Ухвала

від 03.02.2020 по справі 371/1551/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/3597/2020

У Х В А Л А

03 лютого 2020 року місто Київ

справа № 371/1551/19

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою заявника Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Поліщук А.С., у справі за заявою Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2019 року в задоволенні заяви Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції заявник Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів 31 грудня 2019 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2020 року цивільну справу за апеляційною скаргою заявника Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2019 року у справі за заявою Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів про забезпечення позову до подання позовної заяви було повернуто до Миронівського районного суду Київської області для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня надходження справи до суду першої інстанції.

30 січня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла вказана цивільна справа.

Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.

До апеляційної скарги, позивач Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів додав клопотання, в якому просив на підставі п.3 ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір надати апелянту розстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2019 року.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів як установа природно-заповідного фонду, яка створена у тому числі для захисту основних соціальних прав громадян може звертатися за розстрочкою сплати судового збору, оскільки предмет спору буде стосуватись захисту соціальних прав, які включають право на безпечне для життя та здоров'я довкілля, право на користування територіями природно-заповідного фонду.

Вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з п.3 ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто даними нормами законодавства визначена виключна підстава для відстрочення, розстрочення, звільнення або зменшення сплати судового збору - незадовільний майновий стан сторони .

Відповідно до вимог Закону України Про судовий збір та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення або зменшення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Однією з основних засад судочинства, визначених у статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі Гоффман проти Німеччини ( Hoffmann v. Germany ) від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі Кудла проти Польщі ( Cudla v. Poland ) від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59)

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Отже, за приписами вищевказаних норм, звільнення від сплати судового збору, надання відстрочки чи розстрочки в його сплатіможе мати місце за наявності виключних обставин та є правом, а не обов`язком суду.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору (виписки з рахунків банку або інші фінансові документи, які підтверджують факт відсутності на рахунках грошових коштів) на момент подачі апеляційної скарги не надано.

При цьому, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, позивач оскаржує ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

В самій заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник вказує на те, що ним буде в майбутньому подано позовну заяву про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984000:01:004:0017, наказу про затвердження документації із землеустрою і надання земельної ділянки у власність, а відтак на вказані правовідносини не поширюються положення п.3 ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір .

Отже, наведені заявником доводи щодо розстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, оскільки на підтвердження скрутного матеріального становища не надано належних доказів, а безпідставне розстрочення судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення заяви апелянта про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору, апеляційна скарга заявника Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2019 року підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги.

Згідно з п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 2102 грн .).

Виходячи з вищевикладеного, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2102,00 грн. на реквізити: отримувач коштів - УК у Солом.р-ні/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання заявника Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалуМиронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2019 року відмовити.

Апеляційну скаргу заявника Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Поліщук А.С., у справі за заявою Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів про забезпечення позову до подання позовної заяви залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: Борисова О.В.