Постанова

від 03.02.2020 по справі 540/942/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/942/19 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Турецької І.О.,

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов`язання вчинити певні дії,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з додатковою відповідальністю Новоолексіївське

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області) в якому просив визнати протиправною відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладену в листі за № 9851/0-124/0/95-19 від 17.01.2019 року та зобов`язати надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, що знаходиться поза межами населених пунктів на території Новоолексіївської селищної ради Генічеського району Херсонської області, кадастровий номер земельної ділянки: 6522155400 :02:001:0042 .

Зазначаючи про протиправність вказаної відмови, позивач вказував, що перебування бажаної земельної ділянки у користуванні іншої особи, не може бути підставою для позбавлення його права на розроблення проекту землеустрою щодо такої ділянки, адже це не передбачено у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

10 червня 2019 року від позивача до суду надійшла заява про виправлення описки у позовній заяві, в якій він зазначив, що помилився, вказуючи кадастровий номер бажаної земельної ділянки. Указав, що вказана помилка не впливає на суть спору, оскільки право власності, цільове призначення та правовий режим сусідніх земельних ділянок за кадастровими номерами 6522155400 :02:001:0042 та 6522155400: 11:200:0100 є ідентичний. За таких умов, позивач просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 6522155400:11:200:0100 (т.1 а.с.46).

24 вересня 2019 року ОСОБА_1 надав суду першої інстанції заяву про внесення змін та доповнень до позову, а саме просив суд:

зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Херсонській області виключити лот №364 з наказу від 22.08.2019 року Про доповнення переліку земельних ділянок державної форми власності сільськогосподарського призначення, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону земельну ділянку з кадастровим номером 6522155400:02:001:0371;

замінити у позовних вимогах кадастровий номер 6522155400:11:200:0100 на кадастровий номер 6522155400:02:001:0371.

Аргументуючи подання такої заяви позивач зазначив, що в процесі розгляду справи, після закінчення підготовчого провадження ГУ Держгеокадастру у Херсонській області провело інвентаризацію земель, та за її результатами скасувало старий кадастровий номер земельної ділянки 6522155400:11:200:0100 та сформувало нову земельну ділянку з кадастровим номером 6522155400:02:001:0371.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, яке прийняте за результатами розгляду справи у загальному позовному провадженні, позов ОСОБА_1 задоволено.

Суд визнав протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, викладену в листі за № 9851/0-124/0/95-19 від 17.01.2019 року, в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Новоолексіївської селищної ради Генічеського району Херсонської області, кадастровий номер земельної ділянки: 6522155400:11:200:0100 та зобов`язав надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Підставами для задоволення позову стало те, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів того, що зазначена земельна ділянка перебуває в користуванні іншої особи. Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування, а тому надання тотожних дозволів щодо розробки проекту землеустрою на одну й ту саму земельну ділянку не порушує права іншої особи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Вважаючи дане рішення незаконним та необґрунтованим ГУ Держгеокадастру у Херсонській області його оскаржило, вимагаючи скасування та прийняття нового рішення про відмову ОСОБА_1 в позові.

Указуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, скаржник зауважує, що суд, не дочекавшись набрання законної сили взаємопов`язаного з вирішенням даної справи судового рішення, на підставі якого було зупинено провадження у цій справі, безпідставно його поновив, чим позбавив учасників справи посилатися на відповідні докази.

Указуючи на наступне порушення норм процесуального права, скаржник зауважує, що позивачем в порушення ст.47 КАС України належним чином не були змінені предмет та підстава позову. Пояснюючи дане порушення скаржник вказує, що у своїх позовних вимогах ОСОБА_1 просив зобов`язати орган Держгеокадастру надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 6522155400 :02:001:0042 .

Утім, скаржник звертає увагу, що рішення судом першої інстанції прийняте щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6522155400 :11:200:0100 .

Між іншим, як наголошує відповідач, позивач не подавав суду заяви щодо зміни позовних вимог. Понад те, він стверджує, що за отриманням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6522155400 :02:001:0042, ОСОБА_1 не звертався.

