Постанова
від 22.01.2020 по справі 910/8065/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2020 р. Справа№ 910/8065/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Разіної Т.І.

Секретар судового засідання: Білоус О.О.

За участю представників: згідно протоколу судового засідання від 22.01.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 (повний текст складено 19.11.2018)

у справі №910/8065/18 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-виробнича група Альбатрос

до Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна

про стягнення 47 332 006,87 грн.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-виробнича група Альбатрос (далі, позивач або ТОВ ТВГ Альбатрос ) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна (далі, відповідач або ПрАТ СК ПЗУ Україна ) про стягнення 46 117 053,73 грн страхового відшкодування, 1 111,86 грн пені, 333 558,96 грн 3% річних, 880 282,32 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами укладеного між позивачем, як страхувальником, та відповідачем, як страховиком, Договору добровільного страхування майна юридичних осіб №251.994108784.0086 від 12.12.2016 відповідачем було застраховано товарно-матеріальні цінності згідно переліку, страхова сума 49 256 447,03 грн. 10.05.2017 сталась подія, що має ознаки страхового випадку відповідно до пункту 1.5. Договору - крадіжка застрахованого майна - труби н/ж (позиції 3-13 додатку 1 до договору) з місця його зберігання: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60, проте відповідач після повідомлення позивачем про настання страхового випадку згідно договору, надання документів, відповідей на запити відповідача, проведення експертної оцінки розміру збитків та ін. (усі документи для прийняття рішення про виплату були надані відповідачу 06.12.2017 разом з листом №60 від 04.12.2017), фактично ухиляється від прийняття відповідного рішення по страховій події 10.05.2017 та виплати страхового відшкодування, розмір якого склав 46 117 053,73 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/8065/18 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-виробнича група Альбатрос 46 117 053,73 грн страхового відшкодування, 1 111,86 грн пені, 333 558,96 грн 3% річних, 880 282,32 грн інфляційних втрат, 616 700,00 грн судового збору.

В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив наступне:

- станом на 10.05.2017 відносини сторін за Договором добровільного страхування майна юридичних осіб №251.994108784.0086 від 12.12.2016, враховуючи їх поведінку та обставини, не припинились, а тому зобов`язання підлягають виконанню відповідно до умов цього правочину;

- відповідачем не доведено перед судом належними, допустимими та достатніми доказами існування обставин, які відповідно до пункту 2.10. Договору за законом або за умовами даного договору повністю або частково позбавляють страхувальника права на одержання страхового відшкодування;

- умовами укладеного між сторонами Договору №251.994108784.0086 не передбачено підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування - наявність незакінчених кримінальних проваджень;

- крадіжка застрахованого майна страхувальника - 10.05.2017 є страховим випадком, з настанням якого у відповідача на підставі статті 979 Цивільного кодексу України, статті 16 Закону України Про страхування та умов Договору настає обов`язок з виплати страхового відшкодування, яке згідно з умовами Договору відповідач має сплатити на користь позивача;

- із наданих пояснень позивача, доказів на підтвердження вартості майна (зокрема, висновку експерта ТОВ Експертно-дослідна служба України №279/08/2018 від 02.08.2018), вартість недостачі товару на складі страхувальника, згідно видаткових накладних, склала 46 117 053,73 грн без ПДВ, що підтверджується первинними документами;

- відповідач не виконав свого зобов`язання щодо виплати на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 46 117 053,73 грн за подією від 10.05.2017 згідно умов Договору;

- оскільки відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов`язання щодо сплати страхового відшкодування позивачу, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних та інфляційні втрати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а також пеня на підставі пункту 2.13.4. Договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, 20.11.2018 (про що свідчить відмітка вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва) Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія ПЗУ Україна звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/8065/18 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

1) судом невірно застосовано положення статті 526, частини 1 статті 598, статті 604 Цивільного кодексу України та проігноровано доводи відповідача із приводу того, що дія укладеного між сторонами Договору добровільного страхування майна №251.994108784.0086 від 12.12.2016 станом на 10.05.2017 припинилася відповідно до пункту 2.7.3. Договору та положень пункту 3 частини 1 статті 28 Закону України Про страхування у зв`язку із несплатою позивачем у визначений строк страхової премії по договору. Так, із доданих позивачем до позову документів (додаток №8 Копія Отчета о дебетових и кредитовых операциях по счету НОМЕР_1 ТВГ Альбатрос ТОВ с 16.03.2017 по 16.03.2017) вбачається, що другий платіж у сумі 9 851,29 грн, який страхувальник (позивач) повинен був сплатити до 00 годин 00 хвилин за Київським часом 13 березня 2017 року був сплачений о 08 год. 37 хв. 16 березня 2017 року. Отже, Договір добровільного страхування майна №251.994108784.0086 від 12.12.2016 є достроково припиненим з 00 годин 00 хвилин 13 березня 2017 року, а майно, яке було передане на страхування, з даного часу перестало бути застрахованим. При цьому, подальші дії представників відповідача та/або позивача не можуть свідчити про укладення між сторонами нового договору страхування чи про внесення змін до договору №251.994108784.0086 від 12.12.2016. Скаржник у даному контексті звернув увагу суду на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №760/6212/16-ц, зроблені, як він зазначає, при вирішенні спору з аналогічними обставинами справи;

2) судом невірно встановлено суму страхового відшкодування:

- задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився із розрахунком ціни позову, що був наданий позивачем та який здійснено у розмірі, що відповідає розміру страхової суми, яка визначена у пункті 1.3.7. Договору страхування та додатку №1 до нього, однак, такий розрахунок суперечить умовам пунктів 2.5.4. та підпунктам 2.5.4.1.6., 2.5.4.2., 2.5.4.3. договору страхування;

- висновок експерта №279/08/2018 від 02.08.2018, згідно якого станом на 10.05.2017 ринкова вартість труб становить 48 955 863,23 грн, наданий до суду першої інстанції позивачем, викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності та об`єктивності. Водночас, відповідачем були надані суду Звіт про ретроспективну незалежну оцінку майна Суб`єкта оціночної діяльності ТОВ Асоціація незалежних експертів України від 17.09.2018, згідно якого загальна ринкова вартість труб станом на 10.05.2017 становить 23 912 629,03 грн, та Звіт Суб`єкта оціночної діяльності Кривошеєва О.Ю. №10012018 про оцінку ринкової вартості рухомого майна на дату страхового випадку, згідно якого ринкова вартість труб станом на 10.05.2017 становить 17 309 317,37 грн. Отже, у матеріалах справи присутні звіти про оцінку майна та висновок експерта, які суттєво відрізняються один від одного;

- суд першої інстанції, приймаючи рішення про наявність обов`язку у відповідача сплатити страхове відшкодування за Договором, мав призначити незалежну експертизу з метою встановлення дійсної вартості застрахованого майна.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

22.12.2018 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому він проти її задоволення заперечував. У відзиві позивач наголосив на наступному:

- відповідачем не було дотримано ні умови, ні порядок дострокового припинення дії договору страхування, визначені пунктом 16.1.3. Правил добровільного страхування майна ПрАТ СК ПЗУ , які узгоджуються із пунктом 3 частини 1 статті 28 Закону України Про страхування та частиною 2 статті 997 Цивільного кодексу України. Водночас, пункт 2.7.3. Договору, на який посилається апелянт, виключно констатує можливість автоматичного припинення дії договору страхування, проте жодна вказівка на те, що таке припинення відбувається без попередження страхувальника у цьому пункті відсутня, що відповідно до Правил добровільного страхування майна означає необхідність такого повідомлення. Отже, договір страхування залишився дійсним на момент настання страхового випадку 10.05.2017, більш того, дійсність договору страхування на момент настання страхового випадку не ставилася під сумнів апелянтом, а після сплати позивачем 16.03.2017 страхового платежу сторони продовжили виконувати умови договору. У даному контексті позивач звернув увагу суду на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №591/3479/15-ц;

- посилання відповідача на неправильність визначення вартості втраченого майна (суми відшкодування) з огляду на суперечливість висновків експертиз є безпідставними та необґрунтованими, оскільки при вирішенні питання вартості втраченого майна суд оцінював не тільки висновки експертиз, а всі докази, що були долучені сторонами до матеріалів справи, та враховував розмір страхової суми, вказаної у договорі (49 256 447,03 грн.), а також вартість застрахованого майна, вказану у первинних документах, які наявні у матеріалах справи;

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №760/6212/16-ц не можуть бути взяті судом до уваги при вирішенні даного спору, оскільки обставини справи №760/6212/16-ц є відмінними від справи №910/8065/18.

22.01.2019 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заперечення щодо доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, у яких наголосив на наступному:

- положення Правил добровільного страхування майна ПрАТ СК ПЗУ (пункт 16.1.3.), на які посилається позивач, та умови Договору страхування (пункт 2.7.3.) співвідносяться між собою як загальна та спеціальна норма і тому при вирішенні питань щодо порядку та підстав дострокового припинення конкретного договору страхування слід керуватись саме спеціальними (конкретними) умовами, згоди по яких досягли сторони, укладаючи договір страхування. Умова пункту 2.7.3. договору страхування, на думку скаржника, встановлює відмінний від закріпленого пунктом 3 частини 1 статті 28 Закону України Про страхування та пункту 16.1.3. Правил порядок припинення договору у разі невнесення страхувальником чергового страхового платежу;

- до складу страхового відшкодування має бути включено лише витрати, які позивач зробив або мусить зробити для відновлення застрахованого нерухомого майна, тобто витрати, які необхідно зробити для повторної закупівлі труб. Однак, із наданого позивачем документу під назвою Висновок експерта №279/08/2018 за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження від 02.08.2018, на підставі якого позивач стверджує, що загальна ринкова вартість застрахованих за спірним договором страхування труб станом на 10.05.2017 становить 48 955 863,23 грн та знаходиться в межах дійсної вартості майна, вбачається, що більшу частину звіту (з 3 по 12 сторінку, а всього висновок містить 15 сторінок) складає опис існуючих методів оцінки - витратний, дохідний та порівняльний. Насамкінець на 12 сторінці наведено таблицю, в якій вказані посилання на певні сторінки в мережі Інтернет. При цьому, вибірковим аналізом однієї із сторінок (pomidor.com/2918.html), на яку неодноразово посилається експерт, відповідачем було встановлено, що адресою цієї сторінки міститься інформація з повідомленням (дату публікації якого неможливо встановити) від приватної особи про продаж труб у місті Донецьк, що з квітня 2014 року є територією, що окупована незаконними збройними формуваннями так званої ДНР . З метою підтвердження або спростування вказаного висновку відповідачем було отримано Звіт про ретроспективну незалежну оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності (СОД) ТОВ Асоціація незалежних експертів України від 17.09.2018, згідно якого загальна ринкова вартість труб станом на 10.05.2017 становить 23 912 629,03 грн, та Звіт №10012018 про оцінку ринкової вартості рухомого майна на дату страхового випадку, складений СОД Кривошеєвим О.Ю., згідно якого ринкова вартість труб станом на 10.05.2017 становить 17 309 317,37 грн. Отже, у матеріалах справи присутні звіти про оцінку майна та висновок експерта, які суттєво відрізняються один від одного.

26.03.2019 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі, у яких наголосив на тому, що згідно даних реєстру атестованих судових експертів, судовий експерт - Стецик Юрій Михайлович, яким надано висновок №297/08/2018 від 02.08.2018, є фахівцем державної спеціалізованої установи - Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та має свідоцтво експерта №285, що видане експертно-кваліфікаційною комісією Львівського НДІСЕ на підставі рішення від 05.08.2015 №30, однак, із невідомих причин у висновку вказано номер свідоцтва серії А №0113 від 21.06.2013, який не відповідає даним реєстру атестованих судових експертів. Крім цього, у висновку не вказано номер судової справи, в якій проводиться експертиза, а підпис експерта не засвідчено печаткою. Так, згідно з п. 4.17. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень Висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який (які) проводив(ли) дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків. Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом (експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи. Якщо експерт не є працівником державної спеціалізованої установи і працює на професійній основі самостійно, він засвідчує наданий ним висновок своїм підписом і печаткою із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків). Водночас, відповідно до пунктів 1, 4 (Розділ VI) Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів (затверджено Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2015 № 301/5) у разі прийняття комісією рішення про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта особі протягом 10 робочих днів видається свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта з певного виду експертної спеціальності (далі - Свідоцтво) або робиться відмітка у Свідоцтві про продовження терміну його дії. Свідоцтво дає право працівнику науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України на проведення судових експертиз та експертних досліджень за дорученням керівництва цієї установи. Використання працівниками НДУСЕ Свідоцтва для проведення судових експертиз чи експертних досліджень на інших підприємствах, в установах та організаціях або особисто поза межами установи забороняється, крім випадків відрядження фахівця для участі у судовому засіданні чи слідчих діях або у складі комісії.

Таким чином, як стверджує відповідач, судовий експерт Стецик Ю.М. провів дослідження та склав висновок, який суперечить положенням вказаних вище нормативних актів, у зв`язку з чим такий висновок не повинен був оцінюватись судом першої інстанції як висновок судового експерта.

Докази, подані учасниками справи під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції

22.01.2019 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.01.2019 у справі №761/49198/18 про скасування постанови слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП України в місті Києві від 17.04.2018 про закриття кримінального провадження №12017100000000783 від 21.07.2017 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, що було розпочате за заявою представника ПрАТ СК ПЗУ Україна щодо можливих шахрайський дій позивача.

18.02.2019 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копії адвокатського запиту від 31.01.2019 та копії листа Нацкомфінпослуг від 06.02.2019 №639/13-9. У поданому клопотанні позивач наголосив на тому, що 31.01.2019 адвокат позивача Рахлін Ю.М. звернувся із адвокатським запитом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просив надати інформацію та належним чином завірені копії документів стосовно припинення спірного Договору добровільного страхування та щодо подачі відповідачем до Нацкомфінпослуг звітності, в якій відображено дострокове припинення такого договору страхування. 14.02.2019 адвокат отримав лист Нацкомфінпослуг від 06.02.2019 №639/13-9, в якому повідомляється, що відповідач 22.10.2018 та 24.10.2018 надав Нацкомфінпослуг звітні дані за 9 місяців 2018 року та коригуючі звітні дані за цей же період, відповідно до яких у колонці Дата дострокового припинення дії договору страхування (перестрахування) ПрАТ СК ПЗУ Україна наведено інформацію про те, що Договір добровільного страхування, укладений між позивачем та відповідачем достроково припинений 16.07.2018 з ініціативи страхувальника, що суперечить доводам відповідача. Отже, як зазначив позивач у поданому клопотанні, правова позиція відповідача при розгляді цієї справи ґрунтується на тому, що договір страхування припинено 13.03.2017, однак до Нацкомфінпослуг відповідач надав зовсім іншу інформацію - договір припинено 16.07.2018, тобто одразу після того, як позивач звернувся із позовом до суду (21.06.2018). В обґрунтування причин неподання вказаних доказів до суду першої інстанції позивач зазначив, що 30.01.2019 до справи було залучено іншого представника та саме ним 31.01.2019 було зроблено адвокатський запит, а відповідь була отримана лише 14.02.2019.

25.03.2019 позивач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 26.02.2019 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100000000783 від 21.07.2017.

25.03.2019 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про поновлення процесуального строку на подання доказів, у якій просив суд визнати причину пропуску строку на подання ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 04.03.2019 у справі №204/1568/19 поважною та відновити пропущений строк, а також залучити до матеріалів справи ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 04.03.2019 у справі №204/1568/19 про скасування постанови заступника начальника СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Смук І.І. від 01.08.2017 про закриття кримінального провадження №12017040680001205, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.

25.03.2019 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про поновлення процесуального строку на подання доказів, у якій просив суд визнати причину пропуску строку на подання висновку експерта ТОВ Бюро судових експертиз Надія від 11.03.2019 №2-03/19 поважною та відновити пропущений строк, а також залучити до матеріалів справи висновок експерта від 11.03.2019 №2-03/19. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що до закінчення строку, встановленого апеляційним судом на подання заяв, клопотань та доказів, не мав у своєму розпорядженні згаданого доказу, а замовив проведення експертного товарознавчого дослідження після відмови суду викликати в судове засідання експерта для надання пояснень.

26.03.2019 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про поновлення процесуального строку на подання доказів, у якій просив суд визнати причину пропуску строку на подання постанови слідчого Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 21.03.2019 про закриття кримінального провадження за №12017040680000917 від 11.05.2017, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, поважною та відновити пропущений строк, а також залучити до матеріалів справи постанову слідчого Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 21.03.2019 про закриття кримінального провадження за №12017040680000917 від 11.05.2017 року, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.

08.04.2019 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 04.04.2019 у справі №204/2418/19, якою скасовано постанову слідчого Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 21.03.2019 про закриття кримінального провадження за №12017040680000917 від 11.05.2017.

10.04.2019 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про поновлення процесуального строку на подання доказів, у якій просив суд визнати причину пропуску строку на подання постанови т.в.о. заступника начальника СВ Чечелівського ВП ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.04.2019 про закриття кримінального провадження за №12017040680000917 від 11.05.2017, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, поважною та відновити пропущений строк, а також залучити до матеріалів справи постанову т.в.о. заступника начальника СВ Чечелівського ВП ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.04.2019 про закриття кримінального провадження за №12017040680000917 від 11.05.2017, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.

11.05.2019 відповідач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про поновлення процесуального строку на подання доказів, у якій просив суд визнати причину пропуску строку на подання відповіді на адвокатський запит від 09.04.2019 №1506/900-09-19 директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ поважною та відновити пропущений строк, залучити до матеріалів справи відповідь на адвокатський запит від 09.04.2019 №1506/900-09-19, у якому директор Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ повідомив, що Стецик Ю.М. з 2012 року та по даний час є співробітником інституту та що висновок експерта №279/08/2018 за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження у Львівському НДІСЕ не складався.

21.05.2019 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання доказів, у якій він спросив суд визнати причину пропуску строку на подання ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 12.04.2019 у справі №204/2668/19 та витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за №12017040680000917 від 11.05.2017 станом на 20.05.2019 поважною та відновити пропущений строк, залучити до матеріалів справи копію ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 12.04.2019 у справі №204/2668/19 та копію витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за №12017040680000917 від 11.05.2017 станом на 20.05.2019.

Надані сторонами до суду апеляційної інстанції вищевказані постанови слідчих про закриття кримінальних проваджень №12017100000000783, №12017040680000917, №12017040680001205 та ухвали районних судів про скасування відповідних постанов слідчих долучені судом у процесі розгляду справи до матеріалів справи як такі, що надані суду до відома.

Водночас, колегія суддів під час розгляду справи дійшла висновку щодо відсутності підстав для долучення на стадії апеляційного провадження до матеріалів справи наданих позивачем 18.02.2019 документів (копії адвокатського запиту від 31.01.2019 та копії листа Нацкомфінпослуг від 06.02.2019 №639/13-9), наданого відповідачем 25.03.2019 висновку експерта ТОВ Бюро судових експертиз Надія від 11.03.2019 №2-03/19 та 11.05.2019 копії адвокатського запиту від 09.04.2019 №1506/900-09-19 та відповіді директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ на нього з огляду на те, що сторонами у вказаних клопотаннях не доведено у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України неможливості подання їх до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від них. Так, ні позивачем, ні відповідачем не доведено неможливості звернення із відповідними запитами до Нацкомфінпослуг та Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ, а відповідачем неможливості замовити проведення експертного товарознавчого дослідження у ТОВ Бюро судових експертиз Надія до прийняття рішення місцевим господарським судом у даній справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2018 апеляційну Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна у справі №910/8065/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/8065/18 та справу призначено до розгляду на 22.01.2019.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 №09.1-08/331/19, у зв`язку із перебуванням судді Скрипки І.М. на лікарняному, яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2019 справу №910/8065/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 апеляційну скаргу ПрАТ СК ПЗУ Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/8065/18 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Разіна Т.І. та розгляд справи №910/8065/18 вирішено здійснювати у судовому засіданні, призначеному на 22.01.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 у судовому засіданні судом було оголошено перерву до 19.02.2019.

19.02.2019 відповідач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про виклик у судове засідання для надання пояснень щодо висновку експерта №279/08/2018 від 02.08.2018 за результатами проведеного експертного товарознавчого дослідження - судового експерта Стецика Юрія Михайловича.

Також, 19.02.2019 відповідач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про призначення у справі №910/8065/18 судової товарознавчої експертизи, проведення якої просив доручити експертам КНДІСЕ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 заяву ПрАТ СК ПЗУ Україна про виклик у судове засідання експерта та про призначення у справі судової експертизи залишено без розгляду як такі, що подані із пропуском встановленого законом та судом строку на їх подання.

Представником Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна у судовому засіданні 19.02.2019 було подано заяву про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. у справі №910/8065/18, мотивовану наявністю сумнівів у об`єктивності суду у зв`язку з відмовою відповідачу у задоволенні його клопотань від 19.02.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Разіна Т.І.) визнано заяву ПрАТ СК ПЗУ Україна про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. необґрунтованою. Передано справу №910/8065/18 для вирішення питання про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2019 заяву ПрАТ СК ПЗУ Україна про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Коротун О.М., суддів: Смірнової Л.Г., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 у справі (головуючий суддя Коротун О.М., судді: Смірнова Л.Г., Сулім В.В.) №910/8065/18 відмовлено у задоволенні заяви представника ПрАТ СК ПЗУ Україна - адвоката Буртового М.В. (вх.№09.1-19/120/19 від 19.02.2019) про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Михальської Ю.Б., Тищенко А.І., Разіної Т.І.

28.02.2019, після вирішення питання про відвід, матеріали справи №910/8065/18 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Разіної Т.І., Тищенко А.І., у провадженні якої перебувала дана справа.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2019 розгляд справи №910/8065/18 призначено на 26.03.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі оголошено перерву до 10.04.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 у справі №910/8065/18 оголошено перерву до 21.05.2019.

У судовому засіданні 21.05.2019 суд з`ясовував думку сторін щодо можливості призначення у справі судової товарознавчої експертизи із визначення дійсної вартості труб станом на 10.05.2017, на необхідності проведення якої неодноразово наголошував відповідач.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 (із урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 про виправлення описки) у справі було оголошено перерву до 22.05.2019.

22.05.2019 позивач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду письмові заперечення проти призначення у справі судової експертизи.

Враховуючи наявність між сторонами спору щодо розміру страхового відшкодування, що входить до предмету доказування у даній справі та має значення для правильного вирішення спору і прийняття законного і обґрунтованого рішення у даній справі та потребує спеціальних знань, та оскільки надані сторонами до матеріалів справи висновки та звіти щодо ринкової вартості застрахованого майна (труб) станом на 10.05.2017 є взаємносуперечливими і не відповідають вимогам щодо їх змісту, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №910/8065/18 призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення експерта поставлено питання щодо дійсної вартості станом на 10.05.2017 труб, що були застраховані за договором добровільного страхування майна юридичних осіб №251.994108784.0086 від 12.12.2016 відповідно до умов договору добровільного страхування майна юридичних осіб №251.994108784.0086 від 12.12.2016?; попереджено експерта про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку та за відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України; зобов`язано Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія ПЗУ Україна забезпечити попередню оплату вартості експертизи; провадження у справі №910/8065/18 зупинено у зв`язку із призначенням судової експертизи.

19.12.2019 експертною установою матеріали справи №910/8065/18 було повернуто до суду разом з висновком експерта від 11.11.2019 №17448/19-53 за результатами проведення товарознавчої експертизи у справі №910/8065/18 та передано головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №910/8065/18 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/8065/18; розгляд справи призначено на 16.01.2020; запропоновано позивачу та відповідачу надати суду свої письмові пояснення з урахуванням висновку експерта, встановлено строк для надання пояснень протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

02.01.2020 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення щодо висновку експерта від 11.11.2019 №17448/19-53, наданого за результатами проведення у даній справі судової експертизи згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019, у яких відповідач зазначив наступне:

В основу висновку експерта покладено цінові пропозиції від трьох підприємств, а саме: ПАТ Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну (лист ліквідатора заводу Шиман Є.О. від 25.09.2019 №197); ТОВ Сахарторггруп (лист директора Дюдюк Т.В. 03.10.2019 №17); ТОВ ТД Металпромресурс (лист директора Суховерхова Р.М. від 01.10.2019 №01-10/19). Зазначені підприємства вказані як продавці труб, які були продані позивачу. Водночас, матеріали справи підтверджується, що внаслідок несплати до державного бюджету податку на додану вартість в м. Краматорськ було розпочато кримінальне провадження №32016050390000073 від 24.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням було встановлено, що співучасники злочину - група осіб, до складу якої входять громадяни України та Росії, використовуючи підконтрольні суб`єкти господарювання, в тому числі і ТОВ ТВГ Альбатрос , ТОВ ВГ Альбатрос , ТОВ Альбатрос (група Альбатрос), організували незаконну діяльність з постачання товарно-матеріальних цінностей з митної території України до так званих ДНР та ЛНР транзитом через територію Російської Федерації, шляхом митного оформлення за підробленими документами експортно-імпортних операцій, з подальшим наданням послуг з ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки за рахунок переведення на їх адресу штучно сформованого від`ємного значення податку на додану вартість, в результаті чого порушили вимоги законодавства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів передбаченого законодавством податку. 03.05.2017 Краматорський міський суд надав дозвіл на обшук у будівлях та спорудах за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60, які на праві власності належать ТOB Альбатрос та в приміщеннях якого перебувало застраховане майно, а вже 10.05.2017 ТОВ ТВГ Альбатрос заявило про викрадення труб за адресою, на якій мав бути проведений обшук. Одним із підприємств, що згадується у схемі, є ТОВ САХАРТОРГГРУП . Згідно наданих ПЗУ Україна документів ТОВ ТВГ Альбатрос частину викрадених труб закуповував у ТОВ САХАРТОРГГРУП . 25.05.2017 було проведено обшук у будівлях ТОВ Альбатрос і серед іншого було вилучено також і печатки ТОВ САХАРТОРГГРУП , що може свідчити про наявність безпосереднього контролю у службових осіб ТОВ Альбатрос над ТОВ САХАРТОРГГРУП та відповідно фіктивність закупівлі ТОВ ТВГ Альбатрос труб у ТОВ САХАРТОРГГРУП . Водночас, у ході розслідування був допитаний представник ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну (ПАТ КОМІНМЕТ ) інженер підприємства Мицик Ю.Ю., який повідомив, що ПАТ КОМІНМЕТ не виготовляло і не виготовляє труби з нержавіючої сталі та не займається їх реалізацією. Крім цього, постановою від 05.07.2018 Господарський суд Дніпропетровської області визнав ПАТ КОМІНМЕТ (49023, Дніпро, вул. Комінтерну, буд. 7; код ЄДРПОУ 05393062) - банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру у справі строком на шість місяців, до 05.01.2019. Також, за даними Єдиний державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ТД Металпромресурс постановою Господарського суду Запорізької області від 17.09.2019 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії - Мірошника Ігоря Вікторовича; станом на 17.12.2019 ТОВ ТД Металпромресурс є припиненим.

