Постанова

від 25.02.2010 по справі 2-а-5491/09/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25 лютого 2010 р.           Справа № 2-а-5491/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання:   Балан Марині Анатоліївні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Сажнєва Олександра Юрійовича

відповідача :   не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду  загальнообов'язкового державного  соціального  страхування на випадок безробіття   

до:   Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торгівельно-промислова  компанія "Марія"  

про: стягнення 13000 грн. штрафу

Обставини справи:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся Вінницький обласний центр зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислова компанія “Марія” про стягнення 13000 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення  обласного центру зайнятості проведено перевірку ТОВ “Торгівельно-промислова компанія “Марія”, в ході якої виявлені порушення вимог законодавства про зайнятість населення, а саме, перебування громадянина  Росії ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ “ТПК “Марія” без дозволу Державної служби зайнятості. За результатом проведеної перевірки складено акт та застосовано  штраф у розмірі 13000 грн., який у місячний строк не сплачений, що стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги  підтримав в повному обсязі, просив  їх задовольнити з підстав наведених  в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання вдруге не з’явився, хоча про день і час слухання справи повідомлявся завчасно та належним чином.

Так, 1.02.2010 р. відповідач в судове засідання не з’явився, проте  подав заяву про відкладення розгляду справи, в зв’язку з «раптовою хворобою»представника за довіреністю (при цьому доказів в підтвердження хвороби не було надано).

22.02.2010 року представник відповідача в судовому засіданні до початку розгляду справи по суті звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки мав намір оскаржити рішення позивача про застосування штрафу. Клопотання про відкладення було задоволено. Наступний розгляд справи призначено   на 25.02.2010 р.

25.02.2010 р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, заяв, клопотань про поважність причин неявки, а також письмових  пояснень, заперечень, доказів, як то вимагалось ухвалами -  суду не надав. Про час і день розгляду справи був повідомлений особисто, що підтверджується розпискою, яка міститься у матеріалах справи.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень. Зазначена стаття  не передбачає наслідків повторного неприбуття в судове засідання такого відповідача, проте визначає дії суду у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, а саме, розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, виходячи з принципу рівності сторін, у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, справу може бути вирішено за його відсутності.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна  справа  має  бути  розглянута  і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, а строк розгляду справи збігає, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

В зв’язку з наданою  Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області інформацією (лист №15731/10/29-012  від 5 серпня 2009 року) про використання праці  іноземних громадян, інспекцією по контролю за додержанням  законодавства про зайнятість населення Вінницького обласного центру зайнятості проведено перевірку ТОВ “ТПК “Марія” щодо  дотримання вимог законодавства про зайнятість населення,  в ході якої встановлено, що громадянин Росії ОСОБА_1 прийнятий відповідно до наказу  №7-к від 01.06.2008 року на посаду заступника директора по комерційних питаннях згідно поданої заяви, з оплатою  згідно штатного розкладу. Зазначений громадянин отримав тимчасову посвідку на постійне місце проживання в Україні, яка дійсна безстроково. Заробітна плата нараховувалась та виплачувалась згідно первинними бухгалтерськими документами. Проте, дозволу державної служби зайнятості  на використання праці іноземців, ТОВ «ТПК «Марія»не отримувало.

За результатами перевірки складено акт  про порушення законодавства України про зайнятість населення № 46 від 11.11.2009 р., з яким  ознайомлено заступника директора товариства  цього ж дня, що підтверджується відповідним підписом.

На доказ викладених у акті обставин позивачем надано належним чином завірені копії: наказу №7-к від 1.06.08 р., штатного розкладу на 2008 рік, тимчасової посвідки серії ВН № НОМЕР_1, листа ДПА № 15731/10/29-012 від 5.08.2009 р., службової  записки начальника інспекції  від 16.12.2009 р., переліку іноземних громадян.

Відповідно до зазначеного вище  акту, відповідачу, за порушення вимог законодавства про зайнятість, а саме, за відсутність дозволу,  було запропоновано у місячний термін сплатити штраф у  двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що становить 13000 грн.  Проте, штраф у встановлені строки не сплачено, що стало підставою для звернення  позивача з позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини зайнятості в Україні регулюються Законом України “Про зайнятість населення” (далі - Закон) та іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно до цього Закону.

Законодавство  про  зайнятість  поширюється  на  постійно проживаючих в Україні іноземних громадян і осіб без громадянства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону роботодавці мають право на використання праці іноземців на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У  разі використання роботодавцем праці іноземців на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

У разі несплати (або відмови від сплати)  протягом  місяця  у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку.

Аналогічна  норма щодо застосування штрафу, міститься й у пункті 19 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 8 квітня 2009 р. № 322.

Разом з тим,  слід зауважити, що повноваження  щодо проведення перевірок саме  інспекцією  по  контролю  за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі - інспекція), яка входить до складу державної служби зайнятості, визначені Положенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 24 червня 1991 р. № 47.

Так, згідно пункту 1 Положення інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

Пунктом 6 Положення, зокрема,  передбачено, що інспекція відповідно до покладених на неї завдань  проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцям.   

Крім того, інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, зокрема,  за недодержання вимог, передбачених статтею 8   Закону.

При цьому, дії  працівників   інспекції  можуть  бути  оскаржені  до вищестоящого за підпорядкованістю органу, а також до суду в порядку,  встановленому  чинним  законодавством.

З аналізу викладеного вбачається, що законодавцем визначено орган, який уповноважений здійснювати перевірки та у разі виявлення порушень застосовувати штрафні санкції.

В силу частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.  

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Оскільки перевіркою встановлено порушення законодавства про зайнятість, доказів про оскарження результатів перевірки суду  не надано, штраф не сплачено, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини  4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем  -  фізична  чи  юридична  особа,  судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торгівельно-промислова  компанія "Марія" (вул. Ф. Конна, 58, м. Вінниця, код ЗКПО: 34504390, р/р 2600879228001 АБ "Київська Русь" МФО:319092) на користь Вінницького обласного центру зайнятості (вул. Червоноармійська, 3а, м. Вінниця,   на  розрахунковий рахунок Ленінського  районного центру  зайнятості  м. Вінниці № 37178305900004, ГУДК України у Вінницькій області, МФО 802015, код платежу 50040500,  ідентифікаційний код 21728042) 13000 (тринадцять тисяч грн. 00 коп.) штрафу за порушення статті 8 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   26.02.10  

Суддя           Воробйова Інна Анатоліївна  25.02.2010