Постанова

від 29.01.2020 по справі 756/1777/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 756/1777/18

Головуючий у першій інстанції - Луценко О.М.

Номер провадження № 22-ц/824/1650/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства СІРІУС на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року у справі за позовом Приватного підприємства СІРІУС до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Приватне підприємство СІРІУС звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, та з урахуванням заяви про збільшення вимог від 27 травня 2019 року, просило визнати недостовірною та такою, що завдає шкоду діловій репутації Приватного підприємства СІРІУС інформацію, викладену ОСОБА_1 про ПП СІРІУС у закритих групах на фейсбуці ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: коментарі від ІНФОРМАЦІЯ_1 - он не платит по полгода зп людям все знают и от него продолжают бежать и бежать сотрудники, которых он кидает не выплачивая долги. Новая инфа, оказывается сей бизнесмен взял в китае контейнер низкопробной сигнализации и сейчас не может рассчитатся с очередными кредиторами))) это все о чем мы говорим, пирамида уже полным ходом сыпится и он пытается переложить вину на других))) та ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: коментарі від ІНФОРМАЦІЯ_4 - но он НЕ ВЫЕЗЖАЕТ на первую тревогу, а только на последующие) Жулик .

Зобов`язати ОСОБА_1 спростувати та видалити зазначену негативну інформацію про ПП СІРІУС у закритих групах на фейсбуці: ІНФОРМАЦІЯ_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , від ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства СІРІУС компенсацію за немайнову шкоду, завдану діловій репутації, в розмірі 500 000,00 грн.

Стягнути з відповідача всі витрати по сплаті судового збору і витрат на правову допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП СІРІУС займається господарською діяльністю у сфері охоронних послуг. Починаючи з 2015 року, керівник і засновник групи компаній КОМСЕРВІС - ОСОБА_1 , розпочав умисну та відкриту дискредитацію групи компаній СІРІУС та особисто їх засновника - ОСОБА_2 . Позивач переконаний, що єдиною метою дій ОСОБА_1 є умисне нанесення шкоди діловій репутації ПП СІРІУС та створення антиреклами підприємства.

Позивач вказує, що спочатку відповідач залишав негативні відгуки і образи про ПП СІРІУС та її засновника ОСОБА_3 в мережі Інтернет шляхом замовлення написання статей на різні тематики відносно ПП СІРІУС , а згодом почав відверто, незаслужено критикувати та розповсюджувати негативну інформацію вже від свого імені, виготовив змонтований відеоролик, на якому співробітник підприємства позивача з написом на спині Сіріус - зірка безпеки порпається у смітнику, емблему підприємства позивача з зображенням звіра ягуара називав котом , якому ніби то не можна довірити охорону свого житла.

Позивач зазначає, що у соціальній мережі Facebook, а саме у групах ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , учасниками яких є керівники охоронних компаній м. Києва, відповідач неодноразово стверджував про те, що ПП СІРІУС - це фінансова піраміда, яка не надає якісних послуг своїм клієнтам, в той час як послуги позивача якісні та відмічені нагородами та подяками клієнтів.

Позивач також вказує, що коментар зазначений відповідачем ОСОБА_1 но он НЕ В ЫЕЗЖАЕТ на первую тревогу, а только на последующие) Жулик є образою та не відповідає дійсності.

Позивач зазначає, що твердження відповідача, опубліковане ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній мережі Facebook, а саме у групі ІНФОРМАЦІЯ_2 : он не платит по полгода зп людям все знают и от него продолжают бежать и бежать сотрудники, которых он кидает не выплачивая долги. Новая инфа, оказывается сей бизнесмен взял в китае контейнер низкопробной сигнализации и сейчас не может рассчитатся с очередными кредиторами))) єто все о чем мы говорим, пирамида уже полным ходом сыпится и он пытается переложить вину на других))) є хибним, також не відповідає дійсності, та наголошує, що в ПП СІРІУС працюють переважно спортсмени молодого та середнього віку, заборгованості по заробітній платі підприємство немає, всі вакансії заповнені, обладнання підприємство закуповує в ліцензованих постачальників, зокрема, й в Китаї. Посилається на те, що жоден клієнт не пред`являв претензій чи позовів до суду щодо заборгованості по придбаній техніці чи запчастинам. Вважає, що такими діями відповідач ОСОБА_1 спаплюжує ділову репутацію ПП СІРІУС , вказані висловлювання за формою та змістом носять образливий, зневажливий, негативно-звинувачуваний характер, чим принижується честь, гідність та ділову репутацію позивача, а публічне поширення таких висловлювань призвело до того, що вказана інформація стала відома необмеженому колу осіб, в тому числі співробітникам та потенційним клієнтам позивача.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог ПП СІРІУС відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ПП СІРІУС подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просило скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Визнати недостовірною та такою, що завдає шкоду діловій репутації ПП СІРІУС інформацію, викладену ОСОБА_1 про ПП СІРІУС у закритих групах в соціальній мережі Facebook, а саме: коментарі від ІНФОРМАЦІЯ_1 - он не платит по полгода зп людям все знают и от него продолжают бежать и бежать сотрудники, которых он кидает не выплачивая долги. Новая инфа, оказывается сей бизнесмен взял в китае контейнер низкопробной сигнализации и сейчас не может рассчитатся с очередными кредиторами))) єто все о чем мы говорим, пирамида уже полным ходом сыпится и он пытается переложить вину на других))) та ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: коментарі від ІНФОРМАЦІЯ_4 - но он НЕ ВЫЕЗЖАЕТ на первую тревогу, а только на последующие) Жулик .

Зобов`язати ОСОБА_1 спростувати та видалити зазначену поширену ним негативну інформацію про Приватне Підприємство СІРІУС у закритих групах на фейсбуці: ІНФОРМАЦІЯ_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , від ІНФОРМАЦІЯ_4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП СІРІУС компенсацію за моральну (немайнову шкоду), завдану діловій репутації, в розмірі 500 000,00 грн, витрати по сплаті судового збору 8 254,80 грн. і витрати на правову допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення, не було враховано та не було проаналізовано доказів, що були надані позивачем, судом не повно з`ясовано всі обставини справи, наявність невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, а також про порушення норм матеріального та процесуального права, що й призвело до відмови у задоволенні позовних вимог ПП СІРІУС .

Апелянт наголошує, що відповідач залишав негативні відгуки та образи про ПП СІРІУС та її засновника ОСОБА_2 в мережі Інтернет шляхом замовлення написання статей, а згодом почав відверто безпідставно критикувати та розповсюджувати інформацію відносно підприємства.

Апелянт зазначає, що зібрані докази, а саме: скріншоти дописів у мережі Інтернет, скріншоти коментарів у соціальній мережі Facebook, підтверджують факт вчинення відповідачем ОСОБА_1 дій, спрямованих на спаплюження ділової репутації ПП СІРІУС .

Апелянт вказує, що наведені ними докази в судових засіданнях відповідачем та його представниками спростовані не були, а тому вважає, що суду було доведено, що висловлювання відповідача ОСОБА_1 в закритих групах в соціальній мережі Facebook недостовірні, перекручені, не відповідають дійсності, адже по суті такі висловлювання є звинуваченнями. Проте апелянт вважає, що судом дані факти до уваги не взято, не надано їм належної оцінки, та суд не посилається на них в рішенні.

Також апелянт посилається на те, що розповсюдження недостовірної інформації стосовно ПП СІРІУС стало причиною відмови клієнтів підприємства від послуг, що надає ПП СІРІУС , та призвело до погіршення становища підприємства на ринку послуг, неодержання фінансових надходжень, спотворення суспільної думки про роботу підприємства та завдало шкоди діловій репутації останнього.

На адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дешко М.М., відповідно до якого вважає, що оспорюване рішення є законним, обґрунтованим та таким, що винесене без порушень норм процесуального права, а апеляційну скаргу - безпідставною, необґрунтованою, а обставини, викладені в апеляційній скарзі, не доведеними.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що за два роки розгляду справи судом першої інстанції було повно та всебічно розглянуто всі матеріали справи, досліджено всі наявні докази, а тому рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року є законним, винесеним з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідач наголошує, що предметом спору є нібито поширена недостовірна інформація, що розміщена в закритих групах соціальної мережі Facebook, які є групами людей по інтересам в галузі охоронної діяльності, такі групи не мають державного статусу, та будь-яких наслідків за висловлення своїх думок учасники не несуть.

Відповідач зазначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, проте позивачем таких доказів не надано та не надано повідомлення про неможливість надати такі докази, окрім того, вважає, що позовні вимоги жодним чином не були доведені та підтверджені.

Також відповідач вказує, що рівень, якість та компетентність господарської діяльності позивача взагалі не досліджувалось судом, адже предметом спору був інший предмет, і надання позивачем різних дипломів та грамот взагалі не відносилось до справи та не підтверджувало жодних обставин у даній справі.

У відзиві зазначається, що скріншоти, що надані позивачем не є доказами, вони жодним чином не дають можливості підтвердити позовні вимоги, та наявні розбіжності між самим сайтом соціальної мережі Facebook та наданими позивачем зображеннями.

Відповідач наголошує, що допит свідка ОСОБА_5 не підтвердив успішність діяльності ПП СІРІУС , адже свідок є працівником вказаного підприємства, і його пояснення не можуть вважатись об`єктивними та доводити факт розповсюдження недостовірної інформації, матеріальних чи моральних збитків позивача.

Виходячи з наведеного, відповідач просив відмовити ПП СІРІУС в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року залишити без змін.

При апеляційному розгляді справи представник ПП Сіріус Пащенко В.М. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення про повне задоволення позовних вимог.

Представники відповідача у справі ОСОБА_1 , адвокати Дешко М.М. та Зінченко І.О. заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що позивачем у справі не доведено належними та допустимими доказами, що інформація, на яку посилається ПП Сіріус , була поширена, та що вона була поширена саме ОСОБА_1 .

Надані позивачем скріншоти сторінок у соціальній спільноті Facebook не є належним чином засвідченими, а також не містить належних та допустимих доказів, що вислови, які позивач просить спростувати були поширені саме відповідачем у справі із його особистого аккаунта.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що з`явилися на розгляд справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана ПП Сіріус не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що Приватне підприємство Сіріус є юридичною особою та займається господарською діяльністю у сфері надання послуг з охорони власності та громадян, що підтверджується копією ліцензії виданої МВС України (а.с.154 т.1).

Суд також зазначив, що позивач у справі звертаючись до суду із вказаним позов посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 на сторінці у соціальній мережі Фейсбук , а саме у групах ( ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ), учасниками яких є керівники охоронних компаній: ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 стверджував про те, що група компаній СІРІУС це фінансова піраміда, яка не надає послуг своїм клієнтам.

Позивач як підставу для відповідальності відповідача у справі зазначав про наявність у соціальній мережі F acebookу групі ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 поширеного від імені ОСОБА_1 допису ІНФОРМАЦІЯ_4 но он НЕ ВЫЕЗЖАЕТ на первую тривогу, а только на последующие) Жулик та у соціальній мережі facebooку групі ІНФОРМАЦІЯ_2 трудности, развитие ІНФОРМАЦІЯ_8 допису за ІНФОРМАЦІЯ_1 від імені ОСОБА_1 он не платит по полгода зп людям все знают и от него продолжают бежать и бежать сотрудники, которых он кидает не выплачивая долги. Новая инфа, оказывается сей бизнесмен взял в китае контейнер низкопробной сигнализации и сейчас не может рассчитатся с очередными кредиторами))) это все о чем мы говорим, пирамида уже полным ходом сыпится и он пытается переложить вину на других))) .

Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що позивач у справі не довів факт того, що зазначена позивачем інформації у вище вказаних соціальних групах в мережі Фейсбук поширена саме відповідачем у вказаній справі - ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За змістом статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

Частиною другою статті 34 Господарського кодексу України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

У пункті18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз`яснено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно ч.ч. 2, 3 4 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, звертаючись до суду із вказаним позовом ПП Сіріус на підтвердження своїх позовних вимог надало до суду витяги із електронного документа - скриншот електронних сторінок з сайту ІНФОРМАЦІЯ_9, та ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 81, 83 т.1), які засвідченні печаткою позивача у справі ПП Сіріус .

Разом із тим, суд першої інстанції зазначені обставини доведеними не визнав у зв'язку із не допустимістю вказаних доказів в розумінні положень ст. 78 ЦПК України.

Колегія суддів із зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується виходячи із наступного.

Згідно ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 3, 4 ст . 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 1 Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 680 ( що діяла на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що цей Порядок визначає умови та вимоги до процедури засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу.

Пунктом 2 Порядку №680 визначено, що послуга фіксування часу - процедура засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу шляхом додання до нього або логічного поєднання з ним позначки часу; позначка часу - сукупність електронних даних, створена за допомогою технічних засобів та засвідчена електронним цифровим підписом центру сертифікації ключів, яка підтверджує наявність електронного документа (електронних даних) на певний момент часу.

Відповідно до п. 2 Положення про центральний засвідчувальний орган, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1451 (Положення № 1451), на Міністерство юстиції України покладено виконання функцій центрального засвідчувального органу.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 19.10.2015 №2025/5 "Деякі питання функціонування центрального засвідчувального органу" технічне та технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу здійснюється державним підприємством "Національні інформаційні системи", яке визначено адміністратором інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу.

Однак, всупереч вищевказаним нормативним положенням законодавства позивачем подано доказ порушення, на його думку, його прав відповідачем без дотримання зазначеного порядку, без зазначення дати та часу здійснення копії та без належного засвідчення копії, що не доводить факт наявності оспорюваної інформації в мережі Інтернет, а також не доводить факт її поширення в конкретний час та конкретною особою.

Сам же відповідач у справі заперечує поширення саме ним даної інформації у вказаних соціальних групах та належність йому аккаунту за підписом якого дана інформація була поширення.

У статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З врахуванням викладених обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Доводи апелянта про моральні якості відповідача та діяльність належних останньому групи компаній Комсервіс не є предметом вказаного спору, а тому не впливає на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства СІРІУС залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 31 січня 2020 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв