Рішення

від 21.01.2020 по справі 826/3403/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року м. Київ № 826/3403/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2015 №0008002207, №0008012207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2019 вказані судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2019 справу прийнято до провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2019 замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві її правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києва.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ Будтервіс Тайм , ТОВ Креативкомпані та ТОВ Будпромтех Плюс не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Представником відповідача позовні вимоги не визнано повністю та зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. Посилався на матеріали кримінальних проваджень, відносно вказаних контрагентів, які, на думку відповідача, свідчать про відсутність реального характеру спірних господарських операцій.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Центр безпеки Словяни з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Будсервіс Тайм , ТОВ Керативкомпані , ТОВ Будпромтех Плюс за період з 01.04.2014 по 31.12.2014, за результатом якої складено акт від 14.09.2015 №428/22-07/33500368 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 141333,0 грн.; пункту 138.2 статті 138, пункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток всього у сумі 248400 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.09.2015:

- №0008002207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 211 999 грн. (за основним платежем 141 333 грн., за штрафними (фінансовими/) санкціями 70 666 грн.),

- №0008012207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 310 500 грн. (за основним платежем 248400 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 62 100 грн).

За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними позивачем оскаржено їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту акта перевірки від 14.09.2015 №428/22-07/33500368 слідує, що відповідачем поставлено під сумнів реальність господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ Будтервіс Тайм , ТОВ Креативкомпані та ТОВ Будпромтех Плюс , які здійснювались у період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

Судом встановлено, що 01.07.2014 між позивачем (Замовник) та ТОВ Креативкомпані (Виконавець) укладено договір №140702 про надання комплексу послуг з організації охоронної діяльності, за умовами якого Замовник здійснює господарську діяльність з охорони власності згідно Ліцензії МВС України та Договорів надання охоронних послуг. Керуючись положенням Договорів про його право покласти виконання послуг по організації на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення умов договорів, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати послуги з організації міроприємств та заходів з метою здійснення Замовником безперешкодної охоронної діяльності та безпосередньо охорони об`єктів власності у відповідності до умов цього Договору (т. І а.с. 162-164).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік об`єктів власності до яких організується комплекс послуг з організації охоронної діяльності та контролю за нею вказано в додатку №1 до договору. Оперативні зміни до переліку здійснюються негайно після їх виникнення.

Відповідно до пункту 4.1 Договору за надання передбачених Договором послуг, на підставі Акта виконаних робіт, згідно фактично наданих послуг Замовник перераховує кошти на розрахунковий рахунок Виконавця на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

На підтвердження виконаних робіт, позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних, платіжних доручень (т. І а.с. 165-184).

Також, між позивачем та ТОВ Будсевіс Тайм укладено договір від 01.08.2014 №140806 про надання послуг з організації ремонту та технічного обслуговування системи технічної безпеки, відповідно до якого предметом договору є надання виконавцем на платній основі послуг з організації ремонту та обслуговування системи технічної безпеки на об`єктах замовника; договір від 01.08.2014 №140805-то на технічне обслуговування систем охоронної сигналізації, управління та контролю доступу, відеоспостереження (т. І а.с. 122-128).

На підтвердження виконаних робіт, позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт та податкові накладні, платіжні доручення, які долучено до матеріалів справи (т. І а.с. 129-161).

Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ Будпромтех Плюс укладено договір від 01.09.2014 №140905 про надання послуг з організації ремонту та технічного обслуговування системи технічної безпеки, відповідно до якого предметом договору є надання виконавцем на платній основі послуг з організації ремонту та обслуговування системи технічної безпеки на об`єктах замовника та договір №140904-то на технічне обслуговування систем охоронної сигналізації, управління та контролю доступу, відеоспостереження (т. І а.с. 185-191).

На підтвердження виконаних робіт, позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт та податкові накладні, платіжні доручення, які долучено до матеріалів справи (т. І а.с. 192-206).

Також, позивачем надано суду копії звітів вказаних контрагентів, які долучено до матеріалів справи (т. ІІ а.с. 15-64).

Крім того, на підтвердження використання отриманих відповідно до спірних договорів послуг у власній господарській діяльності позивачем надано суду копію договору укладеного з АТ УкрСиббанк від 01.05.2011 №110501-гп про генеральне забезпечення надання послуг/ виконання робіт з організації охорони об`єктів банку та здійснення контролю за виконанням заходів комплексної безпеки, актів приймання-передачі виконаних робіт, платіжних доручень (т. ІІ а.с. 4-14).

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність економічної доцільності залучення третіх осіб для виконання умов договору, укладеного позивачем з АТ УкрСиббанк . Суб`єкт господарювання може не виконувати роботи чи послуги власними силами з огляду на те, що для таких цілей існують інститути підряду і субпідряду. Крім того, згідно вимог договору генерального забезпечення послуг від 01.05.2011 №110501-гп, укладеного між позивачем та АТ УкрСиббанк , залучення третіх осіб виконувати роботи, що ним обумовлені не заборонено (пункт 1.1).

