Постанова

від 28.01.2020 по справі 383/1354/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

28 січня 2020 року м. Кропивницький

справа № 383/1354/18

провадження № 22-ц/4809/288/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Письменного О.А.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2019 року у складі судді Адаменко І.М.,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_2 ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що йому належить земельна ділянка площею 9,2111 га, розташована на території Апрелівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0276, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області 12 вересня 2018 року та зареєстрованого в реєстрі за № 564. При зверненні до відділу у Бобринецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в листопаді 2018 року позивач дізнався, що у 2012 році спадкодавцем було укладено договір оренди земельної ділянки з відповідачем по справі терміном на 49 років, за умовами якого ОСОБА_3 зобов`язався передати у строкове оплатне користування відповідачу вищезазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,2111 га, кадастровий номер 3520883600: 02:000:0276, розташованої на території Апрелівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та належної на праві власності орендодавцеві на підставі державного акту серії IV-KP № 041239 від 16 листопада 2001 року. Посилався на те, що договір оренди спадкодавцем не укладався та не підписувався, підпис у графі Підпис орендодавця вчинений не ОСОБА_3 , згоду на укладення даного правочину останній не надавав та нікого не уповноважував на укладення договору від його імені.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 05 квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 9,21 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0276, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апрелівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, державна реєстрація якого здійснена Відділом Держкомзему у Бобринецькому районі 10 травня 2012 року за №352088364001935.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що даний договір спадкодавцем не підписувався, проте позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки право на позов у ОСОБА_1 виникло лише після оформлення спадкових прав у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 у грудні 2017 року та за наявності заповіту, яким ним за життя було складено та не скасовано, а тому лише у листопаді 2018 року дізнався про порушення свого права .

Адвокат Островерхий Г.М., який діє в інтересах ФОП ОСОБА_2 , направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2019 рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідач та його представник ОСОБА_5 заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_3 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-КР № 041239був власником земельної ділянки площею 9,21 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради (а.с.12).

05 квітня 2012 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,21 га, кадастровий номер 3520883600: 02:000:0276, розташованої на території Апрелівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, строком на 49 років, державна реєстрація якого здійснена 10 травня 2012 року відділом Держкомзему у Бобринецькому районі за № 352088364001935 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане виконкомом Апрелівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області 19 грудня 2017 року (а.с.7).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 12 вересня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області 12 вересня 2018 року та зареєстрованого в реєстрі за №564, спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 , а саме земельної ділянки, площею 9,2111 га, яка розташованої на території Апрелівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0276, є ОСОБА_1 (а.с.8).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2019 року була призначена посмертна судова почеркознавча експертиза, проведення якої за клопотанням позивача було доручено Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.100-102).

Згідно з висновком експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1855/1856/19-27 від 14 червня 2019 року підписи від імені ОСОБА_3 у двох примірниках договору оренди землі від 05 квітня 2012 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 , державна реєстрація якого здійснена 10 травня 2012 року за №352088364001925 Відділом Держкомзему у Бобринецькому районі, які містяться в графі підпис орендодавця виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою (а.с.131-137).

Матеріалами справи підтверджується, що для проведення експертизи були досліджені два примірники договору оренди землі від 05 квітня 2012 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 та зразки підписів померлого, вчинені ним особисто в заявах про видачу паспорта, заповіті від 03 листопада 2016 року, актах про передачу та прийом земельної ділянки в натурі та двох заявах, що були подані до Апрелівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Експертиза, висновок якої наявний у матеріалах справи, була проведена компетентним експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Висновок експертизи належними доказами не спростовується.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі-це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ст.16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст.6 та ст.627 ЦК України. Крім того, вказані норми кореспондуються і з ч.3 ст.203 ЦК України, що визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоду встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України підписання договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутність волевиявлення власника є підставою для визнання договору недійсним.

Враховуючи те, що договір оренди землі від 05 квітня 2012 року власник земельної ділянки особисто не підписував, повноваження на це іншим особам не надавав, що свідчить про відсутність волі орендодавця на його укладення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання його недійсним.

Проте, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову через пропущення позивачем встановленого ст.261 ЦК України строку звернення з позовом до суду, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Частинами 1 та 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Для правильного застосування ч.1 ст.261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Суд першої інстанції на підставі показань свідків дійшов висновку про те, що позивачеві було відомо про наявність спірного договору у 2012 році. На момент звернення в суд у 2018 році строк позовної давності сплинув.

Колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим, оскільки лише у вересні 2018 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, тому мав об`єктивну можливість дізнатися про факт порушення свого права лише після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а, крім того, право на звернення до суду у позивача виникло також лише після 12 вересня 2018 року (а.с.8).

З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 29 листопада 2018 року, тобто в межах загального трирічного строку позовної давності.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску встановленого законом строку позовної давності не відповідає матеріалам справи, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак, відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення та задовольняє позов ОСОБА_1 , то понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у загальному розмірі 6567 грн. 40 коп., з яких: за подання позову до суду 704 грн. 80 коп., за подання апеляційної скарги - 1152 грн. 60 коп., за проведення посмертної судової почеркознавчої експертизи - 4710 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської областівід 29 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити .

Визнати недійсним договір оренди землі від 05 квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 9,21 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0276, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апрелівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, державна реєстрація якого здійснена Відділом Держкомзему у Бобринецькому районі 10 травня 2012 року за №352088364001935.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) 1857 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім) грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2020 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Дуковський

О.А. Письменний