Отже, як зазначив відповідач у своїх поясненнях щодо висновку експерта, цінові пропозиції отримано з джерел (від підприємств), які не здійснюють виробництво та продаж труб, знаходяться в ліквідації або ліквідовані. Крім цього, в додатках до висновку відсутні оригінали відповідних листів підприємств.

02.01.2020 та 15.01.2020 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли заяви про поновлення процесуальних строків на подання доказів, а саме: копії висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 04.10.2019 №19/12.1/1121, консультативного висновку від 09.01.2020 з рецензування висновку експерта від 11.11.2019 №17448/19-53 за результатами проведення товарознавчої експертизи у справі №910/8065/18, виконаного ОСОБА_1 .

15.01.2020 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли заява про виклик експерта - Сорокіної Вікторії Олександрівни, провідного судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для надання пояснень щодо висновку експерта від 11.11.2019 №17448/19-53 та клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи із визначення дійсної вартості труб станом на 10.05.2017, проведення якої доручити відповідним експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі №910/8065/18 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про призначення повторної судової експертизи та виклик експерта.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі №910/8065/18 задоволено заяви Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна від 02.01.2020 та від 15.01.2020 про поновлення процесуальних строків на подання доказів. Долучено до матеріалів справи копію висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 04.10.2019 №19/12.1/1121 та копію консультативного висновку Товариства з обмеженою відповідальністю Незалежний інститут судових експертиз від 09.01.2020 з рецензування висновку експерта №17448/19-53 за результатами проведення товарознавчої експертизи у справі №910/8065/18, складеного 11.11.2019, виконаного ОСОБА_1 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі №910/8065/18 за усним клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено на 22.01.2020.

22.01.2020 від представника ПрАТ Страхова Компанія ПЗУ Україна адвоката Буртового М.В. надійшла заява про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. від розгляду справи №910/8065/18.

У даній заяві представник відповідача зазначив, що відмова суду у задоволенні його клопотання про призначення повторної товарознавчої експертизи, за наявності у відповідача обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта КНДІСЕ від 11.11.2019 №17448/19-53, викликає сумніви у об`єктивності колегії суддів у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. та є підставою для їх відводу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Разіної Т.І. від розгляду справи №910/8065/18, подану представником Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна Буртовим М.В., залишено без розгляду як таку, що була подана з порушенням вимог частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.01.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання, призначене на 22.01.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив оскаржене рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

12 грудня 2016 року між ПрАТ СК ПЗУ Україна (страховик за договором) та ТОВ ТВГ Альбатрос (страхувальник за договором) було укладено договір добровільного страхування майна юридичних осіб №251.994108784.0086 (далі, Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном. Зазначені майнові інтереси мають бути належним чином заявлені на страхування та безпосередньо зазначені у пункті 1.3 договору та/або перелічені в додатку № 1 до цього договору.

Пунктом 2.2. Договору Частина Б страхування сторони визначили перелік майна, що може бути застраховане за договором.

У додатку №1 від 12.12.2016 до Договору узгоджено конкретний перелік майна, що передається на страхування:

1. Сталь рулонна, 08 КП цинк, Цинк 828000, Цинк 8320СГО;

2. Сталь рулонна оц. 1,15x1250; 08 КП цинк;

3. Труба н/ж Д 5,0x0,5 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502);

4. Труба н/ж Д-9,0х0,4 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-ВД

5. Труба н/ж ф 7,0x5,0 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-В

6. Труба н/ж ф 8,0x0,2 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-В

7. Труба н/ж Д-14,0x2,0 мм ст. 12х18Н1ОТ ГОСТ 9941-81

8. Труба н/ж Д-16пх2п мм ст. 12х 18Н10Т ГОСТ 9941-81

9. Труба н/ж ст. 10х18Н10Т (ЭП-502-ВД) ф 12,0x0,5 мм

10. Труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 15,0х0,5 мм

11. Труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 6,5x0,5 мм

12. Труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 7,0x0,5 мм

13. Труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 12,0x0,3 мм

Відповідно до додатку №1 від 12.12.2016 до Договору, а також пункту 1.3.7. Договору Частина А , загальна страхова сума за договором склала 49 256 447,03 грн.

Місце страхування: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60 (пункт 1.4.1 частини А Договору).

Пунктом 1.2. частини А Договору встановлений строк дії договору з 00 годин 00 хвилин за Київським часом 13.12.2016 до 24 години 00 хвилин 12.12.2017. Договір набуває чинності з 00 год. 00 хв. дня, наступного за днем оплати Страхувальником страхової премії (або її частини) у розміри та строки, обумовлені цим Договором, але не раніше строку, визначеного як дата початку строку дії Договору страхування.

У пункті 1.5. частини А Договору визначені страхові випадки по договору: вогонь, стихійні явища, вода, спринклерні системи, крадіжка, протиправні дії третіх осіб, бій скла.

Як зазначає позивач, 10.05.2017 за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60 сталася подія, що має ознаки страхової - застраховане майно - труби н/ж (позиції 3-13 додатку №1 до Договору) було викрадене з місця його зберігання.

11.05.2017 страхувальником було надіслано на адресу страховика лист №26 із повідомленням про подію, що має ознаки страхової - застраховане майно - труби н/ж (позиції 3-13 додатку №1 до Договору) 10.05.2017 було викрадене з місця його зберігання, та проханням здійснити виплату страхового відшкодування в межах суми 46 117 053,73 грн завданих збитків.

12.05.2017 ТОВ ТВГ Альбатрос в особі директора Ржавіна О.Є. звернулось до ПрАТ СК ПЗУ Україна із заявою про настання збитку (том 1, а.с. 44-45), в якій повідомило, що 10.05.2017 приблизно о 14 годині орендодавець складу, в якому зберігалось застраховане відповідно до Договору страхування №251.994108784.0086 від 12.12.2016 майно: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60 помітив, що камери відеоспостереження, встановлені на складі, не працюють, про що повідомлено ТОВ ТВГ Альбатрос , який, прибувши на місце, виявив, що частина паркану біля складу та задня стінка складу пошкоджена, за результатом огляду приміщення встановлено відсутність частини товарно-матеріальних цінностей (труба н/ж Д 5,0x0,5 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502); труба н/ж Д-9,0х0,4 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-ВД; труба н/ж ф 7,0x5,0 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-В; труба н/ж ф 8,0x0,2 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-В; труба н/ж Д-14,0x2,0 мм ст. 12х18Н1ОТ ГОСТ 9941-81; труба н/ж Д-16пх2п мм ст. 12х 18Н10Т ГОСТ 9941-81; труба н/ж ст. 10х18Н10Т (ЭП-502-ВД) ф 12,0x0,5 мм; труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 15,0х0,5 мм;т труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 6,5x0,5 мм; труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 7,0x0,5 мм; труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 12,0x0,3 мм). На місце було негайно викликано патрульну поліцію - Чечелівське відділення Дніпровського відділу патрульної поліції ГУНП в Дніпропетровській області, після огляду місця події поліцейські викликали слідчу групу для здійснення фіксації події. ТОВ ТВГ Альбатрос було невідкладно повідомлено ПрАТ СК ПЗУ Україна по телефону у відповідності до вимог 2.8.1.1. Договору про настання страхового випадку (номер звернення 000223644). Зазначено орієнтовний розмір збитку 46 117 053,73 грн. У даній заяві ТОВ ТВГ Альбатрос просить страховика розглянути питання про відшкодування заподіяних збитків.

Вказана заява прийнята страховиком 12.05.2017, що засвідчено підписом та печаткою уповноваженого представника страховика Піддубної О.В. До заяви було додано документи на підтвердження настання страхового випадку.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач 17.05.2017 (том 1, а.с. 92), 06.06.2017 (том 1, а.с. 11), 20.06.2017 (том 1, а.с. 153-154), 06.09.2017 (том 2, а.с. 77), 15.11.2017 (том 1, а.с. 126-127) звертався до позивача із запитами щодо отримання додаткових документів по заяві від 12.05.2017, а також 08.06.2017 відповідач повідомив позивача про те, що до ТОВ ТВГ Альбатрос прибуде з інспекцією представник експертної компанії (том 1, а.с. 151).

Позивачем, у свою чергу, як підтверджується матеріалами справи, на неодноразові запити відповідача були надані запитувані останнім документи та пояснення.

22.02.2018 позивач звернувся до відповідача із претензією, у якій, посилаючись на умови Договору страхування, статтю 988 Цивільного кодексу України, статтю 20 Закону України Про страхування , просив відповідача здійснити йому виплату страхового відшкодування у сумі 46 117 053,73 грн. Відповідь на вказану претензію позивач просив надати у тридцятиденний строк.

У відповідь на вказану претензію ПрАТ СК ПЗУ Україна листом вих. №401/13 від 21.03.2018 повідомило позивача про те, що 21.07.2017 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України. До ЄРДР внесено відомості про те, що службові особи ТОВ ТВГ Альбатрос та інші невстановлені особи шляхом обману намагаються неправомірно отримати страхове відшкодування по договору страхування через інсценування крадіжки застрахованих товарно-матеріальних цінностей та заволодіти грошовими коштами у розмірі 49 256 447,03 грн, які належать ПрАТ СК ПЗУ Україна . Дана обставина, як зазначив відповідач у листі, унеможливлює прийняття рішення по заявленій події до закінчення розслідування по даній кримінальній справі.

У відповідь на лист вих. №401/13 від 21.03.2018 позивач надав лист від 25.04.2018, у якому наголосив на тому, що ані договір добровільного страхування, ані Правила добровільного страхування майна ПрАТ СК ПЗУ Україна , ані Закон України Про страхування не містять такої підстави для відстрочення прийняття рішення по заявленій події, як до закінчення розслідування по кримінальній справі. ПрАТ СК ПЗУ Україна створює штучні перешкоди для прийняття рішення по заявленій події та, відповідно, отримання ТОВ ТВГ Альбатрос страхового відшкодування. У зв`язку із цим позивач просив відповідача у строк до 07.05.2018 перерахувати суму страхового відшкодування на рахунок позивача.

У відповідь на лист позивача від 25.04.2018 відповідач листом вих.№771/13 від 25.05.2018 повідомив позивача про те, що слідчим відділом Управління СБУ в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32016050390000073 від 24.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212, частиною 3 статті 258-5 Кримінального кодексу України. У свою чергу, матеріали страхової справи були долучені до вказаного кримінального провадження. Дана обставина, як зазначив відповідач у листі, унеможливлює прийняття рішення по заявленій події до закінчення розслідування по даній кримінальній справі.

Враховуючи зазначене, оскільки відповідачем не було здійснено страхову виплату на користь позивача, останній звернувся до суду із позовом у даній справі.

Позивач в обґрунтування заявлених у даній справі позовних вимог зазначає, що ним було виконано всі умови укладеного з відповідачем Договору страхування в частині надання документів та відомостей, необхідних для виплати страхового відшкодування. Однак, відповідач не відшкодував позивачу суму страхового відшкодування, всіляко ухиляється від прийняття рішення по страховому випадку та виплаті страхового відшкодування.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, вартість страхового відшкодування у сумі 46 117 053,73 грн при поданні позовної заяви визначена позивачем виходячи із загальної страхової суми за договором, яка становить 49 256 447,03 грн. (відповідно до додатку №1 від 12.12.2016 до договору, а також пункту 1.3.7. договору Частина А ), враховуючи вартість недостачі застрахованого майна (труб), вказану у первинних документах. Також на підтвердження суми страхового відшкодування позивачем під час розгляду справи були надані до суду висновки експертних досліджень, проведені ТОВ Експертно-дослідна служба України (висновок експертного дослідження №279/08/2018 від 02.08.2018, виданий експертом Стециком Ю.М., згідно якого ринкова вартість нових труб станом на 10.05.2017 становить 48 955 863,23 грн.) та Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (висновок експертного дослідження від 18.09.2018 №14/12.1/10), якими, на його думку, також підтверджується вартість викраденого майна позивача у заявленому останнім розмірі.

Заперечуючи проти позову, відповідач, у свою чергу, стверджував, що за заявою страхувальника від 12.05.2017 про настання 10.05.2017 страхового випадку спеціалістами страховика розпочато розслідування страхового випадку, яке на даний час не закінчено, тому позовні вимоги є передчасними; дія укладеного між сторонами договору добровільного страхування майна №251.994108784.0086 від 12.12.2016 припинена 13.03.2017 відповідно до пункту 2.7.3. договору та положень пункту 3 частини 1 статті 28 Закону України Про страхування у зв`язку із несплатою позивачем у визначений строк страхової премії по договору; обставини страхової події, на думку відповідача, можуть свідчити, що службові особи саме ТОВ ТПГ Альбатрос та інші невстановлені особи вчинили шахрайські дії, направлені на неправомірне отримання страхового відшкодування по договору страхування шляхом інсценування крадіжки застрахованих товарно-матеріальних цінностей, у зв`язку з цим відповідачем було повідомлено про неможливість прийняття рішення про виплату страхового відшкодування до завершення всіх кримінальних розслідувань. Щодо розміру заявленого відшкодування відповідач зауважував, що страхове відшкодування по договору не може перевищувати розміру прямого збитку, при цьому загальна вартість поставки аналогічних труб в декілька разів нижча, ніж заявлена до стягнення сума. На підтвердження цього відповідач посилався на те, що страховику у Сюрвеєрському звіті №3 від 16.01.2018 (сторінки 42-47) було надано інформацію про ціну, яку необхідно сплатити для повторної закупівлі труб, які за твердженнями позивача були викрадені, і така ціна становить 11 187 583,09 грн. Також відповідачем до суду першої інстанції було надано Звіт про ретроспективну незалежну оцінку майна СОД ТОВ Асоціація незалежних експертів України від 17.09.2018, згідно якого загальна ринкова вартість труб станом на 10.05.2017 становить 23 912 629,03 грн, та Звіт СОД Кривошеєва О.Ю. №10012018 від 16.10.2018 про оцінку ринкової вартості рухомого майна на дату страхового випадку, згідно якого ринкова вартість труб станом на 10.05.2017 становить 17 309 317,37 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та пояснень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між сторонами у справі виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України Про страхування .

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України, що кореспондується з положеннями статті 16 Закону України Про страхування , за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України Про страхування страхування може бути добровільним або обов`язковим.

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (частина 1 статті 6 Закону України Про страхування ).

Спірні правовідносини склались між сторонами з приводу наявності чи відсутності підстав для виплати відповідачем заявленого до стягнення розміру страхового відшкодування по Договору №251.994108784.0086 від 12.12.2016 у зв`язку з настанням 10.05.2017 події - викрадення застрахованого майна, що має ознаки страхового випадку, рішення щодо якого відповідачем станом на час вирішення спору не прийнято.

Позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення страхового відшкодування наявністю підстав для виплати відшкодування по Договору, які, в свою чергу, відповідач не визнає, посилаючись, зокрема, на припинення дії Договору страхування 13.03.2017 відповідно до пункту 2.7.3. та пункту 2.11.8. у зв`язку з несплатою страхувальником у визначені строки страхової премії.

Відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, вирішення питання дії/припинення правочину передує розгляду спору про стягнення відшкодування по цьому правочину, а тому господарський суд в першу чергу надає оцінку наданим матеріалам та доводам сторін щодо дії Договору №251.994108784.0086 від 12.12.2016 станом на час настання події, що має ознаки страхового випадку - крадіжки застрахованого майна страхувальника 10.05.2017.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено статтею 997 Цивільного кодексу України та статтею 28 Закону України Про страхування договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 28 Закону України Про страхування визначено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред`явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Відповідно до пункту 16.1.3. розділу 16 Умови припинення договору страхування Правил ПрАТ СК ПЗУ добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу), затверджених рішенням Правління ПрАТ СК ПЗУ від 11.08.2015 №51/2015, якими сторони, у тому числі, керувалися при укладенні Договору, договір страхування припиняє та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені Договором страхування строки. При цьому Договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмового вимогою страховика протягом 10 (десяти) робочих днів з дня пред`явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами Договору страхування.

Отже, вказані норми передбачають, що прострочення страхувальником внесення страхового платежу надає страховику право відмовитися від договору страхування, при цьому, обов`язковою умовою в даному випадку є письмова вимога страховика до страхувальника, якщо інше не передбачено умовами Договору страхування.

Відповідно до пункту 1.2. частини А Договору, договір діє з 00 годин 00 хвилин за Київським часом 13.12.2016 до 24 години 00 хвилин 12.12.2017. Договір набуває чинності з 00 год. 00 хв. дня, наступного за днем оплати страхувальником страхової премії (або її частини) у розміри та строки, обумовлені цим Договором, але не раніше строку, визначеного як дата початку строку дії Договору страхування.

При укладенні Договору сторони в пункті 1.8. частини А Договору страхування встановили графік внесення платежів страхової премії до 00 годин 00 хвилин за Київським часом: перший - 13.12.2016 в розмірі 9851,29 грн, другий - 13.03.2017 в розмірі 9851,29 грн, третій - 13.06.2017 в розмірі 9851,29 грн, четвертий -13.09.2017 в розмірі 9851,29 грн.

Судом встановлено, що страхові платежі по Договору були сплачені позивачем відповідачу в обумовленому пунктом 1.8. Договору розмірі наступним чином: перший платіж 12.12.2016, другий - 16.03.2017 із затримкою 3 дні, третій - 07.06.2017, четвертий 12.09.2017.

Пунктом 2.7.3. Договору страхування сторони передбачили, що у випадку якщо страхувальником прострочено строк оплати страхової премії (частини страхової премії), встановленої Договором, дія Договору автоматично припиняється 00 годин 00 хвилин за Київським часом наступного дня за днем, коли відповідно до умов пункту 1.8. Договору Страхувальник мав сплатити страхову премію (частину страхової премії).

Відповідно до пункту 2.11.8.2. Договору дія договору припиняє та втрачає чинність за згодою сторін, а також у випадку несплати страхувальником страхової премії у встановлені цим договором строки та розмірі.

Відповідач, посилаючись на вказані умови Договору, стверджує, що його дія припинена з 00 годин 00 хвилин за Київським часом 13 березня 2017 року у зв`язку з простроченням сплати другого платежу, тобто станом на 10.05.2017 даний правочин не діяв, а викрадене 10.05.2017 майно з даного часу перестало бути застрахованим майном.

Позивач не заперечує факту прострочення внесення другого страхового платежу, проте зазначає, що оскільки сторони належно виконували умови Договору, а відповідачем у подальшому були прийняті наступні страхові платежі, договірні відносини не є такими, що припинились.

Колегія суддів, дослідивши вищенаведені правові норми та умови пунктів 1.8., 2.7.3., 2.11.8.2. у їх сукупності, дійшла висновку, що умовами Договору сторони погодили автоматичне припинення його дії у разі прострочення страхувальником строку оплати страхової премії (частини страхової премії). При цьому, обов`язку щодо надсилання у випадку прострочення строку оплати страхової премії письмової вимоги страховиком до страхувальника сторони у Договорі не погоджували.

Поруч із цим, колегією суддів встановлено, що попри прострочення позивачем оплати другого страхового платежу на 3 дні сторони жодного разу не заявляли про припинення договору, їхні дії також не свідчать про припинення або відмову від договірних відносин.

Так, відповідач шляхом виставлення рахунків-фактур №251.994108784.0086 від 02.06.2017, від 08.09.2017 на оплату страхових платежів по Договору, отримання на свій рахунок та прийняття третього і четвертого страхових платежів, прийняття 12.05.2017 заяви страхувальника про настання збитку за подією 10.05.2017, проведення розслідування, надсилання запитів, отримання документів з метою прийняття рішення про виплату відшкодування, а позивач шляхом сплати цих страхових премій та надання відповідних документів, фактично вчинили конклюдентні дії, які свідчать про продовження між сторонами договірних відносин на підставі укладеного 12.12.2016 Договору страхування.

Як вірно встановив суд першої інстанції, із матеріалів справи вбачається, що станом на 13.03.2017 (ймовірне припинення договірних відносин в розумінні пункту 1.8. Договору), 10.05.2017, 12.05.2017 (настання події, що має ознаки страхового випадку, прийняття заяви страховиком про цю подію від страхувальника), та до моменту звернення з позовом до суду відповідач жодним чином, вимогами, листами чи діями не заявляв про припинення договірних відносин, відповідач після отримання страхових платежів 2-4 не заявляв про безпідставність їх сплати та не повертав платнику як помилкову/неналежну оплату.

Судова колегія, відхиляючи заперечення скаржника щодо припинення дії Договору страхування з 13 березня 2017 року, також бере до уваги принцип добросовісності учасника договірних правовідносин.

Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право, що, на переконання судової колегії, і мало місце у даній справі - відповідач, приймаючи 07.06.2017 та 12.09.2017 від позивача наступні страхові платежі та не висуваючи після отримання від страхувальника заяви про настання страхового збитку жодних заперечень щодо чинності договору страхування, після звернення позивача до суду із позовом у даній справі та розгляду справи в суді зайняв протилежну позицію та став стверджувати про припинення дії договору у зв`язку з несвоєчасною сплатою другого страхового платежу.

Таким чином, колегія суддів, надаючи оцінку викладеним вище доводам позивача та поведінці відповідача відносно обставин виконання умов Договору, дійшла висновку, що позивачем належними, допустимими та вірогідними доказами доведено, що станом на 10.05.2017 договірні відносини сторін не припинились, а зобов`язання підлягають виконанню відповідно до умов цього правочину.

Повернення відповідачем 20.07.2018 за платіжним дорученням №322 від 20.07.2017 суми 29 553,87 грн, тобто страхових премій, сплачених позивачем 16.03.2017, 07.06.2017 та 12.09.2017 у розмірі по 9851,29 грн кожна, було здійснене ПрАТ ПЗУ Україна вже в процесі розгляду справи місцевим господарським судом. При цьому, як вірно наголосив суд першої інстанції, нормами чинного законодавства не передбачено припинення договірних відносин однієї із сторін у зв`язку із наявністю спору щодо виконання договірних відносин після настання обставин та строку виконання зобов`язань.

Також суд зазначає, що позивачем долучено до матеріалів справи копії квитанції про повернення 23.07.2018 на користь відповідача коштів всього у сумі 29 553,87 грн, отриманих за платіжним дорученням №322 від 20.07.2018, тобто страхова премія по договору сплачена позивачем у повному обсязі та отримана страховиком.

Вищевказані висновки суду про чинність дії Договору станом на 10.05.2017 зроблені судом, у тому числі, із урахуванням правової позиції щодо значення продовження виконання сторонами умов договору після ймовірної дати його дострокового припинення, викладеної Верховним Судом у постанові від 16.05.2018 у справі №591/3479/15-ц.

Поруч із цим, щодо наведеної скаржником в апеляційній скарзі практики Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №760/6212/16-ц) колегія суддів зазначає, що обставини справи №760/6212/16-ц є відмінними від справи №910/8065/18, оскільки у справі №760/6212/16-ц страховий випадок мав місце в період прострочки чергового платежу, черговий платіж було здійснено страхувальником після страхового випадку, а страховик, у свою чергу, надав страхувальнику відмову у виплаті страхового відшкодування.

Статтею 8 Закону України Про страхування визначено, що страховий ризик це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок визначено як подію, передбачену договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Отже, юридична особа-страхувальник при укладенні із суб`єктом страхової діяльності (страховиком) договору страхування цивільної відповідальності, що може настати під час здійснення нею підприємницької діяльності, розраховує на добросовісність страховика у разі настання страхового випадку щодо виконання ним обов`язку з виплати на користь страхувальника або на користь третьої особи-потерпілого (вигодонабувача) страхового відшкодування, яке повністю (частково) покриє збитки (шкоду), завдані настанням страхового випадку.

З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2017 позивачем повідомлено відповідача про настання страхового ризику - викрадення товарно-матеріальних цінностей: Труба н/жД 5,0x0,5 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП-502 - 706,00 кг; Труба н/жД-9,0x0,4 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП 502-ВД - 51,80 кг; Труба н/ж ф 7,0x0,5 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП 502-В-706,50 кг; Труба н/жф 8,0x0,2 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП 502-В-291,60 кг; Труба н/ж Д-14,0x2,0 мм ст. 12х18Н10Т ГОСТ 9941-81 - 820,50 кг; Труба н/ж Д-16пх2п мм ст. 12х18Н10Т ГОСТ 9941-81 - 1543,00 кг; Труба н/ж ст. 10х18Н10Т (ЗП-502-ВД) ф 12,0x0,5 мм - 541,00 кг; Труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП-502-ВД) ф15,0х0,5 мм - 188,00 кг; Труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП-502-ВД) ф 6,5x0,5 мм - 835,30 кг; Труба н/ж ст. 10x18Н10Т-ВД (ЗП-502-ВД) ф 7,0x0,5 мм - 1099,974 кг; Труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП-502-ВД) ф 12,0x0,3 мм - 102,38 кг, яке в подальшому могло бути визнане страховим випадком. Орієнтований розмір збитку, як зазначив позивач у заяві про настання збитку від 12.05.2017, складає 46 117 053,73 грн.

У відповідності до статті 9 Закону України Про страхування страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку; страховим відшкодуванням, визначається, страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Таким чином, з огляду на положення чинного законодавства та умови договору страхування, у разі якщо подія, що настала, може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування, у страховика виникає обов`язок здійснити страхове відшкодування.

Статтею 25 Закону України Про страхування передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Положеннями пункту 2.2. Договору частина Б встановлено, що страховий ризик - певна подія, на випадок настання якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховим випадком є загибель або пошкодження застрахованого майна, що відбулась під час строку дії договору, внаслідок настання страхових ризиків, передбачених пунктом 1.5. Договору, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Сторонами у пункті 1.5. частина А Договору обумовлено, що до страхових випадків належить, у т.ч. Варіант 05 - Крадіжка (крадіжка, грабіж, розбій).

У пункті 2.3.5. частини Б Договору страхувальником та страховиком було надано власне поняття в розумінні договору страхового випадку варіант 05 - Крадіжка, а саме: Крадіжка - таємне викрадення чужого майна без відома страхувальника, у т.ч., але не обмежуючись: шляхом проникнення у приміщення у будь-який незаконний спосіб з використанням або без використання технічних засобів, підроблених ключів та ін., якщо по факту даної події органами досудового розслідування було розпочато розслідування за ознаками злочину, передбаченого статтею 185 Кримінального кодексу України.

Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що страховий ризик - Варіант 05 Крадіжка застрахованого майна - стався 10.05.2017, тобто в період дії укладеного сторонами Договору страхування.

Пунктом 2.8. частина Б Договору визначено порядок дій страхувальника при настанні події, що має ознаки страхового випадку.

Так, за змістом підпунктів 2.8.1.1.-2.8.1.7., 2.8.1.10. пункту 2.8. Договору страхувальник зобов`язаний: негайно, але не пізніше 24 годин, повідомити страховика про настання страхового випадку за телефоном; негайно, але не пізніше 3 робочих днів, враховуючи день, коли йому стало відомо або мало стати відомо про подію, яка має ознаки страхового випадку, письмово або іншим документальним способом (факсом, телеграмою тощо) сповістити про це страховика або уповноваженого ним представника; негайно заявити відповідним компетентним органам про настання події, що може бути кваліфікована як страховий випадок та в найкоротший термін надати правоохоронним органам опис втраченого в результаті настання страхового випадку та застрахованого майна; прийняти усі можливі заходи з метою запобігання настання або зменшення розміру збитку; негайно заявити відповідним експертам (на письмову вимогу страховика) про настання події, що може бути кваліфікована як страхова; вдатися до всіх можливих заходів щодо попередження та зменшення збитку та спасіння застрахованого майна; надати страховику або його представнику можливість провести огляд пошкодженого/втраченого застрахованого майна, провести розслідування причин та розміру збитку, прийняти участь в заходах щодо зменшення збитку та рятуванню застрахованого майна. Така вимога має бути подана страховиком протягом 5-ти робочих днів з дня отримання повідомлення від страхувальника про настання страхового випадку; надати страховику протягом 14 календарних днів з дати настання події, що може бути кваліфікована як страховий випадок, список всього застрахованого майна, яке було втрачено, пошкоджено або знищено в результаті настання страхового випадку, а також інвентаризаційні, складські відомості, бухгалтерську або будь-яку іншу звітну документацію, а також інші документи та відомості в письмовій формі на вимогу страховика.

Як вбачається із матеріалів справи, про обставину, яка сталася 10.05.2017 та має ознаки страхового випадку Варіант 05 Крадіжка застрахованого майна позивач у передбаченому пунктом 2.8. Договору порядку повідомив відповідача у телефонному режимі (номер звернення 000223644); дані про крадіжку застрахованого майна внесені 11.05.2017 Чечелівським відділенням поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040680000917 за ознаками злочину, передбаченого статтею 185 Кримінального кодексу України; 11.05.2017 страхувальником відправлено поштою на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування; 12.05.2017 ТОВ ТВГ Альбатрос в особі директора Ржавіна О.Є. звернулось до ПрАТ СК ПЗУ Україна із заявою про настання збитку, яка 12.05.2017 була прийнята та зареєстрована відповідачем за вх.№4447-31.

Умовами пункту 2.9. частини Б Договору узгоджено порядок визначення розміру страхового відшкодування та суми страхового відшкодування.

За змістом пункту 2.9.3. Договору виплата страхового відшкодування проводиться лише після встановлення факту страхового випадку. Страхувальник зобов`язаний надати страховику усі необхідні документи, в тому числі і від відповідних компетентних органів, які підтверджують наявність страхового інтересу, настання, причини та розміри збитку. Невиконання страхувальником цих вимог дає право страховику відмовити у виплаті страхового відшкодування в частині збитку, яка не підтверджена зазначеними документами.

За змістом пункту 2.9.4. Договору документи, необхідні для підтвердження наявності страхового інтересу, настання, причини та розмір збитку та відповідно факту заподіяння збитку застрахованому майна, включають в себе, але не виключно: заяву про настання збитку; договір страхування - екземпляр страхувальника або його дублікат, якщо оригінал договору було втрачено; у випадку крадіжки - документ, відповідно до діючих на момент настання страхового випадку норм Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України; висновки експертних організацій; бухгалтерські документи; виписки; інвентарні описи; балансові звіти та інші форми звітності, в тому числі статистичної; рахунки, квитанції та інші первинні документи, що мають відношення до застрахованого майна; фотографії пошкодженого та/або загиблого майна; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідка компетентних органів; інші документи, надання яких передбачено законодавством України, умовами Договору страхування або за обґрунтованою письмовою вимогою страховика, та є необхідними для прийняття рішення про визнання події, що має ознаки страхового випадку, страховим випадком, а також для визначення розміру страхового відшкодування.

Матеріалами справи підтверджується, що до заяви від 12.05.2017 ТОВ ТВГ Альбатрос на підтвердження наявності страхового інтересу, настання, причини та розміру збитку у відповідності до пунктів 2.9.3., 2.9.4. Договору були додані наступні документи:

1) Копія договору добровільного страхування майна юридичних осіб від 12.12.2016 51.994108784.0086 на 7 арк. в 1 прим.

2) Копія видаткової накладної від 29.05.2015 № 61 на 1 арк. в 1 прим.

3) Копія видаткової накладної від 19.06.2015 № 69 на 1 арк. в 1 прим.

4) Копія видаткової накладної від 21.07.2016 № 138 на 1 арк. в 1 прим.

5) Копія видаткової накладної від 23.05.2016 №СТГ000000005 на 1 арк. в 1 прим.

6) Копія видаткової накладної від 26.05.2016 №СТГ00000007 на 1 арк. в 1 прим.

7) Копія накладної від 21.07.2016 № СФ-2107/1 на 1 арк. в 1 прим.

8) Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2017 на 1 арк. в 1 прим.

9) Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І квартал 2017 року на 1 арк. в 1 прим.

10) Квитанція № 1 та квитанція № 2 на 1 арк. в 1 прим.

11) Витяг з кримінального провадження № 12017040680000917 від 11.05.2017 на 1 арк. в 1 прим.

12) Копія статуту ТОВ ТВГ Альбатрос на 20 арк. в 1 прим.

13) Копія протоколу від 17.04.2014 № 1 на 2 арк. в 1 прим.

14) Копія наказу від 22.04.2014 № 1 на 1 арк. в 1 прим.

15) Копія наказу від 16.07.2015 № 32 про зміну назви посади на 1 арк. в 1 прим.

16) Фотографії місця події на 7 арк.

17) Інвентаризаційний опис від 11.05.2017 № 2 на 2 акр. в 1 прим.

18) Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.05.2017 на 6 арк. в 1 прим.

19) Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 2 арк. в 1 прим.

Відповідно до пункту 2.12.2.7. Договору страховик зобов`язаний протягом 2-х робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо інформування страхувальника щодо всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування страхувальнику.

17.05.2017 відповідач звернувся до позивача із запитом щодо отримання додаткових документів по заяві вх.№4447-31 від 12.05.2017 (том 1, а.с. 92), у якій просив ТОВ ТВГ Альбатрос надати додаткові документи, а саме:

- письмове пояснення особи, яка безпосередньо виявила відсутність сигналу від камери відеоспостереження як ознаку зникнення застрахованих ТМЦ зі складу зберігання;

- надати можливість задокументувати апаратне обладнання, яке фіксує зображення із камери відеоспостереження на монітор в режимі он-лайн або надати відеозапис із сервера щодо фіксації відеокамерою наявність застрахованих ТМЦ;

- надати завірені копії документів щодо проведення останньої інвентаризації, відповідно до наданої позивачем контрольної картки на замку від 18.04.2017 та письмово підтвердити, що після вказаної дати даний склад не відвідувався;

- інструкцію щодо порядку відвантаження ТМЦ на підприємстві, а також назву та специфікацію інших ТМЦ, які знаходились на складі із викраденими ТМЦ;

- надати графічну схему розташування викрадених ТМЦ у складі та заповнити таблицю щодо їх ваги, згідно з таблицею - додатком №1 до договору страхування.

На вказаний запит позивачем разом із листом від 22.05.2017 за вих. №31 (том 1, а.с. 98-111) були надані належним чином завірені копії документів щодо проведення інвентаризацій 18.04.2017 та 11.05.2017, у яких міститься інформація щодо інших ТМЦ, які знаходились у складському приміщенні, а також наказу-інструкції щодо порядку відвантаження ТМЦ на підприємстві, графічну схему розташування вкрадених ТМЦ на складі та таблицю щодо ваги та довжини вкрадених ТМЦ. Також позивачем були надані відповідачу на його запит пояснення від 17.05.2017 консультанта з безпеки ТОВ ТВГ Альбатрос Хуторного С.В. та начальника ІТ відділу підприємства щодо роботи камер відеоспостереження (том 1, а.с. 96-97). Вказані документи разом із листом були нарочно отримані представником відповідача, про що на останніх містяться відповідні відмітки.

06.06.2017 відповідач звернувся до позивача із запитом вих. №4859-31 (щодо отримання додаткових документів по заяві вх.№4447-31 від 12.05.2017 (том 1, а.с. 92), у якій просив ТОВ ТВГ Альбатрос надати додаткові документи, а саме:

- копію трудового або цивільно-правового договору між ТОВ ТВГ Альбатрос та консультантом з безпеки Хуторним С.В.;

- перелік штатних співробітників та інших осіб, які здійснюють охорону підприємства, з наданням копій їх трудових або цивільно-правових договорів, посадових інструкцій (старшого зміни, охоронників), наказів та інших документів, якими регламентована безпека підприємства (фізична охорона та відеонагляд);

- схему розташування камер відеоспостереження з обов`язковою вказівкою переліку камер, які виводилися на монітор робочого місця консультанта з безпеки у кімнаті №4, а також переліку камер, сигнал із яких виводився на монітори охоронників на контрольно-перепускних пунктах підприємства та на можливі інші монітори співробітників підприємства;

- графік роботи співробітників у період з 04.05.2017 по 11.05.2017 із вказівкою ПІБ старших добових зміни та охоронників.

У відповідь на вказаний запит позивач листом вих.№36/1 від 13.06.2017 (том 1, а.с. 113-150), який було отримано відповідачем 15.06.2017, надав відповідачу наступні документи:

- копія договору про надання інформаційно-консультаційних послуг, підписаного між ТОВ ВГ Альбатрос та ОСОБА_2 ;

- перелік співробітників служби охорони ТОВ ТВГ Альбатрос , які здійснюють охорону підприємства за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60, копії їх трудових та цивільно-правових договорів, копію посадової інструкції охоронника та копію наказу, що регламентує пропускний режим на підприємстві;

- схему (вибіркову) розташування камер відеоспостереження та перелік камер, які виводились на монітор робочого місця консультанта з безпеки у кімнаті №4 та камер, що виводились на монітори інших співробітників підприємства;

- графік роботи співробітників, які здійснюють охорону підприємства за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60, у період з 04.05.2017 по 11.05.2017.

08.06.2017 відповідач звернувся до позивача із повідомленням вих.№4976-31 (том 1, а.с. 151) про прибуття з інспекцією на місце випадку представника експертної компанії United Loss Adjusters In Association with Cunningham Lindsey Europe B.V. Михайла Голего.

Позивачем було надано доступ до складського приміщення оцінювачу для проведення експертної оцінки розміру збитків, про що 12.06.2017 експертом експертної компанії United Loss Adjusters In Association with Cunningham Lindsey Europe B.V. Михайлом Голего у присутності представника ТОВ ТВГ Альбатрос складено акт огляду приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60 (том 1, а.с. 152).

20.06.2017 відповідач знову звернувся до позивача із запитом вих. №5350-31 щодо отримання додаткових документів по заяві вх.№4447-31 від 12.05.2017 (том 1, а.с. 153-154), у якій просив ТОВ ТВГ Альбатрос надати додаткові документи, а саме:

- копію наказу про облікову політику на підприємстві;

- підтвердження витрат на придбання:

а) копії оригіналів документів щодо підтвердження оплати товарів, а саме, виписки по банківському рахунку, акти звірки з постачальниками або інші документи: ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну за періоди з 01.01.2015 по 31.12.2015, з 01.01.2016 по 31.12.2016; ТОВ ТД Металпромресурс за період з 01.01.2016 по 31.12.2016; ТОВ Сахарторггруп за період з 01.01.2016 по 31.12.2016;

б) ТТН від постачальника до місць зберігання;

в) копії податкових накладних від постачальників на весь викрадений товар;

г) копії декларацій з відміткою про подачу до ДПІ (штамп або квитанція №2) стосовно ПДВ, з додатком за місяці, в яких було надходження товару.

3. Реєстри бухгалтерського обліку за рахунок обліку товару (281) на дату зарахування товару на баланс і на останнє число місяця, що передує крадіжці;

4. Акт інвентаризації перед річним балансом за 2015 та 2016 роки;

5. Підтвердження наявності товару в місці зберігання у день настання випадку: звіт по складу з 01.01.2017 по 09.05.2017; оборотно-сальдова відомість по субрахунку 281 рахунку за місцем зберігання ТМЦ, де стався страховий випадок, на дату настання події; наказ на списання ТМЦ;

6. Сума збитку, визнана в обліку страхувальника: наказ на списання з балансу підприємства викрадених ТМЦ; акти списання товарів; бухгалтерська довідка в довільній формі про те, на яку дату і за якими рахунками відображено списання ТМЦ в бухгалтерському обліку; оборотно-сальдова відомість за місцем зберігання ТМЦ на дату списання, а обліку викраденого товару (рахунок 281 з субрахунком);

7. Сертифікати на відповідність.

У відповідь на вказаний запит позивач листом вих.№48 від 18.08.2017, який було отримано відповідачем 22.08.2017 (том 1, а.с. 155-156), надав відповідачу:

- Копію наказу про облікову політику з додатками;

- Копії оригіналів документів, щодо підтвердження оплати товарів, а саме виписки по банківському рахунку та довідки про заборгованість по взаємовідносинам з ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну за періоди 01.01.-31.12.2015, 01.01.-31.12.2016; ТОВ ТД Металпромресурс за період 01.01.-31.12.2016; ТОВ Сахарторггруп за період 01.01.-31.12.2016;

- ТТН від постачальника до місць зберігання. При цьому, позивач зазначив, що ТТН за поставками від ТОВ Сахарторггруп до ТОВ ТВГ Альбатрос відсутні, оскільки товар відвантажувався зі складу, який орендувало ТОВ Сахарторггруп , та який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60, тобто за тією ж адресою, що і складські приміщення позивача;

- Копії податкових накладних від постачальників на весь викрадений товар;

- Копії декларацій з відміткою про подачу до ДПІ стосовно ПДВ;

- Реєстри бухгалтерського обліку за рахунком обліку товару (281) на дату зарахування товару на баланс і на останнє число місяця, що передує крадіжці;

- акти інвентаризації (інвентаризаційні описи) перед річним балансом за 2015 та 2016 роки;

- Підтвердження наявності товару в місці зберігання, у день настання випадку: Звіт по складу з 01.01.2017 по 09.05.2017; Оборотно-сальдова відомість по субрахунку 281 за місцем зберігання ТМЦ, де стався страховий випадок, на дату настання події; Наказ на списання ТМЦ;

- Сума збитку, визнана в обліку Страхувальника: Наказ на списання ТМЦ; Акти списання товарів; Бухгалтерська довідка про списання ТМЦ; Оборотно-сальдова відомість за місцем зберігання ТМЦ на дату списання;

- Сертифікати на відповідність.

06.09.2017 відповідач у черговий раз звернувся до позивача із запитом вих. №7654-31 щодо отримання додаткових документів по заяві вх.№4447-31 від 12.05.2017 (том 2, а.с. 77), у якій просив ТОВ ТВГ Альбатрос надати додаткові документи, а саме:

- акти звірки з постачальниками: ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну за періоди 01.01.-31.12.2015, 01.01.-31.12.2016; ТОВ ТД Металпромресурс за період 01.01.-31.12.2016; ТОВ Сахарторггруп за період 01.01.-31.12.2016;

- фінансову звітність за 2015 та 2016 роки;

- копії податкових накладних з нарахованими зобов`язаннями на суму викраденого товару, з підтвердженням реєстрації в ЕДР.

У відповідь на вказаний запит позивач листом вих.№54 від 06.10.2017, який було отримано відповідачем 11.10.2017 (том 2, а.с. 78-79), надав відповідачу:

- акти звірки з постачальниками: акт звіряння між ТОВ ТВГ Альбатрос та ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну за періоди 01.01.-31.12.2015, 01.01.-31.12.2016; акт звіряння розрахунків за 2016 рік між ТОВ ТВГ Альбатрос та ТОВ ТД Металпромресурс ; акт звіряння розрахунків за 2016 рік між ТОВ ТВГ Альбатрос та ТОВ Сахарторггруп ;

- фінансову звітність:

за 2015 рік: звіт про фінансові результати (Звіт про сукупній дохід) за 2015 рік (код за ДКУД 1801003) від 01.01.2016; примітки до річної фінансової звітності за 2015 рік (код за ДКУД 1801008) від 31.12.2015; баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2015 року (код за ДКУД 1801001) від 01.01.2016; Звіт про власний капітал за 2015 рік (код за ДКУД 1801005) від 01.01.2017; Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2015 рік (код за ДКУД 1801004) від 01.01.2016;

за 2016 рік: Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупній дохід) за 2015 рік (код за ДКУД 1801003) від 01.01.2017; примітки до річної фінансової звітності за 2016 рік (код за ДКУД 1801008) від 31.12.2016; баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2016 року (код за ДКУД 1801001) від 01.01.2017; звіт про власний капітал за 2016 рік (код за ДКУД 1801005) від 01.01.2017; звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2016 рік (код за ДКУД 1801004) від 01.01.2017.

- щодо надання копій податкових накладних з нарахованими зобов`язаннями на суму викраденого товару, з підтвердженням реєстрації в ЄРПН позивач повідомив, що оскільки сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість в податковій накладній, яка належить до реєстрації в ЄРПН у зв`язку з крадіжкою майна, значно перевищує суму, обчислену відповідно до п.200.13 статті 200-1 Податкового кодексу України, а також враховуючи скрутний матеріальний стан ТОВ ТВГ Альбатрос , на даний час підприємство не має можливості перерахувати необхідну суму грошових коштів на свій рахунок в системі електронного адміністрування податків на додану вартість, а тому реєстрація податкових накладних в ЄРПН є неможливою.

15.11.2017 відповідач в останнє звернувся до позивача із запитом вих. №9871-31 щодо отримання додаткових документів по заяві вх.№4447-31 від 12.05.2017 (том 2, а.с. 126-127), у якій просив ТОВ ТВГ Альбатрос надати додаткові документи, а саме:

- договори з постачальниками: Договір №12/116-1 від 29.05.2016 та Договір №138 від 21.07.2016 з постачальником ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну ; Договір №91 від 15.07.2016 з постачальником ТОВ ТД Металпромресурс ; Договір №181215 від 18.12.2015 з постачальником ТОВ Сахарторггруп ;

- акти звірки з постачальниками доповнити актами звірки за період з 01.01.2017 по 31.05.2017 по всіх договорах і постачальниках. Пояснити абревіатуру ТВР у актах звірки;

- копію декларації стосовно ПДВ за травень 2017 року;

- копію фінансової звітності за перше півріччя 2017 року;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за другий квартал 2015 року, другий та третій квартали 2016 року та другий квартал 2017 року;

- просили сформувати відомість таким чином, щоб було видно склад, на якому зберігається товар та документ, на підставі якого проведено зарахування товару на баланс;

- оборотно-сальдові баланси за періоди другий квартал 2015 року, другий та третій квартали 2016 року та другий квартал 2017 року.

У відповідь на останній запит позивач листом вих.№60 від 04.12.2017, який було отримано відповідачем 06.12.2017 (том 2, а.с. 128-129), надав відповідачу:

1. Договори з постачальниками:

- Договір №12/116-1 від 29.05.2015 (у запиті вказано договір №12/116-1 від 29.05.2016, але цей договір було укладено у 2015 році, також у запиті вказано договір №138 від 21.07.2016, проте такого договору з постачальником ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну не існує, проте існує видаткова накладна №138 від 21.07.2016 та ТТН №138 від 21.07.2016, які, як у них зазначено, відносяться до договору №12/84 від 19.07.2016) з постачальником ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну ;

- Договір №12/84 від 19.07.2016 з постачальником ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну ;

- Договір №12/71 від 10.06.2016 з постачальником ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну ;

- Договір №91 від 15.07.2016 з постачальником ТОВ ТД Металпромресурс ;

- Договір №181215 від 18.12.2015 з постачальником ТОВ Сахарторггруп ;

2. Акти звірки з постачальниками (ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну , ТОВ ТД Металпромресурс , ТОВ Сахарторггруп ) за період з 01.01.2017 по 31.05.2017. Абревіатура ТВР у актах звірки є лише частиною нумерації внутрішнього документообігу підприємства;

- копії Декларації стосовно ПДВ за травень 2017 року;

- копія фінансової звітності за перше півріччя 2017 року;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за другий квартал 2015 року, другий та третій квартали 2016 року та другий квартал 2017 року;

З огляду на вищенаведені обставини справи, колегією суддів встановлено, що позивачем як у відповідності до пунктів 2.9.3., 2.9.4. Договору разом із заявою про настання збитку №4447-31 від 12.05.2017, так і на виконання усіх запитів ПрАТ ПЗУ Україна , зроблених у період з 17.05.2017 по 15.11.2017, були надані відповідачу усі документи, необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Відповідачем, у свою чергу, жодного разу не було висунуто до позивача претензій щодо надання витребуваних ПрАТ ПЗУ Україна документів не в повному обсязі. Відповідач не заперечував того, що позивач надавав документи, сприяв розслідуванню страхового випадку, звертався із вимогами про сплату страхового відшкодування.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на положення пункту 2.12.2.7. Договору, згідно якого страховик зобов`язаний був протягом 2-х робочих днів з дня, як тільки йому стало відомо про настання страхового випадку, проінформувати позивача про всі документи, необхідні для своєчасної виплати страхового відшкодування страхувальнику. Натомість, як вбачається із вищевикладеного, відповідачем документи, що стосуються страхового випадку, витребовувались у позивача упродовж більше ніж п`яти місяців.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Пунктом 2.12.2.8. частини Б Договору визначено, що страховик зобов`язаний протягом 15-ти робочих днів з дня, коли страховику було надано всі документи, які необхідні для прийняття рішення про розмір та причини настання страхового випадку, розмір збитку, прийняти рішення про виплату страхового відшкодування та скласти страховий акт (аварійний сертифікат) або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування та письмово повідомити про це рішення страхувальника з обґрунтуванням причин відмови протягом 5-ти робочих днів з дня прийняття цього рішення.

Страховик зобов`язаний здійснити сплату страхового відшкодування протягом 5-ти робочих днів з дня прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування (пункт 2.12.2.9. Договору).

У матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення відповідача щодо виплати страхового відшкодування.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відсутність письмового оформленого рішення страховика про відмову в виплаті страхового відшкодування не може вважатись підставою для відмови в задоволенні позову, а заперечення страховика щодо здійснення страхової виплати мають бути оцінені судом у межах розгляду справи.

За змістом статті 26 Закону України Про страхування підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Аналогічні підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування погоджені сторонами у пункті 2.10. частини Б Договору страхування.

Із наведених положень вбачається, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови Договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

За результатами дослідження наданих сторонами доказів у їх сукупності судом встановлено факт настання страхового випадку, із яким Договір (пункт 2.3.5.) та Закон України Про страхування пов`язує обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування - крадіжка застрахованого майна 10.05.2017 (Варіант 05 - Крадіжка ).

Водночас, відповідачем, всупереч положенням статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами конкретних обставин та наявності підстав для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування у розумінні статті 26 Закону України Про страхування та пункту 2.10. частини Б Договору страхування.

Поруч із цим, матеріалами справи підтверджується, що у відповідь на надіслані позивачем 22.08.2018 та 25.04.2018 відповідачу претензії щодо виплати страхового відшкодування у сумі 46 117 053,73 грн останній зазначив про наявні кримінальні провадження по факту крадіжки застрахованого майна, що, як наслідок, унеможливлює прийняття рішення по заявленій події до закінчення розслідування.

Із цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до умов пункту 2.12.1.7. Договору страховик має право відстрочити прийняття рішення про виплату страхового відшкодування у разі, коли:

- неповністю з`ясовані обставини страхового випадку, розмір збитків, обставини, що підтверджують право страхувальника на одержання відшкодування - до з`ясування таких обставин, але не більш ніж на 60 робочих днів з дати отримання останнього, необхідного для з`ясування причин настання страхового випадку, документу;

- страхувальнику повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину - до закінчення досудового розслідування;

- страхувальник не подав (відповідно до умов Договору) документи, які необхідні для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування, подання документів, оформлених з порушенням дійсним норм (підписаних неуповноваженою особою, з відсутністю номеру, печатки чи дати, наявність виправлень та інше) чи подання документів, які містять недостовірну інформацію щодо строку, причин, обставин страхового випадку та розміру збитку;

- в разі відмови страхувальника усунути недоліки, які було виявлено при огляді застрахованого майна, внести пропозиції щодо зміни умов страхування або припинити дію договору відповідно до пункту 2.11.5.2. Договору.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що страхувальника було повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, а відтак, з огляду на зміст наведених положень Договору, аргументи відповідача щодо наявності кримінальних проваджень по факту крадіжки застрахованого майна 10.05.2017 (№1217040680000917), які на час розгляду справи не закриті, ймовірності вчинення злочинних діянь, шахрайських дій посадовими особами самого позивача або іншими невстановленими особами з метою отримання страхового відшкодування по договору (кримінальні провадження №12017100000000783, №12017040680001205), не приймаються судом до уваги як підстава для невиконання страховиком зобов`язання щодо прийняття рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування та вчинення пов`язаних з цим дій.

Умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено такої підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування або для відстрочки прийняття рішення по страховій виплаті як наявність незакінчених кримінальних проваджень.

Поруч із цим суд зазначає, що в розумінні пункту 2.3.5. Договору під страховим випадком, по якому у визначеному договором порядку та строки здійснюється виплата страхового відшкодування, варіант 05 Крадіжка, мається на увазі подія, по факту якої органами досудового розслідування було розпочато (а не закінчено та вже розслідувано) розслідування за ознаками злочину, передбаченого статтею 185 Кримінального кодексу України.

Згідно наданих матеріалів, правоохоронними органами зафіксовано факт крадіжки застрахованого майна (кримінальне провадження № 1217040680000917).

Поруч із цим, за змістом пункту 2.12.1.7. Договору неповністю з`ясовані обставини страхового випадку могли бути підставою для відстрочки прийняття рішення про виплату страхового відшкодування до з`ясування таких обставин, однак у будь-якому випадку на строк не більше 60-ти робочих днів з дати отримання останнього, необхідного для з`ясування причин настання страхового випадку, документу, які, як вбачається із матеріалів справи, були затребувані відповідачем 15.11.2017 та отримані ним від позивача 06.12.2017.

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги обставини справи, судом встановлено неналежне виконання відповідачем свого зобов`язання щодо прийняття у встановлений Договором страхування строк рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування та здійснення на користь позивача страхового відшкодування відповідно до умов Договору за подією 10.05.2017.

Враховуючи наведене та дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що крадіжка застрахованого майна страхувальника - 10.05.2017 є страховим випадком, з настанням якого у відповідача на підставі статті 979 Цивільного кодексу України, статті 16 Закону України Про страхування та умов Договору настає обов`язок з виплати страхового відшкодування, яке згідно з умовами Договору відповідач має сплатити на користь позивача.

У позовній заяві позивач пояснив, що ним були надані усі документи відповідачу для виплати страхового відшкодування 06.12.2017 разом з листом від 04.12.2017 №60, що підтверджується відміткою штампа вхідної кореспонденції відповідача (вх. №12185-31 від 06.12.2017), тому рішення відповідача про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування згідно пункту 2.12.2.8. Договору мало бути прийнято через 15 робочих днів, а саме 28.12.2017, а виплата згідно пункту 2.12.2.9. Договору здійснена не пізніше 05.01.2018, а з урахуванням визначеного у пункті 2.12.1.7.1. Договору права страховика на відстрочення прийняття рішення у випадку необхідності з`ясування додаткових обставин, отримання додаткових документів - 15.03.2018.

Тобто, граничний строк для виплати страхового відшкодування, попри відсутність зі сторони відповідача жодних заперечень щодо об`єму наданих позивачем документів, у будь-якому випадку сплив 15.03.2018.

Із урахуванням наведеного, враховуючи, що заяву про настання страхової події, заяву на виплату страхового відшкодування позивачем подано у травні 2017 року, і в процесі розслідування відповідачем страхового випадку останній неодноразово звертався із запитами про надання документів, уточнюючих, додаткових документів тощо, які виконувались позивачем, наявність розпочатого кримінального провадження в органах досудового розслідування за фактом крадіжки, як це передбачено пунктом 2.3.5.1. Договору, суд вважає за можливе встановити дату, з якої починається прострочення виплати страхового відшкодування, враховуючи, що рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховиком не приймалось, - 15.03.2018.

Згідно розрахунку ТОВ ТВГ Альбатрос , страхове відшкодування складає 46 117 053,73 грн, яке визначене позивачем виходячи із загальної страхової суми за договором, яка становить 49 256 447,03 грн. (відповідно до додатку №1 від 12.12.2016 до договору, а також пункту 1.3.7. договору Частина А ), враховуючи вартість недостачі застрахованого майна (труб), вказану у первинних документах.

Відповідач оспорює вказану суму страхового відшкодування, зазначаючи, що позивачем здійснено розрахунок ціни позову у розмірі страхової суми, що вказана у пункті 1.3.7. Договору та додатку №1 до Договору, однак даний розрахунок суперечить пункту 2.5.4., пунктам 2.5.4.1.6., 2.5.4.2., 2.5.4.3. Договору, а загальна вартість поставки аналогічного товару є значно меншою.

Стосовно розміру страхового відшкодування колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до пункту 1.3.7. Договору страхова сума товарно-матеріальних цінностей, застрахованих по договору, перелік яких визначено у додатку 1, склала 49 256 447,03 грн.

Згідно пункту 1 частини Б Договору страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до договору страхування зобов`язаний зробити виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

Умовами Договору сторонами узгоджено страхову суму по договору 49 256 447,03 грн.

При цьому, за змістом пунктів 2.12.1.1., 2.12.1.2. Договору страховик, укладаючи Договір, мав право перевірити інформацію, яка надана страхувальником при укладенні цього Договору, проводити огляд застрахованого майна протягом дії цього Договору.

Однак, ні станом на час укладення Договору, ні на дату настання страхового випадку (10.05.2017) страховиком не заявлялось жодних претензій щодо невідповідності дійсної вартості застрахованого майна страховій сумі.

Позивачем, натомість, до матеріалів справи долучені усі первинні документи на підтвердження вартості застрахованих труб станом на дату укладення договору, зокрема, договори з постачальниками труб ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну , ТОВ ТД Металпромресурс , ТОВ Сахарторггруп , копії видаткових накладних по вказаним договорам, виписки по банківським рахункам позивача та довідки про заборгованість із постачальниками, платіжні доручення про оплату за придбаний товар, податкові накладні від постачальників, тощо. Усі ці документи надавалися позивачем відповідачу на його запити.

Із наданих пояснень позивача, доказів на підтвердження вартості майна, судом встановлено, що вартість недостачі товару на складі страхувальника згідно видаткових накладних склала 46 117 053,73 грн. без ПДВ.

При цьому, до звернення позивача до суду із позовом у даній справі заперечень стосовно розміру вказаного збитку, про який зазначив позивач у заяві про настання збитку від 12.05.2017, відповідачем не висувалось.

Порядок визначення розміру збитку та суми страхового відшкодування обумовлено сторонами у пункті 2.9. частини Б Договору.

Зокрема, згідно пунктів 2.9.1.-2.9.2. Договору розмір страхового відшкодування не може перевищувати розміру страхової суми та визначається з урахуванням розміру страхової суми, розміру франшизи, розміру фактично сплачених страхових відшкодувань відповідно до страхового акту.

За змістом пункту 2.5.4.1.6. Договору, на який посилається відповідач, для товарів, якими страхувальник торгує, а також для сировини, закупленої страхувальником дійсна вартість визначається за цінами, необхідними для повторної закупівлі, але не вище цін, за якими вони могли б бути продані на дату настання страхового випадку.

Сторонами у пункті 2.5.4.2. Договору визначено, що для розрахунку суми страхового шкодування вартість майна обчислюється за цінами , які діють на дату настання страхового випадку.

За умовами пункту 2.5.4.3. Договору відповідність сум страховій вартості встановлюється окремо по кожному застрахованому предмету або сукупності предметів, зазначених у договорі. Відповідальність за правильність розрахунку страхової суми покладається на страхувальника.

Відповідно до пункту 2.5.4.5. Договору якщо страхова сума виявиться більше за дійсну вартість застрахованого майна, Договір не діє та страхові відшкодування не сплачуються у тій частині страхової суми, що перевищує дійсну вартість застрахованого майна. Цей пункт договору не застосовується, якщо майно застраховано на відновлювальну вартість.

Згідно пункту 2.5.1. Договору дійсна вартість застрахованого майна - це вартість придбання майна, повністю аналогічного тому, що застраховане, за вирахуванням зносу.

Поняття дійсної вартості майна для цілей страхування закріплено також у чинному законодавстві, а саме у пункті 3 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, згідно якого це вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування.

Отже, для визначення розміру страхового відшкодування згідно умов укладеного сторонами Договору страхування має значення встановлення дійсної вартості застрахованого майна станом на дату настання страхового випадку, оскільки

якщо страхова сума виявиться більше за дійсну вартість застрахованого майна, Договір не діє та страхові відшкодування не сплачуються у тій частині страхової суми, що перевищує дійсну вартість застрахованого майна.

Згідно наданого позивачем до суду першої інстанції висновку експерта ТОВ Експертно-дослідна служба України №279/08/2018 від 02.08.2018 ринкова вартість нових труб, застрахованих за Договором страхування, станом на 10.05.2017 склала 48 955 863,23 грн (без ПДВ) (том 3, а.с. 234-249).

Також позивачем до суду першої інстанції був наданий висновок експертного дослідження від 18.09.2018 №14/12.1/10 Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (том 4, а.с. 18-25), згідно якого ринкова вартість труб станом на 10.05.2017 могла складати 47 207 695,33 грн (без ПДВ).

Відповідач, у свою чергу, заперечуючи проти розміру дійсної вартості труб станом на 10.05.2017, визначеної позивачем, надав суду Сюрвеєрський звіт №3 від 16.01.2018, у якому (сторінки 42-47) (том 3, а.с. 125-130) було надано інформацію про ціну, яку необхідно сплатити для повторної закупівлі труб, яка становить 11 187 583,09 грн.

Також відповідачем до суду першої інстанції було надано Звіт про ретроспективну незалежну оцінку майна Суб`єкта оціночної діяльності ТОВ Асоціація незалежних експертів України від 17.09.2018 (том 4, а.с. 32-60), згідно якого загальна ринкова вартість труб станом на 10.05.2017 становить 23 912 629,03 грн., та Звіт Суб`єкта оціночної діяльності Кривошеєва О.Ю. №10012018 від 16.10.2018 про оцінку ринкової вартості рухомого майна на дату страхового випадку (том 4, а.с. 126-155), згідно якого ринкова вартість труб станом на 10.05.2017 становить 17 309 317,37 грн.

Надаючи оцінку наданим сторонами вищевказаним висновкам щодо ринкової вартості труб станом на 10.05.2017, колегія суддів дійшла висновку, що останні не можуть бути взяті судом до уваги як належні, допустимі та достовірні докази в даній справі.

Відповідно до частини 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Однак, як надані позивачем, так і надані відповідачем до суду вищеперелічені експертні висновки та Звіти не містять посилання на те, що їх підготовлено для подання до суду.

При цьому, метою проведення оцінки Суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Асоціація незалежних експертів України на замовлення відповідача визначено: для прийняття управлінських рішень.

Висновок експертного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.09.2018 №14/12.1/10 не містить відомостей про те, що експерт Кудіна О.О. була повідомлена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок експертного дослідження ТОВ Експертно-дослідна служба України №279/08/2018 від 02.08.2018, наданий експертом Стециком Ю.М., на який посилається позивач та суд першої інстанції в оскарженому рішенні, також критично оцінюється колегією суддів, оскільки по-перше, як уже зазначалося вище, не містить посилання на те, що підготовлений для суду, а по-друге, хоча в останньому і містяться відомості про те, що експерт був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, поруч із цим, у висновку вказано, що експерт Стецик Ю.М. має кваліфікацію судового експерта з правом проведення судових товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.1. Оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання свідоцтво про присвоєння зазначеної кваліфікації свідоцтво сертифікованого судового експерта, видане ЦЕКК та правлінням ВГО СЕУ; серії А №0113 від 21.06.2013. Однак, згідно даних реєстру атестованих судових експертів судовий експерт Стецик Ю.М. є фахівцем державної спеціалізованої установи - Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та має свідоцтво експерта №285, видане експертно-кваліфікаційною комісією Львівського НДІСЕ на підставі рішення від 05.082015 №30. Колегією суддів встановлено, що дані реєстру атестованих судових експертів не містять відомостей про те, що Стецик Ю.М. має свідоцтво серії А №0113 від 21.06.2013, про яке зазначено у висновку.

З огляду на вищевказане, враховуючи наявність між сторонами спору щодо розміру страхового відшкодування та дійсної вартості труб, а також оскільки надані сторонами до матеріалів справи висновки та звіти щодо ринкової вартості застрахованого майна (труб) станом на 10.05.2017 є взаємносуперечливими і не відповідають вимогам щодо їх змісту, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №910/8065/18 було призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення експерта поставлено наступне питання: Яка дійсна вартість станом на 10.05.2017 труб (труба н/ж Д 5,0x0,5 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502); труба н/ж Д-9,0х0,4 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-ВД; труба н/ж ф 7,0x5,0 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-В; труба н/ж ф 8,0x0,2 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-В; труба н/ж Д-14,0x2,0 мм ст. 12х18Н1ОТ ГОСТ 9941-81; труба н/ж Д-16пх2п мм ст. 12х 18Н10Т ГОСТ 9941-81; труба н/ж ст. 10х18Н10Т (ЭП-502-ВД) ф 12,0x0,5 мм; труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 15,0х0,5 мм; труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 6,5x0,5 мм; труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 7,0x0,5 мм; труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 12,0x0,3 мм), що були застраховані за договором добровільного страхування майна юридичних осіб №251.994108784.0086 від 12.12.2016 відповідно до умов договору добровільного страхування майна юридичних осіб №251.994108784.0086 від 12.12.2016? .

За результатами проведеної у справі судової товарознавчої експертизи експертом КНДІСЕ Сорокіною В.О. надано експертний висновок від 11.11.2019 №17448/19-53, згідно якого:

Загальна ринкова вартість досліджуваного товару станом на 10.05.2017 (з урахуванням ПДВ) складала:

труба Д 5,0x0,5 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502) за 706,00 кг - 7201200 грн. 00 коп. (сі мільйонів двісті одна тисяча двісті грн. 00 коп.);

труба Д-9,0х0,4 мм ст.10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) за 51,80 кг - 225675 грн. 51 коп. (двісті двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять грн. 51 коп.);

труба ф7,0x5,0 мм ст.10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-В) за 706,50 кг - 9810932 грн. 36 коп. (дев`ять мільйонів вісімсот десять тисяч дев`ятсот тридцять дві грн. 36 коп.);

труба ф8,0х0,2 мм. ст.10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-В) за 291,6 кг - 4134888 грн. 00 коп. (чотири мільйона сто тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.);

труба Д-14,0x2,0 мм ст.12х18Н10Т (ГОСТ 9941-81) за 820,50 кг. - 309057 грн. 74 коп. (триста дев`ять тисяч п`ятдесят сім грн. 74 коп.);

труба Д-16пх2п мм ст.12х18Н10Т (ГОСТ 9941-81) за 1543.00 кг. - 284945 грн. 81 коп. (двісті вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок п`ять грн. 81 коп.);

труба ст. 10x18Н ЮТ (ЭП-502-ВД) ф 12,0x0,5 мм. за 541,00 кг. - 5752631 грн. 53 коп. (п`ять мільйонів сімсот п`ятдесят дві тисячі шістсот тридцять одна грн. 53 коп.);

труба ст.10х18Н10Т-ВД (ЗП-502-ВД) ф15,0х0,5 мм. за 188,00 кг. - 1961466 грн. 04 коп. (один мільйон дев`ятсот шістдесят одна тисяча чотириста шістдесят шість грн. 04 коп.);

труба ст.10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф6,5х0,5 мм. за 835,30 кг. - 12200951 грн. 45 коп. (дванадцять мільйонів двісті тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна грн. 45 коп.);

труба ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф7,0х0,5 мм. за 1099,974 кг. - 15274975 грн. 95 коп. (п`ятнадцять мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять грн. 95 коп.);

труба ст. 10х18Н1ОТ-ВД (ЭП-502-ВД) ф12,0х0,3 мм. за 102,38 кг. - 538859 грн. 73 коп. (п`ятсот тридцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять грн. 73 коп.).

Загальна ринкова вартість досліджуваного товару, станом на 10.05.2017 (без урахування ПДВ) складала:

труба Д5,0х0,5 мм ст.10х18Н10Т-ВД (ЭП-502) за 706,00 кг. - 6001000 грн. 00 коп. (шість мільйонів одна тисяча грн. 00 коп.);

труба Д-9,0х0,4 мм ст.10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) за 51,80 кг. - 188062 грн. 93 коп. (сто вісімдесят вісім тисяч шістдесят дві грн. 93 коп.);

труба ф7,0x5,0 мм ст.10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-В) за 706,50 кг. - 8175776 грн. 97 коп. (вісім мільйонів сто сімдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят шість грн. 97 коп.);

труба ф8,0х0,2 мм ст.10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-В) за 291,6 кг. - 3445740 грн. 00 коп. (три мільйона чотириста сорок п`ять тисяч сімсот сорок грн. 00 коп.);

труба Д-14,0х2,0 мм ст.12х18Н10Т (ГОСТ 9941-81) за 820,50 кг. - 257548 грн.12 коп. (двісті п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сорок вісім грн. 12 коп.);

труба Д-16пх2п мм ст.12х18Н10Т (ГОСТ 9941-81) за 1543.00 кг. - 237454 грн. 84 коп. (двісті тридцять сім тисяч чотириста п`ятдесят чотири гри. 84 коп.);

труба ст. 10x18Н ЮТ (ЭП-502-ВД) ф 12,0x0,5 мм. за 541,00 кг. - 4793859 грн. 61 коп. (чотири мільйона сімсот дев`яносто три тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять грн. 61 коп.);

труба ст.10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф15,0х0,5 мм. за 188,00 кг. - 1634555 грн. 03 коп. (один мільйон шістсот тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять грн. 03 коп.);

труба ст.10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф6,5х0,5 мм. за 835,30 кг. - 10167459 грн. 54 коп. (десять мільйонів сто шістдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять грн. 54 коп.);

труба ст.10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф7,0х0,5 мм. за 1099,974 кг. - 12729146 грн. 63 коп. (дванадцять мільйонів сімсот двадцять дев`ять тисяч сто сорок шість грн. 63 коп.);

труба ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП-502-ВД) ф12,0х0,3 мм. за 102,38 кг. - 449049 грн. 78 коп. (чотириста сорок дев`ять тисяч сорок дев`ять грн. 78 коп.).

Ринкова вартість досліджуваного товару за 1 кг станом на 10.05.2017 (з урахуванням та без урахування ПДВ) по кожному найменуванню зазначена в таблиці додатку до висновку.

Розрахунок ринкової вартості (з урахуванням та без урахування ПДВ) досліджуваного товару станом на 10.05.2017 по кожному найменуванню зазначена в таблиці додатку до висновку.

Отже, згідно наданого експертом КНДІСЕ Сорокіною В.О. висновку від 11.11.2019 №17448/19-53 ринкова вартість досліджуваного товару станом на 10.05.2017 (з урахуванням ПДВ) складала 57 695 584,12 грн, а ринкова вартість досліджуваного товару станом на 10.05.2017 (без урахування ПДВ) складала 48 079 653,45 грн.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 6,7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У пункті 17 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 №8 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати:

- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;

- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- достатність поданих експертові об`єктів дослідження;

- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;

- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У висновку від 11.11.2019 №17448/19-53 зазначено, що експерт Сорокіна В.О. (провідний судовий експерт відділу товарознавчих досліджень та досліджень об`єктів інтелектуальної власності лабораторії автотехнічних, товарознавчих та спеціальних видів дослідження, судовий експерт першого кваліфікаційного класу, яка має вище освіту другого рівня а ступенем магістра, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.1. Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів , свідоцтво від 01.03.2007 №102-11, видане ЕКК КНДІСЕ) була повідомлена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України та за статтею 385 Кримінального кодексу України за відмову від надання висновку

У вищезазначеному висновку вказано, що дослідження здійснено шляхом вивчення та аналізу законодавчих, нормативних та інформаційних джерел, що зазначені у вступній частині висновку. Ринкова вартість досліджуваного товару визначалась за порівняльним підходом згідно цінової інформації джерел, зазначених у вступній частині висновку, а саме: лист від 25.09.2019 №197 за підписом ліквідатора заводу ПАТ Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну Шиман Є.О.; лист від 03.10.2019 №17 за підписом директора ТОВ Сахарторгруп Дюдюк Т.В.; лист від 01.10.2019 №01/10-19 за підписом директора ТОВ ТД Металпромресурс Суховерхова Р.М.

Колегія суддів, дослідивши наданий експертом КНДІСЕ Сорокіною В.О. висновок від 11.11.2019 №17448/19-53, зазначає про те, що останній не викликає сумнівів у його правильності, оскільки останній узгоджується із наявними матеріалами справи (наданими позивачем первинними документами) та відповідає вимогам чинного законодавства і вищенаведеним критеріям.

Посилання скаржника на сумнівність експертного висновку від 11.11.2019 №17448/19-53 оцінюються судом критично, оскільки, як зазначено вище, такий висновок узгоджується із наявними у матеріалах справи первинними документами щодо вартості застрахованих труб.

Доводи щодо безпідставності посилання експерта у висновку від 11.11.2019 №17448/19-53 на інформацію щодо вартості труб, отриману із листів від 25.09.2019 №197 ПАТ Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну , від 03.10.2019 №17 ТОВ Сахарторгруп , від 01.10.2019 №01/10-19 ТОВ ТД Металпромресурс , також не приймаються судом до уваги, оскільки визнання у 2018 році ПАТ Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну та у 2019 році ТОВ ТД Металпромресурс банкрутами та відкриття ліквідаційних процедур жодним чином не впливають на можливість надання вказаними підприємствами, які були постачальниками спірних труб позивачу, відомостей щодо їх вартості станом на 10.05.2017. Водночас, посилання скаржника на обставини щодо фіктивності закупівлі ТОВ ТВГ Альбатрос труб у ТОВ Сахарторгруп , пояснення допитаного у межах кримінального провадження №32016050390000073 представника ПАТ Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну , який, за твердженнями скаржника, повідомив, що ПАТ КОМІНМЕТ не виготовляло і не виготовляє труби з нержавіючої сталі та не займається їх реалізацією, за відсутності вироку суду у вказаному кримінальному провадженні, не можуть бути взяті судом до уваги.

Заперечуючи висновок експерта КНДІСЕ від 11.11.2019 №17448/19-53, відповідачем 15.01.2020 було надано, а судом 16.01.2020 долучено до матеріалів справи Консультативний висновок Незалежного інституту судових експертиз від 09.01.2020 з рецензування висновку експерта №17448/19-53 за результатами проведення товарознавчої експертизи у справі №910/8065/18, складеного 11.11.2019, виконаного ОСОБА_1 (том 6, а.с. 53-61).

На думку відповідача, подана рецензія є письмовим доказом, який спростовує належність та вірогідність такого доказу як висновок експерта КНДІСЕ від 11.11.2019 №17448/19-53 на підтвердження дійсної вартості труб.

Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку вказаним запереченням відповідача, зазначає, що рецензія не є тим доказом в розумінні закону, який спростовує висновок експертизи, оскільки процедура рецензування висновків експертів не має за мету вплинути на його оцінку в судовому процесі.

Колегія суддів відзначає, що інститут рецензування висновків судових експертів є інструментом внутрішньої процедури перевірки якості та обґрунтованості висновків, що подаються з метою отримання та підтвердження кваліфікації судового експерта. Процедура зазначеного рецензування чітко регламентована підзаконним актом, а саме Порядком проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 №775/5 (далі - Порядок). Метою рецензування висновків судових експертів згідно з пунктом 2 Порядку є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків . Таким чином, процедура рецензування висновків експертів не має за мету вплинути на його оцінку в судовому процесі, а Порядок не передбачає надання рецензії на висновок експерта на розгляд суду чи інших учасників судового процесу.

Крім цього, надана до матеріалів справи рецензія на висновок експерта від 11.11.2019 №17448/19-53 оцінюється апеляційним судом критично і тому, що вона містить висновки рецензента, не попередженого про кримінальну відповідальність, і по суті є суб`єктивною оцінкою особи експертного дослідження, проведеного експертом в рамках господарської справи на підставі ухвали суду та попередженого про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих висновків.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, судом апеляційної інстанції відхиляються посилання відповідача на те, що рецензія від 09.01.2020 підтверджує хибність висновків за судовою експертизою від 11.11.2019 №17448/19-53.

Висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту експертно-криміналістичного центру МВС №19/12.1/1121 від 04.10.2019, наданий за результатами проведеної у межах кримінального провадження за №12017040680000917 від 11.05.2017 на підставі ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпро від 26.09.2019 (справа №204/6775/19) судової товарознавчої експертизи, долучений судом 16.01.2020 до матеріалів справи за клопотанням відповідача від 02.01.2020, та згідно якого ринкова вартість викраденого майна (труб) склала 1 107 111,40 грн, також не приймається колегією суддів до уваги, оскільки факт здійснення експертизи в рамках вказаного кримінального провадження не має вирішального значення для розгляду даної справи, з огляду на те, що матеріали справи містять достатню кількість доказів про обставини справи, у тому числі висновок експертного дослідження, дійсність якого не спростована відповідачем. Крім того, відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України лише вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Відтак, з огляду на наявні у матеріалах справи первинні документи на підтвердження вартості застрахованих труб, враховуючи висновок від 11.11.2019 №17448/19-53, наданий за результатами проведеної у справі судової експертизи, загальна сума страхового відшкодування (46 117 053,73 грн), заявлена позивачем до стягнення з відповідача за Договором страхування, знаходиться в межах дійсної вартості труб станом на 10.05.2017 (48 079 653,45 грн), викрадення яких у відповідності з умовами Договору є страховим випадком.

Таким чином, позивачем обґрунтовано, а відповідачем належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовано розмір заявленого до стягнення ТОВ ТВГ Альбатрос страхового відшкодування у сумі 46 117 053,73 грн, зобов`язання щодо виплати якого згідно умов Договору страхування покладено на ПрАТ ПЗУ Україна .

Позивачем у позові також заявлено до стягнення з відповідача 1 111,86 грн пені, 333 558,96 грн 3% річних, 880 282,32 грн інфляційних втрат.

Із приводу цієї частини позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як встановлено судом, відповідач у визначений договором строк свого обов`язку по сплаті страхового відшкодування не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань, і, відповідно, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності до відповідача.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

В силу статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 2.13.4. Договору за несвоєчасну сплату страхового відшкодування страховик на письмову вимогу страхувальника сплачує страхувальнику пеню у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, наведених позивачем у позові, за відсутності доказів оплати та контррозрахунку відповідача, колегія суддів вважає його арифметично вірним, та дійшла висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 1 111,86 грн пені за період з 16.03.2018 по 12.06.2018, 333 558,96 грн 3% річних та 880 282,32 грн інфляційних втрат за період з 16.03.2018 по 12.06.2018 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, висновки суду першої інстанції із приводу чого є правомірними.

З огляду на викладене в сукупності та враховуючи відсутність доказів протилежного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача у даній справі в повному обсязі та стягнення з відповідача 46 117 053,73 грн страхового відшкодування, 1 111,86 грн пені, 333 558,96 грн 3% річних та 880 282,32 грн інфляційних втрат.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

За таких обставин решту аргументів відповідача (скаржника), окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.

Позивачем доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ПЗУ Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/8065/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/8065/18 залишити без змін.

Матеріали справи №910/8065/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.02.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Т.І. Разіна


Дата ухвалення рішення	22.01.2020
Оприлюднено	04.02.2020
Номер документу	87335410
Судочинство	Господарське

Ярмак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 22.01.2020 по справі 910/8065/18ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/8065/18

Постанова
від 22.01.2020 по справі 910/8065/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД