Постанова

від 27.01.2020 по справі 640/9058/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9058/19 Головуючий у 1 інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Епель О.В. Карпушової О.В. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕ УКРАЇНА" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕ УКРАЇНА" звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00003181402 від 14 березня 2019 року форми Р .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2019 №00003181402.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено завищення інших операційних витрат підприємством за 2016 рік на суму 5725 920,00 грн.

04 грудня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕ УКРАЇНА" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. р.по 30.09.2018, за результатом якої, складений акт від 15.02.2019 р. №109/26-15/14-02-02/32771122 (далі також - акт перевірки).

Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.п. 7, 17, 20, 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, - в результаті чого ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА занижено податок на прибуток за 2016 рік на 1 030 666 грн.

14.03.2019 р. ГУ ДФС у м. Києві, на підставі вказаного акта перевірки, прийняло податкове повідомлення-рішення за №00003181402 (форми Р ), яким визначило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 545 999 грн. (в т.ч. за основним платежем - 1 030 666 грн., за штрафними санкціями - 515 333 грн.).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 15.05.2019 р. №22333/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги, вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване податкове повідомлення рішення, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

В силу пункту 6.1. статті 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган під час здійснення перевірки дійшов висновку про те, що позивачем занижено податок на прибуток приватних підприємств за 2016 рік на загальну суму 5 725 920,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки, в основу висновку контролюючого органу про заниження позивачем суми податку на прибуток приватних підприємств за 2016 рік покладені наступні обставини: в ході здійснюваної документальної перевірки, виявлено, що, на підставі передавального акта від 11.04.2016 р., на виконання рішення Загальних зборів Учасників ТОВ КОНТЕ СПА Україна , код ЄДРПОУ 38576138 (оформленого протоколом Загальних зборів Учасників ТОВ КОНТЕ СПА Україна від 11.04.2016 №1104/16-1) та відповідно до ст. 107 Цивільного кодексу України, Голова комісії з припинення ТОВ КОНТЕ СПА Україна Глушко Л.І. передав, а директор ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА Нечипоренко І.М. прийняв активи, пасиви, права і зобов`язання ТОВ КОНТЕ СПА Україна , яке припинилося шляхом приєднання до ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА , за визначеним переліком. Зокрема, ТОВ КОНТЕ СПА Україна передало, а ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА прийняло непокриті збитки у сумі 5 725 920,46 грн.

Наведені обставини припинення ТОВ КОНТЕ СПА Україна , шляхом приєднання до ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА , та передачі першим на баланс позивача прав і зобов`язань, активів і пасивів відповідач не заперечував.

Також, в акті перевірки вказано, що, згідно отриманої інформації (зокрема, довідки від 15.03.2016 №94/2-26-15-14-03-02/38576138 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ КОНТЕ СПА Україна (код ЄДРПОУ 38576138) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.01.2013 р. по 09.03.2016 р.), вказані непокриті збитки у сумі 5 725 920,46 грн. складались з: 2 365 100 грн. - непокритого збитку, задекларованого ТОВ КОНТЕ СПА Україна станом на 01.01.2016 р. в ряд. 1420 фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва у складі пасиву Балансу на дату 31.03.2016 р. (що є сумою від`ємного значення об`єкту оподаткування минулих років); 3 090 820,46 грн. - непокритого збитку, задекларованого ТОВ КОНТЕ СПА Україна станом на 31.03.2016 р. в ряд. 2350 Чистий збиток звіту про фінансові результати за І квартал 2016 року та в ряд. 02, 04 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2016 року. В бухгалтерському обліку ТОВ КОНТЕ СПА Україна непокриті збитки обліковувалися за дебетом рахунку 442 Непокриті збитки .

Згідно наданих ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА до перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 949 Інші витрати операційної діяльності , аналізів рахунків 949 та 79 Фінансовий результат за 2016 рік, фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва станом на 31.12.2016 рік та декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік та інших документів, перевіряючі встановили, що позивач всю суму прийнятих від ТОВ КОНТЕ СПА Україна непокритих збитків з рахунку бухгалтерського обліку 442 відніс до складу інших операційних витрат (а саме: на рахунок бухгалтерського обліку 949) за 1-е півріччя 2016 року та 2016 рік.

На думку податкового органу, норми Податкового кодексу України та правила бухгалтерського обліку не передбачають положень, що надають платнику податку здійснювати врахування при визначені свого об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства непокритих збитків іншого підприємства, приєднаного до такого платника в результаті припинення.

Разом з цим, згідно пояснень позивача, при взятті на баланс активів, пасивів, прав і зобов`язань ТОВ КОНТЕ СПА Україна , він керувався нормами ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України.

Тобто, ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА , як правонаступник, мало прийняти на себе всі права та обов`язки ТОВ КОНТЕ СПА Україна , в т.ч. фінансовий результат. Відповідно, станом на 11.04.2016 р. на балансі ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА були відображені як власні активи, зобов`язання та капітал, так і активи, зобов`язання і капітал приєднаного ТОВ КОНТЕ СПА Україна . Зокрема, у складі власного капіталу за підсумками 2016 року ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА відобразило нерозподілений прибуток (накопичений збиток), що є наслідком, в т.ч. усіх раніше отриманих прибутків та/чи збитків ТОВ КОНТЕ СПА Україна , та врахувало такий при обрахунку фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) за 2016 рік.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - АК України), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Підпунктами 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА включило до складу витрат та врахувало при обрахунку фінансового результату до оподаткування за підсумками 2016 року суму непокритих збитків іншого підприємства, припиненого в результаті реорганізації (приєднання).

Згідно п. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

В силу ч. 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п. 2 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторів та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Так, відповідно до даних передавального акта від 11.04.2016 р. та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА є єдиним та повним правонаступником і власником майна, майнових та немайнових прав та обов`язків ТОВ КОНТЕ СПА Україна з 11.04.2016 р. (дати державної реєстрації припинення ТОВ КОНТЕ СПА Україна як юридичної особи).

Отже, перелік майна, майнових та немайнових прав і обов`язків (зобов`язань) ТОВ КОНТЕ СПА Україна , на підставі вищевказаного передавального акта перейшли з 11.04.2016 р. до ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА як правонаступника, а тому, позивач правомірно прийняв на свій баланс вказані активи, зобов`язання та капітал ТОВ КОНТЕ СПА Україна , у тому числі, відображені у фінансовій звітності припиненого підприємства суми непокритих збитків, що були сформовані на момент приєднання підприємств.

Відповідно до пп. 153.15.1 п. 153.15 ст. 153 ПК України ( в редакції, що діяла додо 1 січня 2015 року) , від`ємне значення об`єкта оподаткування звітного періоду, що обліковувалось у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта, включається до складу витрат платника податку - правонаступника. Зазначене положення також застосовується до суми від`ємного значення, що обліковується в особливому порядку відповідно до цього розділу у платника податку, що припиняється (від`ємне значення за операціями із цінними паперами, деривативами, правами вимоги тощо).

Таким чином, Податковий кодекс України, в редакції, що діяла до 01.01.2015 р., прямо передбачав можливість врахування правонаступником збитків підприємств, що припиняються в результат реорганізації.

Однак, на момент приєднання ТОВ КОНТЕ СПА Україна до ТОВ КОНТЕ Україна дана норма вже не діяла.

Разом з цим, редакція ПК України, що була чинна у 2016 році, не містила жодних заборон на врахування правонаступником збитків підприємств, що припиняються в результаті реорганізації (приєднання).

Під час апеляційного розгляду справи позивач пояснив, що алгоритм відображення результатів господарської операції в бухгалтерському обліку, фінансовій звітності підприємства, як на момент її проведення, так і до 01.01.2015 року був та залишається незмінним, зокрема, враховуючи принципи, на яких ґрунтується: бухгалтерський облік та фінансова звітність. А саме, позивачем враховано та відображено в бухгалтерському обліку, фінансовій та податковій звітності не лише непокриті збитки, а й статутний капітал, дебіторську заборгованість (в т.ч. з бюджетом), що в загальному сформувало відображені результати в фінансовій та податковій звітності, з врахуванням вимог порядку, що регламентує такий порядок відображення та складання, зокрема, в бухгалтерському обліку, фінансовій звітності підприємства. Та, за результатами чого, вже визначався позивачем об`єкт оподаткування, що регламентовано вимогами п.п.1 п. 1 ст. 134 Податкового кодексу України.

В силу приписів пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України, одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Також, п. 56.21 ст. 56 ПК України передбачає, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Наведене свідчить, що Податковим кодексом України встановлена можливість використання положень інших нормативно-правових актів для цілей оподаткування, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність у ТОВ КОНТЕ УКРАЇНА права враховувати суми накопичених станом на 11.04.2016 р. переданих за передавальним актом непокритих збитків ТОВ КОНТЕ СПА Україна (правомірність формування яких не спростована контролюючим органом) при обрахунку фінансового результату до оподаткування, шляхом зменшення такого фінансовий результат до оподаткування за 2016 рік на зазначені суми збитків у відповідності до пп. 140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України.

Щодо доводів апелянта про недотримання позивачем правил бухгалтерського обліку при врахуванні при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток непокритих збитків іншого платника, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки, не спростовані належними доказами під час апеляційного розгляду справи.

Як зазначалося, податковим законодавством не передбачено заборони віднесення до складу "інших операційних витрат" нерозподілених збитків приєднаного підприємства, як і чіткого алгоритму відображення платником податку при приєднанні підприємства "нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції з цих підстав.

У зв`язку із зазначеним, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2019 №00003181402 форми Р та наявність правових підстав для його скасування.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТЕ УКРАЇНА та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Епель О.В. Карпушова О.В.

Повний текст постанови виготовлено 03.02.2020 р.