Рішення

від 28.01.2020 по справі 916/3635/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3635/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача : Лех А.О., довіреність № 12, дата видачі : 30.07.19;

Від відповідача: Карпович Н.А. (голова правління), № 1, дата видачі : 28.05.05;

розглянувши справу №916/3635/19 за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК про стягнення 80 152,23 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

06.12.2019 року позивач - Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №3742/19) до відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК про стягнення 80 152,23 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначення справи до розгляду по суті на "26" грудня 2019 р. о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. було відкладено судове засідання на "15" січня 2020 р. о 10:30 год.

02.01.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання за вх.ГСОО№117/20 про відкладення розгляду справи.

15.01.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання за вх.ГСОО№782/20 про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

15.01.2020р. у судовому засіданні відповідачем було надано суду письмові пояснення по справі за вх.ГСОО№785/20.

15.01.2020р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 28.01.2020р. о 12:00 год.

16.01.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшли пояснення по суті спору за вх.ГСОО№1018/20.

20.01.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшли письмові пояснення за вх.ГСОО№1242/20.

Представник відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК , правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

28.01.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

Наказом Державної екологічної інспекції в Одеській області від 24.10.2018р. №761 „Про проведення планової перевірки» на підставі Річного платну здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2017р. №710, та відповідно до ст. ст. 5, 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , ст. 20-2 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» . Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017р. №652 вирішено провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК , в термін з 15.11.2018р. по 21.11.2018р.

На підставі направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК , відповідно до ст. 20-2 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» , Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 24.10.2018р. №761 було здійснено направлення державного інспектора з охорони навколишнього середовища Одеської області для проведення у термін з 15 листопада по 21 листопада 2018р. планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018р., затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2017р. №170.

18.09.2018 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області направлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК Повідомлення №3071/10 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в термін з 15 листопада 2018 року по 21 листопада 2018 року.

Як вбачається із матеріалів справи, з 15.11.2018р. по 21.11.2018р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області було проведено планову перевірку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК на предмет дотримання останнім вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК було складено Акт №114/10.

Зазначеним Актом № 114/10 Державною екологічною інспекцією в Одеській області було встановлено, що в період з 2016р., 2017р., з 01 січня 2018р. по 18 листопада 2018р. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК здійснювало водозабір з підземного водоносного горизонту за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 110, 111 Водного кодексу України.

В ході перевірки було встановлено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК для власних господарчо-побутових потреб здійснює використання підземних вод зі свердловини на каптаж підземних вод, яка розташовується на території двору ОСББ ЗАТИШОК в межах земель Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області без наявності необхідного дозволу на спеціальне водокористування.

Так, 18.11.2018р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Одеській області було складено протокол №001217 про адміністративне правопорушення, вчинене керівником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК Карпович Н.А.

При цьому 23.11.2018р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Одеській області була винесена Постанова №001217, визнано керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК Карпович Н.А. винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.

За матеріалами справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення №56 від 26.12.2018р. Карпович Н.А. здійснила оплату штрафу у розмірі 136 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009 р. (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 567 від 13.10.2015 р.), здійснено розрахунок розміру збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК , відповідно, розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, становить грошову суму у розмірі 80 152,23 грн.

Вказаний розрахунок розміру відшкодування збитків обумовлений здійсненням Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК використання підземних вод зі свердловини на каптаж підземних вод, яка розташовується на території двору ОСББ ЗАТИШОК в межах земель Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44. ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 110,111 Водного кодексу України.

Також в матеріалах справи міститься Дозвіл на спецводокористування, виданий 07.05.2007р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК на термін до 30.04.2009р.

18.02.2019р. позивачем була направлена відповідачу претензія № 20, згідно якої Державною екологічною інспекцією в Одеській області було запропоновано відповідачеві добровільно протягом 30 днів відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, яка залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Приймаючи до уваги, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК не було здійснено у добровільному порядку відшкодування збитків, позивач - Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК про стягнення з відповідача 80 152,23 грн.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних питаннях, що виникають в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів є Міністерство екології та природних ресурсів України та його органи на місцях, а саме Державна екологічна інспекція в Одеській області, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища на території області.

Згідно ст. 2 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» , відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

В ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями абзацу п. 1.1 роз`яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001р. № 02-5/744 (з наступними змінами доповненнями) визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України (далі - Цивільний кодекс), Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон), а також розроблюваним відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. У вирішенні спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, слід керуватися нормами природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, а з питань, не врегульованих цим законодавством, - відповідними правилами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Приписами ст. 2 Водного кодексу України визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Згідно до ч. 1 ст. 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» , використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Положеннями ст. 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Водокористувачі зобов`язані: здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (п.9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України).

Відповідно до ч.1. ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); скид води з водних об`єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій; подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання розчистки русел річок, каналів і дна водойм, будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин (крім підземних вод) і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; забір та/або використання води в об`ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод (ч. 3 ст. 48 Водного кодексу України).

Положеннями частин 1, 7 ст. 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Строк видачі дозволу на спеціальне водокористування або надання письмового повідомлення про відмову в його видачі становить не більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів.

Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України, строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Як вже встановлено судом за матеріалами справи, наказом Державної екологічної інспекції в Одеській області від 24.10.2018р. №761 „Про проведення планової перевірки» було вирішено провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК , в термін з 15.11.2018р. по 21.11.2018р.

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК було складено Акт №114/10.

Зазначеним Актом № 114/10 Державною екологічною інспекцією в Одеській області було встановлено, що в період з 2016р., 2017р., з 01 січня 2018р. по 18 листопада 2018р. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК здійснювало водозабір з підземного водоносного горизонту за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 110, 111 Водного кодексу України.

В ході перевірки було встановлено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК для власних господарчо-побутових потреб здійснює використання підземних вод зі свердловини на каптаж підземних вод, яка розташовується на території двору ОСББ ЗАТИШОК в межах земель Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області без наявності необхідного дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ч. 1, п. з) ч. 2, ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У відповідності з ч. ч. 1, 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, зокрема, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з ч. ч. 1, 2 якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Зазначені підстави є загальними та необхідними у всіх випадках, якщо інше не обумовлено законом, для стягнення шкоди поза договірними зобов`язаннями.

В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Разом з тим, положеннями визначеними у п. 1.6 роз`яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001 р. №02-5/744 передбачено, що господарський суд, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, повинен виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Наразі слід зазначити, що важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки, а відтак досліджуючи вказане питання господарський суд виходить з того, що допущене відповідачем порушення природоохоронного законодавства мало місце в результаті здійснення відповідачем своєї господарської діяльності без отримання відповідних дозволів. Викладене, на думку суду, підтверджує наявність причинно-наслідкового зв`язку між здійсненим порушенням та завданими ним збитками та як наслідок наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Строк дозволу на спеціальне водокористування, виданого 07.05.2007р. Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК закінчився 30.04.2009р.

Як зазначалось вище, факт порушення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК вимог природоохоронного законодавства було встановлено під час позапланової перевірки Державної екологічної інспекції, а саме у період з 15.11.2018р. по 21.11.2018 р.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що протиправність поведінки відповідача полягає у самовільному використанні підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування протягом періоду з 2016р., 2017р., з 01 січня 2018р. по 18 листопада 2018р.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика). Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 567 від 13.10.2015 р. до вказаної Методики були внесені зміни, що набули чинності після його офіційного опублікування 27.11.2015 р.

Відповідно до пункту 1.7. Методики, самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Згідно п. 9.1. Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = 5 Ч W Ч Тар (грн.).

Отже, положення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлюють самостійні та окремі підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

При здійсненні розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, було здійснено використання ставки рентної плати за спеціальне використання води, встановленої п. 255.5.2. ст. 255 Податкового кодексу України, аналогічній ставці рентної плати за спеціальне використання підземних вод Одеській області станом на дату виявлення порушення - 101,80 грн.

На підставі викладеного, перевіривши здійснений розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, в розрізі плати за спеціальне використання прісних підземних вод в період їх фактичного використання, відповідно до якого сума збитків становить 80 152,23 грн., суд вважає його вірним та обґрунтованим.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено здійснення відповідачем водокористування за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в період з 2016р., 2017р., з 01 січня 2018р. по 18 листопада 2018р., що підтверджується наявними в справі доказами, отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача розрахованих збитків у розмірі 80 152,23 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами з боку позивача і підлягають задоволенню судом.

Статтею 23 Кодексу України про надра передбачено, що право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей. Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачу було надано відповідний дозвіл на спеціальне водокористування, який було видано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК 07 травня 2007 року на термін до 30.04.2009р.

Твердження відповідача, викладені у письмових поясненнях, з посиланням на ст. 23 Кодексу України про надра, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та обставинами, які були встановлені судом під час розгляду справи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не є суб`єктом, діяльність якого підпадає під дію положень ст. 23 Кодексу України про надра, та відповідач не підлягає звільненню від відповідальності, яка визначені на підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд зазначає, що твердження відповідача є хибними та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК задля здійснення водокористування у встановлених обсягах, необхідно мати відповідний дозвіл на спеціальне водокористування.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції в Одеській області зі стягненням з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК збитків у розмірі 80 152,23 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищевикладене, надавши відповіді на доводи учасників справи, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а вимоги позивача у даній справі обґрунтовані та підтверджені наданими доказами.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної екологічної інспекції в Одеській області до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК про стягнення 80 152,23 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК (66400, Одеська обл., Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, будинок 114, корпус Ж; код ЄДРПОУ 33113191) до Державного бюджету України на розрахунковий рахунок номер UA958999980000033112331015023 фонду охорони навколишнього природного середовища в місті Ананьїв, код за ЄДРПОУ 37880348, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК в Анан.р-ні/м. Ананьїв/24062100 суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна у розмірі 80 152 (вісімдесят тисяч сто п`ятдесят дві) грн. 23 коп.

3.Стягунти з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗАТИШОК (66400, Одеська обл., Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, будинок 114, корпус Ж; код ЄДРПОУ 33113191) на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, проспект Шевченка, 12; код ЄДРПОУ 38017120) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 03 лютого 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут