 вже досліджено правомірність проведення перевірки та законність дій, які передували видачі наказу про проведення перевірки. Під час проведення перевірки було встановлено, що у контрагента позивача відсутні всі необхідні умови для здійснення господарських операцій, а тому податковий орган зробив належний висновок про те, що ТОВ "Український універсальний термінал" завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року адміністративний позов ТОВ "Український універсальний термінал" (код ЄДРПОУ 33798831, адреса місцезнаходження: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Корабельна, 4/1-Н) до ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 06 червня 2019 року №0026321407, №0026301407.

Стягнуто з ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Український універсальний термінал" (код ЄДРПОУ 33798831, адреса місцезнаходження: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Корабельна, 4/1-Н) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 811,03 грн. (сім тисяч вісімсот одинадцять гривень 03 копійки).

В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що згідно дійсних обставин справи, після розпочату перевірки, позивач відмовився від надання документів і отримання запитів. Цей факт підтверджує наявні в матеріалах справи документи, залучені відповідачем, а саме:

- запит до платника у ході перевірки від 16 квітня 2019 року;

- акт від 16 квітня 2019 року про відмову від отримання запиту у ході перевірки;

- запит до платника у ході перевірки від 17 квітня 2019 року;

- акт від 17 квітня 2019 року щодо не надання первинних документів та відмову від отримання запиту при проведенні перевірки;

- запит до платника у ході перевірки від 18 квітня 2019 року;

- акт від 18 квітня 2019 року щодо не надання первинних документів та відмову від отримання запиту при проведенні перевірки;

- акт від 22 квітня 2019 року №740/15-32-14-07/33798832 про ненадання документів/копій документів у ході перевірки.

Листом від 23 квітня 2019 року позивача було попереджено щодо можливості застосування п.44.6 ст. 44 ПК України.

Згідно п.44.6 ст. 44 "... у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз.2 п.44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності...". В розумінні ст. 74, 75 КАС України первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ "Ліферант" та ТОВ "Український універсальний термінал" є недопустимими і недостовірними доказами, оскільки вони одержані позивачем з порушенням порядку, встановленого ПК України, Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", а тому на їх підставі неможливо встановити дійсні обставини справи.

У відзиві ТОВ "Український універсальний термінал" на апеляційну скаргу вказується, що апеляційна скарга необґрунтована, а підстави для її задоволення та скасування спірного рішення відсутні, оскільки в ній не міститься обґрунтування вимог відповідача, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі або невірне застосування норм права.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції протокольною ухвалою замінено відповідача (апелянта) у справі ГУ ДФС в Одеській області на його правонаступника ГУ ДПС в Одеській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДФС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13 жовтня 2005 року проведено державну реєстрацію ТОВ "Український універсальний термінал" (код ЄДРПОУ 33798831) за №15541020000000956.

15 квітня 2019 року на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України та на підставі доповідної записки начальника управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Білоус М.А. від 08 квітня 2019 року №510/11/15-32-14-07-12, ГУ ДФС в Одеській області винесено наказ №2838 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Український універсальний термінал" по взаємовідносинам за період з 01 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року з контрагентом-постачальником ТОВ "Ліферант", код ЄДРПОУ 36620368, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, які відображені у податковій звітності жовтня та листопада 2016 року.

Перед початком проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області пред`явлено службові посвідчення, копію наказу про проведення перевірки та вручено направлення на проведення перевірки представнику ТОВ "Український універсальний термінал" за довіреністю Рябоконь К.Ю., про що свідчить його підпис.

02 травня 2019 року за результатами перевірки ТОВ "Український універсальний термінал" складено та підписано акт №813/15-32-14-07/33798831, яким встановлено порушення ТОВ "Український універсальний термінал" п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму податку на додану вартість 520 224,95 грн.

06 червня 2019 року ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0026321407, яким до ТОВ "Український універсальний термінал" застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 грн. та податкове повідомлення-рішення №0026301407, яким ТОВ "Український універсальний термінал" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 520 225,00 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ "Український універсальний термінал" подано до ДФС України скаргу, яку рішенням №40527/6/99-99-11-04-22-25 від 22 серпня 2019 року залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Зі змісту акту перевірки від 02 травня 2019 року №813/15-32-14-07/33798831, складеного за результатами перевірки ТОВ "Український універсальний термінал", вбачається, що фахівцями ГУ ДФС в Одеській області встановлено завищення податкового кредиту на суму 520 225 грн., оскільки ТОВ "Український універсальний термінал" не надано первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податку на додану вартість, щодо підтвердження визначених у податковій звітності по взаємовідносинах з ТОВ "Ліферант". При цьому, в акті перевірки зазначено, що в результаті проведених заходів та проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності платника податків відповідно до наявних інформаційних баз даних та у зв`язку з відсутністю ТОВ "Ліферант" за податковою адресою вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків у зв`язку з: відсутністю руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, у тому числі зі спеціальною освітою, відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей; відсутність підприємства за місцезнаходженням; відсутність первинних бухгалтерських документів. Таким чином, фахівцями ГУ ДФС в Одеській області зазначено, що неможливо простежити ланцюг придбання товарів, підтвердити факт придбання товарів та подальшої реалізації в адресу контрагентів-покупців платником податків товарів, та взагалі підтвердити реальність здійснення господарської операції, оскільки було тільки документування без фактичного здійснення операцій, тому на час складання податкової інформації неможливо підтвердити проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами покупцями та контрагентами постачальниками за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

Разом з тим, надані ТОВ "Український універсальний термінал" документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеним контрагентом, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів (робіт, послуг).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2019 року №0026321407, №0026301407 прийняті ГУ ДФС в Одеській області необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 198, 201 ПК України, які регулюють спірні правовідносини.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п.187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абз.1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних /розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п.201.16 ст. 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з пп.201.16.4 п.201.16 ст. 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних /розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п.201.16 ст. 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з пп.201.16.4 п.201.16 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.11 ст. 201 ПК України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України;

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п.36 підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п.208.2 ст. 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, будь-які документи мають силу первинних лише в разі здійснення господарської операції та можуть братися для підтвердження даних податкового обліку.

При цьому вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору та, відповідно, реальність здійснюваних операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Ліферант", позивачем надані: копія договору, доповнення до договору, копії видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, виписки по рахунках, реєстри прийнятого вантажу, договір складського зберігання, акти здачі-прийняття робіт.

Також, позивачем надано копію договору поставки №11/2016 від 02 вересня 2016 року, укладеного між ТОВ "Ліферант" (покупець) та ТОВ "Зеленецьке" (постачальник) щодо поставки насіння соняшнику українського походження, а також видаткові накладні та звіт про збирання врожаю.

На підтвердження використання у господарській діяльності ТОВ "Український універсальний термінал" отриманого від ТОВ "Ліферант" товару позивачем до суду надано договір переробки давальницької сировини, укладений з ТОВ "Біол Універсал", акти прийняття сировини та надання послуг, договір комісії, укладений з ТОВ "Торговий дім ТІД", акти приймання-передачі та виконання робіт, митні декларації, податкові накладні, договір купівлі-продажу, укладений з ТОВ "Біол Універсал", акт приймання-передачі товару, видаткову накладну, податкову накладну.

Виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства та наданих первинних бухгалтерських та податкових документів, судова колегія вважає, що позивачем надані усі необхідні документи, складені під час здійснення господарських операцій, оформлених у відповідності до вимог діючого законодавства.

Стосовно посилання апелянта на згідно дійсних обставин справи, після розпочату перевірки, позивач відмовився від надання документів і отримання запитів, а тому надані до суду первинні документи, а розумінні ст. 74, 75 КАС України є недопустимими і недостовірними доказами, оскільки вони одержані позивачем з порушенням порядку, встановленого ПК України, Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12 березня 2019 року, у відповідь на запит ГУ ДФС в Одеській області №2211/10/15-32-14-07-08 від 07 лютого 2019 року, ТОВ "Український універсальний термінал" надано пояснення щодо господарських операцій з ТОВ "Ліферант" та копії наступних документів:

- договір купівлі-продажу №001-532 від 24 жовтня 2016 року (з додатком №1 від 28 жовтня 2016 року);

- видаткові накладні (5 шт.);

- роздруківки податкових накладних (5 шт.);

- роздруківка звіту "Журнал-ордер і Відомість по рахунку 631 з ТОВ "Ліферант" за 4 квартал 2016 (що відображає рух по рах.631, 31, 20, 64);

- витяг з реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2016;

- витяг з реєстру отриманих податкових накладних за листопад 2016;

- роздруківки платіжних доручень (5 шт.).

15 квітня 2019 року на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України та на підставі доповідної записки начальника управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Білоус М.А. від 08 квітня 2019 року №510/11/15-32-14-07-12, ГУ ДФС в Одеській області винесено наказ №2838 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Український універсальний термінал" по взаємовідносинам за період з 01 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року з контрагентом-постачальником ТОВ "Ліферант", код ЄДРПОУ 36620368, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, які відображені у податковій звітності жовтня та листопада 2016 року.

Судова колегія зазначає, що суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків органу доходів і зборів та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі №808/7101/15.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2020 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.