Рішення

від 27.01.2020 по справі 927/970/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/970/19

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

секретаря судового засідання Одинець І.М.,

здійснив за правилами спрощеного позовного провадження розгляд справи № 927/970/19

за позовом: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

вул. Б.Хмельницького,6, м. Київ, 01601;

до відповідача: Комунального підприємства Носівські теплові мережі Носівської міської ради

вул. Вокзальна, 6, м. Носівка, Носівський р-н, Чернігівська обл., 17100;

про стягнення 133 361,31 грн;

за участю представників:

позивача: Піун С.П., дов. № 14-194 від 17.05.2019, адвокат,

відповідача: Зезюлькіна О.В., дов. 3 б/н від 23.01.2020, адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Комунального підприємства Носівські теплові мережі Носівської міської ради про стягнення 133 361,31 грн заборгованості, а саме: 24 999,99 грн боргу, 65 052,82 грн пені, 17 271,95 грн 3% річних, 26 036,55 грн інфляційних.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Встановлено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.12.2019 у порядку ч.5 ст. 252 ГПК України призначено розгляд справи № 927/970/19 у судовому засіданні з повідомленням сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 27.01.2020.

Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження (без виклику сторін) відповідно до ст.120, 176 ГПК України, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400046516127 (позивач), № 1400046516135 (відповідач), а також про призначення розгляду справи у судовому засіданні, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400046690941 (позивач), № 1400046690968 (відповідач).

У судовому засіданні 27.01.2020 оголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 5141/1718-БО-39 від 18.09.2017.

04.09.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 13.12.2019.

Відповідач у поданому відзиві на позов зазначає, що заборгованість в сумі 24 999,99 грн остаточно погашена ним 30.09.2019. Станом на 30.09.2019 проведено звірку розрахунків, про що складений відповідний акт, відповідно до якого за договором № 5141/1718-БО-39 заборгованості не існує.

Крім того, відповідач також посилається на те, що несвоєчасність розрахунків практично повністю обумовлена тим, що своїх зобов`язань належним чином виконували бюджетні установи та органи влади; ряд таких установ і організацій хронічно не розраховувались не в повному обсязі або несвоєчасно за надання послуг з теплопостачання.

Відзив на позов відповідачем подано у встановлені судом строки.

Суд прийняв відзив на позов до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Справа розглядається з врахуванням поданого відзиву на позов.

Позивач заперечень на відзив не надав.

У судовому засіданні 27.01.2020 представник позивача зазначив, що борг КП Носвіські теплові мережі Носівської міської ради погашено 30.09.2019 у повному обсязі.

Крім того, у відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Будь яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов`язань у Відповідача перед Позивачем по суті спору, наявність факту прострочення грошових зобов`язань Відповідачем, доведеність суми боргу та наявність правових підстав для застосування до Відповідача наслідків порушення грошових зобов`язань по суті спору.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано:

- копію договору купівлі-продажу,

- копії актів приймання-передачі природного газу,

- сальдо по підприємству,

- довідку по операціях за договором,

- копії банківських виписок.

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано:

- копію акту звірки розрахунків,

- копії платіжних доручень на підтвердження факту повної оплати отриманих послуг.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно -правове обґрунтування.

18.09.2017 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Продавець) та Комунальним підприємством Носівські теплові мережі Носівської районної ради (Покупець) укладено договір № 5141/1718-БО-39 постачання природного газу (далі - Договір).

Відповідно до Статуту Комунального підприємства Носівські теплові мережі Носівської міської ради, затвердженого рішенням сесії Носівської міської ради Чернігівської області № 7/38/VII від 15.06.2018 комунальне підприємство Носівські теплові мережі Носівської міської ради є правонаступником комунального підприємства Носівські теплові мережі Носівської районної ради та відповідачем за всіма укладеними ним угодами (п. 1.5. Статуту).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями(п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 540,0 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями: жовтень - 40 тис. куб. метрів, листопад - 90 тис. куб. метрів, грудень 110 тис. куб. метрів, січень - 120 тис. куб. метрів, лютий- 110 тис. куб. метрів, березень - 70 тис. куб. метрів.

Додатковою угодою №2 від 03.04.2018 до Договору постачання природного газу від 18.09.2017 № 5141/1718-БО-39 додано п.2.1. розділу 2 Кількість та фізико-хімічні показники природного газу договору абзацом у наступній редакції: Постачальник передає Споживачу з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року (включно) газ орієнтовним обсягом 20,0 тис.куб.м., у тому числі по місяцях: квітень - 20 тис.куб.м., травень - 0 .

Відповідно до п. 3.7. Договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Ціна газу обумовлена сторонами у Договорі, зокрема у Розділі V Ціна газу .

Згідно з п. 5.1 Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4 942,00 грн за 1 000 куб.м (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6. Уразі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором на дату його укладання становить 7 907,20 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ)-20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64 грн (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

Оплата за природний газ здійснюється таким чином:1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюється дія статті 19 1 Закону України Про теплопостачання ;

2) в будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 6.1. цього договору - в разі, коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використання природного газу;

3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку у разі, коли на споживача не поширюється дія статті 19 1 Закону України Про теплопостачання в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;

4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором.

Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 8.1., 8.2. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.

Додатковою угодою № 1 від 15.01.2018 до Договору постачання природного газу від 18.09.2017 № 5141/1718-БО-39 викладено п. 8.2. в наступній редакції: У разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення .

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 від 15.01.2018 до Договору постачання природного газу від 18.09.2017 № 5141/1718-БО-39 остання набуває чинності з 01.01.2018.

Пунктом 10.3. Договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Відповідно до п. 12.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 03.04.2018 до договору постачання природного газу від 18.09.2017 № 5141/1718-БО-39) договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 на суму 181 517,69 грн, від 30.11.2017 на суму 803 972,47 грн, від 31.12.2017 на суму 793 307,23 грн, від 31.01.2018 на суму 1 114 383,84 грн, від 28.02.2018 на суму 938 255,70 грн, від 31.03.2018 на суму 899 978,53 грн, від 30.04.2018 на суму 16 472,28 грн, позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 4 747 887,74 грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений природний газ в сумі 4 722 887,75 грн.

Відповідно до підписаного сторонами акту звірки розрахунків станом на 31.09.2019 заборгованість відповідача по договору № 5141/1718-БО-39 від 18.09.2017 становила 0,00 грн.

Платіжним дорученням № 648 від 30.08.2019 відповідач сплатив заборгованість за природний газ за Договором №5141/1718-БО-39 від 18.09.2017 в сумі 15 000 грн, платіжним дорученням № 747 від 30.09.2019 відповідач сплатив 10 000 грн.

За прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 65 052,82 грн пені за період прострочення з 26.01.2018 по 15.05.2019, 17 271,95 грн 3% річних за період прострочення з 26.01.2018 по 15.05.2019, 26 036,55 грн інфляційних за період прострочення з квітня 2018 року по квітень 2019 року.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Статтею 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено матеріалами справи на підставі укладеного між сторонами договору № 5141/1718-БО-39 від 18.09.2017 позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 4 747 887,74 грн, що підтверджується актами приймання-передачі від 31.10.2017, від 30.11.2017, від 31.12.2017, від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 31.03.2018, від 30.04.2018.

Акти приймання - передачі підписані представниками сторін та скріплені печатками. Зауваження та заперечення відсутні.

З урахуванням умов договору та положень ст. 254 ЦК України, строк оплати по актам становить:

по акту від 31.10.2017 - до 27.11.2017,

по акту від 30.11.2017 - до 26.12.2017,

по акту від 31.12.2017 - до 25.01.2018,

по акту від 31.01.2018 - до 26.02.2018,

по акту від 28.02.2018 - до 26.03.2018,

по акту від 31.03.2018 - до 25.04.2018,

по акту від 30.04.2018 - до 25.05.2018.

Як убачається з матеріалів справи відповідач частково сплачував вартість отриманого газу на суму 4 722 887,75 грн, що підтверджується банківськими виписками за період з листопада 2017 року по лютий 2019 року (а.с.39-191).

Крім того, відповідачем надана копія платіжного доручення № 648 від 30.08.2019 про сплату 15 000 грн, та копію платіжного доручення № 747 від 30.09.2019 про сплату 10 000 грн.

З акту звірки розрахунків від 30.09.2019, підписаного сторонами договору, убачається відсутність заборгованості по договору № 5141/1718-БО-39 від 18.09.2017.

У судовому засіданні 27.01.2020 представник позивача підтвердив факт відсутності заборгованості по договору № 5141/1718-БО-39 від 18.09.2017 та зазначив, що остаточно заборгованість по спірному договору погашена відповідачем 30.09.2019.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується відсутність заборгованості відповідача станом на день звернення позивача до суду.

Враховуючи вищевикладене, у позові в частині стягнення 24 999,99 грн боргу має бути відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

З урахуванням умов Договору, позивачем пред`явлено до стягнення 65 052,82 грн пені, 17 271,95 грн 3% річних, 26 036,55 грн інфляційних за наступні періоди:

по акту від 31.12.2017

67,04 грн пені, 13,14 грн 3% річних за період прострочення з 26.01.2018 по 28.01.2018,

по акту від 31.01.2018

211,39 грн пені, 42,28 грн 3% річних за період прострочення з 27.02.2018 по 27.02.2018,

по акту від 28.02.2018

5 620,27 грн пені, 1 102,02 грн 3% річних за період прострочення з 27.03.2018 по 09.05.2018, 320,00 грн інфляційних за квітень 2018 року,

по акту від 31.03.2018.

57 792,29 грн пені за період прострочення з 26.04.2018 по 25.10.2018, 15 633,88 грн 3% річних за період прострочення з 26.04.2018 по 09.05.2019, 24 266,41 грн інфляційних за період з травня 2018 року по травень 2019 року,

по акту від 30.04.2018

1 361,83 грн пені, 480,63 грн 3% річних за період з 26.05.2018 по 15.05.2018, 1 450,14 грн інфляційних за період прострочення з червня 2018 року по квітень 2019 року.

Суд, перевіривши нарахування пені, 3% річних та інфляційних встановив, що останні нараховані, відповідно до норм закону та умов договору.

У той же час, здійснивши перерахунок суми пені, суд встановив, що при здійснені розрахунку пені, нарахованої позивачем за зобов`язаннями за квітень 2018 року, останнім помилково застосовано пеню в розмірі 16,4 % річних, тоді як умовами договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.01.2018) за період з 26.05.2018 по 15.05.2019 повинна застосовуватись пеня в розмірі 15,3%.

За таких обставин, за перерахунком суду, пеня, належна до стягнення становить 64 961,48 грн за заявлений позивачем період.

Суми 3% річних та інфляційних нараховані позивачем правомірно та підлягають стягненню у повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача по стягненню 64 961,48 грн пені, 17 271,95 грн 3% річних та 26 0363,55 грн інфляційних є правомірними і підтверджуються матеріалами справи.

Решта позовних вимог по стягненню 24 999,99 грн боргу, 91,34 грн пені є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач у відзиві на позов за явив клопотання про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій.

Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що зобов`язання по платі вартості поставленого газу виконано повністю, прострочення в основному допускалося на дуже незначні періоди.

Крім того, розмір заявлених штрафних санкцій з урахуванням фінансового стану підприємства є надмірно великим. В той же час, як зазначає відповідач, позивач не навів жодних даних, що більшою частиною незначна затримка розрахунків за поставлений газ взагалі завдала якихось збитків позивачу.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій на 75%.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд також зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання відповідачем, майновий стан сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд вбачає наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені.

Аналогічні положення викладені у постанові Верховного Суду у складні колегії Касаційного господарського суду від 13.01.2020 у справі № 902/855/18.

Судом враховано ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором (повну сплату вартості поставленого природного газу); незначним строком прострочення оплати природного газу; природний газ, який постачався за Договором, використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, а не для власних потреб, а заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ виникла у зв`язку з несвоєчасною оплатою споживачами послуг централізованого теплопостачання; ненадання позивачем доказів на підтвердження погіршення власного фінансового стану, виникнення ускладнень у здійсненні ним господарської діяльності чи завдання йому збитків в результаті дій відповідача з виконання умов Договору.

Крім того, неустойка як засіб розумного стимулювання виконання грошового зобов`язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача та зменшити розмір пені, заявлений до стягнення до 25% та стягнути 16 240,37грн пені за заявлений позивачем період.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1 624,05 грн, в решті суми судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , код 20077720 до Комунального підприємства Носівські теплові мережі Носівської міської ради, код 32995660 про стягнення 133 361,31 грн заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Носівські теплові мережі Носівської міської ради, вул. Вокзальна, 6, м. Носівка, Носівський р-н, Чернігівська обл., 17100, код 32995660 на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код 20077720, 16 240,37 грн пені, 17 271,95 грн 3% річних, 26 036,55 грн інфляційних, 1 624,05 грн судового збору.

3. В решті вимог по стягненню 24 999,99 грн боргу, 48 812,45 грн пені в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2020.

Суддя М.П. Ноувен