Указуючи на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для її вирішення, скаржник зазначає, що суд, зобов`язуючи орган Держгеокадастру надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 6522155400 :11:200:0100 , не врахував обставини скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та обставини формування земельної ділянки за кадастровим номером 6522155400: 02:001:0371 , яка включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону. Наведене порушення, на думку скаржника, унеможливлює виконання оскаржуваного судового рішення.

До того ж скаржник стверджує, що суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними в ст.2 КАС України. Суб`єкт владних повноважень вважає, що зобов`язуючи його вчинити певні дії, суд фактично перебрав на себе функції уповноваженого органу.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , спростовуючи доводи апеляції, зазначив таке.

Позивач вважає, що суд першої інстанції правомірно поновив провадження у справі, адже рішення, на підставі якого було зупинено провадження, набрало законної сили, про що свідчать дані ЄДРСР. Дійсно відбувався апеляційний розгляд даного рішення, але після того, як скаржнику поновили строк на апеляційне оскарження.

Зазначає ОСОБА_1 також про те, що звертаючись до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області з заявою про надання згоди на розробку проекту землеустрою, він в заяві взагалі не вказував кадастровий номер ділянки, а доклав картографічні матеріали бажаного місця її розташування.

Не погоджуючись з тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, позивач наголошує, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області не повідомило суд про проведення інвентаризації земельних ділянок та про створення нового об`єкту цивільних справ - земельної ділянки, за кадастровим номером 6522155400: 02:001:0371.

Є помилковими, на думку позивача, доводи скаржника, що суд не може підміняти собою органи державної влади при прийнятті ними рішень. Так, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Оскільки учасники справи не виявили бажання приймати участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, справа розглянута в порядку письмового провадження, відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України.

Фактичні обставини справи.

06.12.2018 р. позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться позва межами населених пунктів на території Новоолексіївської селищної ради Генічеського району Херсонської області.

До заяви позивач надав, у тому числі, і графічний матеріал місця розташування земельної ділянки. Відповідно до графічного матеріалу позивач претендував на земельну ділянку з кадастровим номером 6522155400 :02:001:0042 (т.1 а.с.8-9).

Відомостей про отримання ГУ Держгеокадастру у Херсонській області даної заяви в матеріалах справи немає.

Як заявляв представник ГУ Держгеокадастру у Херсонській області за даними реквізитами, згідно документообігу установи, наведена вище заява не надходила.

11.12.2018 р. ОСОБА_1 звернувся з аналогічною заявою до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, де в якості додатка надав графічний матеріал місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6522155400 :11:200:0100 .

На вказаній заяві є штрих-код ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про її отримання 20.12.2018 р.

Відповідаючи на дане звернення, орган Держгеокадастру заявив, що оскільки бажана земельна ділянка перебуває у користуванні іншої особи, відсутнє погодження землекористувача на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ( т.1 а.с.47-51).

До того ж, представник ГУ Держгеокадастру у Херсонській області відзначив, що за інформацією відділу Генічеського району ГУ Держгеокадастру у Херсонській області земельна ділянка за кадастровим номером 6522155400: 11:200:0100 перебуває у земельному масиві, який відповідно до державного акта серії Б №065813, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування радгоспу Новоолексіївський .

В матеріалах справи також присутній лист ГУ Держгеокадастру у Херсонській області на запит журналісту програми Стоп корупція про те, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність, відповідно до відомостей річного звіту державної звітності обліковується у рядку 06 за Сільськогосподарським товариством Новоолексіївське. Одночасно зазначено, що договори оренди, які є підставою для користування даним сільськогосподарським підприємством землею у ГУ Держгеокадастру у Херсонській області відсутні.

Суд залучив до участі у справі на стороні відповідача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з додатковою відповідальністю Новоолексіївське (далі - ТДВ Новоолексіївське ).

До того ж, ухвалою від 17.07.2019 р. суд зупинив провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Херсонської області за позовом ТДВ Новоолексіївське до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Предметом указаного спору є визнання права на постійне користування земельними ділянками, у тому числі і за кадастровими номерами 6522155400 :02:001:0042 , 6522155400: 11:200:0100.

ТДВ Новоолексіївське , вступивши у справу надало відповідні докази, які свідчать, що у 1985 р. виконавчим комітетом Генічеської районної ради народних депутатів видано радгоспу Новоолексіївський державний акт на право користування землею серії Б №065814, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №192, яким засвідчено, що у безоплатне та безстрокове користування передається 571,4 га землі для ведення сільського господарства.

Наказом регіонального Фонду держмайна у Херсонській області №1190 від 14.10.1996 р. припинено діяльність радгоспу Новоолексіївський шляхом його перетворення у ВАТ Новоолексіївське , а за наказом №254 від 08.10.1997 р. новоствореній особі передано майно цілісного майнового комплексу радгоспу Новоолексіївський , у тому числі і земельну ділянку, що підтверджується актом приймання - передачі державного майна від 08.10.1997 р. №254.

Далі, відповідно до передавального акта від 04.01.2011 р., усе майно від ВАТ Новоолексіївське було передано правонаступнику ТДВ Новоолексіївське .

21.11 2003 р. розпорядженням голови Генічеської районної державної адміністрації №553/03 визнано таким, що втратив чинність державний акт на право користування землею серії Б №065814 та надано дозвіл ВАТ Новоолексіївське на розробку технічної документації зі складання договору довгострокової оренди землі на території Новоолексіївської селищної ради. Пропонувалося укладення договору оренди строком на 49 років (т.1 а.с.108-145).

04.09.2013 р. ГУ Держгеокадастру у Херсонській області прийнятий наказ про надання ТДВ Новоолексіївське дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 476,8200 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, раніше наданих в постійне користування, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Новоолексіївської селищної ради.

Даний наказ був прийняти на підставі клопотання ТДВ Новоолексіївське від 21.08.2013 р., викопіювання із плану земель та державного акта на право користування землею серії Б №065814, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №192.

26.09.2019 р. суд першої інстанції поновив провадження, оскільки за даними ЄДРСР, рішення Херсонського господарського суду від 31.07.2019 р. за позовом ТДВ Новоолексіївське до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою набрало законної сили.

За змістом указаного рішення, ТДВ Новоолексіївське було відмовлено у задоволенні позову, проте в мотивувальній частині було відзначено, що товариство набуло право користування спірною земельною ділянкою, на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке не скасовано, понад те, земельна ділянка не вилучалась, права користування сільськогосподарське підприємство не позбавлялося.

18.11.2019 р. Південно-Західний апеляційний господарський суд, поновивши скаржнику строк на апеляційне провадження, змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, вважаючи помилковим його висновок, що позивачу земельна ділянка виділена в натурі і щодо неї виникло право користування. Апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції судом першої інстанції, не звернуто уваги на той факт, що Державний акт було видано на земельну ділянку, площею 571,4 га, в той час, як позивач заявляє позовні вимоги про визнання за ним права постійного землекористування на окремо сформовані індивідуально визначені земельні ділянки загальною площею 476,82 га.

На теперішній час, указаний спір знаходиться на розгляді Верховного суду.

Із наведених рішень випливає, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області 13.01.2017 р. відмовило ТДВ Новоолексіївське у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок загальною площею 476,8200 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Новоолексіївської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки останній не відноситься до організації, яка має право на отримання в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без проведення земельних торгів.

12.08.2019 р. наказом №2581-СГ ГУ Держгеокадастру у Херсонській області затверджена документація із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності (т.1 а.с.160).

22.08.2019 р. ГУ Держгеокадастру у Херсонській області прийнятий наказ №169, яким доповнено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.

Відповідно до зазначених рішень, була скасована державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 6522155400: 11:200:0100 та сформована земельна ділянка за кадастровим номером 6522155400: 02:001:0371 , яка включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Частинами 1 та 2 ст. 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно частин 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок.

Так, згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Першим доводом апеляційної скарги ГУ Держгеокадастру у Херсонській області є передчасне поновлення судом першої інстанції провадження у справі, адже, судове рішення, на підставі якого відбулося відповідне зупинення, не набрало законної сили.

Розглядаючи даний довід, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції у своєму рішенні взагалі не надав оцінку, документам, що містилися в матеріалах справи та підтверджували користування ТДВ Новоолексіївське спірною земельною ділянкою, у тому числі і рішенню господарського суду, яким відмовлено даному товариству у визнанні права на користування землею.

Водночас варто відзначити, що на час прийняття судом першої інстанції рішення, було чинним рішення Господарського суду Херсонської області від 31.07.2019 р., яким встановлено, що ТДВ Новоолексіївське набуло право користування спірною земельною ділянкою, на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке не скасовано, понад те, земельна ділянка не вилучалась, права користування сільськогосподарське підприємство не позбавлялося.

З огляду на викладене, висновок суду про те, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що зазначена земельна ділянка перебуває в користуванні іншої особи, є необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону Про землеустрій проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Частина 3 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлює, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

За таких умов, суд першої інстанції повинен був з`ясувати на підставі якої, з перелічених підстав, була сформована земельна ділянка за кадастровим номером 6522155400:11:200:0100 і чи не знаходиться вона у користуванні іншої особи.

Далі, є підстави вважати правильними доводи апелянта, що в матеріалах справи відсутня, передбачена ст. 47 КАС України, письмова заява позивача про зміну предмету позову.

Так, звернувшись з позовом до суду першої інстанції, ОСОБА_1 просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером 6522155400 :02:001:0042 . Зміна предмету позову, а саме: зміна кадастрового номеру бажаної земельної ділянки, відбулася шляхом написання ОСОБА_1 заяви про виправлення описки.

Зважаючи на те, що предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, ОСОБА_1 повинен був сформувати нові позовні вимоги, а саме: зазначити новий об`єкт, на який він бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 6522155400: 11:200:0100, а суд першої інстанції повинен був вручити оновлені позовні вимоги відповідачу для ознайомлення та надання можливості надати відзив.

Як випливає з матеріалів справи, виправлення позивачем описки відбулося після отримання відзиву відповідача, де останній наполягав, що не отримував від ОСОБА_1 заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 6522155400 :02:001:0042 .

Отже, за наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано розглянув вимоги позивача, які ним не заявлялися в установлений процесуальним законодавством спосіб.

Наступне, на що звертає увагу апелянт, це відсутність, на момент прийняття судом першої інстанції рішення, такого об`єкта цивільних прав як земельна ділянка за кадастровим номером 6522155400: 11:200:0100 та створення нової земельної ділянки за кадастровим номером 6522155400: 02:001:0371, яка включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.

Досліджуючи дане питання, суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою від 26.09.2019 р. суд першої інстанції повернув заяву ОСОБА_1 від 25.09.2019 р. про зміну позовних вимог без розгляду. У вказаній заяві ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги та просив:

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Херсонській області виключити лот №364 з наказу №168 від 22.08.2019 р. Про доповнення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону , а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 6522155400: 02:001:0371;

- у позовних вимогах замінити кадастровий номер 6522155400: 11:200:0100 на кадастровий номер 6522155400: 02:001:0371 .

Приймаючи рішення про повернення заяви про зміну позовних вимог, суд керувався строками, встановленими ч.1 ст.47 КАС України та вважав, що такі події повинні були відбутися до закінчення підготовчого провадження.

Отже, приймаючи рішення про обов`язок суб`єкта владних повноважень прийняти рішення про надання згоди на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером 6522155400: 11:200:0100 (площа 1320843 га), суду достеменно було відомо про скасування її державної реєстрації і про те, що була сформована нова земельна ділянка за кадастровим номером 6522155400: 02:001:0371 , площею 279 4967 га.

За таких обставин, на думку колегії суддів, суд повинен був відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо обов`язку надати дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 6522155400: 11:200:0100 , адже вони є такими, що не можуть бути виконані.

Поряд з цим, колегія суддів не поділяє позицію апелянта, що в будь - якому випадку, є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суду затвердити проект землеустрою.

На думку суду апеляційної інстанції, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Проте, за наведених фактичних обставин справи, суд першої інстанції не повинен був приймати відповідне рішення, адже для цього були відсутні умови, визначені законом, і у суб`єкта владних повноважень існувало право діяти на власний розсуд.

Відповідно до приписів ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року - скасувати.

Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов`язання вчинити певні дії - нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Л.П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 03.02.2020 року.