Рішення

від 24.01.2020 по справі 902/861/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2020 р. Cправа № 902/861/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників:

позивача - Струсь О.М., Сікала О.Ю.,

відповідача - Гончара О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом : Іллінецької районної ради (вул. Соборна, буд.18, м. Іллінці, Вінницька область, 22700)

до : Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договору оренди, звільнення орендованого приміщення, стягнення заборгованості по орендній платі та пені,

В С Т А Н О В И В :

Іллінецькою районною радою подано позов до Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича про розірвання договору оренди, звільнення орендованого приміщення та стягнення 48442,64 грн, з яких: 43508,36 грн - заборгованості з орендної плати та 4934,28 грн - пені.

Ухвалою суду від 11.10.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/861/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.11.2019.

04.11.2019 через канцелярію суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (вх. №02.1-34/8996/19 від 04.11.2019).

У судове засідання 05.11.2019 з`явилися усі учасники судового процесу.

За результатами проведеного судового засідання 05.11.2019 суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання до 21.11.2019, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

14.11.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву (вх. №02.1-34/9438/19 від 14.11.2019).

19.11.2019 через канцелярію суду надійшло заперечення відповідача щодо відповіді на відзив (вх. №02.1-34/9548/19 від 19.11.2019).

Окрім того, 19.11.2019 через канцелярію суду надійшло доповнення відповідача до відзиву на позовну заяву (вх. №02.1-34/9551/19 від 19.11.2019).

У судове засідання 21.11.2019 з`явилися усі учасники судового процесу.

За результатами проведеного судового засідання 21.11.2019 на підставі усного клопотання представника відповідача, відкладено підготовче засідання у справі до 11.12.2019, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Ухвалою від 25.11.2019 суд з власної ініціативи продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів з метою належної підготовки справи для розгляду по суті.

10.12.2019 через канцелярію суду від Іллінецької районної ради надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. №02.1-34/10267/19 від 10.12.2019), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 73462,82 грн (66494,74 грн - основного боргу та 6968,08 грн - пені).

11.12.2019 до суду надійшло клопотання позивача про приєднання ряду документів до матеріалів справи (вх.№02.1-34/10288/19 від 11.12.2019).

У судове засідання 11.12.2019 з`явилися усі учасники справи.

Дослідивши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх.№02.1-34/10267/19 від 10.12.2019), судом встановлено відсутність належних доказів направлення вказаної заяви іншим учасникам справи. Таким чином, на підставі ч.5 ст. 46 ГПК України суд дійшов висновку про повернення вказаної заяви позивачу, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Окрім того, в ході слухання справи суд дійшов висновку про необхідність витребування у Комунального підприємства "Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкт оренди за спірним договором №12/1/17 від 27.03.2017.

За результатами підготовчого засідання 11.12.2019, враховуючи необхідність витребування додаткових доказів у справі, судом у протокольній формі постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.01.2020.

08.01.2020 через канцелярію суду від Комунального підприємства "Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" надійшла інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомості (2-поверховий будинок "Побутсервіс" з підвалом), що розташований за адресою: вул. Європейська (К. Маркса), №15-а , м . Іллінці , Іллінецького району Вінницької області.

13.01.2020 до суду надійшло клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи ряду документів в копіях (вх.№02.1-34/254/20 від 13.01.2020) та заява позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх.№02.1-34/256/20 від 13.01.2020).

Також, 13.01.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло доповнення до відзиву (вх.№02.1-34/255/20 від 13.01.2020).

У судове засідання 13.01.2020 з`явилися усі учасники справи, судом прийнято до розгляду заяву позивача збільшення розміру позовних вимог, як таку, що не суперечить приписам ст.46 ГПК України. Вказаною заявою позивач збільшує розмір позовних вимог в частині щодо стягнення заборгованості з орендної плати та пені, з яких заявлена сума основного боргу становить 74218,10 грн, пеня - 9855,69 грн, в решті позовні вимоги залишилися незмінними.

За результатами проведеного судового засідання 13.01.2020 за участю представників сторін суд у протокольній формі ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.01.2020.

За наслідками проведеного судового засідання 14.01.2020 за участю представників сторін судом оголошено перерву у судовому засіданні в межах розгляду справи по суті до 24.01.2020, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

24.01.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про приєднання документів до матеріалів справи (вх.№02.1-34/685/20 від 24.01.2020) з додатком розширеного розрахунку заборгованості за договором оренди №12/17 від 27.03.2017.

Окрім того, 24.01.2020 до суду подано контррозрахунок відповідача, з урахуванням здійсненого розрахунку орендної плати позивачем (вх.№02.1-34/686/20 від 24.01.2020).

У судове засідання 14.01.2020 з`явилися усі учасники справи.

Представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі, з підстав та обставин, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, заяві про збільшення розміру позовних вимог та з урахуванням поданого розширеного розрахунку заборгованості.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 27.03.2017 між Іллінецькою районною радою (Орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (Орендар, відповідач) укладено договір оренди №12/1/17 від 27.03.2017, відповідно до умов якого Орендарю передано в строкове платне користування підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Іллінці, вул. Європейська, 15-А, для використання з метою здійснення підприємницької діяльності.

За твердженнями позивача, відповідач, прийнявши у строкове платне користування обумовлене договором приміщення, не виконав взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної сплати орендних платежів, передбачених умовами вказаного Договору, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість.

Зважаючи на систематичне порушення умов договору, позивач просить суд розірвати договір оренди №12/1/17 від 27.03.2017, зобов`язати відповідача звільнити орендоване приміщення та стягнути з останнього 74218,10 грн - заборгованості з орендної плати та 9855,69 грн - пені.

Представник відповідача щодо позову заперечив, більш детально останній виклав свою процесуальну позицію щодо даного спору у відзиві на позовну заяву, запереченні щодо відповіді на відзив, доповненні до відзиву. Окрім того, відповідач вказує на неправильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості з орендної плати, у зв`язку з чим відповідачем подано відповідний контррозрахунок, при цьому останній заперечив щодо наявності боргу у нього заборгованості за спірним договором оренди.

Основними аргументами відповідача в заперечення позову є те, що замість орендованого підвального приміщення по вул. К Маркса, 15 в м. Іллінці Фізичною особою - підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем внаслідок реконструкції створено нове нерухоме майно (нова річ), і ця нова річ (нерухоме майно) була реконструйована в кафе-бар, прийнятий в експлуатацію згідно Акту державної приймальної комісії від 04.07.2006 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта "Реконструкція підвального приміщення під кафе-бар і влаштування входу в підвальне приміщення та аварійного пожежного виходу за адресою м. Іллінці Вінницької області, вул. К. Маркса,15".

В обґрунтування погодження з позивачем здійснення реконструкції в орендованому приміщенні відповідач посилається на такі документи:

- рішення Іллінецької районної ради 3 сесії 4 скликання районної ради від 12.07.2002 № 31 про надання дозволу Іллінецькому комунальному підприємству "Побутсервіс" на передачу в оренду підвального приміщення приватному підприємцю Шапочуку А.В., згідно якого: надається дозвіл на оренду строком на 5 років з правом наступного викупу підвального приміщення 194 кв.м для розміщення об`єкту громадського харчування та дозволено підприємцю Шапочуку А.В. проводити роботи по поліпшенню технічного стану підвального приміщення;

- рішення Іллінецької міської ради №101 від 16.06.2006 "Про надання дозволу на розміщення об`єктів торгівлі", яким надано дозвіл Шапочуку А.В. на розміщення кафе-бару в орендованому приміщенні побуткомбінату по вул. К. Маркса, 15 в м. Іллінці;

- дозвіл Іллінецької міської ради №101 від 16.06.2006 приватному підприємцю Шапочуку А.В. на розміщення об`єкту торгівлі кафе-бару в орендованому приміщенні побуткомбінату по вул. К. Маркса,15, м.Іллінці;

- лист погодження на розміщення та дозволу на реконструкцію підвального приміщення комунального підприємства "Побутсервіс" для об`єкту громадського харчування, наданий підприємцю Шапочуку Андрію Володимировичу на розміщення кафе-бару в орендованому приміщенні побуткомбінату по вулиці К.Маркса, 15 в м. Іллінці з підписами та печатками про погодження архітектором, райсанепідемстанцією, водоканалом, управлінням газового господарства, пожежною частиною, районом електричних мереж, Укртелекомом, райспоживспілкою;

- акт державної приймальної комісії від 04.07.2006 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта "Реконструкція підвального приміщення під кафе-бар і влаштування входу в підвальне приміщення та аварійного пожежного виходу" за адресою АДРЕСА_3", що затверджений розпорядженням Іллінецької районної державної адміністрації від 05.07.2006 № 259 та що зареєстрований в інспекції ДАБК від 11.07.2012 року за № 12;

- розпорядження Іллінецької районної державної адміністрації від 05.07.2006 № 259, підписане головою районної державної адміністрації Володимиром Анікеєнком внаслідок розгляду Акту державної приймальної комісії від 04.07.2006 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта, яким затверджено акт державної приймальної комісії від 04.07.2006 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта "Реконструкція підвального приміщення під кафе-бар і влаштування входу в підвальне приміщення та аварійного пожежного виходу" за адресою АДРЕСА_3".

При цьому відповідач вважає обов`язком позивача оформити за фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем право власності на частину (94,1306%) підвального приміщення загальною площею 200,9 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та припинити відповідачу нарахування орендної плати за договором.

Разом з тим, відповідач вказує на наступні норми матеріального права:

- ч.4 ст. 778 ЦК України, відповідно до якої якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником;

- абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яким встановлено, що орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна;

- ч.4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди;

- ч.4 ст. 332 ЦК України, згідно з якою якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

27.03.2017 між Іллінецькою районною радою (Орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (Орендар, відповідач) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.4. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) майно (надалі - об`єкт оренди) - підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Іллінці, вул. Європейська 15-А згідно з викопіювання з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору (додаток №1) для використання його з метою здійснення підприємницької діяльності (розміщення кафе). Об`єкт оренди є спільною власністю територіальних громад району і знаходиться на балансі Іллінецької районної ради.

Згідно з п.2.1, 2.3. Договору вступ Орендаря у володіння та користування об`єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі вказаного об`єкта, який складається протягом десяти днів з моменту підписання сторонами цього Договору. Об`єкт оренди вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Сторони погодили, що за користування об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 39 сесії районної ради 6 скликання від 04.09.2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 6163 (шість тисяч сто шістдесят три) грн 31 (тридцять одну) коп. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визнається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (п.п. 3.1., 3.2. Договору).

Визначена орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю у повному обсязі щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. Необхідні платежі нараховуються з моменту підписання акту приймання-передачі (п.3.6 Договору).

Відповідно до п. 3.10. Договору в разі якщо Орендар в термін, передбачений п.3.8. Договору, не з`явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо загальної суми, виставленої в рахунку, загальна сума, виставлена в рахунку до сплати, є безспірною.

Зобов`язання орендаря по орендній платі забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць та правом Орендодавця на розірвання договору. Виконання Орендарем інших зобов`язань забезпечується правом Орендодавця на розірвання договору (п.3.15. Договору).

Пунктом 4.2. Договору встановлено обов`язок Орендаря протягом дії Договору до повернення об`єкта оренди за свій рахунок проводити необхідний поточний та капітальний ремонт об`єкта оренди. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

Будівельні роботи на об`єкті оренди виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої в установленому чинними нормативними актами порядку, і при наявності дозволу на ведення будівельних робіт, отриманого в установленому законодавством порядку (п.4.4. Договору).

Пунктом 5.17 Договору встановлено обов`язок Орендаря повернути об`єкт оренди в разі припинення Договору Орендодавцеві.

Орендар має право за згодою Орендодавця проводити заміну, реконструкцію, переоснащення об`єкта оренди, що зумовлює підвищення його вартості (п. 6.2. Договору).

Орендодавець зобов`язується Розподіляти та спрямовувати отриману орендну плату відповідному бюджету в пропорціях визначених рішенням районної ради (п.8.1. Договору).

Сторони дійшли згоди, що за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення. У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати у порядку, встановленому законодавством України, з Орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов`язані з таким стягненням (п.9.1. Договору).

Згідно з п. 9.6. Договору при невиконанні або порушенні однією із Сторін умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 27 березня 2017 року до 27 лютого 2020 року включно (п.10.1. Договору).

Договір може бути продовжений в порядку визначеним Органом управління майном (п. 10.6 Договору).

Відповідно до п.10.4 Договору Орендар не пізніше, ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору оренди, повідомляє Орендодавця про свої наміри щодо припинення або продовження договірних орендних відносин.

Пунктом 10.8 Договору сторони погодили, зокрема, припинення дії Договору оренди достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

У разі припинення Договору поліпшення орендованого майна, здійсненні за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а невід`ємні поліпшення - власністю Орендодавця. Відшкодування вартості невід`ємних поліпшень вирішується відповідно до Порядку, встановленого сесією районної ради.

На підставі Додатку №2 від 27.03.2017 до Договору "Акт приймання-передачі індивідуально визначеного нерухомого майна", обопільно підписаного сторонами, орендодавцем передано орендарю об`єкт оренди за Договором.

Додатком № 3 до Договору сторони погодили розрахунок розміру орендної плати відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району, затвердженої рішенням 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" зі змінами, внесеними відповідно до рішення 9 сесії районної ради 7 скликання від 23 вересня 2016 року № 172 "Про внесення змін до рішення 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району".

Згідно з п.5 зазначеної Методики розрахунку орендна плата розраховується у такій послідовності: спочатку визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за перший місяць оренди, який фіксується у договорі оренди. Відповідно до розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці.

Рішенням №172 Іллінецької районної ради 9 сесії 7 скликання від 23.09.2016 внесено зміни до рішення 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району", а саме: додаток 4 "Орендні ставки за використання нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" викладено в новій редакції. Відповідно до вказаної нової редакції за використання нерухомого майна за цільовим призначенням розміщення кафе, барів, закусочних, що здійснюють продаж алкогольних та тютюнових виробів орендна ставка склала 21%.

Рішенням №399 Іллінецької районної ради 19 сесії 7 скликання від 15.09.2017 внесено зміни до рішення 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району", а саме: додаток 4 "Орендні ставки за використання нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" викладено в новій редакції, відповідно до якої за використання нерухомого майна за цільовим призначенням розміщення кафе, барів, закусочних, що здійснюють продаж алкогольних та тютюнових виробів орендна ставка склала 19%.

З урахуванням змін до рішення 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району", а саме: додаток 4 "Орендні ставки за використання нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" на підставі рішення №526 Іллінецької районної ради 27 сесії 7 скликання від 24.05.2018 орендна ставка залишилася незмінною та склала 19%.

Рішенням №215 Іллінецької районної ради 10 сесії 7 скликання від 17.11.2016 з метою визначення реальної орендної плати за підвальне приміщення, що знаходиться у будівлі за адресою: вул. Європейська, 15 А, м. Іллінці надано дозвіл голові районної ради Загороднюку С.А. на замовлення виготовлення звіту про експертну грошову оцінку вказаного приміщення.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку нежитлового вбудовано прибудованого приміщення підвалу загальною площею 200,9 кв.м адміністративної 2-х поверхової будівлі "Побутсервіс" (позн. Літ. "А"), що належить територіальній громаді сіл, селища, міста Іллінецького району в особі Іллінецької районної ради, за адресою: Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Європейська, 15А, вчиненого суб`єктом оціночної діяльності Андрієнко С.М. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий ФДМУ за №80/15 від 02.02.2015) ринкова вартість об`єкта оцінки станом на 16.12.2016 склала 341530 грн (в т.ч. 1700 грн за 1м.кв.).

В свою чергу відповідач посилається на ряд документів, що передували укладенню сторонами Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району за №12/1/17 від 27.03.2017.

Так, рішенням №31 Іллінецької районної ради 3 сесії 4 скликання від 12.07.2002 надано дозвіл Іллінецькому комунальному підприємству "Побутсервіс" на передачу в оренду строком на 5 років з правом наступного викупу підвального приміщення площею 194 м.кв. приватному підприємцю Шапочуку Андрію Володимировичу для розміщення об`єкту громадського харчування, дозволено приватному підприємцю Шапочуку А.В. проводити роботи по поліпшенню технічного стану підвального приміщення.

01.11.2002 між Іллінецьким комунальним підприємством "Побутсервіс" (Орендодавець) та приватним підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (Орендар) укладено договір оренди комунального майна, відповідно доп.1.1. якого орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно, а саме підвальне приміщення площею 194 кв.м будинку "Побутсервіс" за адресою: м. Іллінці, вул. К. Маркса, 15, залишковою вартістю 20045 грн згідно з актом експертної оцінки (без урахування ПДВ). При цьому відповідно до п.9.1. зазначеного договору, його укладено строком на 5 років, що діє з 01.11.2002 до 01.11.2007 включно, з правом наступного викупу.

Рішенням №101 Іллінецької міської ради №101 від 16.06.2006 надано дозвіл громадянину Шапочуку Андрію Володимировичу , жителю АДРЕСА_1 , на розміщення об`єктів торгівлі (кафе-бар) в орендованому приміщенні побуткомбінату по вул. К.Маркса, 15 в м. Іллінці. Копія вказаного дозволу наявна у матеріалах справи.

Відповідачем отримано лист погодження на розміщення та дозволу на реконструкцію підвального приміщення комунального підприємства "Побутсервіс" для об`єкту громадського харчування від ряду відповідних інстанцій, зокрема, від архітектора району, райсанепідемстанції, водоканалу, управління газового господарства, пожежної частини, електричних мереж, електрозв`язку, райспоживспілки.

В результаті розпорядженням Іллінецької районної державної адміністрації №259 від 05.07.2006 затверджено акти державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією підвального приміщення під кафе-бар, влаштування входу в підвальне приміщення та аварійного пожежного виходу в м.Іллінці по вул. К.Маркса,15, що належить Іллінецькому комунальному підприємству "Побутсервіс".

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зокрема, до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем на підставі Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району за №12/1/17 підлягають також застосуванню норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу приписів ч. 2,3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони погодили, що визначена орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю у повному обсязі щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.6. Договору).

Як підтверджується матеріалами справи на момент укладення Договору відповідно до Методики при розрахунку орендної плати застосуванню підлягала орендна ставка, яка складала 21%.

Згодом відповідно до рішення №399 Іллінецької районної ради 19 сесії 7 скликання від 15.09.2017 внесено зміни до рішення 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району", а саме: додаток 4 "Орендні ставки за використання нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" орендна ставка склала 19% та в подальшому не змінювалася.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як слідує з матеріалів справи відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не здійснено повної та своєчасної оплати орендних платежів. Так, станом на 08.01.2020 основний борг відповідача складає 74218,10 грн, що підтверджується розрахунком, здійсненим судом з урахуванням умов Договору та здійснених відповідачем часткових платежів за відповідний період. Судом перевірено надані позивачем розрахунки в контексті правильності врахування індексу інфляції, ставки податку у відповідні періоди, а також правильності застосування відповідних формул. В даних розрахунках не виявлено помилок, доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Отже, позов в частині стягнення 74218,10 грн заборгованості з орендної плати підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо відмінностей у площі орендованого приміщення, внаслідок чого відповідач вказує на неправильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості з орендної плати, то суд виходить з презумпції правомірності правочину відповідно до якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Сторони, підписавши договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017 погодили усі умови, викладені у ньому, зокрема й щодо площі об`єкта оренди.

Окрім того, відповідно до п.2.2. Звіту про незалежну оцінку нежитлового вбудовано прибудованого приміщення підвалу загальною площею 200,9 кв.м адміністративної 2-х поверхової будівлі "Побутсервіс" (позн. Літ. "А"), що належить територіальній громаді сіл, селища, міста Іллінецького району в особі Іллінецької районної ради, за адресою: Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Європейська, 15А суб`єктом оціночної діяльності Андрієнко С.М. враховано, що за матеріалами інвентарної справи площа об`єкта становить 184,1 кв.м, тоді як до розрахунку прийнята площа 200,9 кв.м.

Таким чином, з огляду на презумпцію правомірності правочину, звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення, у суду відсутні підстави для того, щоб вважати правомірним розрахунок орендної плати з іншої величини площі, ніж 200,9 кв.м.

За матеріалами інвентаризаційної справи, замовленням на проведення оцінки майна дійсно розмір площі є меншим, ніж вказано у договорі оренди, разом із тим в матеріалах справи є докази, які вказують, що це приміщення зазнало реконструкції, що цілком об`єктивно пояснює дані розбіжності у площах.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до п.3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Так позивачем, окрім основного боргу заявлено до стягнення 9855,69 грн пені.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", суд дійшов висновку про його правильність в сумі 7832,43 грн, відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2023,26 грн пені слід відмовити. Дана розбіжність зумовлена тим, що позивачем при розрахунку пені за деякими орендними платежами не дотримано 6-ти місячного строку її нарахування.

Щодо твердження відповідача, що замість орендованого підвального приміщення по вул. К Маркса, 15 в м. Іллінці Фізичною особою - підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем внаслідок реконструкції створено нове нерухоме майно (нову річ), суд зазначає таке.

Серед обов`язків орендаря, визначених Законом України "Про оренду державного та комунального майна", передбачені обов`язки з ремонту об`єкта оренди, які регулюються статтею 18-1 Закону, у якій зазначено, що поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. У статті 23 Закону визначено, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди. Аналогічні положення містяться у статті 778 ЦК України, за якою наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом право власності на перероблену річ належить особі, яка є власником матеріалу. У ст. 332 ЦК зазначено, що власник матеріалу, який набув право власності на виготовлену з нього річ, зобов`язаний відшкодувати вартість переробки особі, яка її здійснила. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов`язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість. Якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває особа, яка здійснила таку переробку, за умови, що відшкодує власникові матеріалу моральну шкоду.

Отже законодавець пов`язує момент виникнення нової речі саме зі зміною фізичних характеристик об`єкта переробки - іншої речі або матеріалу. Прикладом є створення справді нової речі з сировини: будівництво об`єктів з матеріалів (будівля з цегли), виробництво з сировини (дошки з лісу) тощо.

Водночас здійснення орендарем нежитлових приміщень під певний вид діяльності жодним чином не змінює будівельних габаритів об`єктів, а тому не створює нову річ. В іншому разі будь-який орендар вправі наголошувати на факті створення нової речі залежно від того, для якого виду діяльності він орендував приміщення.

Проведення перепланування і реконструкція внутрішніх приміщень у ході капітального ремонту в межах капітальної будівлі не створює нову річ, а лише її поліпшує. При цьому зі змісту розпорядження Іллінецької районної державної адміністрації №259 від 05.07.2006 слідує затвердження останньою актів державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією підвального приміщення під кафе-бар, влаштування входу в підвальне приміщення та аварійного пожежного виходу в м.Іллінці по вул. К.Маркса,15, що належить Іллінецькому комунальному підприємству "Побутсервіс". При цьому рішенням Іллінецької районної ради 3 сесії 4 скликання №31 від 12.07.2002, що передувало укладенню Договору оренди комунального майна від 01.11.2002, приватному підприємцю Шапочуку А.В. дозволено проводити роботи по поліпшенню технічного стану підвального приміщення.

Таким чином, в даному випадку має місце здійснення реконструкції відповідачем орендованого підвального приміщення, а не створення нової речі. Більш того, положення щодо новоствореної речі не застосовуються до правовідносин оренди державного та комунального майна, оскільки сама лише обставина збільшення вартості орендованого майна не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі.

Отже, з урахуванням викладених обставин, здійснена відповідачем реконструкція об`єкта оренди підпадає під правове регулювання здійснення невід`ємних поліпшень нерухомого майна, що перебуває в оренді. Так, згідно з приписами ч.3 ст. 778 ЦК відповідач вправі розраховувати лише на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Разом з тим, слід зазначити, що погодження реконструкції об`єкта оренди відбувалося під час дії Договору оренди комунального майна від 01.11.2002 строк дії якого сплинув. При цьому доказів протилежного відповідачем не надано.

У даній справі предметом розгляду є Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району за №12/1/17 від 27.03.2017, який відрізняється як за умовами, так і за суб`єктним складом в частині щодо орендодавця.

За умовами п.п.4.1, 4.2. зазначеного Договору орендар зобов`язаний протягом дії Договору до повернення об`єкта оренди за свій рахунок проводити необхідний поточний та капітальний ремонт об`єкта оренди. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. Орендар не має права без згоди районної ради проводити поліпшення об`єкта оренди. Для отримання згоди на здійснення таких робіт Орендар подає заяву і матеріали відповідно до Порядку, затвердженого сесією районної ради.

У разі припинення Договору поліпшення орендованого майна, здійсненні за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а невід`ємні поліпшення - власністю Орендодавця. Відшкодування вартості невід`ємних поліпшень вирішується відповідно до Порядку, встановленого сесією районної ради (п.10.9. Договору).

Таким чином, підстави для звільнення відповідача від обов`язку сплати орендних платежів за вказаним договором оренди відсутні.

Представником відповідача під час розгляду справи вказувалося не недоведеність позовних вимог також у зв`язку із тим, що містяться розбіжності в адресах об`єкта оренди, зокрема у свідоцтві на про право власності значиться одна адреса (вул. К.Маркса, 15), а у договір оренди інша (вул. Європейська, 15 А).

Проте, дані розбіжності були узгодженні у ході дослідження відповідних доказів, що місяться у справі, а саме: з відповідних рішень органу місцевого самоврядування було встановлено факт перейменування вулиць та зміни номерів будинку.

Окрім того, на думку представника відповідача, право власності за позивачем не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав не нерухоме майно, що також вказує на відсутність підстав для його звернення як позивача із вказаним позовом.

Натомість, суд критично оцінює вказані доводи та не бере їх до уваги, оскільки відсутність відповідних даних у Державному реєстрі не спростовує факту приналежності об`єкта нерухомості позивачеві, як встановлено судом на підставі правовстановлюючого документу.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди, суд зазначає таке.

Згідно із ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Отже, зі змісту ст. 782 ЦК України випливає, що підставою для дострокового розірвання договору є факт несплати орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, оскільки визначальним є не наявність заборгованості чи її відсутність, а сам факт несплати орендної плати, протягом строку, визначеного законом.

У пункті 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Як вже встановлено судом, відповідач всупереч вищевказаним законодавчим актам та умовам спірного Договору оренди допустив систематичну несплату орендної плати в повному обсязі протягом тривалого періоду часу, а саме: за грудень 2018, лютий, квітень, червень-грудень 2019, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати станом на 08.01.2020 в розмірі 74218,1 грн.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, серед іншого - розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У своїй постанові від 31.07.2019 по справі №732/1709/16-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав на те, що несплата орендних платежів не в повному обсязі місить усі ознаки істотності порушення умов договору.

Пунктом 10.5 Договору сторони погодили можливість розірвання договору в разі невиконання його умов або на вимогу однієї з cторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством. Аналогічна умова передбачена п.9.1. Договору.

Частиною 3 ст. 291 ГК України визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав передбачених ЦК України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст.188 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, позивачем доведено систематичне порушення відповідачем обов`язку щодо внесення орендної плати в повному обсязі згідно з ч. 1 ст.782 ЦК України що є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди, та позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача звільнити орендоване підвальне приміщення, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням. Якщо іншого строку набрання чинності не встановлено рішенням суду.

Таким чином, обов`язок відповідача повернути орендоване майно виникає відразу після розірвання договору, тобто в даному випадку після набрання рішенням суду, яким договір розірвано, законної сили, а тому станом на час звернення позивача з даним позовом до суду та на час прийняття рішення право позивача в цій частині позову не порушено.

Також, суд зазначає, що позивач просить звільнити орендоване приміщення, тоді як договором передбачено повернення об`єкта оренди.

Враховуючи викладене, вимога позивача про звільнення орендованого приміщення є передчасною, необґрунтованою, такою, що не відповідає способу захисту, передбаченому договором, та задоволенню не підлягає.

Аналогічної правової позиції щодо безпідставності зобов`язання орендаря звільнити приміщення в подібних правовідносинах дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду по справі №911/207/18 у постанові від 24.07.2019, залишаючи без змін судові акти судів першої та апеляційної інстанцій.