Відповідно до пояснень відповідача та матеріалів перевірки, копії яких наявні в матеріалах справи судом встановлено, що підставою для висновку податкового органу про наявність порушень ТОВ ЦБ Словяни податкового законодавства слугувала інформація про наявність кримінальних проваджень, відкритих відносно контрагентів позивача.

Відповідачем в акті перевірки зазначено про те, що допитана в рамках кримінального провадження засновник ТОВ Будсервіс Тайм громадянка ОСОБА_1 повідомила, що причетності до діяльності товариства не має, оскільки не мала мети реєструвати товариство та займатись фінансово-господарською діяльністю, печатку не замовляла та не отримувала, веденням бухгалтерського ат податкового обліку не займалась. По ТОВ Будсервіс Тайм відкрито кримінальне провадження №320141000100000192 від 01.08.2014 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Податковою інформацією встановлено, що ТОВ Будсервіс Тайм виписано низку податкових накладних на незначні суми, які не підлягають реєстрації.

Також, допитаний в рамках кримінального провадження громадянин ОСОБА_2 засновник ТОВ Будпромтех Плюс пояснив, що причетності до діяльності товариства він не має, документів не підписував, договорів не укладав.

Актом Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 05.11.2014 №207/7/10-08-22-01/39350248 встанолвано, що ТОВ Будпромтех Плюс здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам. Вбачається відсутність об`єктів оподаткування та при придбанні та продажу товарів ТОВ Будпромтех Плюс .

Крім того, допитаний в рамках кримінального провадження громадянин ОСОБА_3 повідомив, що зареєстрував ТОВ Креативкомпані за грошову винагороду та до діяльності товариства відношення не має.

Стосовно посилання податкового органу в акті перевірки на протоколи допитів свідків та інші докази зібрані в рамках кримінального провадження, суд зазначає, що такі матеріали є доказами виключно у кримінальному провадженні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення у кримінальному провадженні.

Правова оцінка доказам зібраним під час досудового слідства у кримінальному провадженні надається виключно судом під час судового розгляду кримінальної справи.

Доказів існування вироків у кримінальних справах щодо ТОВ Будтервіс Тайм , ТОВ Креативкомпані та ТОВ Будпромтех Плюс , який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов`язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копію висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 03.04.2019 №2783, відповідно до якого висновки, викладені в акті перевірки №428/22-07/33500368 від 14.09.2015 щодо порушення ТОВ ЦБ Словяни в період з 01.01.2014 по 31.12.2014 вимог законодавства України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 248400,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 141333,00 грн., нормативно та документально не підтверджуються.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Доходи для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток повинні бути фактично отриманими і підтвердженими належними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з суб`єктами господарювання, і є підставою для формування податкового обліку платника податків. Первинні документи повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій з надання послуг, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету (постанова Верховного Суду від 27 лютого 2018 року по справі № 813/1766/17).

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (постанова від 19 березня 2019 року по справі № 813/1766/17).

Визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 1 розділу І Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункт 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентами такими, що не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Щодо посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача ТОВ Будтервіс Тайм , ТОВ Креативкомпані та ТОВ Будпромтех Плюс ліцензій на здійснення охоронної діяльності та персоналу, який відповідає вимогам Закону України Про ліцензування охоронної діяльності , суд зазначає, що платник податків не може нести відповідальність за недотримання контрагентами вимог законодавства, в тому числі названого Закону, а також не може у зв`язку із цим втрачати право на відображення у податковій та бухгалтерській звітності результатів господарських операцій з такими контрагентами.

Таким чином, відповідачем не спростовано належними доказами реальність здійснених позивачем із вказаними контрагентами господарських операцій у періоді, що перевірявся.

Досліджуючи питання правомірності призначення та проведення перевірки, а також складання оскаржуваних повідкових повідомлень-рішень від 30.09.2015 №0008002207, №0008012207, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи слідує, що перевірку ТОВ ЦБ Словяни призначено на підставі постанови Генеральної прокуратури України від 21.04.2015, згідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час перевірки) встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 36 Підрозділу 10. Інші перехідні положення (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

До запровадження наведених норм діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Враховуючи наведені положення законодавства, органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішенням в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Отже, у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі акта перевірки №428/22-07/33500368 від 14.09.2015 до отримання набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження.

З огляду на встановлені у суді обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2015 №0008002207, №0008012207.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30.09.2015 №0008002207, №0008012207.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни (код ЄДРПОУ 33500368, адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 12, оф. 90) сплачений судовий збір у розмірі 11563,48 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят три гривні 48 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук