Постанова

від 29.01.2020 по справі 917/747/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2020 р. Справа № 917/747/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді суддів За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Чернота Л. Ф. Зубченко І.В., Білецька А.М. Телеснюк І.В. не з`явились не з`явились розглянувши апеляційну скаргу (вх.№3554П/3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» , м. Київ на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2019 року (повне рішення складено 15.10.2019 року) у справі за позовом до про №917/747/19 (суддя - О. С. Семчук) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» , м. Київ Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації, смт Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, стягнення 2 558 615,47 грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» , м. Київ (позивач) 08.05.2019 року звернулося з позовною заявою №164-19 від 03.05.2019 року (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за вх.№8491 від 12.08.2019) до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації, смт. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область (відповідач) 2 188 207,22 грн. основного боргу, 308 216,42 грн. пені, 26 286,89 грн. 3% річних, 35 904,94 грн. інфляційних втрат, що загалом складає 2 558 615,47 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.10.2019 року (повне рішення складено 15.10.2019 року) у справі №917/747/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації, смт. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» , м. Київ 2 186 847,42 грн. - основного боргу, 23 500,63 грн. - 3% річних, та 35 162,43 грн. - інфляційних втрат, 33 682,66 грн. - судового збору та 4 388,14 грн. - витрат на правничу допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач 04.11.2019 року звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №381-19 від 04.11.2019 року, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2019 року у справі №917/747/19 скасувати в частині відмови у стягненні пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; стягнути з Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» 308 216,42 грн. пені. В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2019 року у справі №917/747/19 просить залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в стягненні пені в сумі 308 216,42 грн. Вважає, що в даному випадку, момент оплати настав, але в строк передбачений договором (протягом 10-ти днів з моменту отримання рахунків) відповідач оплату за переданий газ не здійснив та не виконав зобов`язання, чим порушив умови договору.

Апелянт відзначає, що місцевим господарським судом необґрунтовано відмовлено позивачу в стягненні нарахованої пені відповідачу, так як такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК Укрїни, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Вважає, що в результаті порушення норм матеріального та процесуального права, та через неповне дослідження обставин справи місцевим господарським судом винесено рішення, яким помилково відмовлено в стягненні з відповідача пені в розмірі 308 216,42 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2019 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І. В., Медуниця О. Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» , м. Київ на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2019 року у справі №917/747/19 залишено без руху та зобов`язано заявника сплатити судовий збір у розмірі 6 934,87 грн. за подання апеляційної скарги та надати суду належні докази такої оплати.

17.12.2019 року (в межах встановленого процесуального строку) від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» , м. Київ на поштову адресу суду надійшов супровідний лист №443-19 від 10.12.2019 року на усунення недоліків з доданим оригіналом платіжного доручення №113 від 10.12.2019 року на суму 6 934,87 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2019 року у справі №917/747/19.

На виконання положень ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» , Східним апеляційним господарським судом перевірено у програмі «Діловодство спеціалізованого суду «ДСС» та встановлено, що судовий збір у сумі 6 934,87 грн., сплачений за платіжним дорученням №113 від 10.12.2019 року зараховано до державного бюджету України, що підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 10.12.2019 року.

З огляду на зазначені обставини, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги у визначений судом строк.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №917/747/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» , м. Київ на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2019 року та встановлено учасникам справи строк до 08.01.2020 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Медуниці О. Є., розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 року, на підставі доповідної записки головуючого судді Черноти Л. Ф., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №917/747/19, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Чернота Л. Ф., судді: Зубченко І. В., Білецька А. М.

Після повідомлення головуючим суддею (доповідачем) про закінчення проведення підготовчих дій в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» , м. Київ до розгляду з повідомленням всіх учасників справи на "29" січня 2020 р. о 14:30 год.

Відповідно до ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме, повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, позивач та відповідач наданими процесуальними правами не скористалися та в судове засідання не з`явились.

29.01.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання №028-20 від 29.01.2020 р. в якому останній просив у зв`язку із хворобою уповноваженого представника ТОВ Екотехноінвест на представництво інтересів товариства під час розгляду зазначеної справи відкласти розгляд справи №917/747/19.

Судова колегія розглянула вищенаведене клопотання та дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 року явку представників учасників справи було визнано необов`язковою.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю учасників процесу.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановлено наступне.

02.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехноінвест (постачальник за договором) та Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області (споживач за договором) укладено договір постачання природного газу № 1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується передати (поставити) споживачу товар - код ДК 021:2015-09120000-6-Газове паливо (природний газ), визначений за цінами (далі - товар), зазначений у специфікації, що додається до Договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною, а споживач - прийняти і оплатити такий товар.

На виконання умов Договору позивачем поставлено природний газ у січні 2019 року, лютому 2019 року та березні 2019 року, а відповідачем прийнято поставлений природний газ на загальну суму 2 731608,41 грн.

Факт виконання позивачем договірних зобов`язань з постачання природного газу відповідачу та факт його отримання останнім підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- № 50 від 11.02.2019 на суму 1105158,91 грн.,

- № б/н від 06.03.2019 на суму 901764,86 грн.

-№ 194 від 10.04.2019 на суму 724684,64 грн. (копії актів наявні в матеріалах справи - а.с.11-13).

Відповідно до п. 3.3. Договору порядок оплати встановлюється наступним чином:

- постачальник виставляє споживачу рахунок за спожитий природний газ після підписання із споживачем Акту приймання-передачі природного газу, який оформлюється протягом 10 днів після постачання природного газу постачальником;

- споживач сплачує рахунок за поставлений постачальником природний газ протягом десяти днів з дня його отримання.

Із тексту позовної заяви вбачається, що на виконання умов Договору позивачем відправлено відповідачу рахунки:

- № 50 від 11.02.2019 на суму 1105158,91 грн.,

- №111 від 06.03.2019 на суму 901764,86 грн.,

-№194 від 10.04.2019 на суму 724684,64 грн.

Позивач стверджує, що вищенаведені рахунки направлені "Новою поштою", що підтверджується копіями експрес-накладних, які наявні в матеріалах справи (а.с.17-22):

- №20450117040056 від 07.02.2019,

- № 20450122216228 від 04.03.2019,

- № 20450128605120 від 02.04.2019.

Згідно інформації з офіційного сайту Нова пошта споживачем отримано рахунки:

- № 50 від 11.02.2019 - 08.02.2019 (а.с.18);

- №111 від 06.03.2019 - 05.03.2019 (а.с.20);

- №194 від 10.04.2019 - 03.04.2019 (а.с.22).

Позивач стверджує, що станом на 06.08.2019 відповідач частково оплатив акт приймання-передачі природного газу №50 від 11.02.2019 на загальну суму 543400,99 грн. Інші акти, залишились не оплаченими. В зв`язку з цим, останній був вимушений звернутися до суду із відповідними позовними вимогами про стягнення заборгованності з відповідача за отриманий природний газ у розмірі 2188207,22 грн.

Пунктом 9.1 унормовано, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, разом із тим сторони домовились, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2019 року і діє в частині постачання природного газу до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

На підставі вказаного пункту договору, частин 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України, а також ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню за загальний період з 18.02.2019 по 06.08.2019 у розмірі 308216,42 грн., 3% річних за цей же період у розмірі 26286,89 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2019 року по травень 2019 року у розмірі 35904,94 грн.

У відзиві на позовну заяву (а.с.74-79), відповідач зазначив, що він є структурним підрозділом органу державної влади, який здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти для потреб закладів та установ освіти Решетилівського району Полтавської області. Отже, відповідач не є прибутковою організацією, що має свої власні надходження та право вільно ними розпоряджатись. Фінансування потреб за використані енергоносії відповідача та його структурних одиниць здійснюється за конкретно визначеними кодами програмної класифікації з додаткової державної дотації на утримання закладів освіти та місцевого (районного) бюджету.

Розмір додаткової дотації та її розподіл конкретно по кожному коду програмної класифікації визначається на рівні розпорядника коштів першого рівня, а не відповідачем. Тобто, відповідач не має повноважень на свій розсуд розпоряджатися наданими коштами.

Відповідно до затвердженого Бюджету Решетилівського району на 2019 рік, Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської РДА для оплати за спожитий природний газ у січні-квітні 2019 року було затверджено у кошторисі 3466589 грн.

Відповідачем був укладений договір з позивачем № 1 від 02.01.2019 року на загальну суму 6939575,00 грн.

Відповідно Актів приймання - передачі спожитого природного газу за січень-березень 2019 року відповідач прийняв природний газ від позивача на суму 2731608,41 грн. Проте, Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської РДА, не маючи відповідних затверджених асигнувань у кошторисі, не зміг в повному обсязі розрахуватися з позивачем.

Умовами пункту 3.7 Договору сторони погодили, що бюджетні зобов`язання та платежі по цьому договору виникають за наявності відповідних кошторисних призначень та по мірі надходження бюджетних коштів.

Суд першої інстанції обґрунтовано відзначив те, що, відповідач своєчасно попередив про обставини, які передують здійсненню своєчасної оплати за спожитий природній газ наданий позивачем відповідно до Договору. Також відповідач повідомив про те, що ним здійснено два платежі за фактично спожитий природній газ в сумі 15653,87 грн., про що свідчать платіжні доручення від 10.04.2019 №43 та від 16.07.2019 №345 (а.с.98-99), що зменшує суму заборгованості.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.09.2019 від відповідача надійшло клопотання про зменшення стягуваних сум штрафних санкцій (пені, 3% річних та інфляційних втрат) на 50%, в зв`язку з тим, що Відділ освіти знаходиться в край складному фінансовому становищі. А саме, існує реальна загроза відключення електроенергії по закладах освіти через брак коштів (а.с.125-126).

Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, відповідно до ст. 655 ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, згідно умов статті 610 ЦК України.

Як вищезазначено, у відповідності до п. 3.3. договору споживач сплачує рахунок за поставлений постачальником природний газ протягом десяти днів після постачання природного газу Постачальником.

На підтвердження фактів направлення відповідачу рахунків на оплату позивачем надано копії експрес-накладних Нової пошти №20450117040056 від 07.02.2019, №20450122216228 від 04.03.2019 та №20450128605120 від 02.04.2019 та роздруківки з сайту Нової пошти щодо отримання відповідачем від позивача посилок 08.02.2019, 05.03.2019 та 03.04.2019.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що акт приймання-передачі природного газу №50 та рахунок №50 були датовані - 11.02.2019, а отже, експрес-накладна Нової пошти №20450117040056 від 07.02.2019 не може вважатись належним доказом надіслання рахунку № 50 відповідачу.

Аналогічно, експрес-накладна Нової пошти №20450122216228 від 04.03.2019 не є належним доказом надіслання позивачем відповідачу рахунку №111 від 06.03.2019, а експрес-накладна №20450128605120 від 02.04.2019 не є належним доказом надіслання рахунку №194 від 10.04.2019.

Описи вкладень до вказаних поштових відправлень в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що відповідачем у відзиві не заперечуються факти отримання ним рахунків на оплату від позивача, суд вважає за можливе вважати датами отримання рахунків на оплату дату наступну за датою виставлення відповідного рахунку.

Таким чином, рахунок №50 від 11.02.2019 на суму 1105158,91 грн. позивач мав оплатити по 22.02.2019 включно, рахунок №111 від 06.03.2019 на суму 901764,86 грн. - по 18.03.2019, рахунок №194 від 10.04.2019 на суму 724684,64 грн. - по 22.04.2019.

В свою чергу, позивачем надано докази сплати відповідачем за використаний природний газ 543400,99 грн. При цьому, позивач стверджує, що всі здійснені відповідачем оплати зараховані в оплату акту приймання-передачі №50 від 11.02.2019 (газ спожитий у січні 2019 року).

Згідно наявних в матеріалах справи копій виписок по особовому рахунку позивача:

- відповідно до вказаних відповідачем призначень платежу ("за природний газ у січні 19р.") акт №50 від 11.02.2019 оплачено відповідачем на суму 457566,99 грн.;

- акт б/н від 06.03.2019 (призначення платежу "за природний газ у лютому 19р.") оплачено на суму 19393,00 грн.;

- акт №194 від 10.04.2019 (призначення платежу "за природний газ у березні 19р.") оплачено на суму 66441,00 грн.

Судова колегії поджується з висновкми місцевого господарського суду, що з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів підтверджується факт сплати відповідачем позивачу за Договором 544760,99 грн. А тому, стягненню підлягає 2186847, 42 грн.

Щодо стягнення трьох процентів річних у розмірі 23500,63 грн., та інфляційних втрат у розмірі 35162,43 грн., апеляційна інстанція погоджується з розрахунками, які обґрунтовано здійснені судом першої інстанції.

Апелянт оскаржує рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/747/19 від 02.10.2019 р. тільки в частині відмови у стягненні пені у розмірі 308 216,42 грн. за час прострочення з 18.02.2019 по 06.08.2019.

Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пеня, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

У даному випадку, за позовною заявою, позивач просить стягнути розмір пені посилаючись на пункт 10.2 договору, який взагалі відсутній за змістом договору постачання природного газу №1 від 02.01.2019 р. та приписи статті 230 Господарського кодексу України.

У подальшому, за апеляційною скаргою, позивач посилається на пункт 6.1 договору, та умови статті 231 ГК України та вимоги Закону України.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що умовами договору не визначено підстави для нарахування пені та порядок такого нарахування.

В ході розгляду даної справи позивачем не було надано допустимих та належних доказів, які підтверджували обставини, на які останній посилається як на підставу своїх позовних вимог, не визначено яким саме законодавчим актом визначено обов`язок відповідача сплачувати пеню за прострочення виконання умов Договору. Тому, вимога позивача про стягнення пені у розмірі 308 216,42 грн. є необґрунтованою, у зв`зку із чим не підлягає задоволенню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 року за справою №904/4156/18 визначено, що розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має. Оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому - залишено без змін.

Крім того суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4388,14 грн.

Витрати по сплаті судового збору розподіляються у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехноінвест , м. Київ на рішення господарського суду Полтавскої області від 02.10.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 15.10.2019 року) у справі №917/747/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду віл 02.10.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 15.10.2019 року) у справі №917/747/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України .

У судовому засіданні 29.01.2020 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 03.02.2020 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя А.М. Білецька