Щодо твердження відповідача, що відповідач при зверненні до суду із позовною вимогою про повернення майна повинен був сплатити судовий збір з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, то суд вважає його безпідставним, оскільки позовні вимоги заявлені в межах договірних зобов`язань. Так, визначення ціни позову передбачено у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Згідно з п. 2.2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі у зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому посилання на ухвалу Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.03.2019 у справі №923/441/18 є необґрунтованим. Оскільки у вказаній справі заявлялася вимога про повернення земельної ділянки, що перебувала у користуванні Фермерського господарства "Ведмідь" за відсутності правових підстав для такого користування, тобто в межах позадоговірних правовідносин.

Що стосується поданого відповідачем контррозрахунку, судом його не було узято до уваги, оскільки:

- по-перше, у ньому невірно зазначена площа об`єкту (184,1 кв.м), оскільки за умовами чинного та неоспореного на момент розгляду справи договору оренди вона становить 200,9 кв.м, що погоджено сторонами правочину;

- по-друге, ставка орендної плати відповідачем визначена у розмірі 15% з посиланням на п.11 додатку 2 постанови КМУ "Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" від 04.10.1995 №786. Натомість об`єктом оренди майна у досліджуваних правовідносинах є комунальне майно, тому наведений позивачем нормативно-правовий акт застосуванню не підлягає;

- по-третє, вартість нерухомого майна визначалася відповідним висновком оцінки (341530 грн), проте представник відповідача у розрахунку навів вартість в сумі 20045 грн, яка мала місце до проведення реконструкції. На думку суду, жодних правових підстав врахування такої вартості суд не вбачає. При цьому посилання представника позивача щодо пропорційного зменшення розміру вартості орендної плати у зв`язку із фактичним набуттям права спільної сумісної власності відповідачем на об`єкт оренди в частині зроблених поліпшень, суд також відхиляє, оскільки таке право власності відповідача на момент розгляду спору не підтверджено у відповідний законом спосіб. Водночас предметом розгляду даної справи не є встановлення обставин набуття відповідачем частки орендованого майна у власність.

Також суд відхиляє інші твердження представника відповідача відносно дефектності деяких умов договору оренди, оскільки до предмету позову не входять вимоги щодо визнання договору оренди недійсним. Відповідачем також не заявлявся зустрічний позов з цього приводу. Відтак оспорюваний правочин в силу презумпції правомірності є дійсним. При цьому ознак нікчемності правочину судом не встановлено.

Окрім того, відхиляються як необґрунтовані посилання представника відповідача на відсутність доказів перебування об`єкта оренди на балансі позивача та щодо його розміру балансової вартості, оскільки особливості бухгалтерського обліку об`єкта нерухомості при розгляді даної справи не спростовують предмет та підстави заявленого позову, зокрема, щодо систематичної несплати орендної плати у визначеному договором розмірі.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову з мотивів, наведених вище.

При винесенні даного рішення, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). При цьому суд зазначає, що інші доводи відповідача жодним чином не спростовують викладених судом підстав для часткового задоволення позову.

В силу приписів ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору в сумі 3795,77 грн підлягають стягненню з відповідача та в сумі 1967,23 грн - залишаються за позивачем.

Разом з тим суд зазначає, що позивачем при зверненні з позовом до суду надмірно сплачено 258 грн судового збору, однак за відсутності відповідного клопотання судом не вирішується питання про повернення судового збору, що не позбавляє права останнього заявити дане клопотання після прийняття судового рішення у порядку визначеному ст. 7 ЗУ "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017, укладеного між Іллінецькою районною радою та Фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

3. У задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача звільнити орендоване підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м., розташоване за адресою: вул. Європейська, 15-А, м. Іллінці та щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2023,26 грн пені - відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Іллінецької районної ради (вул. Соборна, буд.18, м. Іллінці, Вінницька область, 22700; код ЄДРПОУ 21731363) 74218,1 грн - заборгованості з орендної плати, 7832,43 грн пені та 3795,77 грн судового збору.

5. Витрати щодо сплати судового збору в сумі 1967,23 грн залишити за позивачем.

6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 03 лютого 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Соборна, буд.18, м. Іллінці, Вінницька область, 22700;

3 - відповідачу - АДРЕСА_1 .